Охарактеризуйте основні вимоги до управлінських рішень

1.вчасність – рішення має бути прийняте саме в той момент, коли потрібен управлінський вплив на об’єкт управління

2.обгрунтованість –передбачає аналіз достовірної інформації й використання методів оптимізації,методологічних підходів управлінської науки

3.реальність – забезпечення наявністю можливості для реалізації(ресурси,готовність виконавців)

4. адресність – спрямована на конкретний суб’єкт управління

5.ефективність-потребує реалізації рішень з мінімальними витратами

6.визначеність – якісна і кількісна,що передбачає формулювання чітких і однозначних результатів викон рішень

7.повнозначність –відповідає функціональним обов’язкам особи,яка його приймає

8.законність- відповідність вимонам чинного законодавства,яка створює рамкові умови для діяльності

9.логічна послідовність – несуперечливість раніше прийнятим рішенням

 

19.Охарактеризуйте основні елементи програми організаційних змін за Б. Стейном та Т. Джиком.

Основні елементи організаційних змін за Б.Стейном та Т.Джиком:

1.Забезпечення підтримки пропонуємих організаційних змін – залучення ключових зацікавлених груп, а також окремих осіб до пошуку оптимальних рішень.

2.Визначення загальної перспективи – відображення бажаного напряму змін без докладного аналізу деталей.

3.Встановлення сфер індивідуальної відповідальності в процесі змін – закріплення за кожним членом організації його ролі і задач для запобігання невизначеності і конфліктів.

4.Забезпечення інформацією і навчання персоналу – своєчасне ознайомлення персоналу з новим обовʼязками, процедурами, технікою і моделями поведінки.

5.Постійна перевірка ключових параметрів організації – прагнення досягнути максимальної узгодженості стратегії, розподілу ресурсів, організаційної структури, оперативної діяльності, системи менеджменту, методів управління персоналом.

6.Забезпечення участі у процесі організаційних змін – якщо не вдалося залучити всіх членів організації до прийняття принципово важливих рішень, можна обмежити «локальним» співробітництвом по конкретних питаннях в межах впровадження новацій.

7.Гарантоване стимулювання – паралельно зі змінами мають бути забезпечені і впроваджені новації, які підкріплюють структуру організації.

Охарактеризуйте основні елементи програми організаційних змін за Дж. Коттером.

Основні елементи програми організаційних змін за Дж.Коттером:

1)Створення коаліції – визначення команди впливових керівників, які можуть потенційно успішно керувати процессами організаційних змін.

2)Аргументація необхідності негайних змін – оцінка умов ринку та конкуренції, ідентифікація та аналіз кризових явищ, потенційних криз і можливостей щодо розвитку.

3)Розробка перспективного плану;

4)Сприяння реалізації перспективи – роз’яснення змісту перспективи і стратегії, шляхом реалізації всеохоплюючої політики;

5)Делегування повноважень досягненню перспективи середнім і низовим ланкам управління;

6)Планування та досягнення успіху у короткостроковій перспективі;

7)Консолідація перших досягнень і прийняття повних змін;

8) Створення адаптивних моделей оплати праці персоналу і системи стимулювання, які сприятимуть впровадженню нових моделей поведінки в нових умовах роботи.

Охарактеризувати основні елементи та етапи комунікаційного процесу.

Комунікаційний процес - це обмін інформацією між двома і більше особами. При цьому ставиться мета забезпечити розуміння отримувачем інформації, яка є предметом обміну.

У сучасній теорії менеджменту виділяють такі елементи процесу обміну інформацією:

1. Відправник (особа, яка генерує ідею або збирає, опрацьовує інформацію та передає її).

2. Повідомлення (інформація, закодована певним чином за допомогою символів).

3. Канал (засіб передачі інформації).

4. Отримувач (адресат, особа, якій призначена інформація і яка певним чином інтерпретує її).

5. Зворотний зв´язок (реакція). Цей елемент часто залишається поза увагою, а одностороннє спілкування є, як правило, малоефективним, хоча загальновизнано, що будь-яка система функціонує ефективно за умови існування налагодженого зворотного зв´язку.

