Розподіл форм та методів активізації процесу навчання за темами навчальної дисципліни

Тема	Практичне застосування навчальних технологій
Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе	Проблемна лекція з питання “Ключова роль національної економіки”. Робота в малих групах при обговоренні особливостей національної економіки.
Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки	Проблемна лекція з питання „Теорії та моделі економічного розвитку”. Робота в малих групах при обговоренні особливостей стратегічних моделей економічного розвитку транзитивних країн. Банк візуального супроводження: схема формування національної стратегії економічного розвитку.

Продовження табл. 5

Тема 3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки	Проблемна лекція з питання “Економічна теорія добробуту – можливість адаптації в Україні”. Семінар-дискусія з питання „Рівень добробуту в Україні”.
Тема 4. Характеристика економічного потенціалу	Семінар-дискусія з питання “Ефективне використання потенціалу національної економіки”. Банк візуального супроводження: структура людського, технічного, природно-ресурсного потенціалу національної економіки.
Тема 5. Інституціональні чинники розвитку національної економіки	Проблемна лекція з питання “Проблеми формування інституційного середовища в Україні”. Робота в малих групах при обговоренні особливостей системи інститутів в умовах розвитку ринкової економіки.
Тема 6. Функціонування інфраструктури національного ринку	Проблемне повідомлення та дискусія з питання: «Ступінь одержавлення української економіки». Кейс: Необхідність державного втручання в конкретні галузі і сектори економіки.
Тема 7.Державність та державне управління економікою	Проблемна лекція з питання “Форми організації державного управління національною економікою”. Семінар-дискусія з питання “Взаємозв’язок державного управління і місцевого самоврядування”. Банк візуального супроводження: схема: “Система державного управління національною економікою”.

Закінчення табл. 5

 

Тема 8. Структурна перебудова національної економіки	Проблемна лекція з питання ”Структура національної економіки (співвідношення накопичення та споживання, інвестицій та споживання). Семінар-дискусія з питання “Регіональні особливості структури економіки України”. Банк візуального супроводження: модель міжгалузевого балансу.
Тема 9. Програмування та прогнозування національної економіки	Робота в малих групах при обговоренні: “Методика формування планів розвитку секторів національної економіки”. Банк візуального супроводження: схема класифікація методів і моделей соціально-економічного прогнозування.
Тема 10. Політика економічного зростання в національній економіці	Проблемна лекція з питання „Основні соціально-економічні індикатори соціальної нерівності”. Семінар-дискусія з питання „Соціальне замовлення: проблеми та перспективи”.
Тема 11. Інституціональні форми інтеграції у світове господарство	Проблемна лекція з питання “Євроінтеграція України: переваги та недоліки”. Проблемне повідомлення та дискусія з питання: «Проблема забезпечення економічної безпеки національної економіки в контексті глобалізації».

 

 

11. Система поточного та підсумкового контролю знань студентів

 

Система оцінювання знань, вмінь та навичок студентів враховує види занять, які згідно з програмою навчальної дисципліни “національна економіка” передбачають лекційні, семінарські, практичні заняття, а також самостійну роботу і виконання індивідуальних завдань.

Контрольні заходи включають поточні і підсумковий контроль.

Перевірка та оцінювання знань студентів може проводитись в наступних формах:

1. Оцінювання роботи студентів в процесі практичних (семінарських) занять.

2. Оцінювання виконання індивідуального завдання.

3. Проведення проміжного тестування.

4. Проведення поточного модульного контролю.

5. Проведення підсумкового письмового іспиту.

Загальна модульна оцінка складається з поточної оцінки, яку студент отримує під час практичних (семінарських) занять, оцінки за виконання індивідуального завдання та оцінки за виконання модульної контрольної роботи.

Загальна оцінка з дисципліни визначається як середнє арифметичне модульних оцінок.

Оцінювання знань студента під час проведення практичних (семінарських) занять має на меті перевірку рівня підготовленості сту­дента до виконання конкретної роботи. Об'єктами поточного контролю є:

а) систематичність, активність та результативність роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; відвідування занять;

б) виконання завдань для самостійного опрацювання;

в) виконання індивідуального навчально-дослідного завдання;

г) рівень виконання поточних модульних завдань.

Оцінювання проводиться за 12-бальною шкалою за такими критеріями;

1) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

2) ступінь засвоєння матеріалу дисципліни;

3) ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучас­ною літературою з питань, що розглядаються;

4) уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв'язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні завдань, винесених для самостійного опрацювання, та завдань, винесених на розг­ляд в аудиторії;

5) логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійсню­вати узагальнення інформації та робити висновки.

Оцінка "відмінно" ставиться за умови відповідності виконаного зав­дання студента або його усної відповіді до усіх п'яти зазначених критеріїв.

Відсутність тієї чи іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість балів.

