Кожна культура й кожний витвір культури є самоцінними.

Культурна багатоманітність повинна бути збережена.), аби він набув завершеного вигляду.

1. Знання – сила!

2. Буття було, є і буде.

3. Все, що здійснюється людиною, повинно здійснюватися вільно, розумно, якісно, гідно, солідарно й відповідально.

4. Людина людині – Бог.

5. Пізнавати – щоб могти.

Міжнародна неурядова громадська організація, що має за мету поглибити розуміння особливостей розвитку людства в добу НТР, метою якої є пошук варіантів конструктивного природо- й людиноохоронного напряму, -

1. ЮНЕСКО.

2. ООН.

3. Римський клуб.

4. ЄЕП.

5. НАТО.

63. Поняття "надбудова" означає:

1. Сукупність соціально-психологічних рис (національно-психологічних настанов, стереотипів), властивих національній спільноті на певному етапі розвитку, які втілюються в ціннісному ставленні її до навколишнього світу, а також в культурі, традиціях, звичаях.

2. Більш або менш струнка система ідей (почуттів, переживань, настроїв), відповідних їм організацій і установ, а також тих суспільних відносин, в які вступають люди, керуючись зазначеними ідеями і використовуючи певні суспільні інститути.

3. Сукупність виробничих відносин даного суспільства, що включає панівні, залишки старих і зародки майбутніх виробничих відносин.

4. Напрям розвитку, в якому реалізуються внутрішні можливості певної системи в процесі становлення якісно нової системи.

64. Точка зору на походження та сутність класів в марксистській теорії пов’язана з таким їх розумінням:

1. Виникнення класів пов’язане з суспільним поділом праці та появою приватної власності на засоби виробництва.

2. Існування класів пов’язане з біологічними законами, насамперед з боротьбою за виживання людей в тих чи інших географічних умовах.

3. Класове розшарування виникло внаслідок відмінностей у психології, ідеях, рівнях морального та інтелектуального розвитку людей.

4. Класи є відносно самостійними групами людей, що об’єднуються на основі фактично розрізнених інтересів у сфері виробництва, соціального життя, політики.

65. Доповніть плюралістичну модель соціуму М. Вебера визначальними чинниками суспільного розвитку (як відомо, концепція Вебера ґрунтується на таких основних положеннях:

- всі людські дії мають безпосереднє джерело в матеріальному бутті індивідів;

- людина може повністю розкрити свою продуктивну силу лише тоді, коли вона переконана, що її дії спрямовані на такі цілі та ідеали, які не можуть бути зведеними до матеріальних інтересів;

- цілі й ідеали мають значення тою мірою, якою вони пов’язані з досягненням матеріальних інтересів;

- ні матеріальні інтереси, ні ідеї не існують ізольовано, одне потребує іншого як доповнення і завершення).

1. Релігійні, політичні, моральні та інші ідеї одухотворяють досягнення матеріальних інтересів.

2. Виробничі відносини постають як провідні, а у системі суспільних відносин вони є визначальними.

3. Виробничі відносини не залежать від свідомості людей, а формуються на підвалинах певних продуктивних сил.

4. На реальному базисі здіймається надбудова – юридичні і політичні інститути та певні форми суспільної свідомості.

Суспільство як об’єктивно-суб’єктивний процес розгортання людської життєдіяльності по-різному витлумачувалося в філософських та соціологічних системах. Як його розуміли представники Просвітництва (Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, Вольтер) та французькі матеріалісти XVIII ст.?

1. Суспільство є об’єднанням людей для задоволення своїх потреб.

2. Суспільство є втіленням притаманного від народження соціального інстинкту людей.

3. Суспільство є проявом Божого творіння.

4. Суспільство є формою суспільної угоди.

5. Суспільство є реальний процес життєдіяльності людей, що відбувається завдяки втіленню в життя абсолютної ідеї.

6. Суспільство є “фіктивне тіло, що складається з індивідуальних осіб, які розглядаються як його складові члени”.

7. Суспільство є засіб реалізації внутрішніх спонукань, потреб, мотивів індивідів.

8. Суспільство є сукупністю історично обумовлених форм спільної діяльності людей.

