До речі, одночасно з умінням плавати цілком необхідно навчитися і відпочивати у воді.

Перший засіб - лежачи на спині. Спокійно розправивши руки і ноги, закрити очі, лягти головою на воду і розслабитися, лише злегка допомагаючи собі утриматися в горизонтальному положенні. Набрати в легені повітря, затримати, повільно видихнути.

Другий засіб - зіщулившись "поплавцем", вдихнути, зануритися у воду, обійняти коліна руками і притиснути до тіла, стримуючи видих (але не напружуючись), повільно видихати у воду, а потім - знову швидкий вдих над водою і знову "поплавець". Якщо ви змерзли, треба робити нерухому (статичну) гімнастику, по черзі напружувати руки і ноги.

Отже, після відпочинку, треба знову плисти до берега. ї знову відпочивати.

Але ні в якому разі не втрачати енергії. Порадьте собі в крайньому випадку думкою, що боятися вже пізно - треба тільки діяти. Той, хто вміє з рештою пропливти десять метрів, пропливе і сто, якщо буде відпочивати. Людина все-таки легше води.

Існує найпростіший прийом орієнтації під водою. Під час навіть негли­бокого занурення (наприклад, із маскою) плавець нерідко втрачає правильне відчуття "верх-низ", причому часто про це навіть не здогадується. Щоб йти точно нагору, треба випустити декілька пухирців повітря, а уже вони покажуть дорогу.

Зрозуміло, усі ці поради потрібні, якщо ви узагалі вмієте плавати. Навчити плавати свою дитину - обов'язок, такий же, як навчити переходити вулицю. Впевнено триматися на воді можна навчити за 5-7 днів, і це вже перший крок до безпеки: діти тонуть не тільки в ставках і річках, але й у бочках із водою, і в домашніх ваннах.

Що робити, якщо на ваших очах тоне людина?

Насамперед, дати собі секунду на міркування. Чи немає поруч ряту­вального засобу? Ним може бути усе, що збільшить плавучість людини і що ви в змозі до нього докинути. Рятувальний круг можна кинути на 20- 25 метрів. Чи є човен? Чи можна покликати коюсь ще на допомогу? Уміння надати допо­могу при нещасних випадках необхідно кожній людині. Володіння прийомами і засобами надання допомоги утопаючій людині - винятково важлива спеціальна навичка. Особливо важливо це вміти робити без використання рятувальних засобів (човнів, катерів і т. ін.). У цьому випадку рятувальники повинні вміти добре плавати, володіти прийомами надання першої допомоги постраждалим, діяти швидко і рішуче. Крикнувши потерпілому, ви йдете йому на допомогу. Якщо ви добираєтеся до потопаючого плавом, треба максимально враховувати плин води, вітер, відстань до берега і т. ін. Наближаючись, намагайтеся за­спокоїти і підбадьорити плавця, що вибився із сил. Якщо це вдалося і він може контролювати свої дії, плавець повинний триматися за плечі рятувальника. Якщо дії потопаючого не контрольовані - обертатися з ним треба жорстко і безцеремонно. Деякі інструкції рекомендують навіть оглушити потопаючого, щоб спасти його і своє життя.

Коротко техніка рятування виглядає так. Підпливши до потопаючого, треба підпірнути під нього і, узявши позаду одним із прийомів захоплення (класич­ний - за волосся), транспортувати до берега. У випадку, якщо тому, хто тоне, вдалося схопити вас за руки, шию або ноги, звільняйтеся і негайно пірнайте - інстинкт самозбереження змусить потерпілого вас відпустити.

Якщо людина вже занурилася у воду, не кидайте спроб знайти його в глибині, а потім повернути до життя. Це можна зробити, якщо той, хто потонув, був у воді близько 6 хвилин.

Перед тим, як приступити до падання першої допомоги постраждалому, його необхідно швидко і старанно оглянути. Основну увагу звернути на колір шкірних покровів, подих, серцеву діяльність, очні рефлекси, ширину зіниці. Допомога надасться в залежності від його стану.

Ознаки клінічної смерті: зіниці розширені, пульс відсутній, серце не чутно, подиху немає. Зіниці не реагують. (Якщо зіниці звужені, то людина в не­притомності і штучного дихання робити не треба. Треба дати нашатирний спирт і поплескати по щоках). Приступати до надання допомоги потрібно якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Будь-які сумніви повинні схилятися на користь життя!

Доки, поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо його рятування.

При клінічній смерті людину ще можна повернути до життя. Без подиху і серцебиття, у постраждалого клітини мозку починають гинути через 4-5 хвилин. Але якщо йому надають допомогу (штучне дихання і непрямий масаж серця), настанню біологічної смерті можна запобігти. Але треба пам'ятати, що першими руйнуються клітини кори великих півкуль головного мозку.

