Теоретичні передумови активного . Соціально-психологічного навчання

Т. С. Яценко

шиш о шшшш

ГРУПОВОЇ ПСИХОКОРЕКЦІЇ

АКТИВНЕ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГШНЕ НАВЧАННЯ

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Навчальний посібник для студентів психологічних спеціальностей вищих Навчальних закладів

КИЇВ «ВИЩА ШКОЛА» 2004

УДК 159.922(075.8) Гриф надано Міністерством освіти

ББК 88 5я73 і науки України (лист від 15 липня

Я92 2002 р. № 14/18, 2-1504)

Рецензенти: доктори психологічних наук, професори Л. Ф. Бурлачу к і С. Д. Максименко (Інститут психології ім. Г. С Костюка АПН України)

Редактори: Н. В. Леонова, Н. А. Симоненко

Яценко Т. С

Я92 Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціаль-

но-психологічне навчання: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2004. — 679 с: іл.

ISBN 966-642-169-0

Висвітлено теоретичні й методичні передумови групової психокорекції шляхом активного соціально-психологічного навчання (АСПН). Подано зразок занять цілісного курсу АСПН із системою методик (спонтанна дискусія, психодрама, рольова гра, психомалюнок та ін.). Емпіричний матеріал, вміщений у посібнику, дає змогу докладно репрезентувати групову психокорекційну роботу з окремими методичними прийомами, що сприятиме опануванню процесом особистісного пізнання та пізнання іншої людини.

Для студентів психологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Може бути корисний психологам-практикам.

УДК 159.922(075.8) ББК 88.5я73

ISBN 966-642-169-0 © Т. С. Яценко, 2004

© Малюнок на оправі, Діана Уральська, 2004

ВСТУП

Підготовка спеціаліста у вищій школі потребує пошуку шляхів оптимізації навчання студентів, застосування таких форм і методів, які дають можливість підвищити практичну спрямованість освіти і прискорюють процес оволодіння професією в соціально-гуманітарній сфері, зокрема педагога або практичного психолога.

Особливої актуальності ця проблема набуває в контексті підготовки та перепідготовки психолога-практика. Практична психологія перебуває на перетині різних дисциплін, тому процес її виокремлення з академічної видається непростим і суперечливим. Є підстави говорити про специфічність мети, методів та результатів, передбачених практичною психологією. Зокрема, в академічній психології пізнання стосується завершених та усталених відомостей (знань), відчужених від самого суб'єкта; мета пов'язана з проникненням у сутність формалізованих знань, а результатом є опанування академічних знань. У практичній психології мета і результати актуально визначаються ситуацією «тут і тепер», а цілі та засоби самопізнання — саморефлексією суб'єкта. Результатом є розвиток соціально-перцептивного інтелекту. Знання, отримувані в практичній психології, мають не формалі-зовано-академічний, а спонтанно-рефлексивний характер.

Система підготовки психологів-практиків потребує вдосконалення, що особливо помітно у процесі професійного становлення, результативність якого великою мірою залежить від психологічного пізнання особою самої себе, а також інших людей. Водночас методи навчання, застосовувані у вищих навчальних закладах під час підготовки психологів-практиків, швидше академічні й тому мало сприяють глибинному самопізнанню суб'єкта та інших людей. Можна твердити, що активне соціально-психологічне навчання (АСПН) сприяє розкриттю та розвитку особистісного по-

тенціалу психолога-практика як необхідної умови становлення його професіоналізму. Результативність такого навчання полягає в здатності суб'єкта децентрувати увагу, «бути в ситуації та над нею», в умінні оптимально розв'язувати проблеми, що виникають спонтанно у мінливій та неповторній ситуації.

Активне соціально-психологічне навчання в групі дає його учасникам змогу пізнати причини труднощів у спілкуванні особистісного характеру та глибиннопсихологічну їх зумовленість. У психокорекційному процесі учасник АСПН не лише збагачується специфічними знаннями про механізми власної психічної організації та структуру на свідомому та несвідомому рівнях, а й пізнає систематизовані тенденції поведінки, які не завжди є виправданими з професійного погляду. За таких умов суб'єкт навчається аутопсихокорекції та самодіагностики.

