Зміст торгово-технологічного процесу складу і принципи його раціональної організації

Торгово-технологічний процес складу — це складний комплекс взаємозв'язаних операцій комерційного і технологічного характеру, які здійснюються над товарами на складах оптових та/або роздрібних торговельних підприємств.

Основу торгово-технологічного процесу складу становлять комерційні операції з оптових закупівель і дальшого перепродажу товарів оптовим або роздрібним покупцям. Насамперед ці операції пов'язані зі здійсненням організаційних, економічних і юридичних функцій торговельних підприємств і виконуються працівниками комерційних служб поза межами складів. Водночас робота складів підприємств торгівлі ґрунтується на операціях технологічного процесу складу.

Технологічний процес складу — це комплекс взаємозв'язаних операцій, котрі послідовно виконуються над товарами протягом усього часу їх перебування на складі.

Сукупність операцій, які виконуються безпосередньо на складах, включає власне складські операції (пов'язані з обробкою товарних партій, які надходять на склад, здійсненням обліку надходження та реалізації товарів і охороною товарно-матеріальних цінностей), завантажувально-розвантажувальні операції та експедиційні операції (приймання та здавання вантажів на транспортних терміналах, залізничних станціях, організація завезення і здавання товарів під час централізованого доставляння товарів — ЦДТ); у свою чергу, власне складські операції поділяють на основні (приймання, зберігання, відпускання товарів) і додаткові (фасування, розпаковування, заморожування тощо).

Найбільш розповсюджена схема технологічного процесу переробки товарів на складах включає:

— розвантаження транспорту;

— приймання товарів;

— розміщування товарів на зберігання;

— зберігання товарів;

— відбір товарів;

— переміщування товарів до місця комплектування;

— комплектування та упаковування товарів;

— по маршрутне комплектування партій товарів;

— переміщування товарів у зону завантажування;

— відпускання товарів і завантажування їх у транспортні засоби.

Проте внаслідок існування значного різноманіття торговельних вантажів, які відрізняються між собою за особливостями агрегатного стану, тари, упаковки та ін., ці операції можуть поєднуватися в різні варіанти організації складського технологічного процесу (рис. 7.1). Побудову технологічного процесу конкретного складу визначають:

— вид складу;

— асортимент товарів, які підлягають зберіганню, їх фізико-хімічні властивості;

— роль і місце складу в процесі товаропросування;

— розміри складу;

— вантажообіг складу і обсяги окремих партій товарів;

— обсяги запасів товарів і тривалість їх зберігання на складі;

— умови і порядок зберігання товарів;

— улаштування й технологічне планування складських будівель і приміщень;

— забезпеченість складу підйомно-транспортним та іншим технологічним обладнанням, видове і типове різноманіття наявних технічних засобів;

— наявність під'їзних шляхів тощо. їх поєднання визначає зміст, тривалість, місце, час, засоби та черговість виконання операцій з товарами на складі.

Рис. 7.1. Принципова схема технологічного процесу загально-товарного складу

На складах оптових підприємств технологічний процес забезпечує виконання таких основних функцій:

• отримання товарів від постачальників та контроль їх якості;

• нагромадження товарних запасів і забезпечення належних умов їх зберігання;

• підсортування товарів і підготовка їх до продажу;

• комплектування замовлень оптових покупців;

• товаропостачання роздрібної торговельної мережі.

Виконання всіх операцій технологічного процесу на складі повинно забезпечувати здійснення комплексу основних функцій складів з мінімальними загальними витратами. У зв'язку з цим при проектуванні складського технологічного процесу необхідно додержувати певних принципів його організації, основними з яких є:

s створення широкого асортименту товарів у межах товарного профілю складу;

s економічність складського технологічного процесу;

s раціональна організація складських операцій;

s організація наскрізного товарного потоку;

s механізація та автоматизація технологічного процесу;

s забезпечення повного збереження споживчих властивостей товарів і недопущення їх втрат.

Економічність складського процесу досягається способом ефективного використання площі, місткості складу, технологічного обладнання, чіткого розподілу обов'язків персоналу складу і підвищення продуктивності його роботи.

