Визначіть носія обов’язку за ст. 1172 цк України.

Львів

Рік

 

 

Плани проведення практичних, семінарських занять з навчальної дисципліни «Проблеми відшкодування шкоди» для студентів юридичного факультету за спеціальністю 7.03040101 „Правознавство”, 2015. – с.

 

Розробники програми: Яновицька Г.Б., завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету

кандидат юридичних наук, доцент

 

Плани проведення практичних, семінарських та лабораторних занять схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ Протокол № 1 від 31 серпня 2015 р.

 

 

 

Вступні зауваження. Семінари, практичні заняття проводяться після прочитання лекції з відповідної теми, тобто з урахуванням того, що студент уже отримав певну інформацію та теоретичну підготовку.

Семінарські (практичні) заняття мають на меті: по-перше, надання студентам методичної допомоги у закріпленні й поглибленні теоретичних знань з курсу; по-друге, вироблення у них навиків користування нормативно-правовими актами, які регулюють суспільні відносини при здійсненні правосуддя з цивільних справ вирішенням конкретних задач; по-третє, контроль за самостійним вивченням курсантами наукової, навчальної літератури, а також нормативно-правових актів.

Відповідно до мети будується і методика проведення семінарського та практичного заняття, яка ґрунтується на органічному поєднанні теоретичних і практичних вимог, що ставляться перед студентами у процесі підготовки і проведення цих занять. Це означає, що кожна тема на практичних заняттях розглядається у двох аспектах: передусім виявляються знання студентів з теоретичних питань конкретної теми, а потім виконуються завдання з використанням відповідного нормативно-правового матеріалу.

Тому, приступаючи до підготовки семінарських чи практичних занять, студент повинен опрацювати рекомендовану літературу і нормативний матеріал у відповідності з планом, який додається до кожної теми. Після цього необхідно детально ознайомитися з текстом завдання, виконувати яке потрібно письмово, для того щоб навчити студентів давати письмові мотивовані відповіді на всі поставлені запитання. Ознайомившись з умовою конкретного завдання, студент повинен усвідомити його умову, тобто правильно оцінити ті суспільні відносини, які аналізуються, а потім для правильної відповіді та вирішення віднайти нормативно-правові акти. Уважно аналізуючи зміст певного нормативного акту, студент повинен порівняти, як вирішена конкретна ситуація за умовою завдання і як вона може чи повинна бути вирішена відповідно до вимог діючого законодавства. На їх основі формулюється відповідь на поставлені запитання та запитання, які виникають. Відповідь мусить складатися з мотивувальної та вирішальної частини. У мотивувальній частині відповіді студент повинен зазначити, які відносини виносяться на розгляд, у чому полягає їх порушення, як потрібно вирішити їх з посиланням на нормативний акт, що є їх вирішальною частиною. Відповідь повинна бути обґрунтована і супроводжуватись з посиланням на конкретну статтю чи пункт нормативного акту. Письмове вирішення сприяє формуванню навичок студентів складати різні процесуальні документи.

 

3. ПЕРЕЛІК ТЕМ НА ПРАКТИЧНІ ТА СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАННЯ ДО НИХ

 

Навчальний модуль – 1. Загальні положення про відшкодування шкоди.

 

Тема 1: Делікт як підстава притягнення до недоговірної відповідальності (8 год)

1. Інститут відшкодування шкоди у системі недоговірних зобов’язань.

2. Елементи деліктного зобов’язання:

а) суб’єкти; б) об’єкти; в) зміст.

3. Підстави деліктної відповідальності:

а) шкода; б) протиправна поведінка; в) причиновий зв'язок; г) вина як умова відповідальності.

4. Співвідношення договірної та недоговірної відповідальності.

5. Обставини, які звільняють від майнової відповідальності (необхідна оборона, самозахист); обставини, які виключають майнову відповідальність (казус, непереборна сила).

Питання для самоконтролю.

1. Місце не договірних зобов’язань у цивільному праві України.

2. Поняття цивільного правопорушення.

3. Фізична особа як суб’єкт цивільно-правової відповідальності.

4. Розкрийте зміст наступних понять «шкода», «протиправна поведінка», «причиновий зв’язок», «вина».