У посібнику висвітлено теоретичні та практичні підходи щодо активної соціально-психологічної підготовки майбутніх фахівців до професійного спілкування у процесі групової психокорекції. Враховуючи, що будь-яке професійне спілкування передбачає контакт з іншими людьми в ігрових та навчальних ситуаціях, важливою є гуманістична спрямованість АСПН. У психокорекційних групах такого типу брали участь понад 530 майбутніх психологів (серед них 240 кандидатів психологічних наук, 14 завідувачів кафедр). Різновиди методики АСПН використовуються нині у багатьох вищих навчальних закладах. Елементи АСПН упроваджуються на лабораторних заняттях в академічних курсах психології, що викладаються у навчальних закладах різного профілю.

Модифіковані варіанти АСПН запроваджуються кафедрами психології Воронезького, Коломенського та Калузького педагогічних інститутів з дослідницькою метою. Елементи цієї методики застосовуються також у факультативній та гуртковій роботі у Березанській та Братській школах Миколаївської області, в середній школі № 299 Москви та в багатьох школах Черкас.

Автор методу АСПН проводила навчально-показові заняття на міжнародних семінарах, у навчальних закладах багатьох міст України (Вінниці, Рівного, Києва, Одеси, Полтави, Харкова, Слов'янська, Львова, Луцька, Івано-Франківська та ін.), а також у Москві та Підмосков'ї (у Дзержинську та Владимирі).

Пропонований посібник буде особливо корисний для тих, хто брав участь у навчанні як член групи АСПН і

має професійну підготовку з практичної та соціальної психології, соціально-психологічного тренінгу. Книжка може бути особливо цікавою для практичних психологів-почат-ківців.

У першій частині посібника висвітлено теоретичні й практичні засади функціонування груп АСПН, які обов'язково мають враховувати психологи-практики.

Повний курс АСПН поданий у другій частині книжки — стенограмі занять однієї з таких психокорекційних груп. Завдяки сталому складу учасників групи читач зможе просуватися разом із ними до глибин особистісного самопізнання і самовдосконалення (тривалість занять становила 10-12 годин на добу). Матеріал посібника сприяє висвітленню адекватної моделі групового процесу психокорекції завдяки використанню окремих методик: спонтанної дискусії, психодрами, рольової гри, психомалюнка у різноманітних варіантах його реалізації. Особливий інтерес становлять малюнки, виконувані учасниками АСПН щодня, на теми «Я — у групі», «Сприйняття динаміки змін кожного члена групи», «Сприйняття групи та самого себе» та ін.

Водночас у посібнику відображено певний відрізок історії становлення методу АСПН. Емпіричний матеріал отримано у 1986 р. під час роботи зі студентами Полтавського педагогічного інституту на запрошення академіка АПН України І. А. Зязюна, якому автор висловлює особливу вдячність за підтримку наукового дослідження.

Крім основного матеріалу в посібнику представлено новітні дослідження автора з проблеми внутрішньої динаміки психіки (див*, підрозділ 3.1). Сподіваємося, що розроблена автором «Модель внутрішньої динаміки психіки», яка істотно доповнює структуру психіки, введену в науку 3. Фрейдом, має надати нового імпульсу розвитку в Україні практичної психології з глибиннопсихологічною орієнтацією.

Автор висловлює особливу подяку провідному фахівцеві з методологічних проблем психології академіку-секретарю АПН України С. Д. Максименку. який своєю увагою до проблем практичної психології та її глибинних аспектів надавав істотну допомогу впродовж усіх років досліджень, а також учасникам групового процесу АСПН, спілкування з якими для автора було надзвичайно повчальним. Відзначаю вагомий внесок моїх послідовників, які надавали допомогу в підготовці емпіричних матеріалів цієї книги: С. М. Аврамчен-ко, К. А. Бабенко, Т. І. Білухи, І. В. Євтушенко, Б. Б. Іва-

ненко, О. М. Лисенко, О. Ю. Олексенко, О. Г. Стасько, П. В. Теслюка, Л. Л. Ткаченко, О. М. Усатенко, С. Г. Хи-ренко.

Дослідження, що проводяться учнями та послідовниками розробленої автором психодинамічної теорії, набувають дедалі виразнішої глибинної орієнтації, а метод АСПН втрачає суто практичну зорієнтованість, оскільки більш чіткими стають ознаки його наукової спрямованості на пізнання несвідомої сфери психіки в її функціональних особливостях. Це переконливо засвідчує згадана «Модель внутрішньої динаміки психіки», яка ілюструє внутрішню суперечливість психіки в її «вертикальних» (антагонізм) та «лінійних» (антиномія) взаємозалежностях. Усе це особливо гостро порушує проблему цілісного пізнання психіки та розкриття можливостей гармонізації взаємозв'язків між свідомим та несвідомим, на що й спрямований пропонований навчальний посібник.

