Інвестиційний аналіз капіталовкладень

4000 6000 6000 7000 6000

-20 000 +---+ - - - 2 + - - - 3 + ---4+ ---5 = 0 (1 + в) (1 + в) (1 + в) (1 + в) (1 + в)

При в = 12 значення ВНР є додатнім і дорівнює 479. Розра­хуємо ЧСВ для в = 14.

Грошовий Коефіцієнт Сьогоднішня

потік дисконтування вартість

Рік 0 -20000 1,000 -20000

Рік 1 4 000 0,877 3 508

Рік 2 6000 0,769 4614

Рік 3 6 000 0,675 4 050

Рік 4 7000 0,592 4144

Рік 5 6000 0,519 3 114

ЧСВ = - 570

При в = 12% ЧСВ має додатне значення, а при в = 14% -від'ємне. Знайдемо середнє арифметичне, що дорівнює 13%, і розра­хуємо ЧСВ для цієї величини:

Грошовий Коефіцієнт Сьогоднішня

потік дисконтування вартість

Рік 0 -20000 1,000 -20000

Рік 1 4 000 0,885 3 540

Рік 2 6 000 0,783 4 698

Рік 3 6000 0,693 4158

Рік 4 7000 0,613 4291

Рік 5 6 000 0,543 3 258

ЧСВ = - 55

ЧСВ досить наближена до нуля, тому можемо вважати, що ВНР приблизно дорівнює 13%.

3. Переваги та недоліки.

Переваги цього методу подібні до переваг методу ЧСВ:

• врахування фактору часу;

• для розрахунку ВНР використовується весь грошовий потік про­
екту;

• можливість визначення вартості капіталу, який може бути залуче­
ний до фінансування проекту.

Розділ 19

До недоліків методу належить:

• складність знаходження значення ВНР (порівняно зі ЧСВ) - для
цього часто необхідний комп'ютер;

• при об'єднанні для здійснення двох чи більше проектів показник
ВНР нового сумарного проекту повинен знаходитися наново - його
не можна отримати, додавши ВНР проектів-складових;

• можливість одержання кількох показників ВНР (або ні одного);

• метод не завжди спрямований на підвищення вартості майна акціо­
нерів (наприклад, можливі випадки, коли проект із кращим показни­
ком ЧСВ матиме гірші показники ВНР, ніж альтернативні проекти);

• складність розрахунку ВНР для всього терміну реалізації проекту;

• під час розрахунку ВНР враховується, що гроші, отримані від про­
екту, реінвестуються назад у проект під ставку ВНР. Це не так,
тому треба бути дуже обережним з інтерпретацією цього показника,
особливо у тому разі, коли він значно більший, ніж обрана для проекту
ставка дисконтування;

• неможливість застосування цього методу у разі потреби розрахунку
ВНР для проекту, що використовує капітал різної вартості (змінні
проценти).

Метод періоду повернення вкладених інвестицій.

1.Теоретична основа.

Із допомогою цього методу визначається термін, протягом якого інвестор може отримати назад внесені ним гроші. Цей метод був дуже поширеним у 70-і роки у більшості країн світу, але і нині він досить активно застосовується на практиці, особливо тоді, коли необхідно швидко проаналізувати ефективність невеликих за мас­штабом проектів. Звичайно цей метод використовують для порівнян­ня альтернатив вкладення засобів. Окрім того, його можна застосову­вати у тому разі, коли обсяги інвестицій незначні і недоцільно прово­дити складні розрахунки та дослідження для пошуку ЧСВ.

Цікаво, що цей метод є єдиним методом оцінки ефективності інвестицій, при якому можна не враховувати вартість залученого робочого капіталу. Це пов'язано з тим, що у будь-який час, коли припиняється здійснення інвестицій (або вони скуповуються), можна відразу повернути задіяний робочий капітал. Проте, цей метод не­можливо застосувати під час проведення розрахунку дисконтованого ППВІ.

 

Інвестиційний аналіз капіталовкладень

2. Практичне застосування.

Приклад. Візьмемо вже наведений приклад із проблемою вибору одного з двох станків. Як ми пам'ятаємо, їх грошовий потік був виражений таким чином:

Станок 1 Станок 2

Витрати 20 000 25 000
Річна економія:

рік 1 4 000 8 000

рік 2 6 000 6 000

рік 3 6 000 5 000

рік 4 7 000 6 000

рік 5 6 000 8 000

Для першого станка ППВІ становить приблизно 3,6 року, а для другого - 4. Як бачимо, 1-й варіант у даному разі є оптимальнішим.

3. Переваги та недоліки.

До переваг цього методу можна віднести такі характеристики:

• простота у застосуванні. Якщо розрахунок ВНР може проводити
тільки підготовлений фахівець, то ППВІ легко розраховується і
навіть не дуже кваліфікованим персоналом. Окрім цього, результати
таких розрахунків будуть зрозумілими для більшості працівників
підприємства;

• можливість оцінити доцільність проекту з погляду його ліквідності,
тобто визначити, як швидко він зможе повернути вкладені у нього
кошти. Це також дозволяє оптимізувати структуру капіталу тоді,
коли підприємство відчуває брак засобів для подальших капітало­
вкладень;

• можливість автоматичного відбору менш ризикованих проектів
(з погляду терміну їх реалізації). Очевидно, що чим далі реалізується
проект, тим він ризикованіший. Вибираючи проект з найкоротшим
терміном існування, ми зменшуємо свій ризик;

• можливість провести розрахунки тільки для того періоду, протягом
якого доцільно реалізовувати проект.

Серед недоліків цього методу такі:

• неврахування фактору часу (вихід із ситуації - можливість викори­
стання методу дисконтованого періоду повернення вкладених інвес­
тицій);

 

 

 

Розділ 19 Я

і, а поліп-

• основна мета - не максимізація вартості майна акціонерів, а поліп­
шення ліквідності;

• неврахування надходжень після закінчення терміну реалізації
проекту;

• складність інтерпретації даних під час прийняття рішення про
інвестування (чи неінвестування) проекту, а також вирішення, під
який відсоток можна залучити капітал для реалізації проекту. Тому
недоцільно застосовувати його у сукупності з іншими методами
(насамперед ЧСВ);

• у разі, коли вкладення коштів відбувається не тільки на першому
етапі реалізації проекту, але й у середині проекту, важливо визначити,
який термін вважати періодом повернення інвестицій і який момент
буде початковим для його розрахунку.