Принцип раціональної організації складських операцій базується на планомірності, неперервності, ритмічності й пропорційності проведення складських операцій. Планомірність складського технологічного процесу забезпечується за допомогою розробки календарних планів і графіків надходження й відпускання товарів, що створює передумови для підготовки складу до виконання операцій з розвантажування, приймання, зберігання, відпускання і відвантажування товарів.

Неперервність (усунення або скорочення будь-яких перерв) технологічного процесу складу досягається застосуванням організаційних заходів: змінною роботою персоналу складу, експедиції, інших підрозділів підприємства.

Ритмічність складського процесу виражається в повторюваності всього циклу та окремих операцій в рівні відрізки часу. Брак ритмічності часто залежить не тільки від роботи самого складу, але й від зовнішніх факторів (нерівномірність надходження товарів, запізнення транспортних засобів та ін.).

Принцип пропорційності означає, що всі етапи, частини, операції складського технологічного процесу, пов'язані між собою, повинні відповідати один одному за швидкістю, продуктивністю або пропускною спроможністю, що дозволяє уникати вимушених перебоїв та зупинок у роботі і планувати пропорційні витрати праці за одиницю часу на різних ділянках.

Принцип організації наскрізного товарного потоку базується на розгляді всієї сукупності товарів, які надходять і зберігаються на складі, у формі товарного потоку (суть та методи управління товарними та іншими матеріальними потоками детально вивчає навчальна дисципліна "Логістика"). Концепція логістики потребує дотримання принципів потоковості, паралельності і прямоточності руху товарів на складі.

Потоковість передбачає взаємозв'язок і підпорядкування всіх операцій повного циклу технологічного процесу складу єдиному ритму їх виконання. Виконання кожної попередньої операції виступає при цьому одночасно підготовкою до наступної. Цей принцип потребує розташування робочих місць (зон) і обладнання відповідно до послідовності операцій технологічного процесу, спрямування та швидкості пересування товарного потоку.

Принцип паралельності полягає в одночасному виконанні окремих складських операцій на всіх стадіях технологічного процесу складу. Паралельне в часі виконання робіт над окремими елементами товарного потоку сприяє скороченню загальної тривалості повного циклу робіт, підвищенню ефективності праці складського персоналу на основі спеціалізації і застосування відповідного технологічного обладнання.

Принцип прямоточності товарного потоку полягає в плануванні руху товарів за найкоротшими маршрутами та недопущенні зустрічних перевезень.

Повне збереження властивостей товарів досягається здійсненням комплексу заходів зі створення належних умов зберігання товарів, використання найбільш ефективних с