Поняття психокорекції

Феномен психокорекції почали активно досліджувати останнім часом. Його відкриття пов'язане з розвитком практичної психології. Як відомо, корекція — це внесення змін у явище, якому притаманна статичність та певна деструктивність суперечливих тенденцій. Процес виховання не збігається з процесом психокорекції, що покликаний нівелювати деформації особистості, оптимізувати її стосунки з оточенням. Проте і психокорекція, й виховання зорієнтовані на розвиток особистості, тоді як методи та засоби досягнення мети в них різні. Виховання пов'язане з впливом на особистість вихованця та внесенням корективів у його поведінку, що лише побічно позначається на структурних особливостях його психіки. Результативність виховання залежить від виховних прийомів, гнучкості психічних процесів та авторитету вихователя. Натомість процес психокорекції покликаний відродити гнучкість, мобільність психічної організації суб'єкта й тому апелює до статичних якостей психіки та виявлення певних дис-функцій. Психокорекція слугує відродженню та розвитку лабільності й пластичності особистісних якостей суб'єкта.

Якщо виникає потреба у переробці, «перековуванні» певних особливостей психіки, виховання поєднується з психокорекцією. Це добре ілюструє теорія «вибуху» А. С. Макаренка. Механізми цих явищ адекватно описано в теорії позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції на більш високому рівні розвитку психіки [7]. Хоча слід пам'ятати, що поняття «виховання» стосується передусім дітей, а «психокорекція» — дорослих; якщо в першому випадку це вплив на суб'єкта, то психокорекція передбачає модель «разом із суб'єктом» — «звернення до суб'єкта». Останнім часом практична психологія впливає на педагогічну науку, взято курс на зближення позицій у моделі «вчитель — учень» шляхом гуманізації та гуманітаризації освіти.

Багаторічні дослідження автора посібника свідчать, що успішна психокорекція передбачає взаємне поєднання зусиль у пошуку причин труднощів у спілкуванні та стосунках між людьми. Розробки теоретичних питань групової психокорекції спрямовані на розкриття глибинних психологічних першопричин особистісних проблем, які переживає людина під час спілкування з іншими, а не на внесення «косметичних» змін. Ми переконані, що без наукового дослідження цих причин і внесення корективів у диспозиційні утворення неможливо досягти бажаного успіху. Теоретичні виклади зі згаданих вище проблем наведено у параграфі 3.1.

 

ГРУПОВА ДИНАМІКА

ЯК ЧИННИК ПСИХОКОРЕКЦІЇ

2 4-226

передусім визначаються груповою психодинамікою, спрямованою від емоційної дезінтегрованості учасників психокорекції до групової інтеграції. Остання є необхідною передумовою глибиннопсихологічної індивідуальної дезінтеграції з вираженими ознаками позитивності, а саме: розширення самоусвідомлення учасників групової взаємодії; бага-торівневість процесів дезінтеграції та вторинної інтеграції на більш високому рівні розвитку; опанування навичок самопізнання та самоаналізу учасниками психокорекції; наявність взаємопідтримки і психологічної захищеності та ін. Якщо у психокорекційній роботі не враховувати дії механізмів позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції на більш високому рівні розвитку, вона не лише не дасть високих результатів у особистісному зростанні суб'єкта, а й унаслідок негативності дезінтег-раційних процесів може відіграти деструктивну роль.

Спробуймо схарактеризувати основні стадії розвитку, які чітко визначились у ході нашої багаторічної роботи з групами активного соціально-психологічного навчання, та співвіднести їх із дезінтег-раційно-інтеграційним процесом.

/. Початкова стадія розвитку групи

Ця стадія триває 2-3 заняття (25-30 год) безперервної інтенсивної роботи групи. Головне завдання керівника на цій стадії — сформувати поведінку учасників АСПН таким чином, щоб вона сприяла навчанню. Важливо повідомити учасникам навчання цілі групи, обговорити деталі процедурного характеру, дати інформацію про груповий процес та відповісти на запитання.

