Основних тактичних визначень і термінів

А

Авангард - орган похідної охорони (військова частина або підрозділ), який на марші слідує на певному видаленні попереду головних сил. Задача А. охороняти війська, що скоюють марш, не припуститися раптового нападу противника на головні сили і створити їм своїми діями вигідні умови для вступу в бій, а також усувати різні перешкоди на шляху руху військ. Склад А. і його видалення від головних сил залежать від обстановки і поставлених задач.

Армійська авіація – авіація, що призначена для безпосередніх дій в інтересах загальновійськових з'єднань та частин. В арміях деяких держав входить до складу сухопутних військ та є родом військ.

Артилерія – 1) рід військ; 2) вид зброї або сукупність предметів озброєння; 3) наука про устрій, властивості i способи бойового застосування артилерійського озброєння. Як рід військ артилерія має артилерійські з'єднання, частини i підрозділи, що входять до складу оперативних об'єднань, загальновійськових з'єднань, частин i підрозділів. Артилерія, як вид зброї, включає: гармати, безвiткатнi гармати, гаубиці, міномети, пускові установки протитанкових керованих ракет i реактивну артилерію; артилерійські i стрілецькі боєприпаси; прилади управління вогнем; засоби розвідки i забезпечення стрільби; усі види стрілецького озброєння, гранатомети.

Б

Батальйон (від італ.. battaglia – загін) – основний тактичний підрозділ у сухопутних, повітрянодесантних військах i морській піхоті. Батальйон може входити до складу частини або бути окремим.

Батарея (від франц. battre – бити) – вогневий i тактичний підрозділ в артилерії. Може бути окремою або входити до складу дивізіону. В ракетних (зенітних ракетних) військах можуть бути батареї стартові, технічні, радіотехнічні, управління.

Безпілотний літальний апарат (БЛА) – апарат, управління яким (пілотування) від зльоту до посадки здійснюється без льотчика (пілота) з використанням систем автоматичного управління, телеуправління (дистанційно пілотований літальний апарат) чи комбінованого управління.

Блокування - дії щодо ізоляції окремого району (об’єкта) або перекриття найбільш імовірних напрямків з метою перешкодити виходу противника за його межи та забезпечення затримання або ліквідації. Здійснюється силами військових нарядів, штатних підрозділів, зведених загонів тощо у місцях можливої появи противника.

Блок-пост - 1) нерухомий військовий наряд від відділення до взводу, призначений для тривалого (від декількох годин до декількох діб) безперервного контролю за рухом транспорту й людей (їх огляду, перевірки документів і особистих речей, вилучення заборонених речей та речовин, затримання порушників та доставки їх до відділів внутрішніх справ) на дорогах, в'їздах (виїздах) до населених пунктів, станціях, портах під час блокування (ізоляції) району надзвичайного стану, проведення спеціальної операції, бойових дій військ. Блок-пост виставляється при існуванні реальної загрози збройного опору діям наряду або нападу на територію посту. Бойовий порядок блок-посту складають групи догляду, прикриття, охорони місця розташування посту, резерву; 2) обладнане в інженерному відношенні місце та ділянка місцевості, що прилягає, для несення служби відповідним військовим нарядом.

Бойове застосування – організоване використання в бою (операції) пiдроздiлiв, частин та з'єднань різних родів вiйськ як самостійно, так i у взаємодії одних з іншими з метою виконання бойових завдань.

Бойове зіткнення – 1) взаємне розташування сухопутних військ, що воюють, при якому вони в стані безпосередньо діяти один проти другого вогнем артилерії, танків i стрілецької зброї; 2) у повітрі – зближення літаків противників на дальність пуску ракет "повiтря-повiтря" або дійсного гарматного вогню.

Бойовий комплект – кількість боєприпасів, що встановлені на одиницю зброї (гармату, міномет та ін.) або на бойову машину (танк, літак та ін..), комплекс озброєння; розрахунково-постачальна одиниця при обчислюванні забезпеченості боєприпасами i потреби в них для виконання бойових завдань. Б.к. підрозділу, частини, з'єднання, об'єднання включає сумарну кількість боєприпасів для всіх видів наявного озброєння.

