Господарство і соціальні об'єкти

На території села розташоване Білоославське лісництво. В селі є лікарська амбулаторія, поштове відділення, ощадна каса. У Білих Ославах працюють загальноосвітня школа I-III стуненів, бібліотека, функціонує Музей Марійки Підгірянки. Село не газифіковане й не має вуличного освітлення. Славною уродженкою села є поетеса Марійка Підгірянка (1881—1963).

На території села зареєстровані три церкви: УГКЦ «Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії», о. Сергій, УПЦ КП «Святого Дмитрія», отець Василь Ужитчак, та церква ЄХБ, пастор Василь Щерб'юк.

Село Білозо́рина

Білозо́рина – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Населення
Площа	7.43 км²
Густота населення	111.44 осіб/км²
Поштовий індекс
Телефонний код	[phone]

 

В селі є загальноосвітня школа I-II ступенів, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт на 2 кабінети.

На території села зареєстрована греко-католицька церква «Вознесіння Господа Ісуса Христа», отець Богдан Михайлина.

Село букове

Букове – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Засноване
Населення
Площа	2.7 км²
Густота населення	201.48 осіб/км²
Поштовий індекс
Телефонний код	[phone]

 

 

В селі є загальноосвітня школа I ступеня, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, торгівельне підприємство.

Село відоме Бухтівецьким водоспадом на річні Бухтівець.

Село Верхній Майдан

Верхній Майдан -Село Верхній Майдан знаходиться на південному сході від м. Надвірна. Відстань до районного центру - 7 км, а до обласного- 38 км.

Основні дані
Засноване
Населення
Площа	17.696 км²
Густота населення	84.99 осіб/км²
Поштовий індекс
Телефонний код	[phone]

Найближча залізнична магістраль - Львів-Рахів, віддаль до якої становить 6 км.

Через село протікає невелика ріка Смотрич і проходить автомобільна дорога Надвірна-Отинія.

Рішенням сесії від 20.12.2002р затверджено Герб села Верхній Майдан автор Лозинський Ярослав Михайлович- лауреат премії Надії Попович.

Перша письмова згадка про с. Верхній Майдан відноситься до 1717 року. Проте за деякими даними село виникло значно раніше. У 2001 році йому

виповнилося 380 років. Заснування Верхнього Майдану припадає на літо 1621 року, коли в черговий раз на Україну напали татари.

Під час визвольної війни 1648 - 1654 років багато жителів Майдану приєдналися до загону Семена Височана " Хмельницького галицької землі".

У 1781 році в селі проживало 241 особа, а в 1857 році кількість жителів зросла до 783 чоловік.

На початку ХХ ст.. населення становило 1237 чоловік. Про село писалося: " У Горішньому Майдані є Гута, де випускають листове скло". Дві великі печі Сіменса, які обслуговує 250 робітників. У Майдані ріжуть на трачці ялини, ду-би - на бруси, на дошки. У Майдані складають смерекові метраки у шайтури, обсипають глиною, підпалюють і виходить деревне вугілля і везуть все це на колію, а далі - в Австрію".

В 1905 році саме на Великдень в селі згоріла церква св. Миколая збудована в 1877 році.

 

Населення

загальна чисельність - 1560 чоловік
пенсіонерів - 310 чоловік
багатодітних сімей - 19
інвалідів - 32
дітей- сиріт -1
ліквідаторів аварії ЧАЕС - немає
афганців - Демчук Василь Ількович.
вдови воїнів-афганців: Андрейчук Галина Михайлівна, Гайдаш Світлана Дмитрівна. Ковалюк Марія Михайлівна - учасник бойових дій в Афганістані.
учасників війни- немає
вояків ОУН - УПА – немає

Сільське господарство

загальна площа ради -= 1769, 6 га
наявність земель по категоріях:
сільськогосподарські землі- 873,6 га
рілля - 659,5 га
пасовища - 64,2 га
ліси - 811,7 га
фермерські господарства - немає
кількість дворів - 460

Село вишнівці

Вишні́вці – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Населення
Площа	8.263 км²
Густота населення	31.22 осіб/км²
Поштовий індекс
Телефонний код	[phone]

 

В селі діє сільський клуб. На території села зареєстрована греко-католицька церква «Пресвятої Богородиці».

Село Волосів

Во́лосів — село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Засноване
Населення
Площа	20.086 км²
Густота населення	79.71 осіб/км²
Поштовий індекс
Телефонний код	[phone]

Село, центр сільської Ради, розташоване за 15 км від Надвірної, 1 км від залізничної станції Цуцилів. Через село протікає річка Стримба. Сільраді підпорядковано село Цуцилів.