Для початкової стадії навчання характерний досить високий рівень емоційного напруження, що породжує дезінтеграцію. Це відбувається не стільки через недостатність розуміння сутності й специфіки навчання в групі АСПН, скільки через наявність тривоги, пов'язаної з побоюваннями справити враження неінтелектуальної людини, бути знехтуваним групою у разі надмірної відвертості, страху реально побачити свої проблеми, відчути біль.

На цій стадії роботи можуть виникати періоди мовчання. Керівник має пам'ятати, що мовчання є іноді надзвичайно продуктивним для актуалізації спонтанної поведінки учасників АСПН. Проте, щоб воно не перетворилося на агресивну гру, не завадило створенню атмосфери довіри, близькості, теплоти, цим прийомом слід користуватися дуже обережно.

У цей період важливо, щоб учасники засвоїли основні групові норми. Необхідно також визначити перспективи інтеграції групи. Для цього членів групи слід зорієнтувати у напрямі «розморожування», тобто послаблення їхніх стереотипних установок на очікування формальних розпоряджень керівника.

На початковій стадії роботи учасники навчання ще зорієнтовані на пізнання іншої людини й побоюються аналізувати власну поведінку.

Тому керівник має допомогти членам групи в подоланні цього бар'єра, а також у поступовому перетворенні самих себе на об'єкти дослідження.

Якщо груповий процес розвивається у потрібному напрямі, то наприкінці першої стадії створюється атмосфера довіри, емоційної близькості, яка нівелює непродуктивні емоції, що можуть виникнути у процесі навчання. Про початок інтеграції свідчать такі висловлювання членів групи: «Я не самотній зі своїми особистісними проблемами»; «Я можу змінитися, якщо захочу»; «Мене легше полюбити, ніж я думав»; «Я маю багато позитивних рис, про які навіть не здогадувався»; «Я не маю страху перед майбутнім, навіть якщо доведеться боротися»; «Висновки про мою поведінку викликають у мене зацікавлення».

Психоаналіз малюнка 16

Малюнок 16 подано двопланово: ліворуч відображено емоційне сприйняття групи (у вигляді артерії), праворуч — управління груповим процесом (пульт), яке учасник навчання на той час розумів спрощено, механістично. Кнопки на пульті позначені певними емоційно значущими образами: ліворуч — око біля важеля, до якого тягнеться РУ^ка, далі серце, посмішка. Останнє є свідченням прагнення до єднання раціонального з емоційним. Розуміння групового процесу спрощене, що виявляється у сподіванні змін під впливом керівника. Керівник на лівому боці малюнка зображений як один із членів групи, а на правому — як «рука», що натискає на кнопки. Вся група представлена як живий організм із кровоносними артеріями. Сам автор зображений у вигляді паростка у центрі групи. Певною мірою це можна витлумачити як тенденцію до егоцентризму, проте це лише гіпотеза першого дня роботи групи.

Мал. 16. Я і група (перший день роботи групи АСПН)

Група на малюнку розташована по колу. Кожний ЇЇ член намальований у певній оболонці. За словами автора, це захисти, які мали місце у перший день роботи. До паростка, яким зобразив себе автор (у центрі), він також відносив групові здобутки. Водночас він вважав себе присутнім і серед трьох осіб, зображених без захистів, тобто без «одягу». Деяких членів групи він зобразив у вигляді знаків питання, що означали їхню непізнаність для автора. Домінуючими у відображенні першого дня роботи є лише два показники: відкритість і закритість (деякі члени групи знаходяться немов у коконі). Тривогу, обов'язково наявну в перший день роботи групи, передано чорним кольором на стільцях. На малюнку показано початок процесу єднання (артерії, кровотоки). Все це відображає групову динаміку. Проблема керівництва груповим процесом цікавить автора від самого початку, дістаючи розвиток у наступних малюнках.

Психоаналіз малюнка 17

На цьому малюнку можна спостерігати прогресивні зміни у сприйманні його автором групового процесу. Він зрозумів, що група — не запрограмований механізм, керівництво яким можна звести до керування через пульт (мал. 16, праворуч). Як майбутній психолог він цікавився процедурою динаміки АСПН, намагаючись побачити, яким чином відбувається керівництво групою.

Група для нього набуває великої значущості — про це свідчить зірка, в яку її вміщено. Прогресивні зрушення сталися й у сприйнятті

Мал. 17. Я і група (другий день роботи групи АСПН)

автором малюнка групової роботи: пульт керування та екран уже зламані. Порівнявши цей малюнок з попереднім, можна побачити, що тут уже намітився вихід за межі екрана.