Бойовий склад – фактичний склад частини, з'єднання, об’єднання Збройних Сил, що включає штатні сили і засоби, а також сили і засоби посилення, призначені для підвищення бойових можливостей частин, з'єднань, об'єднань і забезпечення успішного виконання ними бойових завдань.

Бойовий і чисельний склад – штатна, чисельна та наявна (фактична) кількість особового складу, озброєння і військової техніки в підрозділі, частині, з'єднанні, установі, об'єднанні, роді військ, виді Збройних Сил і Збройних Силах в цілому. Для підрозділів, частин, з'єднань (установ, навчальних закладів) визначається штатом і штатним розкладом. Штат (лат. – положення, стан) – офіційний документ, що визначає структуру військової частини, установи, військового навчального закладу, найменування підрозділів, посад, кількість особового складу, озброєння і військової техніки, ін. матеріально-технічних засобів у мирний і воєнний час.

Бойові втрати – втрати в особовому складі, зброї, техніці й матеріальних засобах від впливу всіх видів зброї противника, а також супутніх вражаючих факторів.

Бойові документи – документи щодо пiдготовки i ведення бойових дiй, а також органiзацiї пересування i розташування вiйськ. До бойових документів відносяться документи з управлiння військами (оперативні директиви, бойовi накази й розпорядження, плани, робочі карти, схеми); звiтно-iнформацiйнi (бойовi донесення, зведення, звіти, журнали бойових дiй, звітні карти, схеми); довідкові (розрахунки, відомості, таблиці, схеми, довідки та ін.).

Бойові можливості – можливості підрозділив, частин, з'єднань з виконання певних бойових завдань в конкретних умовах. Залежать від кількості особового складу, рівня його підготовки i морального стану, наявності i стану зброї i техніки, мистецтва командного складу в керуванні військами, організаційної структури військ, їх забезпеченості матеріально-технічними засобами, а також сили i характеру протидії противника та ін..

Боротьба з тероризмом - безпосереднє припинення терористичної акції, що готується або уже відбулася, в тому числі й проведення при необхідності спеціальних операцій або заходів правоохоронними органами, а також розслідування самої акції. Суб’єктом боротьби з тероризмом є правоохоронні органи.

Бригада – тактичне з'єднання, за бойовим складом менше ніж дивізія. Призначається для ведення загальновійськового, морського, повітряного, протиповітряного бою або для забезпечення бойових дій. Бригада, звичайно, складається з декількох батальйонів (дивізіонів, ескадрилій та ін.) основних родiв вiйськ (сил), підрозділів бойового, технічного та тилового забезпечення.

В

Вид бойових дій – характер бойових дій, виходячи з мети дій, яка переслідується: наступ, оборона. Інші дії військ (сил), наприклад, радіоелектронна боротьба хоча i є бойовими, відображають не характер дій, а характер засобів збройної боротьби, що сприяють досягненню мети, або рис, що властиві бойовим діям військ (сил).

Високоточна зброя (ВТЗ) – керована зброя, що здатна поражати ціль з першого пуску (пострілу) з високою ймовірністю у будь-яких умовах та при активній протидії противника. Висока імовірність влучення в ціль досягається застосуванням систем наведення засобів поразки або їх носіїв.

Висування військ – переміщення військ із тилу до фронту з метою створення нових або посилення існуючих угруповань; вихід військ на рубіж переходу в атаку при наступі з висуванням із глибини, на рубіж вводу в битву (бій), на рубежі розгортання для відбиття контрударів (контратак) противника.

Війна - суспільно-політичне явище у житті суспільства, продовження політики держав (різних класів усередині них) насильницькими засобами. Для досягнення політичних цілей у війні між державами використовуються збройні сили, як головний і вирішальний засіб, а також економічні, дипломатичні, ідеологічні та інші засоби боротьби як забезпечувальні. З міжнародної точки зору війна за масштабом може бути локальною, регіональною, крупномасштабною і навіть світовою. Однак з точки зору невеликої держави, що зазнала агресії, навіть локальна війна може відчуватися як велика, катастрофічна за наслідками і називатися просто війною.

