VIII. Перелік контрольних питань

 

1. Поняття кадастр, «кадастрова система».
2. Кадастрова система.
3. Елементи кадастрової системи.
4. Призначення багатоцільових кадастрів.
5. Поняття та забезпеченість поняття «нормування» в кадастрових системах.
6. Державний стандарт, класифікатор та технічний регламент в кадастрах.
7. Земельно-кадастрова документація.
8. Єдина система нормативно-правових актів у сфері державного земельного кадастру.

9. Передумови та актуальність утворення нової кадастрової системи.

1. Кадастрова система як інструмент ефективного функціонування ринкової економіки, реалізації земельної політики.
2. Модель реєстрації та її складові.
3. Сутність Концепції кадастрової системи.
4. Проект «Кадастр 2014», історія створення та сутність.
5. Зв’язок кадастру та концепції сталого розвитку.
6. Богорська декларація ООН про кадастрові системи.
7. Соціальна спрямованість кадастрових систем.
8. Види кадастрових систем в ракурсі правових груп.
9. Кадастрова система в Україні, структура.
10. “Програма створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру”
11. АС ДЗКУ, характеристика базового, регіонального та національного рівнів.
12. Основні об’єкти обліку кадастрових баз даних.
13. Класифікація законодавчого забезпечення кадастрових систем за Європейською економічною комісією при ООН.
14. Архітектура баз даних.
15. Основні функціональні геоінформаційні системи GIS.
16. Ієрархія даних. Сховища даних. Метадані.
17. Застосування GIS технологій в кадастрових системах.
18. Формування інфраструктури геопросторових даних (ІГД) міських кадастрових систем.
19. Склад та етапність створення міських геоінформаційних ресурсів.
20. Схема еволюції західних систем управління нерухомістю (за Тінгом).
21. Менеджери ручних записів (4000 р. до н. е. – 1900).
22. Механізовані менеджери записів (1900 – 1955).
23. Програма обробки файлових записів на ЕОМ (1955 - 1970).
24. Системи керування базами даних (1970 – теперішній час).
25. Об’єктно-орієнтовані бази даних (середина 1980-х – теперішній час).
26. Роль кадастру в розвитку економіки.
27. Багатоцільовий кадастр типу INSPIRE.
28. Системи захисту кадастрової інформації.
29. Наполеонівський кадастр.
30. Німецька система кадастру.
31. Скандинавський кадастр.
32. Англосаксонська система кадастру.
33. Система кадастру країн пост радянського простору.
34. Кадастрова система Канади.
35. Обмінний файл.
36. Поняття про SWOT аналізу. Можливість застосування аналізу в кадастрових системах.
37. Види і сутність кадастрових робіт.
38. Складання техніко-економічного обгрунтування для створення земельно-кадастрової карти району.
39. Обрахування площі земельних ділянок. Кадастрові плани.
40. Характеристика найпоширеніших ГІС пакетів.
41. Визначення можливостей й обмежень застосування комп'ютерних технологій при веденні кадастру.
42. Встановлення та характеристика джерел інформації для ГІС
43. Вивчення та характеристика прийомів просторового аналізу в Maplnfo 6.
44. Аналіз наявного стану та перспективних шляхів розвитку ГІС-технологій.
45. Характеристика інформаційної системи ГІС ArcView.
46. Технологія процесу знімання в кадастрових системах. Сутність, етапи.
47. Криттерії обрання масштабів кадастрових карт. Порядок та технологія складання кадастрової карти.
48. Поземельна книга, розділи, порядок ведення.
49. Земельно-кадастрова книга, зміст та порядок ведення.
50. Кадастрова номерація.
51. Центр ДЗК у формуванні АСДЗКУ.
52. Проблеми, зумовлені відсутністю єдиного земельного кадастру в Україні.
53. Базові технічні завдання та технічні вимоги на ведення державного земельного кадастру.
54. Кадастрова система INSPIRE, EULIS.
55. Основні положення Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».
56. Основні види інформації.