5. Розмежуйте обставини, що звільняють від майнової відповідальності від обставин, що виключають майнову відповідальність.

Завдання 1.

Врахування форми вини при вирішенні питання майнової відповідальності.

Завдання 2.

Проаналізуйте зміст принципу повного відшкодування завданої шкоди (ст.1166 Цивільного кодексу України).

Випишіть з Цивільного кодексу та проаналізуйте правові норми, якими передбачено обмежений розмір відповідальності. Які обставини мають значення при обмеженні розміру відповідальності?

Задача 1.

17 червня 2007 року під час відсутності гр. Р. була затоплена її двокімнатна квартира. Згідно з актом комісії комунального підприємства проникнення в квартиру води сталося з вини відповідача К., який забув закрити водопровідний кран у своїй квартирі, розташованій поверхом вище.

При обстежені квартири зазначеною комісією виявлено, що водою зіпсовано покриття стелі, шпалери на стінах, меблі втратили товарний вигляд та пошкоджено інше майно.

За висновками технічного спеціаліста (експерта), квартира потребує великого відновлюваного ремонту, зміни електричної проводки, оновлення меблів. Загальна сума завданої майнової шкоди становить 25 тис. грн. при виявлені зазначеної події у гр. Р. стався серцевий напад.

Проаналізуйте наявні підстави деліктної відповідальності.

На які види відшкодування має право потерпіла?

Задача 2.

Громадянин Я. проходив вулицею, наступив на мокрий листок, що впав з дерева, послизнувся, і, падаючи, штовхнув громадянина Г., який від падіння на тротуар покалічився.

Чи є підстави для покладення на Я. обов’язку відшкодування збитків, викликаних каліцтвом Г.?

Задача 3.

10 грудня 2005 року вироком суду гр. Л. засуджений до 5 років позбавлення за скоєння злочину, передбаченого ч. 2. ст.. 187 КК України. Потерпіла у даній справі гр. Д. на досудовому слідстві та під час судового розгляду справи не заявляла цивільного позову, оскільки на той час не була встановлена сума завданої їй майнової шкоди. На даний час така сума встановлена і становить 10 тис. грн. 19 січня 2006 року гр. Д., керуючись ст. 3, 15, 118 та 119 ЦПК України, звернулась до суду з вимогою стягнути з відповідача, Л., який відбуває покарання в місцях позбавлення волі, на її користь 10 тис. грн. в рахунок завданої їй шкоди.

Проаналізуйте ситуацію.

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28 червня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – № 30. – 1996.

2. Цивільне право України: підручник [Текст]: в 2 т. Т. 2 / кол. авторів; за ред. Г. Б. Яновицької,В. О. Кучера. – Львів: «Новий Світ-2000», 2014. – 428 с.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144.

Судова практика:

1. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року //Постанови Пленуму Верховного Суду України. К. Юрінком. 1995.

2. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року //Постанови Пленуму Верховного Суду України. К. Юрінком Інтер. 1998.

3. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди: Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду від 1 квітня1994 року //Арбітражний процесуальний кодекс України. Ужгород. ІВА. 1997.

4. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди: Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду від 29 лютого 1996року //Арбітражний процесуальний кодекс України. Ужгород. ІВА. 1997.

 

Література

1. Баранова Л.М. Обставини, які звільняють від відповідальності в цивільному праві: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Л.М. Баранова. – Х., 1998. – 18с.

2. Ківалова Т.С. Зобов'язання відшкодування шкоди у цивільному законодавстві України (теоретичні аспекти): Моногр. / Ківалова Тетяна Сергіївна. - Одеса: Юридична література, 2008. - 360 с.

3. Отраднова О.О. Недоговірні зобов’язання в цивільному праві України: навч. посіб. / О.О.Отрадова..– К.: Юрінком Інтер, 2009.- 240с.

4. Цивільне право України: підручник [Текст]: в 2 т. Т. 2 / кол. авторів; за ред. Г. Б. Яновицької,В. О. Кучера. – Львів: «Новий Світ-2000», 2014. – 428 с.

5. Яновицька Г.Б. Підстави відповідальності за завдану шкоду. / Г.Б. Яновицька. - // Вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Львів, 2006. – №1. - С.99 – 104.