Квітку, зображену в центрі (перший паросток якої ми бачили на мал. 16), автор відносить швидше до групового процесу, ніж до власного особистісного зростання, тобто спостерігається зміщення акцентів із власного «Я» на групу і показано взаємозв'язки. Такий великий поштовх для особистісного зростання, як показує малюнок, забезпечив груповий процес за другий день роботи. Цей факт можна вважати продуктивним показником розвитку групи АСПН у напрямі інтеграції, що є передумовою індивідуально-особистісної дезінтеграції учасників навчання. Останнє стосується проблеми позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції суб'єкта на більш високому рівні психічного розвитку. Підтвердженням цього є старанно намальована квітка на тлі керівника групи. Позитивне ставлення до членів групи та керівника є необхідною умовою забезпечення групової інтеграції. Дезінтеграція неадекватних первинних уявлень про алгоритмізованість роботи групи представлена у вигляді окремих залишків пульта.

Інтеграційні аспекти висвітлюються в тому, що артерії, які на попередньому малюнку пов'язані з центром, змінюються; спостерігається натхнення в роботі, в малюнку використано «спокійніші» кольори. Змінився й колір членів групи. Якщо раніше вони позначалися одноманітним «захисним покривом» (синій у цяточку, ніби маскувальний одяг), то тут кольори більш звичні, а отже, захисти у

членів групи знімаються. Автор уявляє їх більш різноманітними і спрямованими на груповий процес, що зображений в центрі у вигляді квітки, аніж окремою рефлексією, коли кожний «сам по собі». Груповий процес для автора — це щось дуже вагоме, тому видно зображення хмаринок на зірці, і ця значущість може засвідчувати силу його мотивації до АСПН, привабливість для нього психокорекційного процесу.

Психоаналіз малюнка 18

Цей малюнок відображує значні зміни, які сталися цього дня, і динаміку роботи у групі. Дезінтегруються хибні уявлення не лише про себе, а й про груповий процес (див. уламки). Пульт керування майже зник (праворуч видно його залишки), керівник не вирізняється серед інших членів групи, зображено «уламки» попередніх уявлень; сприйняття стає реалістичним — немає невиправданої ейфорії, «зірковості» (зірки лишилися тільки на задньому плані, однак вони зображені в єдності з чимось життєвим), хоча присутня перспектива, яка засвідчує прогресивність уявлень про сутність групового процесу АСПН. Ми бачимо, що емоційні аспекти, які мали місце у перші два дні на стадії становлення групових норм («розморожування»), відсуваються на задній план; домінуючими стають активні дієві аспекти групової роботи, що зрештою відображується в груповій динаміці.

Мал. 18. Я і група (третій день роботи групи АСПН) 60

Фігура внизу малюнка (ліворуч) апелює до розуму (рука піднесена до голови), тобто відбувається осмислення групових подій. На ма-

люнку з'явилися певні угруповання, що об'єднують людей на терені продуктивної роботи (яка триває 3-4 дні). Дві фігурки ліворуч присіли. За трактуванням автора, це окремі члени групи приголомшені чимось, що відбувається в групі АСПН. Над ними фігурка, «розіп'ята» під тиском власних емоцій, яка апелює до іншого члена групи, тобто до самого автора малюнка (центральна фігура). Цим він хотів передати власну стійкість, силу.

Автор зображує власний спокій, уміння триматися в груповій ситуації і тверезість розуму, що є для нього умовною цінністю. За його словами, він перебуває й у психокорекційній ситуації, і над нею, тобто він спостерігач і дослідник водночас, що є важливим у цей період роботи.

Малюнок підтверджує теоретичні здобутки в галузі АСПН, оскільки емоційна дезінтеграція, що має місце на початкових стадіях розвитку групи, переходить у раціональну завдяки посиленню можливості переосмислення учасниками навчання групового матеріалу, що веде до перегляду власних установок, цінностей, а це вже ознаки творчої стадії.

Угорі праворуч ми бачимо появу певної мети. Це не означає, що всі члени групи мають одну мету, проте вже є групові цінності, які підтверджують позитивну дезінтеграцію. Червоний колір, яким намальовано всіх членів групи, свідчить про емоційне напруження.

До позитивних зрушень у сприйнятті АСПН можна віднести те, що на малюнку представлено живих людей, а не лише фігуральні зображення, як на двох попередніх малюнках. На мал. 18 люди вже діють, думають, переживають, розмірковують про розбіжність своїх поглядів із груповими, прагнуть разом досягти позитивного результату.

