Винахідницька та пошукова робота під час створення винаходу джерела інформації

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

ВИНАХІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Ліцензування та патентування наукової продукції» для студентів – магістрів усіх спеціальностей денної форми навчання

 

Київ 2007

УДК 167.5

ББК 67.93

T 48

Укладачі: Н.В.Ткачук, викладач

І.І.Назаренко, докт.техн.наук, професор

 

Рецензент: Є.В.Юрков, канд.техн.наук, доцент

 

Відповідальний за випуск: А.М.Тугай, докт.техн.наук, професор

 

Затверджено на засіданні кафедри водопостачання, протокол № 15 від 21 лютого 2007 р.

 

 

Основні положення винахідної діяльності:

Методичні вказівки для виконання курсової роботи / Уклад: Н.В.Ткачук, І.І.Назаренко – К.КНУБА, 2007. – 40 с.

 

Розглянуто питання стосовно составленню заявки на винахід.

 

Призначений для студентів – магістрів усіх спеціальностей денної форми навчання.

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Патентне законодавство є стимулюючим фактором тех­нічного прогресу і сприяє інтенсивному розвитку міжнарод­них економічних, наукових і технічних зв'язків, якщо воно відображає баланс інтересів власника патенту й суспіль­ства в цілому.

Здобуття Україною незалежності спричинило появу низки законів щодо інтелектуальної власності. Широке коло цих законів та інших нормативних документів право­вої охорони об'єктів інтелектуальної власності потребує роз­гляду цілого комплексу теоретичних і практичних питань у галузі винахідницького права, організаційних питань вико­ристання відкриттів, винаходів, промислових зразків, товар­них знаків, питань економіки винахідництва, патентної інформації, прав авторів винаходів, раціоналізаторських про­позицій і промислових зразків, а також експертизи вина­ходів та їх ліцензування.

Винахідницька і патентно-ліцензійна робота є невід'єм­ною складовою діяльності науково-дослідних, проектно-конструкторських, технологічних підприємств. Знання основ цієї роботи передбачено навчальними планами ви­щих навчальних закладів України.

Розгляду всіх цих питань присвячено методичні вказівки «Основні положення винахідної діяльності».

Особливістю методичних вказівок є прагнення авторів викласти матеріал у логічній послідовності від історії форму­вання патентознавства, основних положень патентування, визначення характерних ознак та умов патентоспромож­ності винаходів з оцінюванням правових та організаційних основ патентування винаходу, від розгляду винахідницької та пошукової роботи у процесі створення винаходу до роз­гляду експертизи заявки на винахід, послідовності дії для отримання патенту, його правових засад охорони і насам­кінець розгляд ліцензійних основ використання як об'єктів інтелектуальної власності, так і об'єктів громадської діяль­ності.

Особлива увага приділена класифікації об'єктів вина­ходу, розгляду їх суті, оцінюванню відмінностей і визна­ченню новизни, що є важливим елементом у можливій практичній діяльності фахівця управлінського напряму.

Матеріал методичних вказівок ґрунтується на методології та мето­дах викладання дисципліни «Ліцензування та патентування наукової продукції», аналізі та синтезі навчальної літератури та відповідних законах, перелік яких наведено в кінці посібника.

 

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ПОЛОЖЕННЯ

ВИНАХІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПРО ОХОРОНУ ПРАВ НА ВИНАХОДИ І КОРИСНІ МОДЕЛІ

У Законі України нижченаведене вживається у такому значенні:

Відомство – Державний комітет України з питань інтелектуальної власності (Держпатент України);

винахід (корисна модель) – результат творчої діяльності людини у будь-якій галузі технології;

винахідник – людина, творчою працею якої створено винахід (корисну модель);

патент – патент України на винахід (корисну модель);

запатентований винахід (корисна модель) – винахід (корисна модель), на який видано патент;

особа – громадянин або юридична особа;

заявка – сукупність документів, необхідних для видачі патенту;

заявник – особа, яка подала заявку;

пріоритет заявки (пріоритет) – першість у поданні заявки;

дата пріоритету – дата подання заявки до Відомства чи до відповідного органу держави – учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет;

роботодавець – особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом);

міжнародна заявка – заявка, подана згідно з Договором про патентну кооперацію;

Реєстр – Державний реєстр патентів України на винаходи або Державний реєстр патентів України на корисні моделі.

