Загальна характеристика та види шовного матеріалу. Охарактеризуйте способи стерилізації різних видів шовного матеріалу. Стерилізація шовного матеріалу.

Повноцінна стерилізація шовного матеріалу — один із методів профілактики імплантаційної інфекції. Перевагу слід надати промисловій стерилізації ниток, які постачають герметично упакованими, що гарантує тривалий час їх зберігання.

Для з'єднання тканин використовують шовкові, бавовняні, льняні та синтетичні нитки, кетгут, а також металевий дріт. Останній, переважно, виготовляють із нержавіючої хромонікелевої сталі і стерилізують разом з інструментами кип'ятінням.

Льняні та бавовняні нитки достатньо міцні, більш інертні в тканинах, порівняно з шовком просто стерилізуються, не втрачають при цьому своєї міцності, проте легко просочуються кров'ю, що збільшує ризик інфікування

Синтетичні нитки (капрон, лавсан, перлон, нейлон та інші) переважають натуральні міцністю, інертністю в тканинах, але важче зав'язуються в тугий вузол.

Всі сучасні методи стерилізації шовного матеріалу включають такі етапи: механічне очищення, обезжирювання, стерилізацію, дублення та імпрегнацію антисептиком.

Бавовняні, льняні та синтетичні нитки розрізують на шматки потрібної довжини, миють з милом, а потім, намотавши на котушки, стерилізують в автоклаві протягом 20 хв при 132 °С та тиску 0,2 МПа або ж кип'ятять 20 хв у дистильованій воді. Потім їх заливають 96 %- ним спиртом, де й зберігають.

За способом Гросс-Барталемі льняні та бавовняні нитки на добу занурюють у 4 %-ний водний розчин формаліну, після чого вони стають більш міцнішими і довше зберігають у тканинах свої антисептичні властивості.

Одним із методів стерилізації таких ниток є кип'ятіння протягом 20 хв у розчині фурациліну (1:5000) з наступним зберіганням у спирт- фурациліні (0,1 г фурациліну на 70 %-ному етанолі).

Крім того, льняні, бавовняні та синтетичні нитки можна стерилізувати так, як і шовкові. Стерилізація шовку кип'ятінням сильно зменшує міцність його ниток.

Стерилізація шовку

Спосіб Садовського. Спочатку нитки миють у гарячій воді з милом, полощуть, намотують на котушки по 4-5 м і занурюють у 0,5 %- ний розчин аміаку на 15 хв. Далі переносять на 15 хв у 2 %-ний розчин формаліну на 65 %-му етанолі (формальдегід - 2,0, спирт етиловий 96 % - 68,0, дистильована вода - 30,0), де потім і зберігають.

Спосіб Першина. Мотки шовку миють гарячою водою з милом, просушують, намотують на котушки. Далі обезжирюють протягом 12-24 годин в ефірі і кладуть у спиртовий розчин діоциду 1:1000 на 24 години для стерилізації, дублення та імпрегнації. Зберігають у розчині діоциду 1:5000.

Спосіб Мелехова. Нитки без будь-якої попередньої обробки намотують на котушки і занурюють на 15 хв у 4,8 %-ний розчин первому- ру. Потім антисептик зливають, а шовний матеріал двічі (по 5 хв) полощуть 141 дистильованою водою чи стерильним фізіологічним розчином. Для тривалого зберігання заливають у тому ж посуді 96 %-ним етиловим спиртом. Знезаражування шовку декаметоксином. Без попередньої підготовки нитки шовку занурюють у 0,1 %-ний розчин декаметоксину, в якому їх ретельно миють і витримують протягом 2-х год, потім нитки висушують стерильним рушником і занурюють на 2 год в 0,1 %-ний розчин декаметоксину в 70 %-ному спирті. Для тривалого зберігання шовк переносять у 0,1 %-ний розчин декаметоксину в 96 %-ному спирті.

Такі види шовного матеріалу, як нейлон, лавсан та капрон, крім того, можуть бути простерилізовані за Л. І. Целіщевим. Нитки мають на своїй поверхні технічну змазку, яку необхідно видалити. Для цього моток ниток занурюють у гарячу воду (65-70 °С), далі протирають ватно-марлевим тампоном і намотують на котушки по 4-5 м. Потім занурюють у 3 %>-ний розчин хлораміну-Б на 10-12 годин, після чого нитки переносять у стерильну суху банку, де й зберігають. Перед використанням нитки повторно занурюють у розчин хлораміну-Б на 10-12 хв.

Також капронові та лавсанові нитки знезаражують декаметоксином. Без попередньої підготовки їх занурюють на 1 год у 0,1 %-ний водний розчин декаметоксину. Потім їх висушують стерильним рушником і занурюють ще на І год у 0,1 %-ний розчин декаметоксину в 70 %-ному спирті. Після цього антисептичний розчин замінюють новим, в якому нитки зберігають до повного використання.