7.2. Технологія розвантажування і внутрішньо-складського переміщування товарів Загальні засади організації розвантажування транспортних засобів Розглядаючи технологічний процес складу як цілісний комплекс послідовно виконуваних операцій, можна умовно виокремити блоки операцій: • операції з надходження товарів на склад; • операції зі зберігання товарів на складі; • операції з відпускання товарів зі складу (рис. 7.2). Рис. 7.2. Основні блоки (групи) операцій технологічного процесу складу Операції з надходження та приймання товарів започатковують технологічний процес складу і великою мірою визначають варіанти його дальшої побудови. Вибір технології розвантажування транспортних засобів і доставки товарів до місць зберігання при надходженні товарів на склад визначається видом транспортних засобів, упаковки, габаритами і масою затарених місць, застосуванням окремих видів піддонів, контейнерів, підйомно-транспортного обладнання, властивостями самих товарів тощо. На склади торговельних підприємств постачаються найрізноманітніші товари (торговельні вантажі), які за своїми транспортно-технологічними характеристиками поділяються на поштучні, навальні, насипні, наливні, великовагові, довгомірні, небезпечні, великогабаритні та ін. Основна частина вантажів у торгівлі — поштучні; вони можуть надходити на склади як у тарі, так і без неї. Поряд з цим значна частина товарів належать до т. в. спеціальних вантажів, які потребують застосування специфічних технічних засобів і технологій. Для завезення товарів на склади торговельних підприємств використовується, як правило, залізничний та автомобільний транспорт. Товари на склади оптових баз надходять переважно у залізничних вагонах (поштучні, тарно-упаковані, навальні вантажі), напіввагонах, вагонах-платформах (довгомірні, великогабаритні вантажі), цистернах (наливні вантажі), які під'їзними коліями подаються до місця розвантажування (рампи складу). У разі відсутності під'їзних шляхів вагони розвантажуються на залізничній станції, звідки товари завозяться на склади автотранспортом. При перевезеннях товарів в універсальних (масою брутто 5 тони) або великотоннажних (масою брутто 10, 20, 30 тонн) контейнерах залізницею вони можуть надходити або безпосередньо на склад, або ж на контейнерний майданчик станції залізниці, звідки їх перевозять автомобілями. Від постачальників, які розташовані на відстані до 100 км від бази, товари, як правило, завозять автомобілями. У сучасних умовах поширюється практика використання автотранспорту і при більших відстанях перевезення товарів. Раціональна організація технологічних операцій з надходження і приймання товарів залежить від чіткості та вчасності подачі інформації про час надходження і розмір партії вантажу, а також від організаційно-технічної підготовки до прийняття товарів. На великих базах усім комплексом робіт з розвантажування і приймання вантажів від органів транспорту керують диспетчерські служби, які приймають повідомлення про прибуття вантажу, узгоджують із транспортним підприємством час подання транспорту під розвантажування, передають працівникам залізничної станції вказівки щодо порядку розташування вагонів відповідно до розташування складів, визначають місця розвантажування кожної транспортної одиниці тощо. Відповідно до Статуту залізниць України транспортне підприємство зобов'язане повідомити про прибуття на адресу торговельного підприємства вантажу в день прибуття, але не пізніше 12 год. наступного дня; про подання вагона під розвантажування повідомлення має бути передане не менше ніж за 2 години до подання. Підготовча робота з надходження товарів на склад має включати: · уточнення розмірів партії товарів та часу її прибуття; · розрахунок необхідної площі зберігання, визначення місць зберігання, номерів штабелів для прибуваючих на склад товарів; · встановлення місць розвантажування кожного транспортного засобу, максимально наближених до приміщення для зберігання, · розрахунок і забезпечення наявності необхідної кількості піддонів для укладання на них товарів; · визначення виду і кількості механізмів для механізації розвантажування і переміщування товарів та підготовку їх до прибуття товарів; · виділення необхідної кількості вантажників і розподіл роботи між ними; · підготовку документації, пов'язаної з оформленням приймання-здавання вантажів (товарів). Для запобігання зустрічним перевезенням на складах доцільно передбачати розвантажування товарів на залізничній та автомобільній рампах, розташованих з різних боків складу. У разі відсутності на складі автомобільної рампи для розвантажування автотранспорту використовується залізнична рампа, колія біля якої зашивається дерев'яним настилом на рівні головки рейки. На великих підприємствах торгівлі зі значною кількістю складів для розвантажування автотранспорту можуть споруджуватися вантажно-розвантажувальні пости, кількість яких визначається обсягами вантажообігу та довжиною фронту вантажно-розвантажувальних робіт. Автомобілі на цих постах розташовуються за торцевою, боковою або ступінчастою (косокутною) системою. В умовах постійних значних обсягів вантажно-розвантажувальних робіт за окремими постами та пунктами розвантажування може проводитися закріплення вантажників і підйомно-транспортних засобів; проте на більшості підприємств торгівлі вантажники і підйомно-транспортні засоби обслуговують такі пости за розпорядженням бригадира вантажників відповідно до виробничої потреби. Розвантажування транспорту може проводитись ручним, механізованим, комплексно-механізованим або автоматизованим способами. При ручному способі всі роботи виконуються бригадою вантажників без застосування підйомно-транспортних машин і механізмів. Це призводить до збільшення обсягів важких трудомістких робіт, значних витрат робочої сили, часу і засобів, виникнення наднормативних простоїв транспортних засобів, підвищення собівартості перевезень і сплати штрафів транспортним організаціям. Полегшенню праці складського персоналу і прискоренню термінів розвантажування транспорту сприяє механізований спосіб виконання розвантажувальних робіт, при якому розвантажування транспорту здійснюється підйомно-транспортними машинами та різноманітними механізмами за участі окремих членів бригади вантажників. При комплексно-механізованому способі всі операції виконуються машинами і механізмами без участі вантажників, а при автоматизованому способі всі операції здійснює система машин відповідно до заданої програми На проведення операцій з розвантажування транспортних засобів виділяється строго регламентований час (на залізниці 1 доба, на автомобільному транспорті — згідно з Нормами часу простою автомобіля), перевищення якого карається штрафом. У зв'язку з цим всі транспортні засоби повинні розвантажуватись оперативно, за чітко відпрацьованою технологією, У разі надходження вантажів у вихідні дні чи в неробочий час товари вивантажуються з транспортних засобів і розміщуються у спеціально виділених експедиційних приміщеннях; у робочий час вивантажені товари подаються в зону приймання товарів за кількістю та якістю. Працівники, зайняті розвантажуванням транспортних засобі з, повинні знати і суворо додержати правил техніки безпеки, виконувати загальні правила здійснення вантажно-розвантажувальних робіт і звертати увагу на спеціальне маркування вантажів ("Обережно", "Не кантувати", "Верх", "Не кидати" та ін.), оскільки від цього залежить збереження якості і кількості вантажів.

