Система показників якості продукції, методи їх визначення

Якість продукції, ступінь її придатності задовольняти певній потребі оцінюються системою показників. Вони є кількісною характеристикою споживацьких властивостей продукції. Їх кількість залежить від призначення. Розрізняють:

· одиничні;

· комплексні;

· інтегральні показники.

Одиничний показник якості відноситься тільки до однієї із споживацьких властивостей продукції, наприклад, безвідмовність автомобіля, октанове число бензину, смак продукту живлення.

Комплексний показник характеризує декілька властивостей продукції. Так, комплексний показник якості продуктів харчування враховує такі властивості, як смак, аромат, структура, консистенція, колір, зовнішній вигляд, форма і т. д., і визначається шляхом експертної оцінки кожної властивості і коефіцієнтів його ваговитості.

Інтегральний показник якості продукції відображає відношення корисного ефекту від її експлуатації або споживання до сумарних витрат на її створення і експлуатацію або споживання. Наприклад, інтегральним показником якості вантажного автомобіля можуть бути питомі витрати (включаючи вартість і експлуатаційні витрати за термін служби) на одиницю виконаної роботи.

Для характеристики властивостей продукціївикористовують показники надійності (ергономічні) характеризують систему "людина — виріб — середовище" і враховують комплекс гігієнічних, психологічних, антропометричних, фізіологічних властивостей людини, що виявляються у виробничих і побутових процесах; естетичні показники характеризують такі властивості продукції, як виразність, оригінальність, гармонійність, цілісність, відповідність середовищу і стилю.

 

Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виконання і стабільність товарного вигляду продукції.

Показники транспортабельнос-ті харак-ть та виражають пристосованість продукції до транспортування.

Патентно-правові по-ки характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції і є істотним чиником при визначенні конкурентоздті.

Екологічні показники - це показ-ник шкідливих впливів на навколишнє середовище, що виникають при експ-луатації або споживанні продукції; на-приклад,вміст шкідливих домішок, мо-жливість викидів шкідливих часток, га-зів,випромінювань при збереж-ні, тра-нспортуванні, споживанні продукції.

Показники безпеки характеризують особливості використання продукції з погляду безпеки для покуця й обслуговуючого персоналу при монтажі, обслуговуванні, ремонті, збереженні, транспортуванні, споживані продукції.

 

Широко використовуються показники технологічності, що характеризують ефективність конструктивно-технічних рішень при виготовленні продукції, наприклад показники сборності (блоковості), питомої трудомісткості, матеріаломісткості і ін.

Останнім часом широко застосовуються показники стандартизації і уніфікації, характеризуючі кількісні вирази ступеня використовування у виробі стандартизованих і уніфікованих деталей, складових, а також патентно-правові показники, що відображають ступінь патентного захисту виробу в Україні і за рубежем, їх патентну чистоту.

Показник "рівень якості продукції". Це відносна характеристика якості, одержана шляхом порівняння його показників з якими-небудь базовими (початковими) показниками, тобто з тими, що раніше випускалися на даному підприємстві або аналогічними виробами інших виробників. Показник "світовий рівень якості" встановлюється шляхом порівняння базових показників з кращими зарубіжними або вітчизняними аналогами, тобто з виробами того ж вигляду, що і порівнюване, які володіють схожістю конструкції і принципів дії, спільністю функціонального призначення, умов застосування та ін.

Кількісне значення показників якості продукції визначається методами:

- експериментальним, що базується на застосуванні технічних засобів і дає можливість оцінити найбільш об‘єктивно якість продукції.

- органолептичним, що дозволяє визначити якість продукції за допом. органів почуттів по бальній системі.

- соціологічним, що ґрунтується на використанні даних врахування й аналізу споживачів продукції.

- експертних оцінок, що базується на кількісних оцінках спеціалістами даних видів продукції.

 

Методи контролю якості

Класифікація видів(методів) контролю якості продукції за ознаками:

 

Організаційна форма: • Суцільний • Вибірковий •

Стадія виробничого процесу: • Вхідний (контроль ресурсів) • Проміжний (контроль процесу) • Вихідний (контроль продукції)

Застосовувані засоби контролю: • Автоматизований • Механізований • Ручний

Місце здійснення: • Стаціонарний • Змінний

З них найбільш ефективними вважають: за впливом на перебіг технологічного процесу — активний; за засобами, що використовуються, — автоматизований; за організаційними формами статистичний.