 

ПРАВОВА ОХОРОНА ВИНАХОДІВ (КОРИСНИХ МОДЕЛЕЙ)

Умови надання правової охорони

1. Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.

2. Об'єктом винаходу може бути:

продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини);

спосіб.

Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою.

3. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону:

- відкриття, наукові теорії та математичні методи;

- методи організації та управління господарством;

- плани, умовні позначення, розклади, правила;

- методи виконання розумових операцій;

- програми для обчислювальних машин;

- результати художнього конструювання;

- топології інтегральних мікросхем;

- сорти рослин і породи тварин тощо.

4. Особливості охорони прав на віднесені до державної таємниці винаходи (корисні моделі) визначаються спеціальним законодавством.

5. Право власності на винахід (корисну модель) засвідчується патентом.

Термін дії патенту на винахід становить 20 років від дати подання заявки до Відомства.

Термін дії патенту на корисну модель становить п'ять років від дати подання заявки до Відомства і продовжується Відомством за клопотанням власника патенту, але не більш як на три роки.

6. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

7. Дія патенту, виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом.

 

Умови патентоспроможності винаходу

1. Винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

2. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу можуть враховуватися лише окремо.

3. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

4. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу патенту України та міжнародної заявки, в якій зазначена Україна, в тій редакції, в якій її було подано спочатку, за умови, що ця заявка або виданий за нею патент згодом будуть опубліковані у встановленому порядку і що дата подання такої заявки або, якщо заявлено пріоритет, дата її пріоритету передує відповідній даті, зазначеній у пункті 3 цієї статті.

5. На визнання винаходу патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, зацікавлену у застосуванні цього пункту.

6. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не випливає з рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у пункті 4 цієї статті, до уваги не береться.

7. Винахід визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.

 

ПРАВО НА ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ

Право винахідника

1. Право на одержання патенту має винахідник або його спадкоємець, якщо інше не передбачено цим Законом.

2. Винахідники, які створили винахід (корисну модель) спільною працею, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

3. У разі перегляду умов угоди щодо складу винахідників Відомство за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники, а також винахідників, не зазначених у заявці як такі, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється Відомством.

4. Винахіднику належить право авторства, яке є невід’ємним особистим правом і охороняється безстроково.

Право роботодавця

1. Право на одержання патенту має роботодавець, якщо винахід (корисну модель) створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен укласти письмовий договір з винахідником і згідно з його умовами видати винагороду винахіднику відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від винаходу (корисної моделі).

Спори щодо умов одержання винагороди та її розміру розв’язуються у судовому порядку.

2. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) досить ясно і повно.

Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подасть заявки до Відомства, то право на одержання патенту переходить до винахідника.

Право правонаступника

Право на одержання патенту має відповідно правонаступник винахідника або роботодавця.

Винахідник може передати належне йому право на одержання патенту Фонду винаходів України, який здійснює від імені держави та в її інтересах права власника патенту, надані цим Законом. Фонд винаходів України діє на підставі положення, яке затверджується Відомством.

Право першого заявника

Право на одержання патенту на винахід (корисну модель), створений роздільною працею, належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до Відомства або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або не відхилена.

 

ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ

Заявка

1. Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає до Відомства заявку.

2. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

3. Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдності винаходу).

Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі (вимога єдності корисної моделі).

4. Заявка складається українською мовою і повинна містити:

- заяву про видачу патенту України на винахід (корисну модель);

- опис винаходу (корисної моделі);

- формулу винаходу (корисної моделі);

- креслення (якщо на нього є посилання в описі);

- реферат.

5. У заяві про видачу патенту необхідно вказати заявника (заявників) і його адресу, а також винахідника (винахідників).

Винахідник має право вимагати, щоб його не згадували як такого в будь-якій публікації Відомства, зокрема у відомостях про заявку чи патент.

6. Опис винаходу (корисної моделі) повинен викладатися у визначеному порядку і розкривати суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у зазначеній галузі.

7. Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його суть, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно і стисло.

8. Реферат складається лише для інформаційних цілей. Він не може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки.

9. Інші вимоги до документів заявки визначаються Відомством.

10. За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Відомства разом з заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки.

ПАТЕНТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Патентні дослідження - це науковий аналіз, виконаний на основі системного підходу до оцінювання певного об'єкта господарської діяльності (ОГД) протягом його життєвого циклу. Під життєвим циклом ОГД розуміють сукупність, взаємопов'язаних етапів створення (дослідницько-конструк­торські роботи проектування та конструювання, виготовлен­ня), використання (продаж, експлуатація) та послідовного вдосконалення (раціоналізація, оптимізація параметрів-режимів тощо), зняття з експлуатації (демонтаж, утилізація). Відповідно до державного стандарту ДСТУ3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення», введеного з 1 січня 1998 р. патентні дослідження проводяться у складі таких робіт: маркетингу; менеджменту; прогнозування; перспективного та поточного планування; визначення напрямів, темпів розвитку засобів технічного забезпечення своєї діяльності; проектування; формування замовлення виконавцям; вибору напрямів дослідження в разі створення нових і модернізації існуючих ОГД; вико­нання науково-дослідних (НДР) і дослідно-конструкторських робіт (ДКР); науково-технічного співробітництва; впровадження ОГД у виробництво; підвищення якості ОГД, удосконалення технології; матеріального та технологічного забезпечення виробництва; експлуатації ОГД; придбання „Обладнання та ліцензій; реалізації ОГД (продажу, експону­вання на виставках, ярмарках, продажу ліцензій); правової охорони об'єктів промислової власності.

Результатом патентних досліджень є звіт про патентні дослідження.

Розрізняють такі види патентного пошуку: тематичний, іменний, нумераційний, пошук патентів-аналогів і пошук для виявлення патентних прав.

Тематичний пошук - це виявлення аналога винаходу. Аналог об'єкта винаходу - це відомий до дати пріоритету засіб такого ж призначення, сукупність ознак якого подібна до сукупності суттєвих ознак певного об'єкта; найближчий аналог (прототип) - це аналог технічного об'єкта, найближ­чий до нього за сукупністю ознак.

Іменний пошук - це пошук для визначення діяльності різних фірм та інших заявників. За допомогою аналізу і результатів цього виду пошуку можна зробити висновок щодо пріоритетних напрямів роботи провідних фірм певної галузі техніки. Для його проведення використовують алфавітно-іменні покажчики.

Нумераційний пошук - це пошук з метою встановлення тематичної належності документа, його зв'язку з іншими документами, а також правового статусу. Нумераційні пошу­кові системи найчастіше містять такі елементи: номер документа (патенту, заявки тощо), індекс МПК та ін.

Нумераційні покажчики випускають як окремо, так - у складі інших документів (наприклад, офіційних бюле­тенів).

Пошук патентів-аналогів - це визначення патентів, виданих у різних державах на один і той самий винахід (корисну модель). Він дозволяє значно скоротити обсяг розглядуваних патентних документів, а також полегшити деякі інші патентно-інформаційні дослідження.

Пошук для виявлення патентних прав - це визначення патентно-правової охорони певного винаходу (корис­ної моделі) або патентних прав певних осіб.

Реалізація певного виду пошуку здійснюється відпо­відно до вищезгаданого ДСТУ3575-97 за методикою, яка передбачає складення регламенту, що включає такі шість етапів пошуку:

- визначення предмета пошуку;

- зазначення мети пошуку інформації;

- визначення держав пошуку інформації;

- визначення класифікаційних індексів;

- визначення ретроспективності пошуку;

- вибір джерел інформації.

Перший етап - предмет пошуку залежить від конкрет­них завдань патентних досліджень, що формулюються на початковій стадії досліджень, виходячи з теми досліджень.

Якщо тема патентних досліджень - пристрій (апарат, машина, технологічна лінія або її елементи), то предметами пошуку можуть бути: пристрій загалом (загальне компонування, принципова схема); принцип роботи пристрою; вуз та деталі; матеріали (речовини), що використовуються для виготовлення окремих елементів пристрою; технологія виготовлення пристрою; галузі можливого застосування пристрою.

Якщо предметом досліджень є будь-яка система в ці­лому (наприклад, технологічна лінія або установка), то необхідно звернути увагу на її конструктивні або функціо­нальні елементи, які не тривіальні й можуть мати загальне застосування. У такому разі варто розглядати як всю систе­му, так і її конструктивні або функціональні елементи.

Якщо тема патентних досліджень - речовина, то пред­метом пошуку можуть бути: власне речовина (її якісний або кількісний склад); спосіб одержання речовини; вихідні матеріали; галузі можливого застосування речовини.

