Використання музично-дидактичних ігор в процесі

Різних видів музичної діяльності

Використання музично-дидактичних ігор в процесі хорового співу

Пісня звучить на вечорах, дзвониках, вона супроводжує ігри, танці, хороводи, вона - один із основних моментів творчих проявів у дітей. Граючи, учень наспівує свою вигадану мелодію. Музично-дидактичні ігри використані в процесі співів, допомагають нам навчити учнів співати виразно, невимушено, брати дихання між музичними фразами, тримати його до кінця фрази. В школі учні вже розуміють, щоб передати настрій пісень, потрібно виконувати їх по-різному, одні пісні - відривчасто, або протяжно, а інші - легко, або наспівно. Використані прийоми виконання пісні групами або з солістом дає у цьому допомогу.

Коли я проходила практику в школі, в одному класі був учень, який любив співати. Він знав багато різних пісень. Завжди коли цей учень співав, діти із задоволенням слухали його. На уроці, коли я запитала: «Хто бажає заспівати пісню?» - всі зразу обертались в сторону цього учня. Звичайно, це добре, що спів друга подобається дітям. Проте задача педагога, навчити самостійно співати кожного учня, тому потрібно звертати увагу на малоактивних, несміливих дітей. Гру "Музичний телефон", я використала у позакласній роботі для того, щоб учні могли виразно виконати пісню, а не тільки впізнати її по картині. А хід гри такий: учні сидять півколом, перед ними я показую гру, пояснюю що це є музичний телефон і діти можуть заказати по ньому будь-яку пісню - і вона буде виконана. Лише потрібно повернути стрілку телефону, і на якому малюнку зупиниться стрілка, наприклад зображений на малюнку кущ калини. Всі діти співають пісню «Ой єсть в лісі калина» (укр. нар. пісня) Потім виходить учень, повертає стрілку, і виконується друга пісня, яку співають всі учні, або індивідуально, по бажанню. Перед виконанням пісні діти повинні назвати ім’я композитора. Під час гри, учні старались чисто інтонаційно співати і передавати характер пісні так, як їхній друг.

Для закріплення знайомих пісень я використала гру "Чарівна стріла", яку можна проводити в кількох варіантах: учні визначають пісню по вступу, заспіву, приспіву, які виконуються на фортепіано; впізнати пісню по музичній фразі, заспіваною всіма або індивідуально; впізнати пісню заграною на металофоні, або акордеоні. Цінність гри в тому, що діти коли визначають твір, закріплюють знання музичних інструментів. Діти часто звертаються до пісні з метою виразити через неї свій настрій. При виконанні пісні ми дітей вчимо правильно передавати динамічні відтінки, які допомагають відчути красу звучання мелодії, особливо коли пісня звучить тихо. У вільний час після уроків учні самостійно організовують різні музично-дидактичні ігри, пов'язані із співом. В таких іграх у дітей розвивається почуття дружби, відповідальності. Таку гру як "Музичний магазин", діти часто організовують в класі. Продавець - учень пропонуючи покупцеві потрібну платівку, повинен голосом наспівати мелодію. Від його виконання залежить, візьмуть у нього дану платівку, чи попросять іншу, від учня вимагається чистота звучання і правильна нюансування звуку, і дотримання всіх динамічних відтінків при виконанні. У такі музично-дидактичні ігри учні грають із задоволенням, розвиваються у них творче відношення до музичних творів, що вивчаються на уроках. Свою уяву про ту, чи іншу пісню, діти передають в малюнках.

Важливу роль у розвитку в дітей слуху, ритму, відіграють розспівки, проведені на уроках музики до розучування якої-небудь пісні. Поспівку "Дзвіночки" можна використати по-різному: для закріплення знань звуків різної висоти, в якості музично-дидактичних ігор. Роздаю малюнки на яких намальовані три дзвіночки, різні по кольору. Наприклад, червоний - низький дзвіночок, жовтий - середній, зелений - високий. Коли на якому-небудь інструменті звучить низький звук, учні піднімають малюнок з червоним дзвіночком і т.д.[9,52]

 

Спочатку з учнями розучується сама примовка, слова і мелодія. А потім вже діти передають ритмічний малюнок цієї примовки. Різні поспівки, примовки можуть звучати в таких дидактичних іграх: «Визнач по ритму», «Відгадай», «Скільки нас співає?» та інші.

Отже, урок музики є уроком мистецтва і проведення його завжди є цікавим через поєднання в ньому різних видів діяльності і мистецтва. Проте дітям буде цікавіше співати пісні не за викликом по журналу на підсумковому занятті, а показати свої знання співу у грі, не забуваючи при цьому, що вони будуть оцінені «слухачами» і буде стояти оцінка в журналі.