Війна крупномасштабна - збройне зіткнення значної кількості держав різних регіонів світу. Війна крупномасштабна може стати наслідком ескалації збройного конфлікту, локальної або регіональної війни. Війна крупномасштабна з застосуванням звичайних засобів пораження буде характеризуватися високою імовірністю переростання в ядерну з катастрофічними наслідками для цивілізації, основ життєдіяльності й існування людства. У війні крупномасштабній сторони будуть ставити радікальні воєнно-політичні цілі. Вона вимагатиме полної мобілізації всіх матеріальних і духовних ресурсів держав - учасників.

Війна локальна - збройне зіткнення військ у межах держав, що протиборствують, з обмеженими воєнно-політичними цілями. Війна локальна, може вестися угрупованнями військ, що розгорнуті у районі конфлікту, з посиленням їх при необхідності за рахунок перекидання з інших напрямків і проведення часткового стратегічного розгортання збройних сил. Війна локальна, може стати наслідком ескалації збройного конфлікту.

Війна регіональна - збройне зіткнення двох і більше держав одного регіону. Воєнні дії можуть вестися національними або коаліційними збройними силами з застосуванням як звичайних, так і ядерних засобів пораження. Війна регіональна, може стати наслідком ескалації локальної війни або збройного конфлікту. У війні регіональній сторони переслідують важливі воєнно- політичні цілі.

Військовий тил – склади з запасами матеріальних засобів, автомобільні, медичні та інші частини й підрозділи, які входять до складу з'єднань, частин, підрозділів військ та призначені для їх тилового забезпечення. Військовий тил включає в себе дивізійний, бригадний, полковий та батальйонний тили.

Військовополонені – особи, що належать до збройних сил, входять до ополчення, добровільні загони, учасники організованого руху опору, населення, що повстало, а також медичний, юридичний, постачальний персонал, кореспонденти та ін. особи, що опинилися під владою противника. Статус військовополонених не розповсюджується на найманців.

Вогнева взаємодія – узгоджене ведення вогню по противнику різними вогневими засобами або підрозділами (частинами). Досягається розподілом між ними цілей, визначенням часу й послідовності ведення вогню, а також зосередженням їх вогню для поранення важливих цілей. Організується за завданнями військ, рубежами, напрямками та часом; забезпечується системою цілевказівок й управління вогнем.

Вогневе прикриття (прикриття вогнем) – спосіб забезпечення бойових дій з'єднань, частин, підрозділів вогнем артилерійських і інших вогневих засобів.

Вогневе ураження – знищення (подавлення) противника вогнем різних видів зброї, ударами ракетних військ i авіації із застосуванням боєприпасів у звичайному спорядженні. Здійснюється на протязі всього бою (операції). діапазонами висот дій повітряного противника. Основними показниками є: кількість стрільб до заданих рубежів; щільність вогню на заданих рубежах; середня ефективність стрільби і математичне сподівання числа знищених ЗПН противника.

Воєнний конфлікт – загальна назва форми розв'язання суперечностей між державами з застосуванням воєнної сили. В літературі і керівних документах часто межу між воєнним конфліктом і війною не проводять (розглядають як синоніми). За інтенсивністю припускають можливість воєнного конфлікту малої, середньої і великої інтенсивності, а за формою – війну локальну, регіональну, крупномасштабну. Термін “воєнний конфлікт” зручніше застосовувати для підкреслення воєнного характеру конфлікту поряд із конфліктами іншого характеру (воєнний, політичний, дипломатичний, економічний).

Воєнний конфлікт низької інтенсивності - воєнний конфлікт, який характеризується кількістю сил (військ), що застосовуються на тактичному й оперативно-тактичному рівнях збройного протиборства. На цьому рівні інтенсивності у воєнному конфлікті можуть реалізовуватись цілі й інтереси переважно локального і регіонального масштабу, або цілі, які не мають життєво важливого значення для кожної зі сторін, що вступили у протиборство.

Воєнний конфлікт середньої інтенсивності - воєнний конфлікт, який відрізняється від конфлікту низької інтенсивності більш масштабними і значними цілями, а також більшою кількістю сил, що застосовуються у збройній боротьбі (бойових діях), як за чисельністю, так і за засобами збройної боротьби.