6. Яновицька Г.Б. Зобов’язання із заподіяння шкоди: текст лекцій з курсу „Цивільне право України” / Галина Богданівна Яновицька. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2009. – 76 с.

 

Додаткова література

1. Боброва Д. Недоговірні зобов’язання у проекті Цивільного кодексу України / Д. Боброва. - Українське право. -1997. - №1. – С.23-26.

2. Савицька А.М. Протиправність - як необхідна підстава відповідальності в зобов’язаннях, що виникають внаслідок заподіяння шкоди. / А.М. Савицька. - // Вісник ЛДУ. Серія юридична. - 1973. – С.31-37.

3. Савицька А.М. Функции гражданско-правовой ответственности / А.М. Савицька. - Львов. “Вища школа”. - 1978. – С.45-48.

 

Тема 2: Цивільно-правові підстави відповідальності за завдану моральну шкоду (6 год)

1. Правова характеристика цивільно-правових підстав відповідальності за завдану моральну шкоду.

2. Відповідальність заподіювача моральної шкоди без вини. Способи відшкодування, моральної шкоди.

3. Підстави зміни розміру відшкодування моральної шкоди.

Питання для самоконтролю.

1. Поняття моральної шкоди.

2. Суб’єкти відповідальності за завдану моральну шкоду.

3. Цивільно-правові підстави відшкодування моральної шкоди.

4. Способи відшкодування моральної шкоди.

 

Завдання 1.

Визначіть випадки цивільно-правової відповідальності заподіювача моральної шкоди незалежно від його вини.

Завдання 2.

Які обставини мають значення при обмеженні розміру відповідальності за завдану моральну шкоду?

Задача 1.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, працюючи підземним горноробочим очисного забою на шахті «Трудівська», яка на теперішній час не є юридичною особою, а входить до складу ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», внаслідок нещасного випадку на виробництві, отримав травму. Згідно висновку МСЕК від 05 жовтня 2011 року його визнано інвалідом 3 групи з втратою працездатності на 50 %. Пошкодженням здоров’я внаслідок трудового каліцтва позивачу завдано моральну шкоду, яку відповідач відмовляється відшкодовувати. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 50 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Вирішіть спір.

 

Задача 2.

Позивач ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах своєї дитини, звернулась до суду з позовом ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я, посилаючись на ті обставини, що з вини відповідача його собака спричинила їй матеріальну та моральну шкоду, тому просила суд стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди - 290,65 грн., із яких 90,65 грн. на лікування, 200 грн. пошкодження одягу та взуття, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди спричиненої неповнолітній доньці, 150 грн. витрати на правову допомогу.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26.11.2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 240, 65 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди завданої неповнолітній, витрати на правову допомогу -150 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про зміну рішення у частині відшкодування шкоди завданої пошкодженням одягу ОСОБА_1 150 грн., моральної шкоди 5000 та 1000 грн. дитині, відмовивши в позові в цій частині. Оскільки, рішення суду ухвалено без встановлення обставин по справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно послався на вимоги ст.ст.1187,1167,23 ЦК України, оскільки з вини відповідача спричинено позивачу матеріальну та моральну шкоду.

Однак, на думку колегії суддів, позивач відповідно до вимог ст.10,60 ЦПК України не довела ті обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх позовних вимог. Зокрема, суду не надано доказів на підтвердження, що було пошкоджено її одяг.

Крім того, на думку колегії суддів, при з’ясуванні фактів, з якими закон пов’язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст.23 ЦК України, яка визначає підстави покладення обов’язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Зокрема, суд повинен з» ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями \бездіяльністю\ вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 дійсно спричинено моральну шкоду,однак колегія суддів вважає, що її розмір з огляду на вищевказані обставини завищено, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Щодо вирішення питання спричинення моральної шкоди завданої малолітній ОСОБА_4, позивач на підставі вимог ст.23 ЦК України не надала належних доказів щодо спричинення її дитині моральної шкоди.

Тому, колегія суддів вважає, що висновки суду про задоволення позову в цій частині не відповідають обставинам справи, що є підставою згідно п.3 ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції і ухваленні нового рішення про відмову задоволення позовних вимог.

Проаналізуйте ситуацію.

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28 червня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – № 30. – 1996.

2. Цивільний кодекс України від 16 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144.

