Охарактеризуйте основні періоди історії світового господарства.

Охарактеризуйте основні періоди історії світового господарства.

Періодизація – це визначення певних хронологічно послідовних етапів у господарському розвитку суспільства. Формаційний(лінійний)підхід ґрунтувався на моделі К.Маркса, в основу якої було покладено спосіб виробництва як сукупність виробничих відносин і продуктивних сил. Існує також так званий плюралістичний підхід, який, навпаки, призводить до втрати моменту єдності всесвітньо-історичного процесу, а сам цей процес розглядається як механічна сукупність ізольованих культурно-історичних умов. Існує також цивілізаційний підхід. С.Десницький вирізняв чотири стадії економіч­ного розвитку 1) первісний, або мисливський; 2) скотарство; 3) рільництво; 4) комерцію. Ф.Ліст виділив 5 стадій (стадія дикунства, скотарська, рільницька, рільницько-мануфактурна, рільницько-мануфактурно-комерційна); Бруно Гільдебранд – 3 послідовні стадії (натуральне гос-во, грошове гос-во, кредитне гос-во). – К.Бюхер виокремив 3 стадії(замкнутого дом.гос-ва, стадію міського гос-ва, стадію н/г) Дж.Віко у культурній традиції кожного з народів виділяє 3 типи часу (релігійна доба-період дикунства, злиднів, безсловесного існування, коли людська фантазія обожнювала сили природи; героїчна доба-людство вступає у суспільні, родинні стосунки; людська доба-запровадження формального правопорядку).

 

Визначіть напрямки життєдіяльності людини у період палеоліту - мезоліту.

Палеоліт(3 млн – 10 тис р до н е): підкорення вогню, побудова житла, самоусвідомлення себе і власної діяльності, винайдення мікролітів, пристосування до нових природно-кліматичних умов. Характер життєдіяльності людини – привласнюючий. Все це впливало на напрямки життєдіяльності. Напрямки – збиральництво, риболовство, мисливство.

Мезоліт (10-6 тис р до н е) удосконалення знарядь праці, виникнення макролітів(сокира), винайдення водного транспорту (колоди), приручення диких тварин, Характер життєдіяльності людини – привласнюючий. Напрямки – риболовство снастями, річкове збиральництво.

 

Яке значення для подальшого розвитку господарства мала “неолітична революція”?

На межі 10-12тис.років до н.е. почався перехід від палеоліту до неоліту. Неолітична революція означає зародження нової форми гос-ва -виробничо-відтворювальної. Основними ознаками неолітичної революції є: 1)перехід від кочового до осілого гос-ва; 2)спеціалізація госп.дія-ті – від збиральництва до землеробства, від мисливства до тваринництва; 3)суб’єкт господарювання став власником вміння, не залежав від природи. Неол.революція та перехід до регулярного виробництва матеріальних благ сприяли перевищенню мінімально-необхідного рівня споживання і зростанню надлишкового продукту. Наявність надлишкового продукту, регулярність його отримання поряд із формуванням осіло-землеробських поселень були поштовхом до змін в організаційно-господарських відносинах первісного суспільства. З’являються перші історично сформовані соціальні інститути – поділ праці, сім’я, рід, плем’я, община, релігія, власність.

Які причини руйнування первісного суспільства?

Первісне суспільство сформувалось внаслідок етногенезу- утворення народів, шляхом обєднання племен. Формується цивілізоване суспільство, яке характеризується існуванням спільностей людей з певною ієрархією, суспільним поділом праці, виникнення світогляду, деякої культури.

 

Визначіть історико-економічне значення Трипільської культури.

Особливе місце в господарській еволюції українських земель посідає Трипільська культура (VII—III тисячолітті до н.е.). Пер­шим дослідником цієї культури був чеський археолог В. Хвойка, Отже, протоміста та протописемність дають підстави вважати Трипілля протоцивілізашєю, що зароджувалася паралель­но з найдавнішими містами-державами Близького Сходу. Трип. Племена першими на території Укр вступили в добу використання металів, першими створили сонячний календар, господарство носило відтворювальний характер, формується наземний транспорт, у них сформувалася духовна культура та релігійні уявлення, зміцнювали екон зв’язки з ін. цивілізаціями. Трип культура заклала господарсько-екон традиції виробничої діяльності,етно-культурні особливості, філософсь-релігійні уявлення майбутнього словянського світу.