Г

Гаубиця – тип артилерійського знаряддя калібру від 100 мм і вище, здатного стріляти під великими кутами піднесення (до 65°) і призначеного для поразки не тільки цілей, розташованих відкрито. але і що знаходяться за укриттями (в траншеях, ярах і т. д.), а також для руйнування польових оборонних споруд, які краще вражати зверху (бліндажі, притулки, перекриті траншеї і т. п.). Р. має порівняно короткий стовбур (завдовжки не більше 30 калібрів), невелику початкову швидкість снарядів (300—500 м/сек); дальність стрільби Р. значно менше ніж біля гармати однакового калібру (дальність стрільби польових Р. не перевищує 12—13 км). Великі кути піднесення Р. дозволяють одержати навісну (круту) траєкторію снарядів, а наявність артилерійських пострілів роздільного заряджання із змінним зарядом забезпечує широкий маневр траєкторіями снарядів. Р. має значно меншу вагу, ніж гармата того ж калібру.

Гаубица-пушка - тип артилерійського знаряддя, який по своїх конструктивних і тактико-технічних властивостях є проміжним між гарматою і гаубицею, сполучаючи в собі їх основні якості. Г.-п. застосовуються для настильної і навісної стрільби по вертикальних і міцних горизонтальних цілях, а також по цілях, розташованих в укриттях. Г.-п. мають звичайно великий кут піднесення (до 65°) і декілька змінних зарядів. Стовбур біля Г.-п. дещо укорочений в порівнянні із стовбуром гармати.

Глибина бойового порядку - відстань в кілометрах (метрах) від передових підрозділів до умовної тилової лінії розташування резервів або других ешелонів підрозділів (частини). Р. би. п. у кожному конкретному випадку залежить від бойової задачі підрозділу (частини), його сил і складу, від супротивника і інших елементів бойової обстановки.

Глибина бойових задач - відстань від рубежу розгортання підрозділів (частин) для переходу в наступ (атаку) до рубежу, з виходом на який завершується виконання поставленої задачі. Р. би. з. залежить від конкретних умов обстановки, задачі, поставленої старшим начальником, задуму бою, своїх сил і засобів, характеру місцевості, сил противника, стійкості його оборони, інших умов.

Д

Десант – війська, що спеціально підготовлені i висаджені (викинуті) або призначені до висаджування (викидання) на територію противника з метою ведення бойових дiй.

Дободача – кількість продовольства, яка встановлена нормами для харчування одного військовослужбовця за добу.

Дозор – рухомий військовий наряд у складі двох і більше військовослужбовців, що висилаються за визначеним маршрутом для розвідки, огляду місцевості з метою виявлення, оповіщення головних сил, а по можливості, за наявністю сил та засобів - переслідування, затримання та знешкодження правопорушників (противника).

Другий ешелон – елемент бойового порядку (оперативного шикування) військ (сил), що призначений для нарощування зусиль в ході бою (операції); може також використовуватися в повному складі або частиною сил для заміни військ першого ешелону, якщо вони понесли великі втрати, для розгрому резервів противника. Склад i завдання другого ешелону визначаються рішенням командира (командувача). Бойове завдання другого ешелону ставиться при підготовці бою (операції) одночасно з першим ешелоном i уточнюється при введенні в бій (битву).

Е

Евентуальний противник (рос. возможный, потенциальный) – будь-яка держава, що є суперником, яка за певних обставин може стати джерелом воєнної загрози національній безпеці.

Ешелон – елемент оперативного шикування (бойового порядку) військ (сил). В оперативному шикуванні (бойовому порядку) можуть бути один або декілька ешелонів - перший ешелон, другий ешелон i ін., розташованих один за одним.

Ж

Живучість – властивість військ (сил), зброї, військової техніки, об’єктів тилу, систем управління зберігати або швидко відновлювати боєздатність. Живучість військ (сил) забезпечується їх цілеспрямованою організаційною структурою, технічним оснащенням, високою польовою (морською, повітряною) виучкою, застосуванням засобів захисту, захисними властивостями місцевості, її інженерним обладнанням, своєчасним розосередженням і зміною районів розміщення, створенням резервів сил і засобів, проведенням заходів щодо захисту військ (сил) від зброї масового ураження. Живучість зброї і військової техніки забезпечується міцністю конструкцій, стійкістю щодо впливу ударної хвилі, високих температур і проникаючої радіації, наданням виробам обтічних, рикошетованих форм, зменшенням габаритів, нанесенням маскуючого фарбування, дублюванням приладів управління і джерел енергії, створенням надійної системи біологічного захисту екіпажа (обслуги) і полегшенням відновлення зброї (техніки). При бойовому застосуванні живучість зброї і техніки забезпечується також вибором позицій підрозділів, їх інженерним обладнанням і маскуванням.