Малюнок ілюструє, як група, маючи спільну мету, поступово переходить до форм індивідуальної роботи та поглиблення самопізнання. Саме цей момент і становить його головну цінність. Змінюються й погляди на керівництво групою: керівник вже не вирізняється як окрема особа, яка всім керує й від якої все залежить. Для порівняння повернімося до мал. 16, який показує залежність уявлень автора від керівництва навчанням: на цьому етапі АСПН сприймалося ще крізь призму традиційних поглядів на процес навчання. Мал. 18 вже показує розуміння його автором, що АСПН — специфічне навчання і не передбачає традиційного підходу, коли одна людина (керівник) маніпулюватиме іншими, «смикатиме за мотузочки» і цей процес відображатиметься на екрані, тобто без природної пульсації емоцій (див. мал. 16).

Малюнок 18 вже засвідчує, що дезінтеграційні процеси, які відбулися (див. уламки), відкидають щось неадекватне в сприйнятті себе та групового процесу і сприяють переходу до індивідуальної психокорекції, індивідуального переосмислення і знайдення певної мети (прогресивних самозмін), яка реалізовуватиметься у подальшій роботі групи.

Психоаналіз малюнка 19

На мал. 19 відображено інтеграцію, яка виникла з появою групової мети і спільних групових зусиль, спрямованих на ЇЇ досягнення. Проте це вже не зусилля людей-ляльок, людей-манекенів, які були на малюнках, виконаних у перші два дні роботи. Манекени залишилися тільки як тло (див. силуетні зображення — відлуння вібруючої фігури). Автор асоціює груповий процес зі смерчем, який втягує в роботу. Групова атмосфера, групові принципи, засвоєні членами групи, починають усіх єднати; з'являється так званий ефект солоного огірка, коли члени групи набувають певних якостей лише завдяки участі в груповій роботі. І це зрозуміло, адже четвертий день — завершальний для початкової стадії роботи. Дуже цінним є зображення інтеграції групи на основі певної спільної роботи. На малюнку також можна побачити, що дезінтеграція по-різному торкнулась на той час учасників АСПН, які включилися в роботу різною мірою. Три фігурки праворуч зображені ближче до загального групового процесу; це означає, що вони намагаються якомога більше його каталізувати. Автор малюнків (центральна фігура) прагне залишитися автономним, а ліворуч зображено члена групи, який емоційно пригнічений (присів), що є ознакою емоційної дезінтеграції.

Мал. 19. Я і група (четвертий день роботи групи АСПН)

Цей малюнок цінний тим, що показує групову інтеграцію на ділових засадах. Його автор зображений у центрі подій як найбільш причетний до групового процесу. За своєю головою він тримає серце, що означає перехід емоційних аспектів роботи групи в раціональні. Це

дуже вагомий показник позитивних характеристик дезінтеграції. Емоції, які обов'язково виникають у груповому процесі, свідчать про ослаблення хибних позицій, що виявляються у членів групи, проте вони не є самоціллю.

Важливий момент у процесі АСПН — єднання емоційного аспекту з раціональним, тобто позитивна дезінтеграція. Серце на малюнку автор намагається тримати в руках, демонструючи, що група дає йому змогу посилити контроль над емоціями. Спокійний синій колір, яким намальовано серце, засвідчує здатність автора до самоконтролю. На малюнку також можна бачити, що члени групи перебувають в емоційному полоні групових ефектів, феноменів. На цій стадії такі групові принципи, як щирість, добровільність, відсутність оцінних суджень, конфронтація, яка має нести позитивні наслідки, стерильність зворотного зв'язку, створюють можливості для глибинного самопізнання. Смерч на тлі фігурок, які затягуються в нього, зображений праворуч, за висловом автора, означає глибинне занурення в самопізнання. Фігурки символізують, що самопізнання відбувається завдяки пізнанню інших і водночас дає змогу глибше їх розуміти.

