Основні фактори та передумови формування та розвитку потенціалу підприємства

 

У зв'язку з тим, що формування потенціалу підприємства є складним динамічним процесом, орієнтованим на максимальну взаємодію з зовнішнім середовищем і забезпечення високої якості реалізації, важливо визначити, які саме фактори обумовлюють розвиток його елементів і впливають на їхню збалансованість і ефективність використання.

Очевидно, що в основі побудови системи цих факторів повинний лежати принцип сфери впливу на елементи потенціалу, відповідно до якого усі фактори можна класифікувати на зовнішні і внутрішні відносно формування та розвитку потенціалу.

До зовнішніх факторів відносяться економічні, соціальні, політичні, юридичні умови, вплив яких визначається обмежувальними або стимулюючими заходами з боку різних державних органів, банків, інвестиційних компаній, суспільних груп, політичних сил і т. ін. Такими заходами, як правило, виступають податкові, процентні ставки, законодавчі, етичні, суспільні норми, тиск політичних сил.

Крім того, важливим зовнішнім фактором є також ринкові умови на вході (умови конкуренції на ринках ресурсів) і виході із системи (умови конкуренції безпосередньо в галузі). Перший фактор пов'язаний з вартістю забезпечення кожного елемента потенціалу ресурсами, яка є альтернативною вартістю цих ресурсів, тобто цінністю тих альтернативних можливостей, від яких довелося відмовитися через спрямування ресурсів в той, а не інший елемент потенціалу з метою максимального досягнення цілей. Другий фактор означає, що для завоювання міцних ринкових позицій потенціал підприємства повинний відповідати необхідним конкурентним властивостям продукції (ціні, якості, технічним характеристикам, сервісу, гарантіям). Так, за умов посилення конкуренції підприємство повинне сфокусувати свої зусилля на максимальній реалізації наявного потенціалу та створенні нового за рахунок своєчасного виявлення слабких позицій конкурентів. Інновації з боку конкурентів вимагають, як правило, адекватного реагування шляхом створення та реалізації нових можливостей.

До внутрішніх факторів відноситься, насамперед, стратегія підприємства, для реалізації якої формується потенціал, досвід і навички менеджерів, необхідні для реалізації намічених планів, принципи організації та ведення бізнесу, якими керуються на підприємстві, моральні цінності й амбіції керівників, а також загальноприйняті в рамках підприємства цінності та культура. Так, наприклад, формування потенціалу компанії Hewlett-Packard спирається на наступні базові цінності: «довіра і повага до працівників, забезпечення клієнтів товарами та послугами вищої якості, одержання прибутку та дотримання інтересів акціонерів, відмовлення від довгострокових фінансових зобов'язань для розвитку компанії, особиста ініціатива, колективна праця» [88, c.89].

Рішення щодо формування потенціалу орієнтовані на майбутнє і тому базуються на попередніх умовах розвитку релевантних факторів, тобто певних передумовах. Особливе значення мають передумови, які визначаються потребами клієнтів і впливають на якість “виходу”, пріоритет якого в процесі формування потенціалу був визначений вище. Крім того, дуже важливі передумови, пов'язані з конкурентами, тому що ресурсний потенціал підприємства втрачає свою цінність саме під їх тиском. А також, повинні бути враховані і внутрішні передумови, пов'язані з загальноприйнятими настановами всередині підприємства.

З використанням перерахованих властивостей, підходів, факторів і передумов багаторівнева структурна модель формування потенціалу підприємства, запропонована в роботі [41], має такий вигляд (рис 2.2):

Матеріальною основою потенціалу підприємства є фінансові ресурси,

 

 

 

 

Рис. 2.2. Модель формування потенціалу підприємства

 

відображені в його балансі, а величина сукупного потенціалу є результатом спільних зусиль з реалізації його елементів, який залежно від інтересів власників може бути виражений або потенційним прибутком, що залишається в розпорядженні підприємства, або його вартістю. Оптимізація структури величини сукупного потенціалу припускає виділення проміжних рівнів узагальнення потенційних можливостей підприємства. Нижнім рівнем є виробничий потенціал, який формується як результат використання і взаємодії техніко-технологічного, інформаційного, інфраструктурного, організаційного, кадрового елементів, а результатом його реалізації є фактичний і потенційний обсяг виробництва продукції. Сполучною ланкою між нижнім виробничим і загальним інституціональним рівнями виступає ринковий потенціал, який формується як результат прояву компетенцій виробництва та активності підприємства, необхідних для задоволення потреб ринку в певному обсязі продукції в умовах існуючого маркетингового середовища. Результатом реалізації ринкового потенціалу є фактичний і потенційний обсяг продажів.

Таким чином, структурна модель формування потенціалу підприємства показує, що потенціал будь-якого рівня виникає як результат взаємодії ресурсів, що його забезпечують, і компетенцій.

 

Питання для обговорення

 

1. Чому доречно потенціал підприємства розглядати як відкриту економічну систему?

2. Що означає властивість цілісності системи стосовно потенціалу підприємства?

3. Як діє закон синергії в процесі реалізації потенціалу підприємства?

4. Що означає Парето-ефективність потенціалу підприємства?

5. Чи пов’язана здатність потенціалу до розвитку із його властивістю взаємодії та взаємозалежності із зовнішнім середовищем? Чому?

6. Поясніть на прикладі прояв властивості альтернативності елементів потенціалу підприємства в процесі його формування.

7. Охарактеризуйте механізм застосування системного підходу в процесі формування потенціалу підприємства.