З

Завдання – те, що потребує виконання, вирішення.

Запас ходу – найбільша відстань, яку може пройти машина, витративши повну заправку пального.

Запаси матеріальних засобів – визначена кількість зброї, військової техніки, боєприпасів, пального, продовольства та іншого військового майна, що утримується в арсеналах, на базах та складах усіх ланок тилу Збройних Сил, а також безпосередньо в частинах (на кораблях). Призначені для задоволення матеріальних потреб військ (сил) у мирний та воєнний час. Запаси матеріальних засобів, підрозділяються: за належністю до тієї чи іншої ланки тилу – на стратегічні, оперативні та військові; за цільовим призначенням - на витратні (поточного постачання) та непорушного запасу.

Запасний район – район місцевості, який готується або планується до зайняття підрозділом (частиною, з'єднанням), воєнними об`єктами на випадок необхідності змінити місце розташування.

Заправка – розрахунково-постачальна одиниця обчислювання потреби пального i забезпеченості ним. Для літаків, вертольотів i танків заправка – сумарна кількість пального, що вміщається в баки, яки входять до паливної системи; для колісної техніки (автомобільної та iнш.) – кількість пального, що забезпечує запас ходу машин на встановлену відстань.

Зарядка – розрахунково-постачальна одиниця кількості речовини, яка вміщується в основні місткості спецмашин та приладів.

Засада – 1) спосіб дiй військ (сил) при якому вони, розміщаючись потайно, чекають противника, а потім раптово нападають на нього з метою знищення, захоплення полонених, документів, зброї i техніки; 2) завчасно i потай розташований військовий підрозділ, призначений для раптового удару по противнику, що підійшов.

Засоби посилення – підрозділи, частини, з'єднання різних родів військ і спеціальних військ, тимчасово підпорядковані командирам (командуючим) загальновійськових частин (з'єднань, об'єднань) для підвищення їх бойових можливостей і забезпечення успішного виконання бойових задач.

Захисні властивості місцевості – особливості рельєфу та місцевих предметів, яки сприяють ослабленню дії засобів ураження.

Зачищення – виявлення та знешкодження, як правило, на попередньо блокованій або звільненій території озброєних злочинців (противника), сховищ з вогнепальною зброєю, боєприпасами та іншими небезпечними речовинами, розмінування об'єктів та ділянок місцевості з метою створення безпечних умов переміщення військ та мешкання цивільного населення.

Збройний конфлікт -збройне зіткнення військ сторін, що протиборствують, у формі збройного інциденту, збройної акції й інших збройних зіткнень обмеженого масштабу, коли держава не переходить у стан війни. Збройний конфлікт може бути наслідком спроби розв’язати національні, етнічні, релігійні й інші суперечності, прикордонні й інші спори за допомогою засобів збройної боротьби. Збройний конфлікт характеризується залученням до нього місцевого населення, застосуванням поряд з військами нерегулярних збройних формувань, диверсійних і терористичних методів, небезпекою переростання у локальні, регіональні, крупномасштабні воєнні конфлікти (міжнародні воєнні конфлікти) або громадянську війну (внутрішній збройний конфлікт).