Якщо тема патентних досліджень - технологічний процес {спосіб), то предметом пошуку можуть бути: техно­логічний процес загалом; його етапи, якщо він є самостійним охоронопридатним об'єктом; вихідні продукти; про­міжні продукти та способи їх одержання; кінцеві продукти та галузі їх застосування; обладнання, на основі якого реалізується цей процес (спосіб).

Другий етап - зазначення мети пошуку інформації ставить на меті одержання вихідних даних для забезпечення високого технічного рівня та конкурентоспроможності ОГД; використання сучасних науково-технічних досягнень включення невиправданого дублювання досліджень і роз­робок; дослідження технічного рівня ОГД, виявлення тен­денцій його розвитку; визначення відповідності ОГД умовам патентоспроможності; обґрунтування конкретних вимог щодо вдосконалення існуючої та створення нової продукції та технології; аналіз конкурентоспроможності ОГД тощо.

Третій етап - визначення держав пошуку інформа­ції визначається залежно від сформульованого завдання пошуку. Зазвичай це високорозвинуті держави світу, у яких найрозвиненіша система патентування.

Четвертий етап - визначення класифікаційних індексів здійснюється за допомогою використання універсальної десяткової класифікації, а для пошуку патентної інформації - міжнародної та національної патентної класифі­кації.

П'ятий етап - це визначення ретроспективності по­шуку, пов'язаного з визначенням патентоспроможності ОГД, який належить до профільних напрямів діяльності органі­зації (патентні дослідження тривають найчастіше 50 років, а визначення патентоспроможності ОГД, який не належить до профільних напрямів діяльності організації, - не менше ніж на 15 років).

Проводячи патентні дослідження з метою визначення рівня й тенденцій розвитку виду техніки, до якого нале­жить ОГД, пошук виконують на період, достатній для вста­новлення тенденцій розвитку цього виду техніки (5-15 років).

Визначаючи ситуацію щодо використання прав на об'єк­ти промислової власності, період пошуку визначають стро­ком дії патенту в державі пошуку (зазвичай не більше 20 років).

Шостий етап - це вибір джерел інформації, розглянутих у п. 4.1. Отриманий таким чином повний пошук, розглянутий на прикладі тематичного пошуку як найпо­ширенішого, може бути використаний у вигляді звіту в різ­них сферах діяльності: обґрунтування та підготовки документів для оформлення заявок на видачу патенту (як основна мета пошуку) і для інших аспектів госпо­дарської діяльності (прогнозів, програм, планів створені, та розвитку виробництва ОГД і надання послуг, заявок на розроблення та освоєння ОГД; вихідних вимог замовника до виконання НДР і ДКР та оформлення звітів про проведення НДР і ДКР; технічних умов на розроблений ОГД; стандартів на розроблений ОГД; карт технічного рівня та якості ОГД).

 

Опис до заявки на винахід.

Опис до заявки на винахід з формулою і графічними зображеннями (якщо вони необхідні) є основним документом заявки, що відображає створений винахід. Він повинен цілком розкривати технічну сутність винаходу і містити необхідну і достатню інформацію для подальшої розробки (конструктивної або технологічної) об'єкта винаходу або для його безпосереднього використання. Опис повинний давати точне, ясне і вичерпне уявлення про новизну, істотні відмінності і позитивний ефект заявленого технічного рішення, про внесок, зроблений винаходом у дану область техніки або галузь народного господарства.

Загальна структура опису

Опис містить 11 розділів:

1. Назва винаходу і клас МКИ, до якого він відноситься.

2. Область техніки, до якої відноситься винахід, і переважна область використання винаходу.

3. Характеристика аналогів винаходу.

4. Характеристика прототипу.

5. Критика прототипу.

6. Задача винаходу.

7. Сутність винаходу і його відмінні (від прототипу) ознаки та доказ істотності відмінностей.

8. Перелік фігур графічних зображень (якщо вони необхідні).

9. Приклади конкретного виконання винаходу.

10. Техніко-економічна або інша ефективність.

11. Формула винаходу.

 

Зміст розділів опису

Назва винаходу повинна бути точною, короткою і конкретною, містити не більш 8-10 значимих слів. Вона повинна вказувати, до якого роду об'єктів відноситься винахід, співвідноситися з визначеною рубрикою, відповідати сутності винаходу.

Назва винаходу повинна викладатися в однині.

Назва винаходу не повинна містити відмінних ознак. Не можна вказувати на той результат, що вперше отриманий. Не можна вказувати на явища, що відбуваються при здійсненні способу або процесу, а також на механізм процесу. Не можна застосовувати в назві вузькоспеціальні або невизначені технічні терміни, а також використовувати в назві умовні позначки, марки об'єкта, наприклад, ОП10, Ц18 і т.д.