Як тільки потопаючого витягай з води, відразу приступають до надання долікарської допомоги. По можливості, необхідно відразу викликати лікаря, а до його прибуття не припиняти спроб відновити дихання людини.

Витягнувши на берег, огляньте потерпілого: рот і ніс можуть бути забиті багном або піском, їх треба негайно прочистити (пальцями, повернувши голову людини на бік). Потім покладіть постраждалого животом на своє коліно (голову звісити вниз) і сильно натиснувши зверху, виплесніть воду зі шлунка і дихальних шляхів. Все це треба робити швидко і також швидко укласти постраждалого на спину, розстебнути йому пояс і верхні ґудзики і почати робити штучне дихання.

Підведіться на коліна зліва, максимально закиньте голову постраждалого (це дуже важливо!) і, змістивши щелепу униз, розкрийте йому рот. Зробіть глибокий вдих, прикладіть свої губи до губів постраждалого (рекомендується через хустку або марлю) і із силою видихніть повітря. Ніздрі постраждалого при цьому треба затиснути рукою. Видих потерпілого відбудеться самостійно.

Якщо в постраждалого не б'ється серце, штучне дихання треба сполучити і непрямим масажем серця. Для цього другу долоню покладіть поперек нижньої частини грудини (але не па ребра!), іншу долоню - поверх першої навхрест. Надавіть на грудину зап'ястями так, щоб вона прогнулася на 3-5 сантиметрів, і відпустіть. Прогинати потрібно сильно, поштовхом, використовуючи вагу свого тіла.

Через кожне вдихання повітря робіть 4-5 ритмічних надавлювань на грудну клітку.

Добре, якщо допомогу надають двоє. Тоді один робить штучне дихання, другий за ним - масаж серця. Не зупиняйте заходу реанімації до прибуття "швидкої допомоги". Завдяки вашим діям організм ще може жити.

Загибель у воді більше чим у багатьох інших екстремальних ситуаціях залежить від поводження самої людини. Зрозуміло, прийоми оживлення і ря­тування зовсім не просто застосовувати без практики. Таким речам треба учитися заздалегідь. Але навіть якщо у вас немає ніякої підготовки - дійте! Треба використовувати будь-який шанс.

На допомогу класному керівникові.

Лекція з БЖД на тему:

ПРОГУЛЯНКА У ЛІС

Заходи, які можливо допоможуть вам захистити себе від проявів небезпечних ситуацій під час відпочинку у лісі

Підготовка до подорожі у ліс

• Повідомте про те, куди ви збираєтеся. Якщо поблизу нікого немає залишіть записку з повідомленням (дата, час відправлення, кількість людей, що йдуть разом з вами, напрямок подорожі і приблизний час повернення).

• Візьміть собі за правило — перед мандрівкою чи походом до лісу, подивитися карту або хоча б намальований від руки план місцевості та запам'ятати орієнтири.

• Одягніть зручний одяг та взуття. Вони повинні підходити для місцевості та погодних умов.

 

Запам'ятайте - погодні умови можуть змінитися дуже швидко.

• Одягніть дітей в яскравий кольоровий одяг - він буде більш помітним у разі розшуку їх.

• Переконайтеся, що все ваше спорядження у доброму, робочому стані.

Якщо ви сумніваєтеся брати ту чи іншу річ, пам'ятайте — зайва вага буде вам заважати.

 

У лісі

• Встановіть між собою сигнали, щоб не загубити один одного у лісі, особливо на випадок несподіванок - свистом або голосом.

- Запам'ятовуйте орієнтири під час руху у лісі. Щоб не заблукати - лишайте помітки. Без зорових орієнтирів людина в лісі починає кружляти.

• Виберіть місце для вогнища та обладнайте його. Ніколи не залишайте вогнище без догляду. Незагашене вогнище може бути причиною лісової пожежі.

• Ніколи не нийте воду з річок та озер. Найбільш надійні джерела води струмки. Поблизу місць, де ви побачите мертвих рибу чи тварин, взагалі не

можна навіть мити руки.

• Будьте обережні, у лісі може бути болотиста місцевість - обходьте її. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк.

• Пам'ятайте збирати можна тільки ті гриби та ягоди, які ви добре знаєте. Щоб уникнути отруєння ними, ніколи не куштуйте сирих грибів; ніколи не збирайте гриби та ягоди поблизу транспортних магістралей, навіть їстівні гриби в тих місцях отруйні.

• Уникайте диких тварин. Пам'ятайте, що небезпечними можуть бути і лось, і олень, і лисиця — у людей і тварин близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину - якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовувати як засіб захисту - вогонь або стукати палицею об дерево.

• Уникайте додаткових неприємностей з тваринами, особливо у нічний час, ніколи не залишайте їжу у вашому наметі або поряд з місцем вашого відпочинку, краще покладіть її на дерево, недоїдки їжі закопайте подалі від місця відпочинку.