Зброя інформаційна – засоби діяння на інформацію й інформаційні системи противника з метою зміни структури міркувань людини і переводу його до типу поведінки, який вигідний для нападаючої сторони, шляхом впливу на його вибір. Традиційна зброя здійснює свої функції за рахунок переміщення великих об’ємів енергії, інформаційна зброя може переміщати невеликі об’єми інформації, але досягає того ж ефекту. Традиційна зброя (і, відповідно, атака) добре детектирується, інформаційна зброя слабо піддається виявленню через те, що вона практично не відрізняється від контексту, куди вона впроваджується. Інформаційну зброю не можна розпізнати, бо вона практично не відрізняється від інформаційного потоку, що надходить: до шкідливих наслідків приводить її подальша обробка. На відміну від традиційних систем зброї (вогневого ураження, електронного подавлення та ін.) інформаційна зброя діє в необмеженому просторі, яке неможливо заблокувати. При будь-якій спробі домінувати, фіксувати інформаційний простір, він відкриває нову нішу, яка є цілком вільною від накладеної ззовні структури. Інформаційна зброя може зруйнувати один з основних наслідків нашої цивілізації – сильну синхронізацію будь-якого суспільства (тобто єдину інтерпретацію подій, що здійснюються). Інформаційною зброєю є будь-які засоби, що свідомо використовуються для діяння на розум противника з мінімальною фізичною силою і, таким чином, щоб мати високу ймовірність примусити противника виконати намічене бажання. Уявлення, що сьогодні переважає, про інформаційну зброю як про помічника у виконанні військових функцій або як про підсилювача військових функцій, обмежує розвиток засобів збройної боротьби. Таке застаріле уявлення робить її просто симетричним варіантом існуючої зброї, в той час як в інформаційну зброю покладений зовсім новий потенціал. Різноманітність інформаційного середовища сучасного суспільства здійснює певні зони асиметрії. Асиметрії різного типу можуть здійснювати уразливі місця. Групи або організації з різними уявленнями можуть здійснювати атаки у формах, що не зазнають прогнозу в аналізі загроз, який направлений на національні цілі. В результаті елементарна одиниця (терорист, екстремальна релігійна група та ін.) може впливати на цілу державу, яка має безперечну перевагу в інфраструктурі.

Зенітна артилерія – артилерія, що призначена для пораження повітряних цілей. Входить до складу військ ППО, Сухопутних військ i Воєнно-морських сил.

Знищити – зруйнувати, винищити, зрівняти з землею (стерти з лиця землі), ліквідувати.

Зона відповідальності – район, в якому відповідальність за ведення воєнних дiй, будівництво i використання військових об'єктів, а також контроль за пересуванням населення покладені на командування військами в даному районі.

І

Ініціатива (в операції, бою) – намагання активними діями самостійно під особисту відповідальність знайти i здійснити найкращий спосіб виконання завдання у відповідності до обстановки, що склалася, та замислом дiй старшого начальника. Проявляючи ініціативу, можливо застати несподівано противника. Раптовість дає перевагу, яка може стати вирішальною. Однак, якщо противник має інформацію про наші дії, передбачає їх, перевага раптовості зникає. Отже, ініціатива пов’язана з ризиком, який тим більше, чим краще організована розвідка противника і чим менше шансів на раптовість. З іншого боку, відсутність раптовості не завжди повністю позбавляє ініціативу переваги. Навіть якщо противник розгадає місце і час наступу, план наступу у значній мірі залишається прихованим. Ініціативні дії тим і хороші, що дають ключ до впливу на розвиток подій. Звичайно, перевага у активної сторони, але і позиція вижидання має свою перевагу, якою не можна нехтувати. Надаваючи противнику можливість зробити перший хід, ми одержуємо інформацію, яку можна з вигодою використовувати. В невизначеній ситуації додаткова інформація має велике значення, яке може перевищити перевагу ініціативи, навіть при наявності раптовості.