Найпростіші теорії комунікації передбачають взаємодію трьох елементів (складників): відправника (того, хто надсилає повідомлення), самого повідомлення та адресата (того, хто його сприймає). Один з найперших теоретиків у галузі комунікацій С.Е. Осгуд доповнив основну модель концепцією зворотного зв´язку. Він довів, що повідомлення ніколи не сприймається в чистій формі, а завжди по-різному інтерпретується його отримувачами.

Комунікаційний процес охоплює наступні етапи:

1.формування або вибір ідеї(зародження ідеї)

2.кодування (перетворення ідеї на повідомлення за допомогою слів,жестів,інтонації)

3.вибір каналу(вибір способу передавання інформації)

4.передавання ідеї(повідомлення)

5.декодування (трансформація символів відправника у думки отримувача)

6.оцінювання та уточнення повідомлення

7.здійснення зворотнього зв’язку

 

Охарактеризувати основні етапи процесу прийняття управлінських рішень.

Управлінське рішення – результат альтернативної формалізації економічних,технологічних,соціально-психологічних,адміністративних методів менеджменту,на основі якого керуюча система організації безпосередньо впливає на керовану.

Функція прийняття рішень безпосередньо пов'язана із цілеспрямованою діяльністю людини.
Рішення — одноразовий вплив суб’єкта на об’єкт управління,який передбачає формулювання цілей дії і засобів їх реалізації.

1 Етап підготовки

1.1. Виявити проблему.

Діагностика проблеми - це перший крок на шляху її рішення.

Ситуація - це стан керованої системи.

Проблема - це різниця між потрібним та існуючим або прогнозованим станом системи, ситуація, яка потребує управлінського впливу.

Ситуація ті сукупність всіх факторів (внутрішні - зовнішні) та умов, які спричинили появу тієї чи іншої проблеми.

Проблема - головне протиріччя мети і ситуації^ що визначає рух чи зміну ситуації для досягнення мети.

Під проблемною ситуацією розуміється невідповідність фактичних чи прогнозованих значень параметрів керованої системи цілям управління.

1.2. Сформулювати мету рішення. Складність визначення цілей пояснюється тим, що часто не вдається обмежитися однією метою. У багатьох випадках їх буває декілька. Іноді вони можуть бути і суперечливими.

Коли цілей декілька, слід вибрати найбільш важливу і проранжувати інші.

1.3. Формулювання обмежень пов'язане з тим, що може бракувати ресурсів для вирішення проблеми;

проблеми можуть перебувати за межами організації,

існують проблеми, на які менеджер не може вплинути, змінити їх (законодавство).

1.4. Визначити стандарти, за якими оцінюють альтернативні варіанти рішень (критерії приймання рішення).

1.5. Формулювання обмежень і критеріїв рішення сприяє уточненню мети, завдяки чому вона стає конкретною, набуває кількісних і якісних характеристик.

1.6. Збирання, опрацьовування і аналіз інформації

1.7. Розробка можливих варіантів рішення - альтернатив- з урахуванням сформульованих раніше обмежень і критеріїв приймання.

2. Етап приймання рішення

2.1. Оцінювання альтернатив із використанням критеріїв приймання рішення.

2.2. Вибір кращої альтернативи

Найкращий альтернативний варіант- забезпечує досягнення поставленої мети з максимальною відповідністю обмеженням і критеріям рішення.

2.3. Затвердження рішення (узаконення альтернативи).

2.4. Документальне оформлення (чіткі й зрозумілі формулювання, які не припускають різних тлумачень).

З етап - заключний.

3.1. Складання організаційного плану реалізації, добір виконавців

3.2. Доведення рішення до виконавців.

3.3. Координування дій виконавців

3.4. Контролювання виконання.

3.5. Оцінювання й коригування рішення.

У практичній діяльності етапи проходять не послідовно, не ритмічно.

Процес прийняття рішення стає тим більше непов­торним і індивідуальним, чим складніше рішення.