Як видно з малюнка, в групі є активісти, які становлять її авангард, швидше занурюються в груповий процес і опановують прийнятні форми поведінки. Численність фігурок тла вказує на те, що більшість членів групи перебувають саме на стадії групового пізнання. Центральну фігурку автор відносить не лише до себе, а ще й до багатьох членів групи, які вийшли з металевого панцира. Це свідчить про результативність групового процесу, можливість виходу із захисної шкаралупи, дотикання людини до людини. Недаремно люди на малюнках 18 і 19 зображені оголеними: вони символізують процес безпосереднього пізнання в системі «людина —людина», який не потребує «одягу» у вигляді певних соціальних оцінок і суджень. Як бачимо, цей малюнок відображує продуктивність процесу АСПН на четвертий день роботи групи, відповідність показникам позитивної дезінтеграції.

Психоаналіз малюнка 20

У цьому малюнку увагу зосереджено на керівникові групи. На п'ятий день роботи в групі вже накопичується поведінковий матеріал, розібратись у якому професійно покликаний допомогти керівник. Інакше кажучи, його місія — допомогти членам групи навчитись бачити, чути, переживати через сприйняття системних характеристик поведінки учасників навчання. На цьому етапі роботи керівник своїм умінням бачити (рівнем професіоналізму) каталізує груповий процес і є певною мірою взірцем для членів групи. Цей малюнок показує високу оцінку його автором професіоналізму керівника групи АСПН.

Автор малюнка поставив керівника на п'єдестал, показуючи цим розуміння його професійної ролі. На нашу думку, цікавим є те, що фігура керівника подвоюється в членах групи, і ці обриси людей, що йдуть і вниз, і вгору, — це члени групи, що не позбавлені впливу законів наслідування. На попередніх малюнках керівник відсутній (мал. 17-19) або представлений фрагментарно (мал. 16). На п'ятий день роботи — початок робочої стадії — його роль уже стає поміт-

Мал. 20. Я і група (п'ятий день роботи групи АСПН) 64

ною. Крім того, ми розглядаємо малюнки одного й того самого члена групи, тому треба враховувати індивідуальність його сприйняття. В цей період дуже важливими є прояви довіри не лише до керівника, а й до групи в цілому, адже зірку, яку він тримає в руках, ми вже бачили як зображення групи на мал. 17. Жовтий колір навколо зірки означає позитивну психологічну атмосферу в групі, яка інтегрує усіх її членів. Усе це показники позитивного процесу дезінтеграції та її зміни на інтеграцію. Слід зважити на те, що з першого дня роботи групова дезінтеграція (так само, як і індивідуальна) мала частковий характер і завершувалась інтеграцією. Проте якщо в перші три-чотири дні роботи були виражені процеси емоційної дезінтеграції, то, починаючи з п'ятого-шостого дня, в групі переважають інтеграційні процеси. Для керівника було б нераціональним підтримувати в групі таке сприйняття себе. Його мета — навчити її учасників бачити, чути, аналізувати самих себе.

На нижній частині малюнка відображено наявність у групі емоційних переживань та складність пізнання глибин несвідомого. На п'ятий день роботи для автора це постало як проблема. Малюнок також засвідчив, що для його автора привабливою є постать жінки-матері, й вона якоюсь мірою проектується на особу керівника.

На п'ятий день роботи сприйняття автором групи АСПН є райдужним. Він прагне опанувати закономірності процесів психокорекції й сподівається позбутися острахів (див. нижній фрагмент малюнка) завдяки мудрості керівника, його інтегруючій силі, силі методу, що знайшов утілення в зірці як символі групи АСПН.

Психоаналіз малюнка 21

На цьому малюнку відображено природну амплітудність процесу групової динаміки АСПН. Групова динаміка не є гладким, рівним процесом, а йде хвилеподібно, дезінтеграція й інтеграція змінюють одна одну і відбуваються багаторівнево. Якби член групи затримався на рівні ейфорії сприйняття (мал. 20), це могло б означати, що в його психокорекційній динаміці поставлено крапку.

Ураховуючи, що динаміку групи визначають інтеграційні процеси (а індивідуальні зміни проходять стадію дезінтеграції), то вже на чет-вертий-п'ятий день це сприяє індивідуальній дезінтеграції її учасників, що можна бачити на мал. 21 порівняно з попереднім.

Заняття в групі АСПН передбачають становлення та розвиток у її учасників самостійності, творчості та здатності до самопізнання, вміння проникати в глибини психіки і реконструювати деструктивні прояви, тенденції поведінки, що виникають у процесі спілкування. Без ослаблення цілісності неможливо сподіватись на паростки нового, на реконструювання. Останнє передбачає процесуальну діагностику, пов'язану з частковістю висновків, їх багаторівневістю, багатора-

3«» 65

Мал. 21. Я і група (шостий день роботи групи АСПН)

зовістю, що забезпечує поступальний характер процесів дезінтеграції і вторинної інтеграції психіки суб'єкта.