Судова практика:

1. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року //Постанови Пленуму Верховного Суду України. К. Юрінком Інтер. 1998.

2. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди: Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду від 29 лютого 1996року //Арбітражний процесуальний кодекс України. Ужгород. ІВА. 1997.

 

Література

1. Ківалова Т.С. Зобов'язання відшкодування шкоди у цивільному законодавстві України (теоретичні аспекти): Моногр. / Ківалова Тетяна Сергіївна. - Одеса: Юридична література, 2008. - 360 с.

2. Осетинська Г. Деякі проблеми відповідальності за завдання моральної шкоди споживачам у сфері надання послуг. / Г. Осетинська. - // Юридична Україна. – 2004. - № 12. – С. 52.

3. Отраднова О.О. Недоговірні зобов’язання в цивільному праві України: навч. посіб. / О.О.Отрадова..– К.: Юрінком Інтер, 2009.- 240с.

4. Рабінович П.М., Грищук О.В. Право людини на компенсацію моральної шкоди (загальнотеоретичні аспекти) / За ред. П.М. Рабіновича. –Львів. –2006. – 140с.

5. Ромовська З.В. Спірні питання відшкодування моральної шкоди. / З.В. Ромовська. // Вісник Верховного суду України.- 2005. - №5 (57).

6. Цивільне право України: підручник [Текст]: в 2 т. Т. 2 / кол. авторів; за ред. Г. Б. Яновицької,В. О. Кучера. – Львів: «Новий Світ-2000», 2014. – 428 с.

7. Яновицька Г.Б. Зобов’язання із заподіяння шкоди: текст лекцій з курсу „Цивільне право України” / Галина Богданівна Яновицька. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2009. – 76 с.

Додаткова література

1. Боброва Д. Недоговірні зобов’язання у проекті Цивільного кодексу України / Д. Боброва. - Українське право. -1997. - №1. – С.23-26.

2. Савицька А.М. Протиправність - як необхідна підстава відповідальності в зобов’язаннях, що виникають внаслідок заподіяння шкоди. / А.М. Савицька. - // Вісник ЛДУ. Серія юридична. - 1973. – С.31-37.

3. Савицька А.М. Функции гражданско-правовой ответственности / А.М. Савицька. - Львов. “Вища школа”. - 1978. – С.45-48.

 

 

Тема 3: Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану при виконанні трудових обов’язків. (4 год)

1. Відповідальність фізичної чи юридичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником чи іншою особою. Відшкодування замовником шкоди, яка завдана іншій особі підрядником.

2. Особливості відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади АРК.

3. Відшкодування шкоди, завданої або органом місцевого самоврядування чи їх посадовими особами.

Питання для самоконтролю.

1.Охарактеризуйте особу підрядника.

2.Субєкт відповідальності за шкоду завдану працівником (підрядником).

3. Цивільно-правові підстави відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади АРК.

4. Цивільно-правові підстави відшкодування шкоди, завданої або органом місцевого самоврядування чи їх посадовими особами.

 

Завдання 1.

Завдання 2.

Визначіть особливості відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

Задача 1.

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ТОВ «Прімавтотранс»про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої працівником та просить суд стягнути з відповідача на її користь 7831 гривень 66 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10000 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування немайнової та моральної шкоди, посилаючись на те, що 02.02.2010 року о 21:55 ОСОБА_2, виконуючи обов’язки водія ТОВ «Прімавтотранс», керуючи автомобілем ДачіяЛоган, д/н НОМЕР_1 на а/ш Одеса-Вознесенськ-Н.Бугне, не вибрав безпечну дистанцію та швидкість руху, в наслідок чого допустив зіткнення з зупинившимся на узбіччі автомобілем ГАЗ 2410, д/н НОМЕР_2, власником якого є позивач.

В наслідок ДТП автомобілю ГАЗ 2410, д/н НОМЕР_2 завдані механічні пошкодження. У зв’язку з тим, що до наступного часу відповідач добровільно не відшкодував заподіяну працівником шкоду, позивач змушена звернутись з цим позовом до суду.

Крім того, через те, що трапилось погіршився стан здоровця позивача, вона втратила душевний спокій, перебувала в нервовому стані, переживала, на тривалий час була позбавлена транспортного засобу, чим відповідач заподіяв їй немайнову моральну шкоду.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просять суд задовольнити їх в повному обсязі.

