Загальна характеристика уваги.

Саме увага забезпечує успішну трудову і навчальну діяльність.

Найважливішою особливістю протікання усіх пізнавальних процесів є їхній вибірковий і направлений характер. Із безлічі об'єктів людина завжди вибирає щось одне, те, про що думає, що уявляє. Цю особливість свідомості пов'язують з такою його властивістю, як увага. При цьому свого особливого змісту як пізнавальний процес увага не має, вона є динамічною стороною усіх пізнавальних процесів.

Увага - це спрямованість і зосередженість свідомості, що забезпечує підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної або рухової активності індивіда.

Спрямованість виявляється у довільному або мимовільному виборі, вибірковості об'єктів, які відповідають потребам суб'єкту, меті і задачам його діяльності. Концентрованість виявляється в одночасному відволіканні від всього стороннього, у тимчасовому ігноруванні усіх інших об'єктів. У своїх вищих формах увага пов'язана з регулюванням протікання психічних процесів і свідомої поведінки людини.

В залежності від об'єкту зосередження увага може виявлятися у сенсорних, мнемічних, розумових і рухових процесах. На цій основі виділяють такі форми прояву уваги: сенсорна (зорова, слухова). (перцептивна), інтелектуальна, моторна (рухова). Сприяючи підвищенню ефективності сприймання, пам'яті, мислення, увага виявляєтся немов би всередині самих пізнавальних процесів. Саме з нею пов'язані повнота і точність сприймання.

10.Види пам*яті.

Пам’ять – процеси запам’ятовування, зберігання, відтворення і забування індивідом свого досвіду. Це характеристика пізнавальної функції психіки, складова пізнавальної діяльності індивіда.

Види пам’яті

розрізняють за змістом чотири види пам’яті: образну, словесно-логічну, рухову та емоційну.

Образна – в запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей,

якими аналізаторами сприймаються об’єкти при їх запам’ятовуванні, образна пам’ять буває зоровою, слуховою, тактильною, нюховою тощо.

Словесно-логічна – це думки, поняття, судження, умовиводи, Думки не існують без мови, тому така пам’ять і називається словесно-логічною.

Рухова – виявляється в запам’ятовуванні та відтворенні людиною своїх рухів.

Емоційна – виявляється в запам’ятовуванні людиною своїх емоцій та почуттів. Запам’ятовуються не стільки самі емоції, скільки предмети та явища, що їх викликають.

За тривалістю такі види пам’яті: короткочасна, довгочасна, оперативна.

За способом запам’ятовування буває: мимовільна та довільна.

Довільна – пам’ять, коли ставимо собі за мету щось запам’ятати або пригадати.

Залежно від міри розуміння запам’ятовуваного матеріалу довільне запам’ятовування буває механічним і смисловим (логічним).

Механічне – здійснюється без розуміння суті матеріалу. Смислове (логічне) – спирається на розуміння суті матеріалу.

Види відтворення

 впізнавання;

 згадування;

 пригадування.

Впізнавання – Впізнавання буває повним і неповним.

Неповне впізнавання характеризується невизначеністю, труднощами співвіднесення об’єкта.

Згадування буває довільним і мимовільним.

Мимовільне – коли образи або відомості спливають у свідомості без будь-яких усвідомлених мотивів.

Спогади – це локалізовані в часі та просторі відтворення образів нашого минулого.

Забування та його причини

Причини забування:

 з ф часом  Недостатня міцність запам’ятовування.

Швидкість – кількістю повторень, потрібних людині для запам’ятовування нового матеріалу.

Точність Міцність – тривалості зберігання

Готовність до відтворення –

11.Види мислення.