Область техніки, до якої відноситься винахід, повинна містити вказівку на переважну область використання винаходу. Цей розділ опису звичайно починають словами: "Винахід відноситься до..." і далі вказується конкретна область техніки, до якої відноситься заявлений об'єкт винаходу.

Характеристика аналогів винаходу. Цей розділ містить зведення про відомі об'єкти того ж призначення, що і об’єкт, який заявляється, подібні до нього за технічною сутністю і результатові, що досягається при використанні (аналогічні рішення тієї ж або аналогічної задачі). Аналоги приводяться з числа найбільш подібних (прогресивних у цій області техніки) рішень по ефективності, тобто позитивному ефектові, що досягається. У короткій характеристиці аналогів, тобто в описі технічної сутності найбільш близьких відомих об'єктів, розкриваються їхні істотні ознаки, і в першу чергу, ознаки, подібні до ознак заявленого об'єкта. Відзначаються такі недоліки аналогів, що частково або цілком усуваються в заявленому об'єкті й аналізуються причини, що викликають ці недоліки.

Звичайно цей розділ починається словами: "Відомий спосіб (пристрій, речовина) для..., що включає …" про наступну характеристику істотних ознак найбільш близьких до заявленого об'єкта аналогічних способів (пристроїв і т.п.).

Характеристика прототипу. В цьому розділі дається характеристика технічної сутності найбільш близького конкретно відомого аналога з раніше приведених заявником у розділі "Характеристика аналогів винаходу". При характеристиці технічної сутності вказуються всі істотні ознаки цього найближчого аналога. У тексті розділу приводяться основні бібліографічні дані цього аналога (тобто дається посилання на джерело інформації).

Розділ звичайно починається словами: "Найбільш близьким аналогом по технічній сутності і по результату, що досягається, при його використанні, є технічне рішення... (найменування), що обране авторами як прототип заявленого винаходу".

Критика прототипу. Цей розділ характеризує ті недоліки прототипу, що усуваються або зменшуються об'єктом, що заявляється. Критика недоліків і оцінка ступеня їхнього усунення повинна бути об'єктивною, без перебільшення. Описуючи недоліки прототипу, варто вказувати причини, наслідком яких ці недоліки є. Основна спрямованість розділу – обґрунтувати доцільність створення нового об'єкта й оцінити його значення для даної галузі техніки або народного господарства.

Цей розділ опису звичайно починається складами: "Недоліком відомого пристрою (способу, речовини) для... є...", або "Недолік відомого пристрою полягає в тому, що …" і закінчується: "Відоме рішення, обране як прототип, не дозволяє одержати результат, що ми одержуємо завдяки новому рішенню".

Задача винаходу. У цьому розділі формулюється задача винаходу. Вона повинна показувати суспільно значимий характер ефекту винаходу, а також поставлена задача повинна забезпечувати очевидність причинно-наслідкового зв'язку між новою сукупністю істотних ознак і задачею винаходу.

Звичайно цей розділ починається словами: "Задачею даного винаходу є … "

Сутність винаходу. У цьому розділі приводиться короткий виклад технічної сутності об'єкта, що заявляється. Сутність характеризується у вигляді сукупності всіх істотних ознак, тобто відомих і нових, з виділенням тих ознак, що характеризують новизну заявленого об'єкта (нових ознак).

У цьому розділі дається доказ відповідності технічного рішення критерієві "істотні відмінності". Для цього необхідно визначити, у яких відомих технічних рішеннях наявні ознаки, подібні до ознак, що характеризують новизну заявленого об'єкта, і порівняти властивості заявленого і відомих рішень, обумовлені наявністю в них зазначених ознак. Якщо буде встановлено, що в рішенні, що заявляється, з'являються властивості, що не збігаються з властивостями відомих рішень, або не виявлено рішень з подібними ознаками, робиться висновок, що заявлений об'єкт має істотні відмінності.

Для складання цього розділу використовується формула винаходу, але наявні в ній ознаки не просто перелічуються, а докладно роз'яснюються.

Розділ починається словами: "Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі (пристрій, речовині), що включає... відповідно до винаходу..." і потім перелічуються нові (відмінні) істотні ознаки об'єкта, що заявляється.