На малюнку видно, що рука керівника (праворуч) залишається з тією самою зіркою. Проте тепер вона стає тлом, на авансцену виходить власне самопочуття автора малюнка, який зображений могутнім птахом, що вріс у землю й не може злетіти. Це означає залежність психіки від проблем, пережитих у дитинстві, пов'язаних з батьками (архетип землі). Малюнок має два плани -- верхній (свідома сфера) і нижній (несвідома). В надрах несвідомого показано наявність внутрішньої суперечливості (розколоте серце); проблеми стосунків між чоловіком і жінкою (праворуч унизу), певну агресивність (змія), яка пов'язана з «випусканням кігтів» (див. ниточки до кігтів птаха: символ провини). Агресивність зорієнтована на групу (язичок змії — до «зірки-групи»).

Роль керівника на малюнку ніби «затушовується» (залишилася тільки рука із зіркою), проте група для автора не затьмарилась, відчуття «зірки» збереглося. Ми бачимо, як її світло пробивається крізь крила птаха (праворуч) — це означає психологічне тепло й підтримку, які нейтралізують агресію.

Шостий день — це робоча стадія групи; вона, як правило, пов'язана з початком виражених дезінтеграційних процесів у індивідуальному плані. Поряд з рукою керівника видно могутню чоловічу руку: це потреба в допомозі. Умовно можна сказати, що це «рука з несвідомого».

Ліворуч унизу зображено людину, що впала. Зі слів автора — це символ відмирання певних хибних уявлень про себе та інших.

Два плани в сприйнятті групи можна трактувати так: верхній — раціональний, нижній — емоційний. Малюнок завжди передає багатозначний зміст: йому властиві образна економність і водночас місткість інформації. Зокрема, серце означає ще й емоційний аспект сприйняття автором себе і групи. Зображено людей, які відвернулись один від одного, що символізує розбіжність поглядів. Могутній птах у центрі — це не лише автор, а й сприйняття ним групи, переживань її членів. Голова птаха виражає і потребу в допомозі, й бажання вийти з групового процесу, і неможливість це зробити, на що вказують часткове знаходження фігури під землею та ілюстрація переживань автора за допомогою фігурок під землею. Для автора малюнків те, що відбувається в групі, не є нейтральним, він реагує емоційно сильно, хоча й намагається нейтралізувати свої емоції, на що вказує блакитний колір, яким намальовано фігуру птаха. Малюнок засвідчує зосередженість автора на собі й водночас його потребу в допомозі (див. руки обабіч зображення птаха).

Психоаналіз малюнка 22

Малюнок 22, виконаний на сьомий день роботи групи, відображує інтеграцію емоційної і раціональної сфер, збіл шення самоконтролю та цілеспрямованості, набуття бажаних чоловічих якостей (трикутники та стрілка означають цілеспрямованість - архетип), інтегрованість різних сфер за домінування розуму (див. монітор комп'ютера угорі). Мозок, що проглядає з монітора, означає, що цей «ящик» перестав бути «чорним? тобто непізнаним. Емоційна сфера, зображена в нижній частині малюнка, для автора вже не є проблемною. Зникла агресивність, яку потрібно було долати. Є навіть пульт керування, який на мал. 16 був пов'язаний з рукою керівника. Група вже відійшла в тінь.

Малюнок відображає само-зміни автора: його незалежність як від групи, так і від керівника у процесі саморозвитку та

аутопсихокорекції, що, без сум- «К8К/1 //? ' ^гру?^а

„■, ^r, ^J, X. - І. " (сьомий день

ніву, є бажаним ефектом робо- ^Щщ! роботи групи

ти групи АСПН. Г/ АСПН)

Психоаналіз малюнка 23

На восьмий день роботи групи автор малюнка починає розуміти, що практична психологія дає змогу керувати іншими людьми, «наче кий кулями». Людина, що прагне успіху (як усі юнаки), дуже цінує практичний бік психології, можливості психічного впливу на іншу людину. Тому на авансцену виводяться саме ці можливості, здатність прогнозувати, діагностувати. На малюнку відображено, що члени групи всі різні (кулі неоднакові за кольором), але в чомусь дуже схожі (круглі, безконфліктні).