Суспільство як об’єктивно-суб’єктивний процес розгортання людської життєдіяльності по-різному витлумачувалося в філософських та соціологічних системах. Як розуміє зміст, підвалини функціонування та розвитку суспільства Макс Вебер?

1. Суспільство є об’єднанням людей для задоволення своїх потреб.

2. Суспільство є втіленням притаманного від народження соціального інстинкту людей.

3. Суспільство є проявом Божого творіння.

4. Суспільство є формою суспільної угоди.

5. Суспільство є засіб реалізації потреб, мотивів, внутрішніх спонук індивідів задля забезпечення “деякого мінімуму взаємоорієнтацій”.

6. Суспільство є реальний процес життєдіяльності людей, що відбувається завдяки втіленню в життя абсолютної ідеї.

7. Суспільство є “фіктивне тіло, що складається з індивідуальних осіб, які розглядаються як його складові члени”.

8. Суспільство є засіб реалізації внутрішніх спонукань, потреб, мотивів індивідів.

9. Суспільство є сукупністю історично обумовлених форм спільної діяльності людей.

68. Теологія історії цього представника західної патристики, автора творів “Про Град Божий”, “Сповідь” була першою теоретичною формою осягнення розвитку суспільства, що мала парадигмальне значення для конституювання європейського наукового аналізу історичного буття. Мова йде про:

1. Фому Аквінського.

2. Уільяма Оккама.

3. Ансельма Кентерберійського.

4. Миколая Коперніка.

5. Іоанна Дамаскіна.

6. Василя Великого.

7. Августина Блаженного.

8. Григорія Нісського.

69. Які особливості змісту та функцій не є властивими для релігії?

1. Побудова лінійного варіанту розвитку історії, яка має початок та есхатологічну спрямованість.

2. Надання історії векторної спрямованості: “Історія – стріла часу, що летить”.

3. Характеристика часу у відповідних модусах (минуле-теперішнє-майбутнє).

4. Втілення ритмів світу в житті демонів, химерних істот, культурних героїв, тотожних космосу, світлу, суходолу, речовині тощо.

5. Формування ідеї єдності всесвітньої історії як наслідок єдинородності людства.

6. Співвідношення реального суспільного процесу з тезами, зафіксованими в Священному писанні, надання останнім статусу взірців для осягнення історії земної.

Яким поняттям можна визначити технологічну характеристику історично визначеного типу суспільства, матеріально-технічний базис його культури?

1. Надбудова.

2. Цивілізація.

3. Ключові цінності.

4. Пасіонарність.

5. Духовне життя.

6. Інформація.

71. Економічний базис суспільства – це:

1. Більш або менш струнка система ідей (почуттів, переживань, настроїв), відповідних їм організацій і установ, а також тих суспільних відносин, в які вступають люди, керуючись зазначеними ідеями і використовуючи певні суспільні інститути.

2. Сукупність соціально-психологічних рис (національно-психологічних настанов, стереотипів), властивих національній спільноті на певному етапі розвитку, які втілюються в ціннісному ставленні її до навколишнього світу, а також в культурі, традиціях, звичаях.

3. Сукупність виробничих відносин даного суспільства, що включає панівні, залишки старих і зародки майбутніх виробничих відносин.

4. Напрям розвитку, в якому реалізуються внутрішні можливості певної системи в процесі становлення якісно нової системи.

72. В сучасних умовах і діяльність, і науковий розум стали планетною силою, сумірною з силами природи. Цей феномен і є сутністю:

1. Історичної місії робітничого класу.

2. Філософської антропології.

3. Любові.

4. Ноосфери.

5. Нової релігії.

Хто є автором теорії про “закон трьох стадій” (теологічної, метафізичної, позитивної), застосований до історії цивілізації, індивідів і будь-якої з наук?

1. Джон Мілль.

2. Герберт Спенсер.

3. Огюст Конт.

4. Вільгельм Дільтей.

5. Імануїл Кант.

6. Вольтер.

7. Джамбатіста Віко.

8. Карл Маркс.

74. Розділ філософії, що займається проблемами смислу історії, її закономірностями, головним напрямком розвитку людства та історичним пізнанням, є:

1. Онтологія.

2. Гносеологія.

3. Філософія історії.

4. Феноменологія.

5. Етика.

6. Соціальна філософія.

7. Історія філософії.