Розкрийте основні особливості господарської системи східного рабства.

Сх рабство виникло в 4 тис до н е в Стародавньому Єгипті. Спочатку рабів використовували на важких фізичних роботах, пізніше їхні функції розширювалися. Раби традиційно належили державі, джерелами рабства були: війни, борги; сх. Рабство не було класичним, основна сфера ек життя залишалася поза рабовласницьким виробництвом, використання рабської праці носило малопродуктний характер.

Розкрийте особливості та сутність державного господарського комплексу, що склався у Єгипті.

Царське майно та господарство відрізнялося від госп інших. Фараони мали величезні земельні багатства, розпоряджалися землею на свій розсуд, він міг її подарувати, передати у спадок. Всі с/г роботи контролювала царська адміністрація основною галуззю господарського комплексу Єгипту є сільське господарство. Оскільки на півночі розвивалося в основному тваринництво, а на півдні - землеробство, то між цими областями виникає жвава торгівля. На поливних долинах ріки Ніл розвивалося землеробство. Іншою важливою галуззю господарства стало тваринництво. Єгиптяни навчилися виготовляти з міді ножі, сокири, наконечники стріл, посуд. Та найбільшим господарським досягненням Стародавнього Єгиптустала зрошувальна система землеробства.

8. Економічна думка Стародавнього Єгипту.

1)«Повчання гераклопольського царя своєму синові Мерікара»- підкреслюється важливість і корисність влади та контролю за вир-м. 2)«Речення Іпусера», «Пророцтво Неферті» - про наслідки руйнації централізованої системи управління; 3)повчання Ахтая – увага до освіти і навчання.Головна мета джерел – обґрунтувати необхідність розвитку гос-ва на основі владного впливу держави, сис-ми держ.регулювання, атакож важливості цінності апрату управління бюрократії та держ.службовців.

 

В чому полягають особливості еллінської господарської системи та античного рабства?

У І тис до н е – першій половині І тис н е на пд. Європи складається античне рабство. Елементи традиційної патріархальної системи на основі боргового рабства переплітаються із використанням більш продуктивної праці рабів.

Вперше у світовій історії місто витісняє і підпорядковує собі село. С\г є другорядним. Первинною галуззю виробничої діяльності стає ремесло. До основних галузей господарства відносять торгівлю, гірничодобування, вироб кераміки, металургію, ткацтво. Утверджується виробнича спеціалізація в містах.

У с/г районах греки вирощують високотоварні субтропічні культури, перш за все оливки і виноград, а також цитрусові, горіхи, тютюн. Серед зернових культивуються пшеницю, просо, ячмінь, кукурудзу, овес, жито. Основні землеробські райони — Фессалія, Македонія, Пелопоннес і острови. Скотарство має традиційний м'ясо-вовняний напрям (вівці і кози). На узбережжі і островах греки займаються мореплаванням, рибальством, добуванням молюсків. Розвинені гончарна, ковальська справа, домашнє ткання, вишивка, килимоткацтво.

Визначіть основні галузі та особливості розвитоку у Стародавній Греції.

Вперше у світовій історії місто витісняє і підпорядковує собі село. С\г є другорядним. Первинною галуззю виробничої діяльності стає ремесло. До основних галузей господарства відносять торгівлю, гірничодобування, вироб кераміки, металургію, ткацтво. Утверджується виробнича спеціалізація в містах. У с/г районах греки вирощують високотоварні субтропічні культури, перш за все оливки і виноград, а також цитрусові, горіхи, тютюн. Серед зернових культивуються пшеницю, просо, ячмінь, кукурудзу, овес, жито. Скотарство має традиційний м'ясо-вовняний напрям (вівці і кози).

 

Що таке революція “Мейдзи“?