У Волосові є навчально-виховний комплекс із окремою структурною ланкою, бібліотека, сільський клуб, лікарська амбулаторія, філія зв'язку, ощадкаса. Село газифіковане, вуличного освітлення не має.

На території села зареєстрована греко-католицька церква «Покрови Пресвятої Богородиці», отець Степан Лящун.

Перша письмова згадка про село належить до 1479 року. На околиці знайдено кам'яні знаряддя праці доби міді.

 

Село Гаври́лівка

Гаври́лівка — село Надвірянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Засноване	1611 р
Населення
Площа	31.601 км²
Густота населення	87.56 осіб/км²
Поштовий індекс
Телефонний код	[phone]

 

Село, центр сільської Ради, розташоване за 18 км від Надвірної, 9 км від залізничної станції Цуцилів. Через село протікає річка Велесничка.

Село повністю газофіковане, Проведене вуличне освітлення. У ньому є загальноосвітня школа I–III ступенів, дитячий садок «Незабудка», фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, будинок культури, філія зв'язку, ощадкаса, перукарня. На території села зареєстрована: греко-католицька церква Архистратига Михаїла, отець Роман Григораш.

Відомо що Олекса Довбуш переходив через село двічі: перший раз, в 1741 році, коли ішов з Манявського монастиря до села Угорники, щоб помститися панові Карпінському, а другий, в рік своєї смерті 1745, ідучи з походу на Рогатин. З цим пов'язана легенда, що він нібито закопав тут свої скарби.

Скасування панщини

15 травня австрійський імператор скасував панщину в Галичині. Цьому передувала революція в Австрійській імперії. На честь скасування панщини по всій Галичині селяни ставили Хрести Свободи. Вони, як правило, обсаджувалися по квадрату або кущами, або деревами.В Гаврилівці Хрест Свободи було поставлено біля епідемічного цвинтаря. Навколо Хреста було посаджено 4 липи, 2 з яких були зрізані в роки німецької окупації.Хрест напевно завалився в роки війни. Відновлений в 1999 році. Другий Хрест на честь скасування панщини 1848 року, був поставлений в урочищі Толока. Восени 1990 року був відновлений силами місцевої молоді.

Село Гвізд

Гвізд — село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Населення
Площа	14.55 км²
Густота населення	236.49 осіб/км²
Поштовий індекс
Телефонний код	[phone]

 

Віддаль до районного центру — 7 км, до залізничної станції Тарновиця — 4 км. Село лежить на річці Лукавці. Через Гвізд проходить автомагістраль Надвірна—Івано-Франківськ. Сільраді підпорядковано село Млини.

У селі є загально-освітня школа I—III ступенів, дитячий садок «Малинка», фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку і ощадкаса. В селі проводиться газифікація, яка станом на 2010 ще не завершена.

На території села діють греко-католицькі церкви Успіння Пресвятої Богородиці, отець Іван Гедзик, Святого Миколая, отець Микола Гаврилюк, православна церква Архистратига Михаїла, отець Любомир Траско, ведеться будівництво третьої греко-католицької церкви.

Перша письмова згадка про село належить до другої половини XVIII століття.

Походження назви

Є кілька версій відносно походження назви нашого села. Одна з них твердить, що походить назва від розташування села. Воно тягнеться у вигляді «хвоста».

Інша версія, що в селі було багато майстрів, які вміли будувати будівлі без гвіздків. До сьогоднішніх днів збереглися пам'ятки майстерності цих майстрів — це дві греко-католицькі церкви. Тому до Гвозда їхали люди, щоб, замовити майстрів-будівельників.

Є ще така думка, що походить назва села від старопольського слова «гвозд», що означає «ліс». Ця версія має реальне підґрунтя, оскільки, територія села з усіх сторін оточена лісом.

Старожили кажуть, що в селі жив коваль, який мав золоті руки і виконував весь необхідний інвентар для господарства в тому числі і цвяхи (гвіздці). Люди з навколишніх сіл їхали купувати цвяхи і при цьому казали, що їдуть до Гвозда.

Село Гли́нки

Гли́нки – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Населення
Площа	11.076 км²
Густота населення	16.61 осіб/км²
Поштовий індекс
Телефонний код	[phone]

 

В селі є сільський клуб, фельдшерсько-акушерський пункт на два кабінети.На території села зареєстрована греко-католицька церква «Святого Миколая», отець Василь Павлик.

Село Добро́тів

Добро́тів – село Надвірнянського району Івано-Франківської області. Колишня назва - Добрилів.