 

Використання музично-дидактичних ігор в процесі слухання музики

 

В процесі слухання музики учні знайомляться з інструментальними, вокальними творами різного характеру, вони переживають, випробовують свої почуття. Для того, щоб учень краще зрозумів музичний твір, міг співставити музичні образи, ми звертаємось до музично-дидактичних ігор. Діти при цьому легко і з бажанням відповідають на питання по прослуханій мелодії: «Це музика весела і швидка», або «Музика повільна і сумна» і т.д.

Слухання музики грає велику роль в розвитку самостійної музичної діяльності учня. Гарних результатів в цій області можна добитися лише при умові визначеного рівня музичного розвитку, що діти одержують на уроках музики. Для закріплення пройденого матеріалу по слуханню музики, я використала музично-дидактичну гру «Знайди потрібну картинку». Учням сподобалось вгадувати знайому мелодію, підбирати картинки по їх змісту[6,57]

А якщо комусь важко у виборі картинки, вони йому допомагали. В школі учні пізнають твір вже по вступі. Наприклад, учень вибирає картинку з танцюристами після прослухання українського танцю "Гопак". А от на картинці світла, красива лялька у нарядному платті, вона посміхається. Учень піднімає

цю картинку, прослухавши «Нова лялька» П.Чайковського.

Гра «Музична шкатулка» також може бути використана для закріплення різних музичних творів. Учні часто організовують цю гру у вільний час після уроків. Хід гри такий: у красиво оформлену шкатулку ставимо 5-6 малюнків. Діти по черзі беруть малюнки і передають їх ведучому, називаючи музичний твір і хто написав цей твір. Пісні виконуються без музичного супроводу всім класом, або індивідуально. Надалі гра проводиться як концерт. Для визначення вокальної і інструментальної музики, у позакласній роботі я використала гру «Яка музика» /звучання різних інструментів: флейта, фортепіано, арфа, скрипка та ін./ У цій грі я використала грамзапис. Слухання твору в грамзапису - один із прийомів сприйняття музичних творів. Музична гра «Концерт» наповнює учнів емоційними враженнями, створює піднятий настрій.

 

Використання музичн о -дидактичних ігор в процесі

Музично-ритмічних рухів

На уроках музики та в позакласній роботі значне місце відводиться музично-ритмічним рухам, іграм. Діти за допомогою рухів передають різні засоби музичної виразності, у них розвиваються художньо-творчі здібності, ритмічне відчуття. В процесі систематичного використання музично-ритмічних рухів в учнів розвивається музично-слухове сприйняття, що необхідне їм надалі в самостійній музичній діяльності. Під час виконання рухів формується осанка, формуються навики колективних дій. Учні імпровізують за допомогою рухів різні рухи, передають різні образи пісень, самостійно створюють інсценізації, можуть передавати характерні особливості рухів.

В основі музично-ритмічних рухів лежить моторико - пластична переробка музичного матеріалу, яка сприяє посиленню емоційних дій музики, розвитку уявлень про засоби музичної виразності, елементи музичної мови, все це здійснюється завдяки набутим навикам та вмінням координувати рухи відповідно до характеру музики. Кожна гра має конкретно визначену мету і несе в собі смислове навантаження. Учні особливо реагують на музику, що відтворює різноманітні яскраві образи, сюжети. Використання рухів сприяє розкриттю художніх властивостей твору. В ігровій формі учні вчаться інсценізувати пісні, створювати власні мелодії, грати на простих музичних інструментах[8,26].

Коли я проходила переддипломну практику, на уроці музики виконання пісень поєднувала із виконанням музично-ритмічних рухів. Так, використала музично-ритмічні рухи у 3 класі до пісні «Сів комарик на дубочку».Основні рухи до цієї пісні виконував «комарик», якого учні собі вибирали. Всі діти стояли в колі, а «комарик» був в середині кола. Все це відбувалось так, як хоровод: учні ходили по колу і співали, а «комарик» виконував рухи, відповідно до змісту пісні. Майже усі рухи учні створювали самостійно. Коли вони співали:

Сів комарик на дубочку

На зеленому листочку

Ой лю-лі, лю-лі, лю-лі

На зеленому листочку

«Комарик» сидів у колі. На другому куплеті «комарик» сидів, але вже і співав разом з учнями:

Сів комарик та й співає

Чорних мушок розважає

Ой лю-лі, лю-лі, лю-лі

Чорних мушок розважає. При співі третього куплета:

Шура-буря промайнула

Комарика з листка здула

Ой лю-лі, лю-лі, лю-лі

Комарика з листка здула.

Учні, що стояли в колі, піднімали руки догори і розмахували ними - цим вони показували бурю, а «комарик» перестрибував на друге місце, так він показував, що буря здула його з листка. І вже на останньому куплеті:

Прилетіли тут дві мушки,

Комара взяли під ручки

Ой лю-лі, лю-лі, лю-лі

Комара взяли під ручки

Підходять до «комарика» «мушки» і беруть його під ручки. А потім учні знову вибирали «комарика», а також і дві «мушки».