Інформаційна війна – боротьба з використаннямкомунікативних технологій щодо впливу на масову свідомість з метою внесення змін в пізнавально – розумову структуру людей з тим, щоб одержати відповідні зміни в структурі їх поведінки. Слово “комунікативний” підкреслює особливий статус аудиторії як об’єкта діяння, бо успішне діяння може опиратися тільки на інтереси, цінності, ідеали аудиторії, тобто необхідно розмовляти з аудиторією на одній мові. Різкі зміни цілей, картини світу одержувача інформації можна розглядати як інформаційне вторгнення, яке несе небезпеку для одержувача. Цій стан небезпеки зростає при переході від діяння на індивідуальну свідомість к діянням на масову свідомість. Нами керує не реальна дійсність, а заздалегідь задана схема її інтерпретації, бо за наявністю схеми ми починаємо з дійсності вибирати “сигнали”, що підтверджують наші схеми. Таким чином, одної з базових складових діяння у межах інформаційної війни є опора на когнітивну модель світу, на способи обробки інформації, на способи форматирування цієї інформації. Активна робота засобів масової інформації формує суспільний погляд як важливу складову прийняття воєнних, політичних і державних рішень. Дві принципово різні сфери функціонування інформації – технічна і гуманітарна – задають два напрямки, де формуються можливості інформаційної зброї. В результаті здійснюється два варіанти інформаційних технологій: технічні і гуманітарні. Інформаційна зброя діє на структуру міркувань людини, вона переводить людину до типу поведінки, яка протилежна її інтересам. З технічної точки зору інформаційна війна складається з дій, які спрямовані на досягнення інформаційної переваги в забезпеченні національної воєнної стратегії шляхом впливу на інформацію і інформаційні системи противника з одночасним укріпленням і захистом власної інформації й інформаційних систем. Вона представляє собою всеохоплюючу, цілісну стратегію, що призначена віддати належне значущості і цінності інформації з питань командування, управління і виконання наказів збройними силами і реалізації національної політики. Інформаційна війна використовує всі можливості і націлена на фактори ураження, що неминуче виникають в умовах зростання залежності від інформації. Об’єктом уваги стають інформаційні системи (лінії передачи, обробляючи центри і людський фактор цих систем), а також інформаційні технології, що використовуються в системах озброєнь.

К

Колонний шлях – смуга місцевості, обрана і підготовлена для руху військ поза дорогами.

Командний пункт (КП) – основний пункт, з якого здійснюється управління військами (силами) в ході підготовки i ведення бойових дiй. Створюється в частинах, з'єднаннях та об'єднаннях усіх видів збройних сил. Командні пункти можуть бути стаціонарними та рухомими. Управління бойовими діями можливе i з повітряного пункту управління, який є елементом командного пункту.

Комбатанти – в міжнародному праві особи, якi входять у склад збройних сил і ведуть під час війни бойові дії проти ворога. До комбатантів прирівнюється населення, яке добровільно взялося за зброю, та бореться проти ворожих військ, а також особовий склад ополчення, добровільних загонів, партизани, учасники організованого опору, якi носять відзнаки, зброю та очолювані командиром. До некомбатантів відносяться ті особи зі складу збройних сил (медичний, юридичний персонал, кореспонденти та iн.), якi безпосередньої участі в бойових діях не приймають. У випадку захоплення противником комбатанти й некомбатанти користуються правами військовополонених.

Комплект - розрахунково-постачальна одиниця підрахунку потреби у військово-технічному майні, обладнанні.

Конвоювання – супроводження підсудних, засуджених до позбавлення волі в установи виконання покарань (поміж ними) та осіб, які взяті під варту, а також військовополонених.

Контрнаступ – особливий вид наступу, який використовують війська, що знаходяться в обороні, в ході або після відбиття наступу противника. Мета контрнаступу – розгромити угруповання противника, що наступають, зірвати його наступ, оволодіти важливими стратегічними районами (рубежами) i захопити стратегічну або оперативну ініціативу. Контрнаступ зазвичай проводиться в стратегічному, іноді в оперативному масштабі. Перехід в контрнаступ здійснюється, як правило, після нанесення великої шкоди противнику, коли він витратив основні оперативні резерви, але ще не встиг створити оборонне угруповання i перейти до оборони. Контрнаступ може початися в ході оборонної операції в результаті розвитку успішно нанесених контрударів.

Крилата ракета (КР) – аеродинамічний літальний апарат, побудований за схемою літака з плоским чи хрестоподібним крилом та оперенням. Розробляється у модифікаціях для пуску з надводних та підводних човнів i літаків. На борту розміщуються: бойова частина (звичайна чи ядерна), комбінована система управління та, як варіант, апаратура розвідки чи радіоелектронного подавлення.

Л

Локальна війна – війна, яка охоплює на відміну від світової війни, відносно невелику кількість держав та обмежений географічний район. В локальній війні як правило випробовуються й доопрацьовуються нові засоби й способи збройної боротьби.

