Рекомендації до виконання курсової роботи

Розділ 1 виконується студентами за варіантами на основі даних, наведених у додатках 1, 3.

У пункті 1.1 необхідно дати визначення поняття „персонал підприємства”, характеристику складу й структури персоналу підприємства по категоріях; розрахувати та проаналізувати структуру персоналу за базовий та звітний роки; визначити середньорічну чисельність робітників за звітний період.

Розрахунок середньорічної чисельності робітників за звітний рік ведуть за наступною формулою:

 

, (4.1)

де – середньооблікова чисельність робітників за рік, осіб;

– середньооблікова чисельність робітників за місяць, осіб.

 

Середньооблікова чисельність робітників за місяць визначається підсумовуванням облікової чисельності кожного календарного дня цього місяця та діленням отриманого результату на кількість календарних днів у місяці. Підрахунок краще здійснювати у табличній формі. Наприклад, як у табл..4.1.:

Таблиця 4.1

Розрахунок середньооблікової чисельності робітників

підприємства за звітний рік

Місяці	Наявність на початок місяця, осіб	Рух робітників: (+) надійшли, (-) вибули, дата-чисельність	Підрахунок	Середньо-облікова чисельність робітників за місяць, осіб
Січень			(113*31):31
Лютий		17.02 „+” 2 особи	(113*16 + 115*12):28
Березень   …….	…..	10.03 „+” 3 особи 16.03 „-„ 2 особи ……….	(115*9 + 118*6 + + 116*16): 31 …	….
Грудень		5.12 „-„ 1 особи	(110*4 + 109*27): 31
Разом
Середньооблікова чисельність робітників за рік

 

Структура персоналу підприємства розраховується на основі додатку 1 за формою таблиці 4.2.

 

Таблиця 4.2

Структура персоналу підприємства за базовий і звітний роки

Категорії персоналу	Базовий рік	Звітний рік
чисельність. осіб	питома вага, %	чисельність. осіб	питома вага, %
Робітники
Адміністративно-управлінський персонал (керівники, спеціалісти та службовці)
Усього працівників (персонал) підприємства

 

У пункті 1.2 необхідно визначити основні показники руху персоналу за звітний період: коефіцієнти обороту по прийому та вибуттю, по загальному обороту і плинності персоналу.

 

1) Коефіцієнт обороту по прийому (), який визначається за формулою:

 

, (4.2)

де Ч^ПРИЙОМ – чисельність прийнятих працівників на підприємстві протягом року, осіб;

– середньооблікова чисельність працівників підприємства за звітний рік, осіб.

 

2) Коефіцієнт обороту по вибуттю ():

 

, (4.3)

де Ч^ВИБ – чисельність працівників, що вибули на підприємстві протягом року, осіб.

3) Коефіцієнт загального обороту ():

 

. (4.4)

 

4) Коефіцієнт плинності персоналу ():

 

, (4.5)

де Ч ^{в иб} _{вл.бажан .} – чисельність працівників, що вибули на підприємстві протягом року за власним бажанням, осіб;

Ч^виб._{поруш.тр.дисц .} – чисельність працівників, що вибули на підприємстві протягом року за порушення трудової дисципліни, осіб.

 

Показники продуктивності праці (виробіток на 1 робітника (працівника)) у вартісному виразі визначаються з розрахунку на одного працівника та на одного робітника в базовому та звітному періодах. Середньорічний виробіток у розрахунку на одного робітника та працівника (В^{БАЗ(ЗВІТ)} _{РОБІТН. (ПРАЦ.)}) визначається за формулою:

 

, (4.6)

де V_виг.пр. – обсяг виготовленої продукції (у базовому та звітному роках), грн.

Ч^річн. – середньооблікова чисельність робітників (працівників) підприємства за базовий і звітний рік, осіб.

 

На основі отриманих результатів можна зробити розрахунки темпу росту продуктивності праці робітників (працівників) підприємства.