8. Чому за сучасних умов зростає значення вивчення маркетингового, інноваційного і організаційного складників у формуванні та розвитку потенціалу підприємств?

9. В чому полягає відмінність відтворювального підходу від інноваційного?

10. Який з підходів до формування потенціалу підприємства найбільш орієнтований на робітників та прояв їхніх здібностей? Чому цей підхід набуває особливої актуальності за сучасних умов господарювання?

11. Охарактеризуйте вплив суспільно-політичних факторів на формування потенціалу відкритого акціонерного товариства в енергетичній галузі.

12. Охарактеризуйте вплив умов конкуренції на ринку обладнання на формування потенціалу невеликого приватного підприємства з виробництва пакувальних матеріалів.

13. Якою може бути реакція керівництва підприємства на впровадження нових технологічних розробок з боку конкурентів з метою захисту існуючої конкурентної позиції? Які можливі варіанти?

14. Назвіть основні передумови формування та розвитку потенціалу підприємства. Поясніть ієрархію їхнього визначення.

Тестовий контроль

 

1. Потенціал підприємства як економічна система включає:

а) ресурси і зв'язки між ними;

б) сукупність відділів і виробничих підрозділів;

в) зовнішнє оточення і внутрішні процеси, а також їхню взаємодію;

г) внутрішні граничні можливості підприємства при використанні всіх наявних ресурсів.

2. Властивість цілісності систем означає:

а) первинність цілого, яке можна поділяти на компоненти;

б) первинність компонентів, з яких складається єдине ціле;

в) тотожність властивостей системи сумі властивостей її компонентів;

г) неможливість розчленовування цілого на окремі складові частини.

3. Ефективність роботи відділу вище суми ефективностей кожного фахівця за рахунок дії:

а) закону конкуренції;

б) закону пропорційності;

в) закону ефекту масштабу виробництва;

г) закону синергії.

4. Відповідно до принципу «чорної шухляди» задовільна якість «входу» при відмінній якості процесу:

а) стане причиною задовільної якості «виходу»;

б) не впливає на якість «виходу», яка буде відмінною завдяки відмінній якості процесу;

в) призведе до середнього рівня якості «виходу» між задовільним і відмінним;

г) обумовить низьку ціну продукції, що виробляється.

5. Внутрішню будову й організацію потенціалу як цілісної системи визначає його:

а) розмірність;

б) структура;

в) ієрархія;

г) адаптивність.

6. Кожен компонент системи може розглядатися як підсистема більш глобальної системи – це властивість:

а) цілісності;

б) структурності;

в) ієрархічності;

г) спадковості.

7. Пріоритет якості при формуванні потенціалу підприємства як економічної системи означає:

а) забезпечення якості системи, починаючи з нижчих рівнів дерева цілей;

б) забезпечення високої якості пріоритетних компонентів виробничого потенціалу;

в) забезпечення якості системи на «вході»;

г) забезпечення високої якості об’єктних складових потенціалу.

8. Інтереси системи глобального рівня:

а) першочергові порівняно з інтересами її підсистем;

б) другорядні в порівнянні з інтересами її підсистем;

в) завжди збігаються з інтересами підсистем;

г) носять альтернативний характер в порівнянні з інтересами підсистем.

9. Якщо вищий рівень дерева цілей фірми – максимізація прибутку, то відповідно до властивості ієрархічності систем ланцюжок показників від верхнього рівня до нижнього включає:

а) якість товару → його ефективність → надійність;

б) частка товару на ринку → якість товару → ефективність товару;

в) витрати на життєвий цикл товару → ефективність товару → довговічність товару;

г) ефективність товару → якість → надійність.

10. Економія ресурсів споживачів за рахунок підвищення якості – пріоритетний напрямок:

а) системного підходу до формування потенціалу підприємства;

б) маркетингового підходу до формування потенціалу підприємства;

в) поведінкового підходу до формування потенціалу підприємства;

г) ситуаційного підходу до формування потенціалу підприємства.

11. Елементами відтворювального підходу до формування потенціалу є:

а) застосування випереджальної бази порівняння показників;

б) забезпечення технічної й інформаційної сумісності елементів потенціалу;

в) розробка нормативів по окремих елементах потенціалу;

г) підвищення якості продукції відповідно з вимогами споживачів.

12. Необхідність всебічного обліку різних аспектів функціонування підприємства виникає при реалізації:

а) системного підходу до формування потенціалу підприємства;

б) функціонального підходу до формування потенціалу підприємства;

в) структурного підходу до формування потенціалу підприємства;

г) комплексного підходу до формування потенціалу підприємства.

13. Підвищення ефективності сукупного потенціалу за рахунок підвищення ефективності людських ресурсів – основна мета:

а) ситуаційного підходу;

б) адміністративного підходу;

в) оптимізаційного підходу;

г) поведінкового підходу.

14. В основі адміністративного підходу до формування потенціалу підприємства лежать:

а) методи примусу;

б) методи переконання;

в) методи спонукання;

г) усі перераховані вище.

15. Результатом формування маркетингового (ринкового) потенціалу підприємства виступає:

а) потенційний обсяг чистого прибутку підприємства;

б) потенційний обсяг продажів;

в) потенційний обсяг виробництва продукції;

г) обсяг фінансових ресурсів, авансованих в інвестиційну, фінансову і господарську діяльність підприємства.

16. Формування потенціалу підприємства будь-якого рівня є результатом:

а) взаємодії ресурсів, які залучаються до господарської діяльності;

б) впливу керуючої системи на керовану;

в) розподілу фінансових ресурсів по факторах виробництва;

г) реінвестування прибутку.