Проаналізуйте ситуацію. Визначіть правомірність вимог позивача? На підставі, яких статей ЦК України, Особа 1 має право на відшкодування шкоди?

Задача 1.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України та Міністерства праці та соціальної політики України, у якому просить стягнути з відповідачів на його користь матеріальну шкоду, завдану їх неправомірними діями,в розмірі 3141 грн.00 коп.

Свої вимоги,позивач обґрунтовує тим, що відповідачі, у відповідності дост. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та рішень Конституційного Суду України№ 20-рп/2004 від 01.12.2004 року № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, були зобов'язані нарахувати та сплатити позивачу у 2005-2007 роках одноразову допомогу до Дня Перемоги на загальну суму 3291 грн.00коп. Фактично у вказаний період відповідачі нарахували та сплатили позивачу допомогу розмірі 150 грн. 00коп. Решту частину допомоги відповідачі позивачу не сплатили,чим завдали йому матеріальну шкоду у розмірі 3141 грн. 00 коп.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився та надіслав заяву про розгляд справив його відсутність.

Представник Міністерства фінансів України - Олійник В.Ю. в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на те, що нарахування та виплата щорічної допомоги,передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не входить до компетенції Міністерствафінансів України. Відповідач не вчиняв неправомірних дій,які б могли заподіяти позивачу матеріальну шкоду.

Представник відповідача Державного казначейства України в судове засідання не з'явився, але направив до суду свої письмові заперечення у справі та просив справу розглядати у відсутності його представника. Крім того, в своїх письмових запереченнях Державне казначейство України, позов не визнало, посилаючись на те, що порушень прав та законних інтересів позивача не допускало.

Представник відповідача Міністерства праці та соціальної політики України в судове засідання не з'явився. Про причини неявки свого представника Міністерство праці та соціальної політики України не повідомило.

З'ясувавши обставини справи, та перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд вважає необхідним в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 1173 ЦК України, шкода завдана фізичний або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, відповідно до ст. 17 КАС України,відноситься до компетенції адміністративних судів, а розгляд таких спорів, відповідно до ст. 5 КАС України, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

За змістом ст.15 ЦПК України компетенція судів щодо розгляду цивільних справ поширюється лише на спори щодо цивільно-правових наслідків незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим або органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень. В силу ст. 16 ЦПК України суд, при розгляді таких справ суд не вправі одночасно вирішувати питання щодо визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів влади, органів влади Автономної республіки Крим або органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Під час розгляду даної цивільної справи позивачем не було надано доказів, які б підтверджували визнання, в порядку адміністративного судочинства, незаконними дій або бездіяльності відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу допомоги у відповідності дост. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, обґрунтовуючи свою вимогу про відшкодування матеріальної шкоди незаконними діями відповідачів при здійсненні ним своїх повноважень, позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували факт вчинення відповідачами таких дій або бездіяльності.

Проаналізуйте рішення суду.

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28 червня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – № 30. – 1996.

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144.

3. Цивільний кодекс України від 16 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.

4. Основи законодавства України від 19 листопада 1992 року про охорону здоров’я /Верховна Рада України. – Офіц. Вид. - ВідомостіВерховної Ради України. - 1993. - № 4. - Ст.319.

5. Кодекс законів про працю України 1971 року / Верховна Рада України. – Офіц. Вид. – Відомості Верховної Ради України. – 1971. – № 50. – Ст.375.

6. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 рік // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 2 - Ст.10.

 

Судова практика:

1. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року //Постанови Пленуму Верховного Суду України. К. Юрінком. 1995.

2. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року //Постанови Пленуму Верховного Суду України. К. Юрінком Інтер. 1998.

3. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди: Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду від 1 квітня1994 року //Арбітражний процесуальний кодекс України. Ужгород. ІВА. 1997.

4. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди: Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду від 29 лютого 1996року //Арбітражний процесуальний кодекс України. Ужгород. ІВА. 1997.

Література:

1. Ківалова Т.С. Зобов'язання відшкодування шкоди у цивільному законодавстві України (теоретичні аспекти): Моногр. / Ківалова Тетяна Сергіївна. - Одеса: Юридична література, 2008. - 360 с.