• Будьте обережні при зустрічі зі зміями. У випадку зміїного укусу терміново видавіть з ранки краплі крові з отрутою та висмоктуйте впродовж півгодини, весь час спльовуючи. Цього не можна робити при наявності ранок на губах та у роті. Потім необхідно накласти щільну пов'язку вище місця укусу та негайно дістатися до лікарні.

• В лісі, особливо навесні, багато кліщів, які можуть причепитися до тіла. Якщо вас укусив кліщ, треба не пробувати виколупати його, а якнайшвидше дістатися до лікарні.

• Якщо ви опинилися біля поламаних дерев - не затримуйтесь. Вони спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру.

• Не ховайтеся під високими деревами та не залишайтеся на галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце.

• Ніколи не пірнайте у незнайомому місці у водойму. Спочатку обстежте і переконайтеся у відсутності схованих під водою перешкод (каміння, залізяки та гострі гілки або мілководдя). Уникайте води зі швидкою течією. Ніколи не

плавайте наодинці.

• Будьте обережні. Взимку водойма вкривається кригою ходити по ній небезпечно. Навесні, коли крига темна, на неї ступати не можна вона дуже ламка.

Якщо ви заблукали у лісі

Зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте - думати ло­гічно неможливо.

• Негайно зупиніться і присядьте. І не робіть більше жодного кроку, не подумавши. Думати можна тільки про одне, як дістатися того місця, звідки починається знайомий шлях.

• Пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і постарайтеся простежити до неї дорогу. Якщо це не вдасться, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще - залізницю, судноплавну ріку, шосе. Прислухайтеся, і Іри відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте "на коду" - униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка - до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерев — погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися.

• Існує багато способів визначення сторін горизонту:

за допомогою компаса: стрілка компаса завжди показує напрям на північ;

за положенням сонця: в основі приблизного визначення лежить враху­вання часу визначення. При цьому виходять з того, що у північній півкулі Сонце приблизно знаходиться: о 7 годині - на сході, напрям тіні показує на захід; о 13 годині - на південь, тіні від предметів найкоротші і їх напрям завжди показує на північ; о 19 годині — на заході;

за сонцем та годинником - тримайте годинник в горизонтальному положенні, поверніть його так, щоб годинна стрілка була направлена на сонце. Пряма, що ділить кут навпіл між годинною (малою) стрілкою та напрямом від центра годинника на цифру "1" циферблата, покаже напрямок на південь;

за полярною зіркою — напрямок на Полярну зірку завжди відповідає напрямку на північ. Знайдіть сузір'я Великої Ведмедиці, яке мас вигляд ковша із семи яскравих зірок, а потім подумки проведіть пряму лінію через дві крайні зірки "ковша" і відкладіть на ній приблизно п'ять відрізків, що дорівнюють відстані між двома зірками. Наприкінці лінії і буде зірка, що майже нерухомо "висить" цілий рік над Північним полюсом та показує напрямок на північ.

за місяцем - опівночі у своїй першій чверті Місяць знаходиться на заході, у повний Місяць — на півдні, в останній чверті - на сході;

існують і менш точні прикмети, що дозволяють вибрати вірний на­прямок. Мурашники завжди розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща. Кора більшості дерев з північної сторони грубіша, іноді покрита мохом; якщо мох росте по всьому стволу, його найбільше з північної сторони, особливо поблизу коріння. Річні кільця на пні спиляного дерева розташовані нерівномірно - із південної сторони вони звичайно товщі. Просіки у великих лісових масивах завжди зорієнтовані у напрямку північ - південь або схід захід.

• Правильно користуйтесь вогнем. Він є одним з основних засобів вижи­вання в лісі. За допомогою вогню ви можете зберегти тепло, сушити одяг і подавати сигнали. Завжди гримайте сірники у водонепроникному пакеті.

• Уникайте переохолодження. Воно трапляється, коли людина не звертає уваги на холод та не має відповідного одягу і захисту.

• Використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет та ін.) або користуйтесь природними печерами. Це допоможе виживанню у лісі, забезпечить вам захист і тепло.

• Бережіть та економно використовуйте воду. Вона більш важлива для вашого виживання, ніж їжа.

• Запам'ятайте! Діти повинні знати, що вони не будуть покарані за те, що заблукали. Були випадки, коли діти ховалися від шукачів через те, що боялися бути покараними.

• Навчайте дітей, що необхідно вибрати велике дерево (або якийсь інший об'єкт) біля примітного місця і знаходитися там. Повідомте дітей про необхід­ність кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти їх тим, хто буде їх шукати.

Пам'ятайте! Куди б ви не пішли і де б не перебували, ви можете опини­тись у екстремальних умовах, тому:

знайте приблизно свій шлях мандрівки;

майте при собі засоби визначення напрямків сторін горизонту;

майте одяг придатний для будь-яких погодних умов;

майте достатньо їжі, води, сірників, речей та засобів для захисту свого життя.