IV. Повідомлення геми уроку.

1. Робота з підручником, с. 22.

2. Пізнавальна бесіда (з використанням підручника).

3. Музична гра Ігоря Верховинця.

Гоп-гоп

Дійові особи

Усі діти.

Опис гри

Діти стоять у розірваному колі один за одним.

Разом з вигуками «Гоп-гоп-гоп!», якими починається пісня, усі тричі при­стукують об підлогу лівою ногою.

На слова «Гу-ту-ту!» виконуються пристуки правою ногою.

Співаючи «Вари кашку круту», діти ілюструють правою рукою, як треба мішати ложкою кашу.

На слова «Підсипай молочка» разом з правою рукою діє також ліва: вона ніби тримає глечик з молоком і ритмічними рухами «підсипає» його в «кашу».

Під спів «Нагодуй козачка» діти починають з лівої ноги ходьбу на місці, вільно розмахуючи руками, і разом з наступним «гоп» рушають уперед.

Так рівним кроком коло марширує до кінця пісні, а потім зупиняється, і гра без перерви повторюється знову.

Мета гри. Розвивати почуття ритму (пристуки під спів). Тренувати здат­ність вільного чергування та координації декількох різних рухів протягом ко­ротких відрізків часу (пристуки ногами, «розмішування» правою рукою і «під­сипання» лівою, ходьба на місці та марш по колу).

 

Гоп-гоп

Слова народні Музика В. Верховинця

 

 

Гоп-гоп-гоп! Гу-ту-ту!

Вари кашку круту.

Підсипай молочка,

Нагодуй козачка!

Гоп-гоп-гоп! Гу-ту-ту!

V. Слухання музики.

Михайло Глинка «Арагонська хота».

1. Загальні відомості про композитора.

Михайло Іванович Глинка народився 1804 р. в Смоленській губернії. Дитячі і юнацькі роки провів у маєтку своїх батьків. Близьке знайомство з народ­ною піснею справило великий вплив на його подаль­ший розвиток.

З 11 років Михайло навчався іри на фортепіано, із 13 років вчився в благородному пансіоні при Пе­тербурзькому педагогічному інституті.

1830 року їде за кордон, де проводить майже

4 роки, з них 3 роки — в Італії. Він грунтовно ви­вчає італійську оперу, особливо мистецтво bel canto (гарного співу). За кордоном написав чимало творів, які були видані в Італії. Незабаром композитор повертається на батьківщину, але наступні роки він проводить у постійних переїздах.

1856-го року маестро виїхав у Берлін, де й помер у 1857 р. Прах М. Глинки перевезли у Петербург.

2. Аналіз прослуханого твору.

а) Розповідь про Іспанію.

б) Хота.

ХОТА (ісп. jota) — іспанський народний парний танець, який виконується в супроводі ансамблю «рондалья» (бандурія, гітари, мандоліни, кастаньєт) та поєднується зі співом. Музичний розмір 3/4 чи 3/8. Темп швидкий, характер танцю — жвавий, темпераментний. Батьківщиною X. є Арагон, хоча в кожній провінції Іспанії існують місцеві різновиди X. (близько 100), які мають музичні та композиційні особливості. Найбільш поширеною є арагонська X., до якої зверталися М. Глинка, М. Римський-Корсаков, М. де Фалья.

3. Музична грамота.

Робота з підручником, с. 23.

VI. Фізкультхвилинка.

Руханка «Кораблик»

Учитель каже: «Уявіть собі, що ми на кораблі. При словах «Тиха, спокійна погода, світить сонечко» ви повинні зображати гарну погоду. При слові «Буря!» ви повинні створювати шум, кораблик гойдається все сильніше (сильно гойда­тися). Хтось із дітей, що перебуває на кораблику, повинен перекричати бурю: «Я не боюся бурі, я найсильніший матрос!» Вправа повторюється кілька разів.

VII. Вивчення пісні.

Українська народна пісня в обробці Григорія Верьовки «Ой на горі жита много» — розучування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над піснею.

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.

1. Аналіз почутого.

2. Цікаві розповіді.

3. Робота в зошиті.

IX. Підсумок уроку. Релаксація.

X. Вихід з класу під звучання нісні (за вибором учителя).

 

Музика — це ліки для розуму.

Джон А. Логан

УРОК 6

Тема. Пісенно-маршова і пісенно-танцювальна музика. Франц Шуберт «Вій­ськовий марш», Людвіг ван Бетховен «Симфонія №5» (III частина) — слухання. Музика і слова Анатолія Загрудного «Будем козаками» — ро­зучування (с. 25—28).

Мета. Удосконалювати знання про пісенно-маршову і пісенно-танцювальну музику, вчити розрізняти їх у музичних творах; розвивати логічне мис­лення, уяву, фантазію, уміння малювати музичні картини при звучанні пісенно-маршової та пісенно-танцювальної музики; виховувати любов до музичної мови, творів музичного мистецтва.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

В казку вирушим всі разом,

Перешкоди всі пройдем,

А хто буде сумувати,

Із собою не візьмем.

Дзвени гучніш, гучніш І всім, хто любить казку,

Допоможи скоріш.

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.