Основні дані
Населення
Площа	23,1 км²
Густота населення	85,19 осіб/км²
Поштовий індекс
Телефонний код	[phone]

 

У селі діють навчально-виховний комплекс, фельдшерсько-акушерський пункт на 5 кабінетів, сільський клуб, історико-краєзнавчий музей, бібліотека.

На території села зареєстровані греко-католицька церква «Святих Володимира і Ольги», отець Андрій Григораш та православна церква київського патріархату «Положення Пояса Богородиці», отець Михайло Слободян.

 

Заснування Добротова

Цей період життя села залишається ще дуже маловивченим. Але і ті скупі дані свідчать про нелегке життя селян. Голодні роки, пошесті, стихійні лиха погіршували їхній стан. Найбільшою бідою того часу були напади татар.

В ІІ-ІІІ ст. н.е. предки-язичники обожнювали незнайомі їм сили природи, поклонялися сонцю, вогню, деревам. До сьогодні в тій чи іншій мірі, збереглися аграрно магічні елементи Коляди на Різдво, Купала в веснянках і гаївках на Великдень. Відмінність і самобутність таких святкувань від традицій інших сіл говорять про якийсь, особистий, відокремлений шлях і час розвитку нашого села.

Про княжі часи, і те, що діялося на території нашого села ми дізнаємося із археологічних знахідок. Наприклад, сокира, ножиці і наконечники стріли – яскраві свідки про землеробів воїнів, наших предків.

З переказів старожилів відомо, що на горі Валиковиця проживала родина, в котрій крім батьків було 12 дітей. Це підтверджує топонім Валиковиця із характерним, для того часу наголосу на першому від кінця складі.

Перша письмова згадка про Добротів припадає на 1460 рік. В цей час селами від Делятина до Саджавки володіють брати Делятинські. З 1578 р. селами від Микуличина до Ланчина володіють польські пани Яків Хотомірський та Христофор Биздницький.

В кінці XVI ст. Добрилів переходить у власність Костянтина Белзецького – галицького стольника.

Село Добрилів було пільним, і майже все населення займалося і майже все населення займалося землеробством та вирощуванням худоби.

Проживали селяни за дворищною системою по два господарства в дворі в однокімнатних будинках “бурдеяк”

Добрилів у період міста

Село Добрилів було власністю панів Безлецьких. Це були багаті люди, великі землевласники, власники соляних помислів у мали неабиякий вплив у короні. На кінець XVI поч. XVII ст.. припадає період найбільшого розвитку в селі ремесел та торгівлі. На цьому фундаменті зводяться політичні та економічні привілеї Белзецький. Збагачуючись, вони вимагають від польських королів права перебудувати свої найбільш розвинуті села в місті, за рахунок яких можна б було збільшувати прибутки від доходів з ремесла і т.д.

З 1616 р. Добрилів одержує статут міста. Мабуть дуже переконливими були дані про торгівельні можливості в цьому маленькому села, мабуть добре були розвинені ремесла, щоб домогтися в короля дозволу на заснування міста. Більше як 100 років це мікромістечко відігравало важливу роль в економічному та культурному розвиткові краю.

В 1623 р. в Добрилові зводиться замок-укріплення. Як форпост перед Делятином, де проживали Белзецькі: батьки – Константин сини: Олександр; Станіслав, Єварист, Ян, Теодор – Андрій, Боневентура – Константи. Замок обноситься валами, ровами з водою, дерев'яним частоколом, вежами.

В 1624 р. в містечку Добрилів проживало 228 осіб, це найменше місто в Польщі. Поряд з ним, на карті Біплана бачимо тільки 4 міста, виділених ним в долині річці Прут. Тільки розвинуті були торгівля та ремесла могли більше як 100 р. процвітати. Добрилів славився на всю округу своїми ваговими ярмарками.

Після смерті в 1643 р. Канстянтина Белзецького, сини розпочали п’ятилітню міжусобну війну за спадок батька.

Жителі Добрилова Івась Велзівський, Федір Сміганов, Пецлаще, Михайлович, Федик, Кушнір, Квасник та інші були в загоні Андрія намісника, який в 1648 р. із своїм загоном підтримав національно-визвольний рух Семена Височана.

В 1670 р. місту належало 30 моргів землі, було 38 хат де проживали 209 жителів. Функціонував 1 млн. Селяни утримували 20 корів і волів.

З 1661 по 1717 рр. місто управляється за Магдебурзьким правом.