Темп росту продуктивності праці:

- в розрахунку на одного робітника:

 

, (4.7)

 

- в розрахунку на одного працівника:

 

. (4.8)

В кінці розділу на основі всіх проведених розрахунків необхідно зробити висновки.

Розділ 2 курсової роботи виконується по варіантах на основі даних додатків 2, 3, 4.

У пункті 2.1 необхідно розкрити сутність основних фондів, охарактеризувати їх склад і структуру. За даними додатка 2 розраховується видова структура основних виробничих фондів на початок та кінець звітного періоду, отримані результати аналізуються. Розрахунки рекомендується проводити в табличній формі (табл. 4.3).

За результатами проведених розрахунків зробити необхідні висновки.

 

Таблиця 4.3

Видова структура основних виробничих фондів підприємства

у звітному році

Найменування груп основних фондів	Наявність на початок року, тис. грн.	Надійшло протягом року, тис. грн.	Вибуло протягом року, тис. грн.	Наявність на кінець року, тис. грн.	Питома вага, %
на початок року	на кінець року
Земельні ділянки
Капітальні витрати на поліпшення земель
Будівлі, споруди, передавальні пристрої
Машини й устаткування
Транспортні засоби
Інструмент виробничий, господарський інвентар
Тварини
Багаторічні насадження
Інші основні фонди
Разом

 

У пункті 2.2 розраховуються показники, які характеризують рух основних виробничих фондів: коефіцієнти надходження, вибуття у звітному періоді.

 

Коефіцієнт надходження основних фондів ( ) :

, (4.9)

де – вартість усіх основних фондів, що надійшли на підприємство протягом періоду, грн.;

– вартість основних фондів підприємства на кінець періоду, що розглядається, грн.

Коефіцієнт вибуття основних фондів ( ) :

, (4.10)

де – вартість усіх основних фондів, що вибули з підприємства протягом періоду, грн.;

– вартість основних фондів підприємства на початок періоду, що розглядається, грн.

 

У пункті 2.3 визначається середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році. Використовуючи дані додатка 2, розрахунок доцільно виконати за балансовою формулою:

 

, (4.11)

де – вартість і -го об’єкта, що надійшов протягом календарного року, грн.;

– кількість повних місяців функціонування і -го об’єкта у календарному році;

– вартість j -го об’єкта, що вибув протягом календарного року, грн.;

– кількість повних місяців функціонування j -го об’єкта у календарному році; не враховуючи місяця надходження чи вибуття;

n, m – відповідно кількість об’єктів, що надійшли та вибули протягом календарного року.

Для характеристики ефективності використання основних виробничих фондів у базовому та звітному роках розраховуються показники фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності праці робітників та рентабельності основних фондів з використанням даних додатку 3 за формулами:

 

Фондовіддача ():

,(4.12)

де V_{ВИГ.ПРОД.} – обсяг виготовленої продукції у базовому і звітному роках, грн.;

– середньорічна вартість основних виробничих фондів у базовому і звітному роках, грн.

Фондомісткість ():

. (4.13)

Фондоозброєність праці робітників ():

, (4.14)

де - середньооблікова чисельність робітників підприємства у базовому і звітному роках, осіб.

Рентабельність основних фондів ():

 

, (4.15)

де ПР^ВАЛ.. – валовий прибуток підприємства за рік, грн.

 

Розрахунок валового прибутку див. на с.19

У пункті 2.4 слід розглянути методи нарахування амортизації в бухгалтерському та податковому обліку.

Розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань за весь термін корисного використання об’єкта основних засобів проводиться за методами бухгалтерського обліку згідно ПС)БО 7 „Основні засоби” (економічні методи):

- прямолінійним;

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивним;

- виробничим.

Для конкретного об’єкта основних виробничих фондів (див. додаток 4) необхідно розрахувати річні суми амортизаційних відрахувань, накопичені суми амортизаційних відрахувань, залишкову вартість на кінець розрахункового року за вказаний у варіанті період експлуатації, представити графічно отримані результати розрахунків, проаналізувати переваги та недоліки кожного з методів нарахування амортизації.