Якщо формула є багатоланковою, то характеристика сутності рішення факультативних форм приводиться у вигляді окремих абзаців.

Графічні зображення. Цей розділ повинен містити перелік усіх фігур графічних зображень, фігури нумеруються арабськими цифрами, при цьому кожній фігурі дається окреме пояснення. Якщо фігура, що пояснює опис, одна, то вона не нумерується, але посилання на неї подається. Наприклад, "Запропонований спосіб для … пояснюється схемою, на якій зображено..." і т.п.

Приклади конкретного виконання. У розділі описують кращі (або кращий) з пропонованих заявником прикладів здійснення винаходу. Необхідно в прикладах розкрити сутність винаходу задачі цього винаходу.

Якщо у формулі винаходу „який – або” істотна відмітна ознака виражена узагальненим поняттям, то в даному розділі необхідно дати приклади часткових ознак, що входять у це узагальнене поняття.

Пристрій спочатку описується в статичному стані. Згадані в тексті опису ознаки пристрою, тобто вузли, деталі, їхні взаємозв'язки і взаємні розташування і т.п., вказуються цифровими позначеннями, що проставляються відповідно до їхнього згадування в порядку зростання, починаючи з одиниці й у тексті і на кресленні (наскрізна нумерація).

Після опису пристрою в статичному стані, описують його роботу або спосіб використання, посилаючись при цьому на цифрові позначення креслення. Відразу вказується оптимальний варіант виконання заявленого об'єкта і дається його характеристика.

Виклад конкретних прикладів виконання способу доцільно починати з перерахування операцій, прийомів, які необхідно здійснити для досягнення задачі винаходу, з зазначенням тимчасової послідовності їхнього проведення. Далі вказують реальні параметри режимів (температуру, тиск, швидкість і т.п.) способу і застосовувані при цьому розрахунки, речовини і пристрої. Кількість конкретних прикладів залежить від характеристики і кількості відмінних ознак, зазначених у формулі винаходу.

При здійсненні способу відомими технічними засобами в описі вказують на ці засоби. Якщо обсяг, що заявляється, для свого здійснення вимагає нових технічних засобів, то в прикладах дається характеристика цих засобів з додаванням креслення (графічного їхнього зображення).

У конкретних прикладах виконання об'єкта, що заявляється, щодо відповідної речовини (суміші, розчини, сплави, стекло і т.п.) приводять інгредієнти речовини, його характеристику, кількісне співвідношення інгредієнтів. Кількісне співвідношення інгредієнтів речовини вибирається в діапазоні граничних значень інгредієнтів, зазначених у формулі винаходу, включаючи і їхні граничні значення. Якщо кількісне співвідношення інгредієнтів виражене у формулі у відсотках по вазі або по об’єму, то сума значень відсотків всіх інгредієнтів повинна складати в середньому 100%. Доцільно також указувати фізичний стан і якість цих інгредієнтів у вихідному стані.

Техніко-економічна ефективність. У цьому розділі наводять наступні дані:

- технічні переваги рішення, що заявляється, перед аналогічними найбільш прогресивними використовуваними на дату подачі заявки технічними рішеннями в цій області (порівняння з базовим об'єктом);

- позитивний ефект може виражатися в підвищенні продуктивності праці, у підвищенні КПД, у підвищенні виходу продукції, поліпшенні умов праці, техніки безпеки і т.д.

 

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

Структура формули винаходу

Формула винаходу - це складена за встановленими правилами коротка словесна характеристика, що виражає технічну сутність винаходу.

Формула винаходу складається або у вигляді одного пункту (одноланкова формула), або у виді двох і більш пунктів (багатоланкова формула).

Одноланкова формула застосовується тоді, коли технічна сутність винаходу характеризується сукупністю істотних ознак у загальному вигляді і не має розвитку або уточнення у вигляді ознак, необхідних в окремих випадках виконання або використання винаходу.

Якщо необхідно розвити або уточнити ознаки, дані в першому пункті формули, складається багатоланкова формула винаходу. В другий і наступні пункти багатоланкової формули включаються часткові істотні ознаки, що розвивають, уточнюючи сукупність ознак, зазначену в першому пункті формули.

Пункт або пункти формули винаходи повинні визначати об'єкт, на який проводиться запит на охорону. Пункти формули винаходу повинні бути ясними і точними. Вони повинні цілком підкріплюватися описом винаходу.

Формула винаходу містить обмежувальну, і відмітну частини.