 

Село Заріччя

Заріччя — село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Населення
Площа	28.112 км²
Густота населення	142.18 осіб/км²
Поштовий індекс
Телефонний код	[phone]

 

Село, центр сільської Ради, розташоване на віддалі 14 км від м. Надвірна, від залізничної станції Делятин — 5 км. Через село проходить автодорога Івано-Франківськ—Яблунів. Село розкинулось на 4 км вздовж правого берега р. Прут.

На території Заріччя виявлено поховання бронзової доби.

Уперше згадується село в історичних джерелах другої половини XVIII століття.

У селі є загальноосвітня школа I-III ступенів,

поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека. Село повністю газифіковане, але не має вуличного освітлення. На території села зареєстровані православна церква київського патріархату «Святої Покрови», отець Михайло Купчак та греко-католицька каплиця, отець Михайло Сметанюк, ведеться будівництво греко-католицької церкви.

На околиці села в урочищі Ділок на честь 50-річчя Радянської влади та 20-річчя Карпатського рейду С. А. Ковпака заклали Парк партизанської слави.

В серпні 1943 року рештки партизанського з'єднання С.А. Ковпака, після розгрому есесівським загоном у Делятині, проходило через Заріччя в напрямку села Білі Ослави. На квартирі жительки села А.М. Ковальчук містився штаб з'єднання. За селом в урочищі Ділок розгорівся запеклий бій, у якому загинув комісар з'єднання генерал-майор С.В. Руднєв. Жителі села Д.В. Вацик, М. Й.; Костіцький, М.С. Гуменюк, І.Ю. Бойченюк були провідниками у партизанів. В будинку сільської школи містився госпіталь, тут після важкого поранення 31 серпня 1944 року помер Герой Радянського Союзу лейтенант В.М. Горшков.

Село Зелена

Зелена — село Надвірнянського району Івано-Франківської області, на Гуцульщині.

Основні дані
Населення
Площа	4.53 км²
Густота населення	513.91 осіб/км²
Поштовий індекс

 

Село, центр сільської Ради, знаходиться на віддалі 20 км від районного центру, до залізничної станції Надвірна — 22 км. Через село проходить автодорога Надвірна — Бистриця. До складу сільради входять села Максимець та Черник.

На території Зеленої розташовано 5 лісництв (Зеленське, Довбушанське, Хрипелівське, Черниківське і Максимецьке).

В селі є загально-освітня школа I–III ступенів та загально-освітня школа I ступеня, дитячий садок «Журавлик», бібліотека, лікарська амбулаторія, будинок культури, філія зв'язку. Село не газофіковане й не має вуличного освітлення.

На території села зареєстровані греко-католицькі церкви «Святого Дмитрія», отці Василь Івасишин, Володимир Андрусяк та «Зіслання Святого Духа», отець Володимир Андрусяк.

Село відоме з першої половини XVIII ст., коли жителі Зеленої брали участь в опришківському русі. Тут у 1739 році побував Олекса Довбуш.

На південний схід від села розташований водоспад Кудринець.

Село Камі́нне

Камі́нне — село Надвірнянського району Івано-Франківської області. Засноване 1251 року

Основні дані
Засноване
Населення
Площа	15.898 км²
Густота населення	69.63 осіб/км²
Поштовий індекс

 

У селі є загальноосвітня школа I—II ступенів (директор — Стасишин Тарас Михайлович, 23.08.1944 р.н., на цій посаді працює з 2006 року), клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. Село газифіковане, із вуличним освітленням, що зовсім незвично для населеного пункту.

Село досить мальовниче із цікавою історією та культурою.

На території Камінної виявлено могильник з 27 курганів карпатської культури.

Село Климпуші́

Климпуші́ – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

 

 

Основні дані
Населення
Площа	4,5 км²
Густота населення	26,89 осіб/км²
Поштовий індекс

Село Кра́сна

Кра́сна — село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Засноване
Населення
Площа	28.187 км²
Густота населення	114.45 осіб/км²
Поштовий індекс

 

Село, центр сільської Ради, розташоване на віддалі 12 км від Надвірної, до залізничної станції Ланчин — 4 км.

У Красній працюють загальноосвітня школа I—III ступенів, дитячий садок «Дзвіночок», бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб. Село не газофіковане, хоча збудовано підвідний газопровід. Красна не має вуличного освітлення.

На території села зареєстрована греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці, отець Іван Бойко.

Перша письмова згадка про село належить до 1455 року.

Під час визвольної війни 1648—1654 pp. багато жителів Красної приєдналося до загонів Семена Височана.

У Красній та Верхньому Майдані знайдено знаряддя праці доби пізнього палеоліту.