При оцінюванні практичних завдань увага приділяється також їх якості та самостійності, своєчасності здачі виконаних завдань викладачу (згідно з графіком навчального процесу). Якщо якась із вимог не буде виконана, то оцінка буде знижена.

Оцінювання індивідуального навчально-дослідного завдання здійснюється за такими критеріями:

1) самостійність виконання;

2) логічність та послідовність викладення матеріалу;

3) повнота розкриття теми (проблемної ситуації чи практичного завдання);

4) обґрунтованість висновків;

5) використання статистичної інформації та додаткових літературних джерел;

6) наявність конкретних пропозицій;

7) якість оформлення.

 

Проміжний тестовий контроль проводиться двічі за семестр. Він передбачає виявлення опанування студентом матеріалу лекційного матеріалу та вміння застосовувати його для вирішення практичної ситуації. При цьому тестове завдання може містити як запитання, що стосуються суто теоретичного матеріалу, так і запитання, спрямовані на вирішення невеличкого практичного завдання.

Тестові завдання охоплюють провідні теми, які вивчаються в межах навчальної дисципліни “національна економіка” та згруповані за двома модулями, кожен з яких складається з тестових завдань різного рівня складності.

Формат тестових завдань поділяється на:

завдання закритої форми із запропонованими відповідями, із яких вибирають одну правильну;

завдання відкритої форми з вільно конструйованими відповідями.

Тестові завдання розрізняються за принципом побудови відповіді.

Альтернативні тестові завдання передбачають наявність двох варіантів відповіді типу “так-ні”, “правильно-неправильно” тощо. Їх використовують для перевірки правильності вибору або прийняття рішення в згорнутій формі.

Тестові завдання на відновлення відповідності частин становлять модифікацію тестових завдань з множинним вибором і подаються у вигляді двох чи більше колонок слів, фраз, графічних зображень, цифрових або літерних позначень тощо.

Тестові завдання на порівняння і протиставлення (на аналіз взаємозв’язку) рекомендується для перевірки вмінь виявляти розпізнавальні ознаки різних явищ, ситуацій тощо.

Тестові завдання з множинними відповідями “правильно-неправильно” передбачають, що відповіді або рішення можуть бути тільки правильними або неправильними. За ними тестується глибина знань, розуміння різних аспектів явищ, процесів тощо.

Тестові завдання на визначення причинної залежності використовуються при необхідності перевірки розуміння певної причинної залежності між двома явищами. Спочатку необхідно визначити, правильне або неправильне кожне з двох тверджень окремо, а лише потім, якщо обидва неправильні, визначити, правильна або неправильна причинна залежність між ними.

Тестові завдання на відтворення правильної послідовності, які потребують переструктурування даних або елементів будь-якої комбінації, використовуються в разі тестування вмінь та знань правильної послідовності дій (нормативної діяльності), алгоритму діяльності, технологічних прийомів тощо, а також знань загальноприйнятих формулювань визначень, правил, законів, фрагментів нормативних документів і т. ін.

Тестові завдання відкритого типу передбачають вільні відповіді тестованих, є завданнями без запропонованих варіантів відповідей і використовуються для виявлення знань термінів, визначень, понять і т.д.

Тестові завдання для проміжного тестового контролю обираються за відповідними модулями з загального переліку.

Тестове завдання містить 30 запитань одиничного і множинного вибору щодо перевірки знань основних категорій навчальної дисципліни.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовуються наступні критерії оцінювання:

оцінка "відмінно" (12-10 балів) — виставляться у випадку, якщо студент правильно відповів на 20 - 18 тестових запитань;

оцінка "дуже добре" (9 балів) — 17-16 правильних відповідей;

оцінка "добре" (8-7 балів) — 15-13 правильних відповідей;

оцінка "задовільно" (6 балів) — 12-10 правильних відповідей;

оцінка "достатньо" (5-4 балів) — 9-7 правильних відповідей;

оцінка "незадовільно" (3 бали) — 6-5 правильних відповідей;

оцінка "незадовільно" (2-1 бали) — 4-2 правильних відповідей.

 

Поточно-модульний контроль здійснюється та оцінюється за двома складо­вими: лекційний (теоретичний) модуль та практичний модуль. Оцінка за практичну складову модульного контролю виставляється за результатами оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять, виконання ІНДЗ та проміжного тестового контролю згідно з графіком навчального процесу.

Модульний контроль проводиться у письмовій формі за відповідними білетами, зміст яких містить питання всіх тем модуля. Він здійснюється після того, як розглянуто увесь теоретичний матеріал та виконані семінарські завдання в межах кожного з двох модулів.

Таким чином, після вивчення тем 1-6 (модуль1) студенти денної форми навчання виконують Завдання 1 поточного модульного контролю. Відповідно, після вивчення тем 7-12 (модуль2) виконується Завдання 2.

Завдання 1 містить теоретичне питання.

Завдання 2 складається з 30 тестових завдань.

Для оцінювання тестових завдань використовуються наступні критерії.

Таблиця 6