Прямолінійний (рівномірний) метод. При використанні прямолінійного методу вартість об’єкта основних засобів списують однаковими частинами впродовж всього періоду його експлуатації.

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується на очікуваний період використання об’єкта основних засобів:

або , (4.16)

де: А – річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

В_поч – початкова (первісна) вартість об’єкту основних засобів, грн.;

В_лікв. – ліквідаційна вартість об’єкту основних засобів, грн.;

Т – очікуваний період використання об’єкту основних засобів, років;

Н _прям – річна норма амортизаційних відрахувань.

 

Річна норма амортизаційних відрахувань для прямолінійного методу розраховується так:

, (4.17)

 

Наприклад, якщо початкова вартість об’єкту основних засобів складає 30000 грн., термін використання 4 роки, а очікувана ліквідаційна вартість буде дорівнювати 2000 грн., тоді річна сума амортизаційних відрахувань становить:

 

 

Річна норма амортизації:

 

 

Розрахунок амортизаційних відрахувань, накопиченого зносу та залишкової вартості по роках проводимо як в таблиці 4.4

 

Таблиця 4.4

Розрахунок амортизаційних відрахувань, накопиченого зносу

та залишкової вартості прямолінійним методом

Рік	Початкова (первісна) вартість, грн.	Річна сума амортизаційних відрахувань, грн.	Сума накопиченої амортизації (накопичений знос), грн.	Залишкова вартість на кінець розрахункового періоду, грн.

 

Початкова (первісна) вартість не змінюється протягом всього періоду використання об’єкту основних засобів, річна сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулами, сума накопиченої амортизації (накопичений знос) за перший рік використання буде завжди дорівнювати річній сумі амортизації, нарахованої за перший рік використання основних засобів, за другий рік накопичений знос буде дорівнювати сумі нарахованої амортизації за перший і другий роки і т.д.

Залишкова вартість об’єкту основних засобів розраховується як різниця між початковою вартістю і накопиченим зносом:

 

(В_зал. = В_поч. – Н_{акоп.знос}), (4.18)

де В_зал – залишкова вартість об’єкту основних засобів, грн..;

Н_{акоп.знос} – накопичений знос об’єкту основних засобів, грн..

 

За останній рік використання основних засобів залишкова вартість повинна обов’язково дорівнювати ліквідаційній вартості об’єкту основних засобів.

Метод зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизаційних відрахувань визначається множенням залишкової вартості об’єкту основних засобів на початок розрахункового року (для першого року – первісної вартості) на норму амортизації

 

А = В_зал. * Н,(4.19)

де А – річна сума амортизації, грн.,

В_{зал .} – залишкова вартість об’єкта основних засобів на початок розрахункового року, грн.;

Н – річна норма амортизації (у частках).

 

Норму амортизації вираховуємо за формулою:

 

, (4.20)

де Т – період використання основних засобів (років);

В_лікв. – ліквідаційна вартість об’єкту основних засобів, грн.;

В_поч. – початкова (первісна) вартість об’єкту основних засобів, грн.

 

Розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань, накопиченої амортизації та залишкової вартості об’єкту основних засобів по роках проводимо в таблиці (як при прямолінійному методі).

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. За цим методом річна сума амортизаційних відрахувань визначається множенням залишкової вартості об’єкту основних засобів на початок розрахункового року (для першого року – первісної вартості) на подвоєну річну норму для прямолінійного методу:

 

А = В_зал. * Н_приск., (4.21)

де А – річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

В_{зал .} – залишкова вартість об’єкту основних засобів на початок розрахункового року, грн.;

Н_приск. – річна норма амортизації (у частках).

Н_приск. = Н_прям.*2 = . (4.22)

 

Розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань, накопиченої амортизації та залишкової (балансової) об’єкту основних фондів по роках проводимо в таблиці (як для прямолінійного методу).