М

Маневрена оборона – вид оборони, що полягає в нанесенні шкоди противнику шляхом послідовних оборонних боїв на заздалегідь намічених і підготовлених ешелонованих в глибину рубежах у поєднанні з контратаками; в результаті ведення маневреної оборони противник змушений наступати в напрямку підготовленої стійкої позиційної оборони або втягується в район із вигідними умовами для його розгрому шляхом проведення контратак.

Маневреність – 1) властивості з'єднань, частин і підрозділів, що характеризують ступінь їх рухливості й спроможність швидко здійснювати переведення з бойового положення в похідне, пересування, розгортання в бойове положення при підготовці і в ході бойових дій. 2) можливість військової техніки швидко змінювати швидкість і напрямок руху.

Маршрут – визначений (встановлений) шлях руху військ, транспортних засобів.

Матеріальне забезпечення (військ.) – задоволення потреб військ (сил) в озброєнні та військовій техніці, боєприпасах, пальному, продовольстві, речовому, медичному, технічному майні та iн. матеріальних засобах; вид тилового забезпечення. Матеріальне забезпечення включає: витребування, отримання i утворення запасів матеріальних засобів; їх облік, збереження, видачу, поповнення витрат i втрат, відправлення i підвіз споживачам, а також маневр запасами.

Матеріальні засоби – продукція, що використовується для забезпечення Збройних Сил. До матеріальних засобів належать: усі види озброєння i військової техніки, боєприпаси, різні види пального, продовольство, речове, інженерне, медичне та iн. види військового майна. Матеріальні засоби підрозділяються на загальновійськові (для всіх видів Збройних Сил) та спеціальні (для окремих видів Збройних Сил).

Медичне забезпечення – комплекс заходів щодо збереження боєздатності, зміцнення здоров'я особового складу, своєчасного надання медичної допомоги i відновлення боєздатності (працездатності) поранених i хворих; вид тилового забезпечення. Включає: лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні i протиепідемічні, а у воєнний час i лiкувально-евакуацiйнi заходи, медичні заходи щодо захисту особового складу від зброї масового ураження, медичне постачання. Здійснюється медичною службою.

Мета операції (бою) – кінцевий результат дій, який планується досягти військами (силами) в операції (бою). Зазвичай досягається шляхом послідовного виконання ряду оперативних (бойових) завдань.

Миротворчий контингент - військові підрозділи, оснащені відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки й зв’язку, що направляються Україною для участі в міжнародних миротворчих операціях, у тому числі військові підрозділи Збройних Сил, інших військових формувань України, які входять до складу об’єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами для участі у міжнародних миротворчих операціях.

Мобільна оборона – найбільш високий ступінь активності оборони, який досягається за рахунок суттєво високої рухомості військ (сил), що дозволяє швидко зосереджувати зусилля на заданих напрямках та рубежах у сполученні з діями щодо втягування противника до вигідних для оборони районів (напрямків), створенням засад та раптовими, рішучими і активними контратаками.

Мобільність – спроможність військ (сил) швидко пересуватися до початку i у ході бойових дій у різноманітних умовах, а також розгортатися в бойовий порядок. Характеризується швидкістю пересування військ (сил) i часом їх розгортання. Є одним із чинників, від яких залежить можливість маневру, перегрупування й перекидання військ.

Морально - психологічне забезпечення - комплекс заходів, який проводиться з метою досягнення високого морального духу, підтримування морально-психологічного стану особового складу, дисциплінованості та правопорядку, згуртованості військових колективів, протидії інформаційно - психологічному впливу противника. Моральне-психологічне забезпечення включає: інформаційно-психологічне забезпечення, психологічне забезпечення, воєнно-соціальну роботу, культурно-виховну роботу, інформаційно-психологічну протидію.

Н

Найближче завдання – бойове завдання підрозділу (частині, з'єднанню) у наступі, що полягає в знищенні (розгромі) конкретних військових формувань противника у визначеному районі й оволодінні вказаним рубежем (об'єктом, районом) до встановленого часу.

Наказ – письмове або усне розпорядження начальника підлеглим, вимагає виконання певного завдання, дотримування тих чи інших правил або порядку, положення, що встановлюється. Письмові накази видають у військовій частині i вище за підписом відповідного командира (начальника). Вони можуть бути бойовими, організаційними та іншого призначення.