Обмежувальна частина формули завжди починається з назви винаходу, зазначеного в заяві й описі. За назвою винаходу після слів "маючий", "маюче" або "який включає", "яке включає" перелічуються істотні ознаки, що є загальними для винаходу і прототипу.

При складанні обмежувальної частини не допускається посилання на ознаки, властиві декільком прототипам, тобто не можна використовувати так званий "збірний прототип".

Неприпустимо також в обмежувальній частині посилання на ознаки прототипу, що не є фактично ознаками формульованого винаходу, тобто не можна, наприклад, включати такі елементи прототипу, що були виключені з передбачуваного винаходу завдяки новим його особливостям.

Відмінна частина формули винаходу містить істотні ознаки технічного рішення, що відрізняють його від відомого рішення, обраного в результаті дослідження як прототип, тобто ця частина формули містить істотні відмінності.

Істотні відмінності виражаються окремо або в сполученні групами відмінних ознак у залежності від виду об'єкта винаходу. Як відмітні ознаки можуть бути не тільки операції або прийоми, вузли або деталі, розташування і взаємозв'язки, але і режими здійснення операцій, матеріали, з яких виготовляють деталі в пристрої або їхній формі виконання.

МАТЕМАТИЧНІ ФОРМУЛИ

В описі винаходу і в формулі винаходу можуть бути використані математичні вирази (формули) і символи.

Форма подання математичного вираз не регламентується.

Всі літерні позначення, які є в математичних формулах, мають бути розшифровані Пояснення до формули слід писати стовпчиком і після кожного рядка ставити крапку з комою. При цьому розшифровку літерних позначень подають в порядку їх використання в формулі.

Математичні позначення >, <, = та інші використовуються лише в математичних формулах, а в тексті їх слід писати словами (більше менше, дорівнює тощо).

Для позначення інтервалів між додатними величинами допускається використання знаку + (за і до) в інших випадках слід писати словами «від» і «до».

При вираженні величини у відсотках знак відсотку (%) слід поставити після числа. Якщо величин декілька, то знак проценту ставлять перед їхнім переліком і відокремлюють від них двокрапкою.

Перенос у математичних формулах допускається лише по знаку.

РЕФЕРАТ

Реферат є окремим документом, що входить складовою частиною в матеріали заявки. Він являє собою скорочений виклад змісту опису винаходу, що включає:

а) назву винаходу;

б) область техніки, до якого відноситься винахід і (або) область застосування;

в) розв'язувану винаходом задача;

г) ознаки винаходу;

д) додаткові зведення.

Після назви винаходу варто зробити абзац у 3-5 пунктів, після чого текст реферату друкується без абзаців. При складанні реферату за основу необхідно приймати опис винаходу. Реферат повинен містити всі істотні ознаки, зазначені у формулі винаходу, з необхідним їх розкриттям або уточненням. У рефераті до заявки на винахід, що має креслення (обов'язково на винахід пристрою) необхідно розкрити ознаки винаходу, посилаючись на позиції креслень. Якщо в описі винаходу приведено кілька прикладів здійснення винаходу, слід в рефераті дати опис кращого варіанта і короткий опис інших. Якщо останнє неможливо, приклади варто перелічити, вказавши, наскільки істотно вони відрізняються від кращого.

Мова реферату повинна бути короткою і точною. Текст реферату бажано складати з окремих коротких речень. У тексті реферату необхідно дотримувати єдності термінології.

 

МПК С 02 F 9/00

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

Установка для отримання очищеної питної водопровідної води, що містить корпус в якому розташовано змішувач озоно-повітряної суміші з оброблюваною водою з'єднаний з камерою фільтрування, що має верхню та нижню кришки, підтримуючі сітки, між якими розташоване фільтруюче активоване вугільне завантаження, захисний кварцевий чохол, в якому розміщені лампові індикатори, бактерицидні УФ лампи, трубопроводи підводу і відведення води, обладнані запірно-регулюючою арматурою та газовим ротаметром відрізняється тим, що змішувач виконано у вигляді циліндра, облаштованого у верхній частині кришкою з клапаном тиску, а в нижній частині дисковою фільтросною пластиною з коаксиально встановленою вертикальною трубою, над якою розташовано гідродинамічний кавітатор, з'єднаний з підвідним трубопроводом вихідної води, обладнаним дифманометром, вертикальна труба з'єднана з фільтрувальною камерою, що виконана у вигляді двох зрізаних ц