Особливості організацій і технології розвантажування транспортних засобів

Роботи з розвантаження товарів із транспорту (вагона або автомобіля) проводяться одночасно з попереднім прийманням їх за загальною кількістю чи масою. При цьому зміст і порядок виконання окремих технологічних операцій залежить від виду транспортного засобу, в якому прибув вантаж. Так, при надходженні товарів залізницею операціям розвантажування товарів передує так зване роз-кредитування вагона. Воно здійснюється експедитором, якому видається доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей, і включає остаточний розрахунок за доставку вантажу, одержання від касира товарної станції відвантажувальних і супровідних документів, перевірку змісту накладної та наявності супровідних документів, оформлення видавання вагона. У ці документи пізніше вносять відповідні дані відносно вантажу, заявлених одержувачем вантажу претензій, умов видачі та відвантаження вантажу, часу оформлення видачі вантажу.

Транспортними документами, які оформляються на вантаж, можуть бути товарно-транспортна накладна, накладна (залізнична), дорожи а відомість, коносамент тощо (так, наприклад, на залізниці в комплект вантажо-супровідної документації, яка містить дані про найменування вантажу, пункти вивезення і призначення, найменування і адреси відправників і одержувачів та тощо, входять: залізнична накладна, котра супроводжує товар до товароодержувача; до-рожна відомість; корінець дорожньої відомості; квитанція про прийняття вантажу); супровідними документами е пакувальні ярлики, описи, кіпні карти та ін. їх поділяють на основні і допоміжні. Основним супровідним документом є рахунок-фактура (або накладна), в якому зазначають назву підприємства-постачальника, назву товару, артикул, сорт, кількість, ціну та інші реквізити. До допоміжних відносять пакувальні листки, ярлики, описи, кіпні карти. Ці документи характеризують вміст окремих місць.

Час оформлення видачі вантажу завіряється календарним штампом на накладній (слід розрізняти дату оформлення видачі вантажу і дату фактичного вивезення вантажу з вантажного двору станції або подачі вагона для розвантажування).

Після роз-кредитування вантажу вагони подаються засобами залізниці на залізничну рампу складу. Розвантажування вагонів розпочинається після огляду вагона і пломб, який включає:

• звіряння номера вагона за залізничною накладною з фактичним номером;

• зовнішній огляд вагона (стан дверей, люків, наявність відкритих пошкоджень вагона),

• перевірку цілісності пломб (запірно-пломбувального пристрою) і їх відповідності відбиткам, указаним у супровідних документах.

Якщо при такому огляді не виявлено порушень цілісності вагона або невідповідності пломб, то далі виконуються операції:

s оформлення дозволу на розвантажування, розкривання вагону;

s внутрішній огляд вагона і огляд стану вантажу (стан укладання, дотримання вимог спеціального маркування щодо укладання, відсутність зміщень та завалів, зовнішній вигляд тари);

s вивантажування товарів з укладанням на піддони або на вантажні візки;

s первинне приймання товарів за кількістю (перевірка відповідності кількості вантажних місць супровідним документам);

s переміщування сформованих вантажних пакетів авто- (електро-) навантажувачами або на вантажних візках на дільницю приймання, в експедиційний склад або в зону зберігання.