Кумулятивний метод. Річна сума амортизації за цим методом визначається множенням кумулятивного коефіцієнта на амортизаційну вартість об’єкту основних засобів.

 

А = К*(В_поч. – В_лікв.) (4.23)

де А – річна сума амортизації (грн.);

В_{по ч.} – початкова (первісна) вартість об’єкту основних засобів, грн.;

В_{лік в.} – ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів, грн.;

К – кумулятивний коефіцієнт.

 

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням числа років, які залишились до кінця використання об’єкту основних засобів на суму років його використання. Наприклад, якщо період використання об’єкту основних засобів дорівнює 4 рокам, то кумулятивний коефіцієнт складе:

 

для 1-го року використання К = ; для 2-го року використання К = ;

для 3-го року використання К = ; для 4-го року використання К = .

10 – це сума років використання об’єкту основних засобів (1+2+3+4).

 

Розрахунок річної суми амортизації, накопиченого зносу та залишкової вартості проводимо в таблиці (як для прямолінійного методу).

Виробничий метод За цим методом річна сума амортизації розраховується множенням амортизаційної ставки на обсяг продукції, виготовленої за кожен рік використання об’єкту основних засобів:

 

(4.24)

де А - річна сума амортизації за і- тий рік, грн.;

П_і – обсяг продукції, виготовлений за кожен рік використання об’єкту основних засобів, одиниць продукції;

– виробнича ставка амортизації, .

 

Виробнича ставка амортизації визначається за формулою:

А_СТАВКА = , (4.25)

де – обсяг продукції, виготовлений за весь період використання об’єкту основних засобів, одиниць продукції;

 

Наприклад, якщо за перший рік використання об’єкту основних засобів було виготовлено 100 одиниць продукції, за другий – 150 одиниць продукції, за третій – 110 одиниць продукції, а за четвертий – 130, початкова вартість дорівнює 30000 грн., а ліквідаційна вартість – 2000 грн., тоді виробнича ставка буде дорівнювати:

 

Тоді річна сума амортизації за перший рік використання буде дорівнювати:

А = А_ставка * П_і = 57,14 * 100 = 5714 грн.

 

Аналогічно проводимо розрахунок і для інших років використання об’єкту основних засобів.

Розрахунок річної суми амортизації, накопиченого зносу, залишкової вартості проводимо в таблиці як для попередніх методів нарахування амортизації.

За результатами розрахунків будуємо графіки амортизаційних відрахувань по роках за всіма методами на одній системі координат (рис.4.1).

 

Рис. 4.1. – Залежність річних сум амортизаційних відрахувань

від року використання об’єкту основних засобів

 

З метою оподаткування прибутку підприємств амортизація нараховується згідно з частиною ІІІ Податкового кодексу України “Податок на прибуток підприємств”. Для цього основні фонди (засоби) розподіляють на 16 груп. Амортизація нараховується щомісяця з використанням економічних методів на вибір підприємства. Однак при цьому термін використання не може бути встановленим менше ніж це визначено ст.145 Податкового кодексу (табл..4.5).

 

Таблиця 4.5

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації відповідно до

Податкового кодексу України

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 - земельні ділянки	-
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом
група 3 - будівлі,
споруди,
передавальні пристрої
група 4 - машини та обладнання

Продовження табл..4.5
з них електронно-обчисл. машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку та комп’ютерні програми, інші інформаційні системи, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення, засоби їх підключення, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 грн.
група 5 - транспортні засоби
група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)
група 7 - тварини
група 8 - багаторічні насадження
група 9 - інші основні засоби
група 10 - бібліотечні фонди	-
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи	-
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди
група 13 - природні ресурси	-
група 14 - інвентарна тара
група 15 - предмети прокату
група 16 - довгострокові біологічні активи

 

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише до об’єктів, що входять до груп 4 та 5. Амортизація об’єктів груп 9, 12, 14, 15, нараховується за прямолінійним чи виробничим методами.