Наочно-дійове мислення розв'язання задач здійснюється шляхом реального перетворення ситуації та виконання рухового акту. Наочно-образне мислення - на основі образів уявлень, перетворення ситуації в план образів. поети, художники, архітектори, парфумери, модельєри. абстрактного (словесно-логічного) мислення є те, що воно відбувається з опорою на поняття, судження, з допомогою логіки, не використовуючи емпіричних даних. Теоретичне мислення - це вид мислення, який полягає у пізнанні законів, правил., у теоретичному мисленні наявне теоретичне узагальнення - узагальнення абстрактних понять, а в емпіричному - узагальнення емпіричних, чуттєво даних ознак, виділених шляхом порівняння. Основним завданням практичного мислення є фізичне перетворення дійсності. Інтуїтивнета аналітичне мислення розрізняють на підставі трьох ознак: часу перебігу процесу, структурності) та рівня перебігу (усвідомленості або неусвідомленості). Аналітичне мислення - це вид мислення, який розгорнутий у часі, має чітко виражені етапи, достатньою мірою усвідомлені суб'єктом. Інтуїтивне, навпаки, вид мислення, згорнутий у часі, який протікає швидко, в ньому відсутній поділ на етапи, він мало представлений у свідомості. реалістичне мислення, тобто такий вид мислення, який спрямований на зовнішній світ і регульоване логічними законами. аутистичне мислення, пов'язане з реалізацією власних бажань, намірів. Для дошкільників нерідко властиве егоцентричне мислення, - неспроможність дитини поставити себе на позицію інших. Калмикова вирізняє продуктивне і репродуктивне мислення за ступенем новизни продукту, що отримує суб'єкт пізнання. Дослідниця вважає, що мислення як процес узагальненого й опосередкованого пізнання дійсності продуктивнее спрямоване на здобуття нових знань. Проте у ньому в діалектичній єдності переплетені продуктивні й репродуктивні компоненти. Репродуктивне мислення - це вид мислення, який забезпечує розв'язання задачі, спираючись на відтворення вже відомих людині способів. Нове завдання співвідноситься з уже відомою схемою розв'язання. Творче мислення

12. Якості мислення і структура інтелекту. Широта мислення -охопити все питання цілком,. Глибина мислення виражається в умінні проникати в суть складних питань. Якістю, протилежною глибині мислення, є поверховість думок, коли людина звертає увагу на дрібному гроші і не бачить головного. Самостійність мислення характеризується умінням людини висувати нові задачі і знаходити шляхи їх вирішення, не вдаючись до допомоги інших людей. Гнучкість думки виражається в її свободі від сковуючого впливу закріплених в минулому прийомів і способів рішення задач, в умінні швидко міняти дії при зміні обстановки. Швидкість розуму - здатність людини швидко розібратися в новій ситуації, обдумати і ухвалити правильне рішення. Квапливість розуму виявляється в тому, що людина, не продумавши всебічно питання, вихвачує якусь одну сторону, поспішає дати рішення, висловлює недостатньо продумані відповіді і думки. Певна сповільненість мислиннєвої діяльності може бути зумовлена типом нервової системи - малою її рухливістю. "Швидкість розумових процесів є фундаментальний базис інтелектуальних відмінностей між людьми"). Критичність розуму - уміння людини об'єктивно оцінювати свої і чужі думки, ретельно і всебічно перевіряти всі положення,.

"Інтелект - це глобальна здатність діяти розумно, раціонально мислити і добре справлятися з життєвими обставинами", тобто інтелект розглядається як здатність людини пристосуватися до навколишнього

13. Види уяви. Процес створення образів уяви, або фантазій, може мати мимовільний і довільний характер. Коли в уяві людини створення нових образів не скеровується спеціальною метою, уява має мимовільний характер. При читанні художнього твору в уяві виникають без спеціального наміру образи героїв твору, місцевість, де відбуваються події, час, коли вони відбуваються, тощо. Коли людина ставить спеціальну мету створити образ того чи іншого об'єкта, уява набуває довільного характеру. Людина, яка створює новий музичний твір, малює образ літературного героя або картину, використовує довільну уяву.

Залежно від характеру діяльності людини довільну уяву поділяють на відтворювальну, або репродуктивну, і творчу. Уяву, що спирається на створення образів, які відповідають описові, називають відтворювальною. Цим видом уяви користується інженер, який вивчає нову для нього машину за кресленнями. На основі музичних творів формується багатий матеріал для відтворювальної уяви. Творча уява. Уяву поділяють на активну і пасивну. Активна уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання. Звідси - інтуїція, прозріння. Пасивна уява протікає без постановки мети, інколи - як ілюзія життя, де людина говорить, діє уявно. У художній уяві переважають чуттєві (зорові, слухові тощо) образи, надзвичайно докладні та яскраві. Технічна уява створює образи просторових відношень у вигляді геометричних фігур з мисленнєвим засновуванням їх у різних комбінаціях. Наукова уява втілюється у плануванні й проведенні експериментальних досліджень, у вмінні будувати гіпотези, знаходженні неординарних шляхів розв'язання проблеми, Особливим видом уяви є мрія. Мрія - це уява, спрямована на майбутнє, на перспективу життя і діяльності людини. створюються образи бажаного. антиципуючу уяву - угадування наперед, передбачення.

Психічні стани людини.

Психічні стани - це психологічна характеристика особистості, що показує відносно статичні та перманентні моменти її душевних переживань.

До психологічних станів належать: ейфорія, страх, фрустрація, зосередженість, розсіяність, розпач, зібраність, сумнів, замріяність, марення.