Загальна характеристика теорій підприємств

В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщу­ється до основної ланки всієї економіки - підприємства. Саме на цьому рівні створюється потрібна суспільству продукція та надаються необхід­ні послуги. В економічній науці є кілька основних теорій (концепцій) під­приємств, в яких розкриваються питання їх виникнення, діяльності та ліквідації. Кожна з теорій акцентує увагу на тих чи інших особливостях підприємства.

У неокласичній теорії підприємство розглядається як цілісний об'єкт, що залучає певні ресурси у виробництво та перетворює ці ресурси у про­дукцію. Ця модель підприємства ґрунтується на основній (виробничій) функції, яка виражає залежність результатів виробництва від витрачених факторів. Поведінка підприємства визначається обсягом і структурою ре­сурсів, що залучаються, та продукцією, що виробляється. Неокласичне розуміння підприємства є загальновизнаним у світовій економічній науці.

Головне завдання підприємства - визначити необхідні обсяги та спів­відношення витрат, які дали б змогу установлювати таку ринкову ціну на продукцію, яка максимізувала б прибуток, який є формою вираження ре­зультативності та ефективності діяльності підприємства.

В інституціональній концепції підприємство розглядається як орга­нізація, що створена людьми для більш ефективного використання обме­жених ресурсів. Функціонування підприємства пов'язується з тими пере­вагами, які воно забезпечує у процесі виготовлення продукції в порівнянні з виготовленням тієї самої продукції без утворення підприємс­тва. Поведінка підприємства характеризується особливостями укладання та виконання контрактів із працівниками та зовнішніми організаціями.

Неокласична та інституціональна теорії залишаються й досі достат­ньо самостійними напрямами.

 

В еволюційній теорії підприємство розглядається як один із суб'єктів у середовищі подібних господарюючих суб'єктів. Поведінка підприємства визначається, по-перше, взаємовідносинами між членами ділового сере­довища, а по-друге - деякими внутрішніми його характеристиками, нап­риклад правилами прийняття рішень з урахуванням впливу внутрішніх та зовнішніх факторів. У процесі функціонування підприємства та його взаємодії з партнерами формуються відповідні традиції та розробляють­ся процедури прийняття рішень, певні правила реагування на зміни внут­рішнього та зовнішнього середовища. Згідно з еволюційною концепцією ці правила визначають специфіку суб'єкта та характеризують відмінність одного підприємства від іншого в конкурентній боротьбі.

Поведінка підприємства характеризується безпосередньою та еволю­ційною його реакцією на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища. Еволюційна модель підприємства на відміну від неокласичної визнає, що у підприємства немає єдиного критерію оптимальності прийняття рішень. Цей критерій для кожного підприємства має строго індивідуальний ха­рактер, який враховує наявний досвід діяльності підприємства. Тут мова йде не про постійний, як у неокласичній теорії, а про динамічний крите­рій, що періодично змінюється.

Характерним для еволюційної концепції є те, що з одного боку під­приємство є членом ділової спільноти (популяції) й повною мірою відчу­ває на собі усі наслідки еволюції цього співтовариства, а з іншого - керу­ється йому притаманними власними традиціями у визначенні напрямів діяльності, обсягів і структури ресурсів, що залучаються.

Концепція підприємницької моделі підприємства ґрунтується на уяв­ленні про нього як сферу реалізації підприємницької ініціативи та влас­них або доступних до залучення зовнішніх ресурсів для досягнення еко­номічних і соціальних результатів. Звичайно, не всі підприємства є підприємницькими, і в цьому розумінні підприємницька теорія має вуж­чий об'єкт дослідження, ніж інші теорії підприємства.

В основі підприємництва та в центрі діяльності відповідного підпри­ємства перебуває фігура підприємця. Згідно з підприємницькою концепці­єю є три типи підприємців, дії яких впливають на діяльність підприємства: макропідприємці - керують зовнішніми зв'язками підприємства; мезопідприємці - здійснюють управління внутрішньою діяльніс­тю підприємства;

мікропідприємці - діють на рівні мікроланки підприємства, вклю­чаючи організацію робочих місць.

Для успішного функціонування підприємство потребує активної участі в його діяльності підприємців усіх трьох типів.

Концепція агентської моделі підприємства відображає характер вза­ємовідносин між власниками та менеджерами підприємства. Згідно з ці­єю концепцією власники, які не займають керівні посади на підприємстві, як правило, не володіють тим обсягом інформації, яку мають менеджери. У таких умовах вони мусять бути впевненими в тому, що при виконанні своїх обов'язків менеджери діятимуть в інтересах підприємства. На прак­тиці узгодженість інтересів власника та менеджера досягається за допо­могою механізму морального та матеріального стимулювання.

Згідно з "теорією виживання" підприємство в перехідний період не в змозі оперативно пристосовуватися до постійних змін зовнішнього сере­довища. В цьому періоді зв'язки між основними ланками економічної системи не забезпечують стабільності її існування в цілому. Як наслідок, узгоджена із зовнішнім середовищем еволюція неможлива, а правила прийняття рішень на підприємстві, які ще не встигли сформуватися, руйнуються під тиском непрогнозованих ситуацій. У таких умовах керів­ництвом підприємства приймаються рішення на основі лише короткос­трокової власної вигоди з метою зміцнення свого становища на ринку.

Відповідно до інтеграційної концепції підприємство розглядається як своєрідний системний інтегратор - цілісний економічний суб'єкт, який поєднує в часі та просторі різні соціально-економічні процеси. Сполуч­ною ланкою між цими процесами та іміджем підприємства є його потен­ціал, тобто сукупність ресурсів і можливостей, що визначають очікувані варіанти розвитку підприємства за змінного зовнішнього середовища. Го­ловним об'єктом прийняття рішень є розподіл ресурсів та зусиль підпри­ємства між нарощуванням потенціалу та його використанням, між вироб­ництвом та відтворенням, між сучасністю та майбутнім.

В інтеграційній концепції певною мірою відображені ті аспекти діяль­ності підприємства, які становлять основи розглянутих вище концепцій.