А ктивним є контроль якості безпосередньо в ході технологічного процесу виготовлення виробу та режимів його обробки за допомогою спеціальних контрольних технічних пристроїв. Застосування активного контролю дає змогу запобігти появі та виходу з технологічного процесу напівфабрикатів і готових видів продукції незадовільної якості.

За автоматизованого контролю перевірка якості здійснюється через застосування автоматичних пристроїв без участі людини як під час технологічного процесу, так і після завершення обробки чи складання виробу. Такий контроль є одним з головних способів зменшення витрат на контрольні операції та підвищення їхньої ефективності особливо в безперервних та масових типах вир-ва, де часто трудомісткість контролю якості перевищує витрати на виготовлення продукції в автоматичному режимі.

Статистичний — це особливий вид (метод) вибіркового контролю, що ґрунтується на застосуванні теорії ймовірностей та математичної статистики. Він уможливлює не тільки фіксацію фактичного рівня якості масової продукції, а й активний вплив на перебіг технологічного процесу, тобто забезпечує його регулювання (упр-ня ним). Основна його ідея полягає в тім, що в будь-якому сталому процесі, коли відсутні непередбачені збурення, фактичні показники якості окремих екземплярів продукції завжди матимуть лише незначні відхилення від середніх величин.

· 52. Види виробничих запасів.

· Виробничі запаси – це придбані або самостійно виготовлені запаси, які

· підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання в ході нормального операційного циклу. Вони поділяються на:

· - сировину – придбані або отримані іншим чином (наприклад, вирощені, видобуті) продукти (матеріали), які знаходяться у власності підприємства і призначені для подальшої переробки;

· - основні й допоміжні матеріали;

· - комплектуючі вироби, покупні напівфабрикати та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

· - малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року (інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо).

· Запаси можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 1).

· Таблиця 1. Характеристика основних видів запасів.

№ з/п	Класифікаційні групи запасів	Вид запасів	Характеристика
	За призначенням і причинами утворення	Постійні	Частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками
		Сезонні	Запаси, що утворяться при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні
	За місцем знаходження	Складські	Запаси, що знаходяться на складах підприємства
		У виробництві	Запаси, що знаходяться в процесі обробки
		В дорозі	Продукція, що відвантажена споживачу, і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі
	За рівнем наявності на підприємстві	Нормативні	Запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної роботи підприємства
		Понаднормові	Запаси, що перевищують їх нормативну кількість
	За наявністю на початок і кінець звітного періоду	Початкові	Величина запасів на початок звітного періоду
		Кінцеві	Величина запасів на кінець звітного періоду
	Відносно до балансу	Балансові	Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі
		Позабалансові	Запаси, що не належать підприємству, і знаходяться у нього через певні обставини
	За ступенем ліквідності	Ліквідні	Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів
		Неліквідні	Виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів
	За походженням	Первинні	Запаси, що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві
		Вторинні	Матеріали та вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві (відходи виробництва та споживання продукції)
	За обсягом	Вільні	Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві
		Обмежені	Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві
	За сферою використання	У сфері виробництва	Запаси, що знаходяться у процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво)
		У сфері обігу	Запаси, що знаходяться у сфері обігу (готова продукція, товари)
		У невиробничій сфері	Запаси, що не використовуються у виробництві
	За структурою і складом	Запаси виробничі (предмети та засоби праці)	Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів, МШП
		Запаси незавершеного виробництва (предмети праці)	Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнята відділом технічного контролю (ВТК)
		Запаси готової продукції (продукти праці)	Продукція, закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходиться на складі
		Запаси товарні (продукти праці)	Товари, що знаходяться у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі

 

·.53. Витрати на створення та збереження запасів

· Створення та зберігання запасів потребують значних витрат, і Щорічна їх сума перевищує чверть вартості самих запасів. Тому важливо керувати запасами, щоб зазначені витрати були мінімальними і щоб забезпечувався той рівень обслуговування та задоволення запитів клієнтів, до якого прагне компанія.

· Витрати, пов'язані зі створенням і зберіганням запасів, склада­ються з витрат на підтримання запасів, витрат на управління ви­робничими запасами й витрат, пов'язаних із дефіцитом запасів.