Розділ 3 курсової роботи виконується на основі даних, наведених у додатках 5, 6.

У пункті 3.1 необхідно розкрити сутність понять „оборотні засоби”, „оборотні кошти”, „оборотні фонди” та „фонди обігу”, дати характеристику складу оборотних коштів та розрахувати їх структуру на початок і кінець звітного року у табличній формі (табл.. 4.6).

 

Таблиця 4.6

Структура оборотних засобів (коштів) підприємства у звітному році

Складові елементи оборотних засобів	На початок року:	На кінець року:	Відхилення: (+) збільшення, (-) зменшення, тис. грн.	Темп зростан- ня, %
наявність, тис. грн.	питома вага, %	наявність, тис. грн.	питома вага, %
1. Оборотні фонди і фонди обігу всього, у тому числі
2.Оборотні фонди
2.1.Виробничі запаси, з них:
сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати
Продовження табл. 4.6
паливо
допоміжні матеріали
запасні частини
2.2. Незавершене виробництво
2.3. Розрахунки майбутніх періодів
3.Фонди обігу
3.1. Готова продукція
3.2. Дебіторська заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги)
3.3. Інша дебіторська заборгованість
3.4. Грошові кошти

 

Результати розрахунків слід представити діаграмою, або графіком, наприклад так, як на рис 4.2:

 

Рис.4.2 – Структура оборотних засобів (коштів) підприємства звітного року

У пункті 3.2 визначається середній залишок оборотних засобів (коштів) у звітному році та показники використання оборотних засобів (коштів) у базовому і звітному роках.

Середній залишок оборотних засобів (коштів) за рік визначається за формулою:

, (4.26)

де – залишок оборотних засобів (коштів) на початок року, грн.;

– залишок оборотних засобів (коштів) на кінець року, грн.;

– сума залишку оборотних засобів (коштів) на початок кожного кварталу, починаючи з другого до четвертого кварталу включно, грн.

 

У пункті 3.3 на основі вихідних даних додатків 5 та 6 визначаються показники, які характеризують використання оборотних засобів (коштів) у базовому і звітному роках:

 

1. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (коштів) (К_ОБ, або обертів):

 

, (4.28)

де ЧД – чистий дохід (виручка від реалізації готової продукції або робіт без ПДВ, акцизу, інших відрахувань із доходу), грн.;

- середньорічний залишок оборотних засобів (коштів), грн.

 

Розрахунок чистого доходу див. на с. 19

2.Коефіцієнт завантаження оборотних засобів (коштів) (К_ЗАВ , ):

 

. (4.29)

3. Тривалість одного обороту за рік (t_ОБ, днів):

 

, або , (4.30)

де Т = 360 днів.

 

Отримані показники необхідно проаналізувати; залежно від результатів розрахунків визначити розмір вивільнення або додаткового залучення оборотних коштів у звітному році порівняно з базовим за формулою:

 

, (4.30)

де t_ОБ^баз _– тривалість одного обороту у базовому році, днів;

t_ОБ^{звіт .} – тривалість одного обороту у звітному році, днів;

ЧД^{звіт .} – чистий дохід від реалізації продукції у звітному році, грн.

 

Розділ 4. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства

Виконавши розрахунки в попередніх розділах курсової роботи та використовуючи дані додатка 6, необхідно сформувати економічні показники діяльності підприємства та подати їх у табличній формі (табл. 4.7).

Таблиця 4.7

Основні економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства

Узагальнюючі показники	Показники ефективності використання
персоналу	основних виробничих фондів	оборотних коштів
1. Рентабельність реалізованої продукції 2. Рентабельність виробництва 3. Рівень витрат на 1 грн. обсягу виготовленої продукції	1. Продуктивність праці одного працюючого 2. Продуктивність праці одного робітника 3. Темпи зростання продуктивності праці робітників і працівників	1. Фондовіддача 2. Фондомісткість одиниці продукції 3. Фондоозброєність 1 робітника 4. Рентабельність основних виробничих фондів	1. Коефіцієнт оборот- ності оборотних засобів (коштів) 2. Коефіцієнт завантаження 3. Тривалість одного обороту 4. Відносне вивільнення чи додаткове залучен- ня оборотних коштів

 

Для заповнення таблиці використовуються показники, розраховані в попередніх розділах роботи, а також такі, що розраховані в цьому розділі.