Революція 1868 р. була за своїм змістом буржуазною, але вона носила половинчастий характер і не повністю вирішила завдання буржуазних перетворень. Її половинчатість виявилася як в істоті проведених перетворень, так і у формі встановленої влади. Вона відкрила дорогу для розвитку капіталізму, але в той же час зберегла багато пережитків феодалізму. «Революція Мейдзі не була результатом звитяжного повстання міських санкюлотів і безземельних селян, як це було у Франції, а була угодою, досягнутою між одним крилом феодального класу, – найбільшими тодзама, в якості представників яких виступали самураї і гоєнін, і багатющим міським купецтвом» Встановлення абсолютної монархії як форми державної влади (при формальному конституційному правлінні, введеному пізніше), компромісні заходи відносно верхівки колишнього класу феодалів, створення нового класу поміщиків, що використовують значною мірою докапіталістичні форми експлуатації все це говорить про половинчастий, незавершений характер революції.

 

Економічне вчення А. Сміта.

теорія була розроблена і описана в 1776 році в роботі “Дослідження про природу та причини багатства націй”. В ній вперше доводиться, що багатство націй не залежить від кількості золота та срібла, які вона має, а від її спроможності виробляти товари та послуги. Згідно з цим основне завдання держави полягає в тому, щоб розвивати виробництво за рахунок поділу праці та кооперації. Найкращим чином держава це може зробити, якщо не буде втручатися в економіку (принцип лейзефе). Аналіз, здійснений Адамом Смітом, став вихідною точкою класичної теорії, що служить основою для усіх видів політики вільної торгівлі.

Теорія Адама Сміта має такі припущення:

1) праця являє собою єдиний фактор виробництва;2) має місце повна зайнятість (тобто всі ресурси, як має та чи інша країна, використовуються повністю); 3) в міжнародній торгівлі беруть участь тільки дві країни, які торгують між собою тільки двома товарами;4) витрати виробництва залишаються постійними, а їх зниження збільшує попит на товар;5) ціна одного товару відображена кількістю праці, який необхідно витратити для виробництва одиниці іншого товару;6) транспортні витрати дорівнюються нулю;

7) зовнішня торгівля вільна від обмежень та регламентацій.

 

Як вплинула І світова війна на господарство Німеччини? План Ч. Дауеса.

Версальський мирний договір, підписаний між країнами Антанти і Німеччиною 28 червня 1919 р., став справжньою катастрофою для країни та народу. Згідно з договором Німеччина була позбавлена всіх своїх колоній, її зобов’язали відшкодувати у формі репарацій збитки, завдані урядам і окремим громадянам країн Антанти. Розміри відшкодувань, встановлені спеціальною Репараційною комісією, сягали суми у 132 млрд. золотих марок.Таким чином економіка Німеччини збанкрутувала. Оскільки таких грошей Німеччина не мала, то контрибуція сплачувалася паровозами, вагонами, фабрично-заводськими верстатами, автомобілями, сільськогосподарською сировиною тощо. Зазнала краху фінансово-кредитна система. Внаслідок цих явищ різко погіршився життєвий рівень людей. Німеччина опинилася на грані катастрофи. Новий репараційний план для Німеччини був розроблений під головуванням Чарльза Г.Дауеса, затверджений 16 серпня 1924 р. Основна мета плану – відновлення промислового потенціалу Німеччини і забезпечення виплат репарацій країнам-переможницям. План, зокрема, передбачав надання Німеччині позики у сумі 200 млн. дол. План передбачав, що основна маса німецької промислової продукції повинна спрямовуватися в СРСР, щоб не витісняти англійські та французькі товари з міжнародних ринків. Згідно з планом, СРСР повинен був постачати сировину у Німеччину, План встановлював розміри платежів Німеччини на перші п’ять років. Для забезпечення платежів передбачалося встановити контроль над німецьким держбюджетом, грошовим обігом і кредитом, залізницями.

 

 

Визначіть характерні риси розвитку господарства в 20 - 30-х рр. ХХ ст. у Німеччині. План О. Юнга.