Витрати на підтримання запасів - це:

- комерційні витрати (відсотки по кредитах, податок на капі­тал, вкладений у запаси);
- витрати на утримання складів (амортизація, опалення, освіт­лення, заробітна плата персоналу);
- витрати на операції, пов'язані з переміщенням запасів;
- витрати, пов'язані з ризиком щодо втрат внаслідок псування та природних втрат сировини, зниження темпів споживання певних видів товарів;
- втрати, пов'язані з втратою вигоди від використання коштів за іншими напрямами господарської діяльності.

Витрати на управління виробничими запасами включають:

- витрати на навчання менеджерського і технічного персоналу;
- витрати на заробітну плату менеджерського й технічного персоналу.

Витрати, пов'язані з дефіцитом запасів виникають при відсутності необхідних матеріальних ресурсів на підприємстві. До них відносять:

- витрати на прискорення постачання необхідними продоволь­чими товарами, напівфабрикатами і сировиною;
- витрати на зв'язок та відрядження;
- премії за швидку доставку продовольчих ресурсів;
- подорожчання одиниці товару за рахунок постачання мали­ми партіями;
- витрати, пов'язані з корегуванням виробничої програми, прискоренням виготовлення інших видів страв, виготовлення їх з порушенням вимог технології приготування;
- комерційні втрати й витрати, втрата прибутку, пов'язаного із скороченням обсягу продажу виготовленої продукції.

 

· 58. Ціна якості та її компоненти

· Ціна якості – це інтегральний економічний чинник забезпечення якості продукції, що визначається сумою витрат на контроль якості та витрат унаслідок відмов від товарів(послуг).

· Для забезпечення якості з оптимальними витратами всі витрати на забезпечення якості поділяють на ціну відповідності продукції вимогам споживача та ціну невідповідності.

· Ціна відповідності- це сума,витрачена в плановому порядку на досягнення якості продукту. Вона поділяється на ціну попередження та ціну контролю. Ціна попередження пов’язана з діями щодо запобігання дефектів.Ціна контролю-це кошти,витрачені на безпосередній контроль якості товарів, проведення випробувань тощо. Вона включає витрати на вимірювання,оцінювання або ревізію продукту для забезпечення гарантії відповідності між вимогами,стандартами якості та результатом.

· Ціна невідповідності складається з витрат на переробку,витрат на ремонт протягом гарантійного періоду,витрат, пов’язаних з остаточним браком.Сюди слід також віднести витрати через прострочення платежів по рахунках, витрати на внесення змін в технологію, плату за затримку постачань і т.д.Це незаплановані витрати, що виникли через недостатній рівень якості.

· 59. Управління якістю продукції

· Управління якістю- це управління тими чинниками та умовами,які найсуттєвіше впливають на рівень якісті продукції,тобто – це дії,що здійснюють при створенні й експлуатації або споживанні продукції з метою встановлення, забезпечення і підтримки необхідного рівняїїякості.

· Найпоширеніший підхід до управління якістю називають комплексним управлінням якістю (TQM),під яким розуміють реальні зусилля орг.-їїповністю змінити підхід до ведення справ з метою перетворення якості на провідний чинник в усіх видах д-сті. Дана модель допускає, щл якість продукції досягається за рахунок ефек. Управління всіма складовими виробничого процесу: персоналом, устаткуванням,матеріалами, організацією праці.

· На японських під-вах велику популярність має програма «п’яти нулів»,суть якоїзводитья до того, що кожний робітник не повинен робити наступне:

· -приймати дефектну продукцію з попер. Операції;

· - створювати умови для появи дефектів;

· -передавати дефектну продукцію на наст. Операцію;

· -вносити зміни в технологію;

· -повторювати помилки.

 

· 60. Конкурентноздатність товару

· Конкурентноздатність товару – це сукупність його якісних і вартісних характеристик, що забезпечує задоволення конкретної потреби покупця і вигідно для покупця відрізняє від аналогічних товарів – конкурентів. Якість продукції дуже впливає на конкурентноздатність товару й ефективність виробництва.

·

· Конкурентноспроможність продукції порівняно з конкурентноспр-ю вир-ва чи під-ва має істотні відмінності:

· -конкурентноздатність продукції оцінюється й досліджується учасовому інтервалі,відповідному її життєвому циклу.

· -конкурентноздатність продукції розглядається стосовно кожного її виду,конкурентоздатність п-ва чи вир-ва охоплює номенклатуру продукції,що випускається;

· -аналіз рівня конкурентоздатності п-ва здійснюється підприємцем та інвестором,а оцінювання КП – споживачем.