 

Валовий прибуток (ПР^ВАЛ, грн.) визначається як різниця між чистим доходом (ЧД, грн.) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (С_соб^реал, грн.^.):

 

ПР^вал = ЧД – С_соб^реал.. (4.31)

 

При цьому чистий дохід визначають вирахуванням із виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Вир^реал, грн..) податку на додану вартість (ПДВ, грн.), акцизного збору (Акц. збір, грн.) та інших відрахувань із доходу (Інші відрахув., грн.):

 

ЧД = Вир^реал. – ПДВ – Акц. збір – Інші відрахув. (4.32)

Рентабельність реалізованої продукції (R^{реал .}, %) – це відношення валового прибутку до собівартості реалізованої продукції:

 

. (4.33)

Рентабельність виробництва (R^ВИР., ) визначається відношенням валового прибутку до середньорічної вартості основних фондів і оборотних засобів (коштів):

 

. (4.34)

Рівень витрат на 1 грн. обсягу виготовленої продукції (Р_витр.,, ) – визначається відношенням собівартості реалізованої продукції до обсягу виготовленої продукції (, грн.):

 

. (4.35)

 

У п’ятому розділі курсової роботи необхідно витрати підприємства, перелік яких видається студенту разом із завданням, класифікувати за такими ознаками:

- за видами господарської діяльності;

- за економічними елементами;

- за способом віднесення витрат на собівартість продукції;

- за впливом обсягу виробництва на сукупну величину витрат.

Крім того, слід визначити структуру витрат і проаналізувати одержані результати. Розрахунки доцільно вести у табличній формі.

Групування витрат за видами господарської діяльності здійснити у розрізі:

- операційні витрати;

- витрати фінансової діяльності;

- витрати інвестиційної діяльності;

- інші витрати.

У складі операційних витрат виділяються витрати виробничої собівартості; адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Групування витрат за економічними елементами єдине для усіх підприємств. Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» за економічними елементами вони поділяються на:

- матеріальні затрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

Групування за розглянутими ознаками можна здійснити шляхом зведення витрат до таблиці, що має такий вигляд як у табл.. 4.7.

Наступний крок курсової роботи стосується групування витрат за способом їх віднесення на одиницю продукції на прямі та непрямі.

Відповідно до залежності витрат від обсягу виробництва їх слід віднести до змінних або постійних.

Слід зазначити, що розподілу витрат на прямі та непрямі, змінні та постійні підлягають тільки операційні витрати. Групування за даними ознаками можна провести у формі таблиці 4.8.

 

Таблиця 4.7

Групування витрат господарської діяльності підприємства за її видами та економічними елементами

Витрати господарської діяльності	Всього витрати, ага.	у тому числі за економічними елементами:
матеріальні	витрати на оплату праці	відрахування на соціальні заходи	амортизація	інші операційні витрати
1 Операційні витрати підприємства у тому числі:
1.1. Витрати виробничої собівартості з них
1.1.1. Сировина і матеріали:
…
1.1.2. Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби:
…
1.1.3. Паливо та енергія на технологічні потреби:
…
1.1.4. Витрати на оплату праці:
…
1.1.5. Відрахування на соціальне страхування:
…
1.1.6. агально виробничі витрати:
…
1.2. Адміністративні витрати:
…
1.3 Витрати на збут:
…
1.4. Інші операційні витрати
…
2. Витрати фінансової діяльності:
…
3. Витрати інвестиційної діяльності:
…
4. Інші витрати:
…
Всього витрати господарської діяльності
Питома вага, %		х	х	х	х	х

Таблиця 4.8

Групування операційних витрат підприємства