Під час рухів під музику я формувала в учнів уявлення про пісню, танець. Відчуваючи музичний супровід, його ритм, темп, динаміку, вони старалися правильно відтворити це все у рухах. За допомогою рухів діти передають спів, виражають зміст музики, відповідно до її характеру. Щоб стежити за рухами дітей, чи правильно вони

їх виконують, можна широко використовувати технічні засоби, основний музичний матеріал відтворювати в записі.

Слухання музики на уроці, я теж поєднала із музично-ритмічними рухами. Використала музично-ритмічні рухи у 3 класі при слуханні українського народного танцю «Гопак». Тут учні проявили всі свої творчі здібності, ритмічне відчуття, і основне - розвиток сприймання художніх образів музики та вміння відобразити їх у русі, тобто рухатись відповідно до характеру музики.

 

Підсумовуючи вищесказане, можна сказати, що гра - найбільш вільна діяльність людини, вона завжди бажана та цікава. Гра не існує без задоволення та наснаги, несе з собою енергетичний підйом, веселий настрій, захоплення і натхнення. Якщо в навчанні відчуття невідомого іноді лякає учнів, і вони інстинктивно від нього віддаляються, захищаються, втрачаючи віру в свої сили, то у грі людина з величезним бажанням йде назустріч невідомому. Дитина може бути неуважною, працювати на уроці без певної віддачі розумових та творчих сил. Але виконуючи яку-небудь роль у грі, вона перевтілюється, стає активною, зацікавленою, набуває позитивних якостей. Використання ігор веде до підвищення творчого потенціалу учнів, до більш глибокого, осмисленого та швидкого засвоєння вивченого матеріалу. Раціональне використання ігрових методів сприяє позитивній зміні рівнів активності учнів: від репродуктивного через пошуковий до творчого. Тут допомагає логічне використання даних методів від більш простих (ігри-вправи) до складних (ролевих). Ігрові методи впливають на розвиток логічного мислення, теоретичних знань і практичних умінь та навичок, самостійності та самоосвіти, колективного співробітництва.

В ігровій формі можна проводити як окремі етапи уроку музики, так і весь урок. До кожної теми уроку, окремого виду діяльності можна придумати гру. Для її створення потрібні винахідливість і фантазія. Завдання гри - сприяти активному розвитку музичних здібностей, засвоєнню теоретичного матеріалу. Вона має викликати сильні і тривалі позитивні емоції.

Отже, такий цікавий і хороший для музичного розвитку молодших школярів вид роботи як музично-дидактичні ігри систематично використовуються вчителями музики на уроках.

Вважаю, що питання залучення школярів до ігор у процесі музичної роботи заслуговує особливої уваги, зокрема, у молодшому шкільному віці, так як

школярі відзначаються ще нестійкістю інтересів, недостатнім розвитком музичних здібностей.

Організація використання музичних ігор вимагає від педагога розуміння значущості і цінності музичного розвитку дітей, великої творчості і майстерності.

Як показує практика, систематичне застосування ігрових форм роботи викликає у дітей активний інтерес до музики, сприяє швидкому оволодінню музичним репертуаром.

На уроці музики вчителю необхідно створити умови для активної творчості кожній дитині, незалежно від її індивідуальних можливостей. Усе, що творчо засвоєно учнем стає його стійким надбанням. Процес пізнання в атмосфері творчості набуває розвиваючого характеру, збагачує дитину, допомагає їй естетично сприймати явища дійсності.

У процесі навчально-музичних ігор молодші школярі, виконуючи роль дорослих, засвоюють потрібні знання, набувають вмінь та навичок. У грі вони краще пізнають один одного, вільніше почуваються, дорослішають. Якщо такі ігри на уроках музики проводити систематично, це пожвавлює спілкування учнів і в позаурочний час; діти стають самостійнішими й незалежнішими; формують власну думку і вміння її довести.

В.О. Сухомлинський писав, що без гри не має і не може бути повноцінного розумового розвитку, порівнював гру з величезним світлим вікном, через яке в духовний світ дитини вливається цілющий потік уявлень, понять про навколишнє, з іскрою, яка запалює вогник допитливості.

Отже, стараймося, щоб гра не була епізодом, а проходила б крізь усе життя дитини. Бо гра – це є творчість, гра – це є праця, а праця – шлях дітей до пізнання світу.

Учитель, який усвідомлює складність поставленої мети - виховання духовності підростаючого покоління засобами музичного мистецтва, - не повинен відступати перед можливими труднощами, а продовжувати свої пошуки і відкривати собі і своїм учням шлях до творчої свободи. Спільна робота повинна давати радість усім її учасникам - і дітям, і вчителю.