Шовний матеріал для використання в хірургічній практиці продовжують удосконалювати. Це здійснюється шляхом покращення конструкції шовних матеріалів, підвищення показників їх міцності та зміни гідрофільних властивостей, розробкою методів надання їм пролонгованих антимікробних властивостей з метою профілактики інфекційно-запальних ускладнень у рані. Синтезовані такі антимікробні нитки, як тефлон, фторлон, біолан, йодин, летилан. Останні, наприклад, мають бактерицидну дію щодо спороутворюючих анаеробів, стафілококів, протею, кишкової палички, яка утримується в тканинах протягом 30 діб.

Стерилізація кетгуту

Кетгут відноситься до шовного матеріалу, який розсмоктується. Сирий кетгут може бути дуже забруднений патогенними мікроорганізмами, в тому числі спороносними. Це пов'язано з тим, що його виго-товляють із підслизового шару кишечнику вівці, з пуповини, навколоплідних оболонок, сухожилків оленя, сухожилків хвоста щура, серозної оболонки кишки (серозофіл). Зважаючи на це, при стерилізації кетгуту виникають певні труднощі, тим більше, що він не підлягає кип'ятінню.

Найкраще використовувати кетгут, який стерилізується промисловим шляхом та зберігається в ампулах чи пластикових упаковках. Проте, досить часто виникає необхідність його стерилізації в умовах виробництва. Труднощі його тривалого зберігання полягають в тому, що необхідно забезпечити не лише стерильність кетгуту, але й еластичність його ниток. У зв'язку з цим, найчастіше кетгут зберігають в антисептичних розчинах, які містять певну кількість гліцерину (етиловий спирт 96 % - 90,0, гліцерин - 6,0, вода дистильована - 4,0).

Попередньо кетгут розрізають на шматки довжиною до 1 м і згортають в кілечко чи намотують на котушки, після чого стерилізують одним із нижче приведених способів.

Спосіб Покотило. Кетгут кладуть на 72 год у 4 %-ний водний розчин формаліну, а зберігають у спирт-гліцериновому розчині (спирт - 90,0, гліцерин - 6,0, вода - 4,0).

Спосіб Садовського-Котилєва. Кетгут спочатку кладуть на 30 хв у 0,5 %-ний розчин аміаку, а потім переносять його на ЗО хв у 2 %-ний розчин формаліну на 65 %-ному спирті.

Спосіб Рубашева. Кетгут занурюють на 24 год в антисептичний розчин такого складу: формалін - 5,0, ефір етиловий - 100,0, гліцерин - 50,0, спирт етиловий 70 % - 500,0. Після цього кетгут зберігають у спирт-гліцериновому розчині.

Стерилізація кетгуту в 4,8 %-ному первомурі за Мелеховим. Спочатку протягом 10 хв кетгут розмочують у 0,9 %-му розчині натрію хлориду або дистильованій воді, після чого заливають на 20 хв розчином первомуру. Потім мотки кетгуту полощуть стерильним ізотонічним розчином чи водою. З метою ущільнення ниток їх кладуть на 20 хвилин у 96 %-ний спирт; зберігають у спиртовому розчині Люголя.

Знезаражування кетгуту декаметоксином. Кетгут занурюють в 0,1 %-ний водний розчин декаметоксину і витримують у термостаті при 40 °С протягом 3 год. Потім нитки сушать і переносять на 6 год в 0,1 %-НИЙ розчин декаметоксину в 70 %-ному спирті. Зберігають нитки у 0,1 %-ному розчині декаметоксину в 96 %-ному спирті.

Крім кетгуту, нитки, що розсмоктуються, виготовляють із синтетичних полімерів, таких як: окцелон, дексон, поліглактин-910, вікрил. Такий шовний матеріал випускають стерильним, у герметичній упаковці. Розсмоктується він за 14-30 днів і на відміну від кетгуту не викликає запальних та алергічних реакцій.

На сьогодні промисловість випускає хірургічну антимікробну капронову нитку "Капромед", яка розсмоктується в організмі впродовж 6-9 місяців.

 

22.Які можливі ускладнення в ході оперативного втручання: при виконанні оперативного доступу, власне оперативного втручання, завершального етапу операції, їх усунення та профілактика.

Попередня підготовка тварини - профілактика ускладнень; проведення повного клінічного і лабораторного дослідження; дотримання дієти; недопущення забруднень операційного поля (чистка, миття тварини, спорождення кишечника, сечового міхура, розковування коней).

Післяопераційний період:

Ранні ускладнення: кровотечі, випадіння кишечнику, сальника.

Пізні ускладнення: розвитокзапального процесу (набряк) - 2-5 доба; вторинна кровотеча; розвиток запального процесу; утворення гриж.