Види та порядок проведення перевірок органами державної податкової служби України

Поняття податкового контролю визначено главою 5 Податкового кодексу України.

 

Зокрема ст.61 Податкового Кодексу визначає податковий контроль, як систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю за правильністю нарахування, повноти та сплати податків та зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючи органи.

В Кодексі чітко прописано, що не можуть приймати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами та проводити перевірки з питань оподаткування – органи служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові особи. (п. 3 ст.61).

Стаття 62 Кодексу визначає, що податковий контроль здійснюється шляхом:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно- аналітичного забезпечення діяльності органів ДПС;

- перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючи органи.

Тож зупинемося на останньому види податкового контролю, а саме: перевірках, та порядку їх проведення.

Зазначені питання викладені у Главі 8 Податковому кодексі України “Перевірки”.

Так, Податковим кодексом України передбачається право податкових органів на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) перевірок з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, та фактичних перевірок (стаття 75).

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (стаття 76).

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків залежить від ступеня ризику в їх діяльності, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік (стаття 77).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (стаття 78).

При цьому, документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, документальною невиїзною – перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Фактична перевірка, як і в діючому законодавстві, здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

При цьому, кожна з цих типів перевірка призначається наказом керівника органу податкової служби, на обліку в якому знаходиться платник податків, що буде перевірятись. Копія наказу перед початком перевірки повинна бути вручена платнику податків або його законним представникам.

Статтею 79 визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки. Згідно вимог Кодексу вона може бути тільки плановою або позаплановою і проводитись за наявності обставин, визначених статтями 77 та 78 для цих перевірок.

До початку документальної невиїзної перевірки платнику податків або його законному представнику в обов’язковому порядку повинні бути вручені копія наказу керівника податкового органу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Разом з цим слід зазначити, що Податковим кодексом вилучено діюче на сьогодні право органів державної податкової служби на проведення документальних невиїзних перевірок протягом необмеженого терміну їх проведення та без визначення підстав для їх проведення.

Також Податковим кодексом за рамки перевірок виведені зустрічні перевірки, які набули статусу зустрічних звірок (пункт 73.5 статті 73).

Зупинюся більш детально на цьому питанні.

Зустрічні звірки проводяться з метою отримання податкової інформації.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232.

Зустрічна звірка проводиться на підставі відповідного запиту органу державної податкової служби. У разі якщо суб’єкти господарювання, що підлягають звірці знаходяться на обліку у одній інспекції – така звірка проводиться ДПІ самостійно.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження.

А у разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку, за результатами якою складається довідка, яка п підписується суб'єктом господарювання і посадовими особами органу ДПС та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

У Податковому кодексі України чітко визначено підстави для здійснення податковою службою перевірок та умови допуску до їх проведення.

Статтею 78 визначені підстави проведення позапланових виїзних перевірок, які у порівнянні з підставами для проведення таких перевірок, що передбачалися ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України” дещо розширились.

Зокрема, п.78.1.3. підставою проведення такої перевірки визначено – платником податку подано до органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби.

Крім цього, п. 78.1.9. передбачена підставі – подання щодо платника скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня його отримання.

Щодо строків проведення перевірок, то Податковим кодексом передбачено зменшення тривалості документальних планових перевірок суб'єктів малого підприємництва на 10 робочих днів (на сьогодні - не повинна перевищувати 20 робочих днів), зменшення терміну їх продовження на 5 робочих днів (на сьогодні - продовження можливе на термін 10 робочих днів). Тривалість документальних позапланових перевірок суб'єктів малого підприємництва зменшилась на 5 робочих днів (на сьогодні - не повинна перевищувати 10 робочих днів).

Статтею 82 Кодексу передбачено зупинення на 30 робочих днів проведення виїзної планової та позапланової перевірки тільки великого платника податків.

Але загальний термін проведення позапланових перевірок щодо підтвердження сум, заявлених до відшкодування з бюджету, з урахуванням зупинення не повинен перевищувати 30 календарних днів.

Окрема увага в Податковому Кодексі приділена порядку проведення експертизи. Це стаття 84. Нею визначений порядок її проведення та наголошено на відповідальності експерта за надання завідомо неправдивого висновку.

Крім того, Податковим кодексом України передбачений чіткий порядок дій платника податків та податкових органів при наданні (ненаданні) документів до перевірки, передбачено право платника на поновлення втрачених документів, визначено термін їх поновлення. 90 календарних днів (стаття 44 пункт 44.5).

У разі неможливості проведення перевірки оскільки платником відновлюються втрачені документи терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів.

Разом з цим, запроваджено право платника на звернення та надання керівництву податкового органу, що здійснює перевірку, певних документів, які не враховані перевіряючим при проведенні перевірки (пункт 44.7 статті 44).

Вимогами Податкового кодексу (стаття 85) забороняється вилучення оригіналів первинних бухгалтерських документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Працівники органів ДПС мають право в ході проведення перевірки отримати належним чином завірені копії документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування.

Також, в Податковому кодексі передбачено право платника брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях (стаття 86).

Хочу звернути Вашу увагу на пункт 86.4 статті 86. У разі відмови платника податків від підписання або отримання акту виїзної перевірки, ми маємо право надіслати його поштою. При цьому акт невиїзної документальної перевірки ми повинні вручити особисто платнику або його законному представнику.

Також, звертаємо Ващу увагу, що наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 затверджено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, яким враховані вищевказані зміни, передбачені Податковим Кодексом.

На даний час на рівні ДПА України у відповідність із зазначеним наказом приводяться форми актів перевірок, які були затверджені наказом ДПА України від 11.09.2008 року №584.

Особливості фактичних перевірок.

Податковим кодексом України одним з видів перевірок, які мають право проводити органи державної податкової служби, визначено (вперше) фактичні перевірки. Згідно з нормою пункту 75.1.3 фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника та охоплює питання дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Подібні перевірки проводились і раніше, але питання, що стосуються питань укладення трудового договору та оформлення трудових відносин ними не охоплювались.

Податковим кодексом визначено особливий порядок проведення фактичних перевірок, а саме передбачено, що:

- фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції;

- така перевірка може проводитись на підставі рішення керівника податкового органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності певних обставин, які наведені у підпунктах 80.2.1 – 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 цього кодексу;

- перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів державної податкової служби може бути проведена контрольна розрахункова операція;

- під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. При цьому можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо);

- під час проведення такої перевірки посадовими особами, які її здійснюють, може також проводитися хронометраж господарських операцій.

Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об’єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред’явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред’явлення направлення, оформленого з порушенням цих вимог, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

Відмова ж платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється.

При пред’явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови цих осіб розписатися у направленні на перевірку посадовими особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Під час проведення перевірок посадові особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Податковим кодексом України.

Податковим кодексом встановлено тривалість фактичних перевірок – не більше 10 діб. Цей строк може бути продовжений за рішенням керівника податкового органу не більше як на 5 діб. Підставами для цього є:

- заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);

- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.

Результати фактичної перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які складаються у двох примірниках, підписуються посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків або його законними представниками (у разі наявності). Якщо під час перевірки встановлено порушення складається акт, якщо ні - довідка.

За результатами хронометражу також складається довідка, яка підписується посадовими особами органу державної податкової служби та посадовими особами суб’єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи – платники податків під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов’язані підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами органу державної податкової служби складається акт, що засвідчує факт такої відмови.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов’язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов’язання.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право протягом п’яти робочих днів з дня його (або її) отримання подати свої заперечення до органу державної податкової служби. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.