2. Отраднова О.О. Недоговірні зобов’язання в цивільному праві України: навч. посіб. / О.О.Отрадова..– К.: Юрінком Інтер, 2009.- 240с.

3. Цивільне право України: підручник [Текст]: в 2 т. Т. 2 / кол. авторів; за ред. Г. Б. Яновицької,В. О. Кучера. – Львів: «Новий Світ-2000», 2014. – 428 с.

4. Яновицька Г.Б. Зобов’язання із заподіяння шкоди: текст лекцій з курсу „Цивільне право України” / Галина Богданівна Яновицька. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2009. – 76 с.

Додаткова література

1. Боброва Д. Недоговірні зобов’язання у проекті Цивільного кодексу України / Д. Боброва. - Українське право. -1997. - №1. – С.23-26.

 

Тема 4: Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. (8 год)

1. Підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Суб’єкти права на відшкодування. Держава як суб’єкт відповідальності.

2. Відшкодування (компенсація) шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення Умови та порядок відшкодування.

Питання для самоконтролю.

1. Які незаконні дії судових та правоохоронних органів є підставою відповідальності за завдану шкоду.

2. Проаналізуйте підстави цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Суб’єкт відповідальності у даних правовідносинах.

3. Відшкодування (компенсація) шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

4. Порядок відшкодування (компенсація) шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

 

Завдання.

Задача 1.

20 квітня 2006 року гр. В., повертаючись з роботи, у дворі будинку №4 побачив чоловіка, яки лежав на асфальті. Переконавшись, що у нього відсутні ознаки життя, він повідомив про це працівників міліції. У цей же день гр.. В. затримали, а 23 квітня 2006 року за поданням слідчого він був заарештований Оболонським районним судом м. Києва і йому пред’явили обвинувачення у вчиненні умисного вбивства, передбаченого ч.. 1 ст. 115 КК України.

21 вересня 2006 р. відносно нього кримінальна справа була закрита за відсутності в його діях злочину. Гр. В, зважаючи на те, що був позбавлений права на навчання (він був студентом ІІ-го курсу ВНЗ) і йому була завдана незаконними діями працівників слідства моральна шкода, звернувся до суду.

Визначте цивільно-правові наслідки даної ситуації.

 

Задача 2.

У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до Держави Україна, Баглійського районного відділу Дніпродзержинського МУ УМВС України у Дніпропетровській області та прокуратури міста Дніпродзержинська, в якій просив визнати, що його права були порушені державними органами прокуратури і міліції, які неефективним розслідуванням, спричиняють йому перешкоди в користуванні власністю та відшкодувати спричинену йому злочином матеріальну шкоду у сумі 9283,2 гривень, яку стягнути з Держави Україна, та моральну шкоду в розмірі всього 2000 гривень, тобто по 1000 гривень з прокуратури та міліції. Позовні вимоги ОСОБА_3 просив суд задовольнити, посилаючись на статті 3, 8, 22, 24, 41, 55, 56, 68 Конституції України, на Постанову Пленуму Верховного Суду України № 13 від 02 липня 2004 року „Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів”, на статті 1177 та 1207 ЦК України та статті 28 та 29 КПК України.

В обґрунтування позову в позовній заяві ОСОБА_3 вказав, що 24 листопада 2008 року, близько 17.30 годин, з його приватного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, невідомою особою була скоєна крадіжка належного йому майна, а саме: ювелірних виробів із золота, загальною вагою 35 грамів, і грошей в сумі 700 гривень, а також іншого майна на загальну суму 9283,2 гривень. Крадій розбив віконне скло і через вікно заліз у приміщення. 05.12.2008 року слідчий СВ Баглійського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВД України в Дніпропетровській області порушив кримінальну справу по факту крадіжки майна за ознаками злочину, передбаченого статтею 185 частиною 3 КК України. Досудове слідство проводилась більше року, провадження в справі зупинялось, дотепер злочин не розкрито, винні особи не встановлені, майно йому не повернуто. Посилаючись на положення статті 1177 ЦК України, вважає, що оскільки не встановлено особу, яка вчинила злочин, завдану матеріальну шкоду повинна відшкодувати держава. Також позивач вказав, що злочином йому спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що він протиправно був позбавлений особистого майна, він змушений був систематично звертатися зі скаргами на дії органу досудового слідства, які безпідставно зупиняли провадження по справі, на що витрачав багато часу та сил.