Проблеми сплати репарацій Німеччиною і боргів союзниками США дуже загострилися. Термін дії «плану Дауеса» закінчував­ся в 1929 р., але він не визначав ані остаточної суми репарацій, ані періоду їхньої сплати. Союзники-переможці ще в 1929 р. створили «комітет експертів» на чолі з аме­риканським банкіром Юнгом, який виробив новий репа­раційний план. «План Юнга» був затверджений на Гаазькій конференції 12 держав і почав діяти з січня 1930 р.«План Юнга» встановлював загальну суму репарацій Німеччини. Остаточний термін їхньої сплати встановлено до 1988 р. Розмір щорічних репарацій змен­шувався на 20 % — до 2 млрд марок. Змінено порядок збирання репарацій — тільки за рахунок непрямих подат­ків і залізничних прибутків (без облігацій з концернів). Були ліквідовані всі види контролю над Німеччиною, за­сновано Базельський банк міжнародних розрахунків (за­мість репараційної комісії). «План Юнга» становив продовження «плану Дауеса» й передбачав певну систему сплати боргів: Німеччина торгує з Радянським Союзом, сплачує репарації європейським союзникам, а ті, у свою чергу, сплачують борги Сполученим Штатам.

 

Що таке трилітаризм?

За останні десятиріччя дві провідні сили світової економіки - Японія та Європейський Союз - стали відігравати все більш активну роль в політичній сфері міжнародного життя. Першими спробами політичного співробітництва можна вважати кінець 60-х - початок 70-х років, коли американські стратеги запропонували концепцію трилітаризму - політичне і військове партнерство між США, країнами Західної Європи та Японією. Але в 70-х роках ХХ ст. за рядом обєктивних причин так і не вдалося втілити ідею політичної увязки Японії, ЄЕС та США.

 

Кейнсінізм.

Загальний економічний аналіз Дж. Кейнса з'явився як результат ділення науки на мікро- і макроекономіку. Кейнс показав, що економіка країни в цілому не може бути адекватно описана в термінах простих ринкових відносин. Кейнсу належить відкриття того, що чинники, керівники “великою” економікою, не є просто збільшеними, версією чинників, керівників поведінкою її “малих” частин. Відмінність між макро- і мікросистемами зумовлює різницю в термінах і методах аналізу. Кейнс на відміну від багатьох своїх послідовників не дотримувався нормативного погляду на економічну теорію. Адже саме тенденція розглядати її як керівництво до дії в економічній політиці і додає якийсь негативний відтінок терміну “кейнсіанство”. Власна точка зору Кейнса із цього приводу була цілком визначена: “Теоретична економіка не призначена для того, щоб давати поради, негайно застосовні в політиці.Це скоріше метод,чим доктрина, апарат мислення, техніка обдумування, що допомагає тому, хто опанував цим методом, робити коректні висновки”.

Охарактеризуйте основні періоди історії світового господарства.

Періодизація – це визначення певних хронологічно послідовних етапів у господарському розвитку суспільства. Формаційний(лінійний)підхід ґрунтувався на моделі К.Маркса, в основу якої було покладено спосіб виробництва як сукупність виробничих відносин і продуктивних сил. Існує також так званий плюралістичний підхід, який, навпаки, призводить до втрати моменту єдності всесвітньо-історичного процесу, а сам цей процес розглядається як механічна сукупність ізольованих культурно-історичних умов. Існує також цивілізаційний підхід. С.Десницький вирізняв чотири стадії економіч­ного розвитку 1) первісний, або мисливський; 2) скотарство; 3) рільництво; 4) комерцію. Ф.Ліст виділив 5 стадій (стадія дикунства, скотарська, рільницька, рільницько-мануфактурна, рільницько-мануфактурно-комерційна); Бруно Гільдебранд – 3 послідовні стадії (натуральне гос-во, грошове гос-во, кредитне гос-во). – К.Бюхер виокремив 3 стадії(замкнутого дом.гос-ва, стадію міського гос-ва, стадію н/г) Дж.Віко у культурній традиції кожного з народів виділяє 3 типи часу (релігійна доба-період дикунства, злиднів, безсловесного існування, коли людська фантазія обожнювала сили природи; героїчна доба-людство вступає у суспільні, родинні стосунки; людська доба-запровадження формального правопорядку).