 

IX. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Під час викладення лекційного матеріалу: лекція, повідомлення та закріплення нових знань, розповідь, розповідь-пояснення, бесіда; зображення схем на дошці і на плакатах; ілюстрація і демонстрація наявних макетів та моделей; демонстрація відеофрагментів, мультимедійне викладення матеріалу лекції.

Під час проведення лабораторних і практичних занять: лабораторна робота за методичними рекомендаціями з використанням лабораторних приладів, обробка і аналіз отриманих результатів з використанням розрахункових комп’ютерних програм та графічної інтерпретації отриманих результатів.

 

X. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

 

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни здійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчального процесу. Рейтинг студента із засвоєння навчальної дисципліни визначається за 100-бальною шкалою. Студент на лабораторних, практичних заняттях одержує оцінки згідно національної системи: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», включаючи присутність, опитування та рівень виконання (захист) роботи. По закінченню змістового модуля, лектор (ведучий викладач) визначає рівень теоретичної підготовки студенів (проводить модульний контроль) та переводить оцінки, одержані студентом на лабораторних і практичних заняттях у систему ECTS. Для цього обчислюється середнє арифметичне значення усіх отриманих студентом оцінок з наступним переведенням його у бали за формулою:

 

,

 

де: БПК – бали поточного контролю; САЗ – середнє арифметичне значення усіх отриманих студентом оцінок (з точністю до 0,01); maxПК – максимально можлива кількість балів з поточного контролю у відповідному змістовому модулі; 5 – максимально можливе САЗ.

Екзаменаційна оцінка визначається шляхом переведення ведучим викладачем сумарної модульної оцінки, вираженої у 100-бальній шкалі, в традиційну академічну оцінку національної шкали («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Підведення підсумку засвоєння студентом навчального матеріалу певної навчальної дисципліни проводиться на підставі сумарної модульної оцінки шляхом її переведення в екзаменаційну оцінку, без присутності студента. Якщо сума одержаних студентом балів за поточний контроль не задовольняє його, то він має право підвищити свою оцінку на іспиті, про що повинен повідомити ведучого викладача не пізніше наступного дня після оголошення сумарної модульної оцінки з навчальної дисципліни.

Студент не може бути допущеним до складання підсумкового контролю знань, якщо він не виконав графік навчального процесу. При цьому:

- якщо за результатами поточного контролю студент набирає менше 35-ти балів, він вважається таким, що не оволодів навчальним матеріалом і повинен пройти етап оволодіння ним повторно;

- якщо кількість балів поточного контролю більша 34, але менша 60, студент повинен пройти підсумковий контроль;

- якщо кількість балів поточного контролю більша 59, але менша 75, студент вважається таким, що заслуговує оцінки «задовільно» і за згоди отримання якої він звільняється від підсумкового контролю, або проходить такий контроль, за бажання підтвердити вищий рівень знань і отримати вищу оцінку;

- якщо кількість балів поточного контролю більша 74, але менша 90, студент вважається таким, що заслуговує оцінки «добре», за згоди отримання якої, він звільняється від підсумкового контролю, або проходить такий контроль, за бажання підтвердити вищий рівень знань і отримати вищу оцінку;

- якщо кількість балів поточного контролю більша 90, студент вважається таким, що заслуговує оцінки «відмінно», і звільняється від підсумкового контролю, або проходить такий контроль, за бажання підтвердити вищий рівень знань і отримати більшу кількість балів.

За результатом підсумкового тестування оцінка, отримана за результатами модульного контролю, може бути збільшена або залишена без зміни. Оцінка підсумкового контролю здійснюється у 100-бальній шкалі. Критерії оцінювання результатів підсумкового контролю передбачають відповідність знань таким діапазонам, як і при підрахунку результатів поточного модульного контролю згідно шкали ECTS.

Якщо студент на іспиті отримав оцінку нижчу, ніж за набраною сумою балів протягом семестру, то залишається вища оцінка.

XI. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Вид оцінювання, модуль, тема	Кількість балів
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1
Поточне оцінювання та самостійна робота	Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
МК1
За модуль 1
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2
Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
МК2
За модуль 2
Підсумковий тест (екзамен)
Сума

Примітка: Т1, Т2,… – теми змістових модулів; МК1, МК2 – модульний контроль;