У судових засіданнях позивач не тільки підтримував свої позовні вимоги, але й змінював їх по сумі: збільшив розмір матеріальної шкоди та зменшив розмір моральної шкоди. Крім того, відповідачі по справі змінювалися як за клопотаннями позивача, так і з урахуванням пояснень представників відповідачів. В остаточному вигляді позивач ОСОБА_3 просив суд стягнути на його користь з Держави Україна 16930 гривень матеріальної шкоди та з органів міліції 1700 гривень моральної шкоди, а відповідачами по справі були Держава Україна, Баглійський районний відділ Дніпродзержинського МУ УМВС України у Дніпропетровській області, Дніпродзержинське міське управління головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Головне управління Держказначейства України, Управління державного казначейства у місті Дніпродзержинську. Позовні вимоги ОСОБА_3 просив суд задовольнити, як і раніше, посилаючись на статті 3, 8, 22, 24, 41, 55, 56, 68 Конституції України, на Постанову Пленуму Верховного Суду України № 13 від 02 липня 2004 року „Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів”, на статті 1177 та 1207 ЦК України та статті 28 та 29 КПК України, на Закон України «Про міліцію».

Чи правомірні вимоги позивача? Яке, на вашу думку, суд має винести рішення?

Задача 3.

5 березня 2000 року вироком місцевого суду гр. П. засудили до позбавлення волі за ч. 2 ст. 155.6 КК України строком на три роки з конфіскацією майна.

Постановою апеляційного суду від 29 вересня 2001 року вирок суду було скасовано і справу закрито за відсутності складу злочину.

Однак у гр. П. було конфісковано і реалізовано автомобіль "Нубіра", вартістю 30 тис. грн., конфісковано грошові кошти, вклад до Ощадбанку на суму 10 тис. грн.

Втрачено заробіток за період з 5 березня 2000року по 30 вересня 2001 року у розмірі 18 тис. грн.

Визначте цивільно-правові наслідки даної ситуації

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28 червня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – № 30. – 1996.

2. Цивільний кодекс України від 16 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144.

4. Про відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду: Закон України від 1 грудня 1994 року //Відомості Верховної Ради України. - 1995.- №1. - Ст.1.

 

Судова практика:

1. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року //Постанови Пленуму Верховного Суду України. К. Юрінком. 1995.

2. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року //Постанови Пленуму Верховного Суду України. К. Юрінком Інтер. 1998.

3. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди: Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду від 1 квітня1994 року //Арбітражний процесуальний кодекс України. Ужгород. ІВА. 1997.

4. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди: Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду від 29 лютого 1996року //Арбітражний процесуальний кодекс України. Ужгород. ІВА. 1997.

 

Література:

1. Ніжинська І.С. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання і досудового слідства в системі органів внутрішніх справ України:: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / І.С. Ніжинська. – К., 2003. – 16 с.

2. Флоров М.М. Відшкодування шкоди, завданої органами внутрішніх справ України: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / М.М. Флоров. – Х., 2006. – 21 с.

3. Яновицька Г.Б. Відновлення майнових прав незаконно засуджених і реабілітованих громадян: Моног. / Г.Б.Яновицька. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2006. – 160 с. Яновицька Г.Б. Зобов’язання із заподіяння шкоди: текст лекцій з курсу „Цивільне право України” / Галина Богданівна Яновицька. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2009. – 76 с.

4. Цивільне право України: підручник [Текст]: в 2 т. Т. 2 / кол. авторів; за ред. Г. Б. Яновицької,В. О. Кучера. – Львів: «Новий Світ-2000», 2014. – 428 с.

Додаткова література.

1. Нор В.Т. Имущественная ответственность за неправильне действия должностных лиц. / В. Нор. – Львов: Выща школа, – 1974. – 216 с.

2. Яновицька Г.Б. Розмір відшкодування шкоди, завданої незаконними діями правоохоронних органів /Г.Б.Яновицька. - // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. пр. – Одеса: Юридична література, 2004.- Вип. 23. - С. 330 – 334.