Необхідною умовою застосування засобів механізації розвантажувальних робіт (електро-навантажувачі, конвеєри, транспортери, засоби малої механізації) є попереднє укладання тарноупакованих і поштучних вантажів на піддони з формуванням вантажних пакетів. Не пакетовані вантажі можуть укладатися на піддони безпосередньо у вагоні (контейнері) або на рампі біля вагона.

У разі надходження вантажу в несправному вагоні (контейнері) або вагоні (контейнері) з пошкодженою (невідповідною) пломбою (запірно-пломбувальним пристроєм) одночасно з проведенням розвантажувальних робіт потрібно провести суцільне приймання товарів за кількістю та якістю (див. п. 8.3) і обов'язково оформити комерційний акт, який служитиме підставою для пред'явлення претензії до транспортних органів або постачальника. При виявленні несправності вагона (контейнера) або встановленні факту псування вантажу внаслідок несправності вагона (контейнера), додатково до комерційного акта має бути оформлений акт про технічний стан вагона (контейнера).

При надходженні вантажів у великотоннажних контейнерах виконуються такі операції:

• зовнішній огляд стану контейнера (брак пошкоджень і поломок) і перевірка цілісності пломб;

• застропляння і переміщування контейнера на місце розвантажування;

• розкривання контейнера;

• вивантажування товарів з укладанням на піддони або на вантажні візки;

• первинне приймання товарів за кількістю (перевірка відповідності кількості вантажних місць супровідним документам);

• переміщування сформованих вантажних пакетів авто- (електро-) навантажувачами або на вантажних візках на дільницю приймання, в експедиційний склад або в зону зберігання.

Після перевірки стану контейнера і цілісності (відповідності) пломб великотоннажні контейнери знімають з транспортного засобу з допомогою автонавантажувача або мостового крана і встановлюють на спеціальний контейнерний майданчик або виносні опори рампи, а дальше розвантажування проводять за схемою розвантажування вагона. Малогабаритні універсальні контейнери після знімання з транспортного засобу за допомогою крана, тельфера чи автонавантажувача переміщують безпосередньо в зону приймання товарів.

Вантажі, котрі надійшли на автомобілях, вивантажуються в такому порядку: — перевірка цілісності кузова, пломб, наявності належних відбитків на них (у випадку застосування автомобіля з кузовом типу "фургон" та його пломбування постачальником); • перевірка стану укладання, додержання вимог спеціального маркування щодо укладання, цілісності тари та упаковки вантажів; • первинне приймання товарів за кількістю (перевірка відповідності кількості завезених вантажних (тарних) місць даним, указаним у супровідних документах); • вивантажування товарів з кузова автомобіля з укладанням на піддони або вантажні візки; • переміщування сформованих вантажних пакетів авто- (електро-) навантажувачами або на вантажних виках на дільницю приймання, в експедиційний склад або в зону зберігання.

Доставлені автотранспортом пакетовані вантажі вивантажуються, як правило, авто- (електро-) навантажувачами; не пакетовані вантажі можуть укладатися на піддони або розвантажуватись ручним способом.

Напів-вагони та платформи з великогабаритними вантажами мають подаватися до відкритих складських майданчиків, на яких проводиться одночасне розвантажування та укладання цих товарів на зберігання. Для механізації цих робіт рекомендується використовувати спеціальні козлові крани.

Виконання операцій складського технологічного процесу здійснюється в різних функціональних зонах, тому виникає потреба у внутрішньо-складських перевезеннях товарів. Для їх здійснення у закритих складських приміщеннях торговельних підприємств рекомендуються електричні та ручні вантажні візки, електротягачі, транспортери, конвеєри, електронавантажувачі та електроштабелери, різноманітні крани, крани-штабелери, лебідки, тельфери, підйомники, вантажні ліфти, а на відкритих складах — автонавантажувачі, мостові і козлові крани, вантажні ручні візки тощо.

Надходження Приймання Укладання Відбір товарів Комплектування Завантаження

та розвантаження вантажу для зберігання для реалізації замовлень та відправлення

Рис. 7.3. Варіанти механізації завантажувально-розвантажувальних та внутрішньо-складських робіт