 

Село Куба́ївка

Куба́ївка – село Надвірнянського району Івано-Франківської області, підпорядковане Саджавській сільській раді.

Основні дані
Населення
Площа	3 км²
Густота населення	17.67 осіб/км²
Поштовий індекс

Село Лісна́ Веле́сниця

Лісна́ Веле́сниця – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Населення
Поштовий індекс

 

В селі є загальноосвітня школа I ступеня, фельдшерсько-акушерський пункт на 1 кабінет, сільський клуб.

На території села зареєстрована цекрва УПЦ КП «Святого великомученика Димитрія», отець Володимир Солоджук.

 

Село Лісна́ Тарновиця

Лісна́ Тарновиця – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Засноване	1367 (1378)
Населення
Площа	13.308 км²
Густота населення	125.86 осіб/км²
Поштовий індекс

 

В селі працює навчально-виховний комплекс зі спортзалом, актовим залом, їдальнею. Є фельдшерсько-акуршерський пункт на один кабінет, будинок культури, бібліотека.

На території села зареєстровані дві церкви: УГКЦ «Святих Козьми і Дем’яна», отець Василь Нагорняк, та УПЦ КП «Архистратига Михаїла», отець Михайло Максим'юк.

Село Лоєва

Лоєва (в деяких джерелах Лоїва, пол. Łojowa, рос. Лоевая) — село в Україні, Надвірнянському районі Івано-Франківської області.

 

Основні дані
Засноване
Населення
Площа	17,7 км²
Густота населення	87,4 осіб/км²
Поштовий індекс

Походження назви села

Біля підніжжя Страгори серед смерекових і букових лісів розкинулось село Лоєва, історія якого своїм корінням сягає у глибину віків.

Стосовно самого походження назви села існує декілька легенд, які дають змогу частково відтворити і пояснити історичну назву села.

• Одна з легенд говорить, що населений пункт дістав свою назву від імені легендарного слов'янського князя Лоя, який під час сильної зливи організував жителів на приборкання стихії в особі потоку, що розливався, показуючи при цьому особистий приклад. За це вдячні жителі назвали село його іменем. Назва Лой пізніше трансформувалась у слово Лоєва.
• Інша легенда говорить про те, що в цих місцях була значна кількість худоби, яку місцеві жителі використовували для повсякденних потреб. (Лой або лій — жир дрібних копитних свійських тварин, в основному, кіз та овець).

Перші згадки

Перші писемні джерела, які згадують Лоєву, за твердженням академіка В. Грабовецького відносяться до 60-70-их років XVI століття. Жителі села в основному займалися скотарством, працювали на лісорозробках і в меншій мірі землеробством. Важкий феодально-кріпосницький гніт посилювався національно-релігійним гнітом, який полягав у тому, що австрійська влада проводить політику «поділяй і владарюй»; на керівні посади на Гуцульщину, як правило, призначала вихідців з числа німецької і польської національностей, що поглиблювало національні суперечності між народами. Більшу частину землі у 80-х роках XIX ст. в селі Лоєва становила державна власність. За переписом населення 1880 р. тут на той час проживало в громаді 622 гуцули та 4 поляки, котрі ще замешкували на території Лоєви, а належали до своєї римо-католицької парафії в м. Надвірна. Греко-католики с. Лоєва тоді також належали до парафії у м. Надвірна, але мали вони й церкву в селі.

Сьогодення

В селі є загальноосвітня школа I—III рівнів, дитячий садок «Росинка», фельдшерсько-акушерський пункт на 2 кабінети, бібліотека.

На території села зареєстровані дві церкви: УГКЦ «Святого Дмитрія», отець Василь Білусяк, та УГКЦ «Воскресіння Господнього», отець Василь Білусяк.

 

Село Максиме́ць

Максиме́ць – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Населення
Площа	29.5 км²
Густота населення	29.76 осіб/км²
Поштовий індекс

 

В селі є загальноосвітня школа I-II ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт на 1 кабінет, будинок культури, бібліотека.

На території села зареєстрована православна церква Київського патріархату «Покрови Пресвятої Богородиці», отець Григорій Данчишин.

 

Село Ми́рне

Ми́рне – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

В селі є загальноосвітня школа I ступеня, бібліотека. На території села зареєстрована греко-католицька церква «Петра і Павла», отець Василь Кугутяк.

Село Млини́

Млини́ – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Населення
Площа	0.88 км²
Густота населення	284.09 осіб/км²
Поштовий індекс

Село Мозо́лівка

Мозо́лівка – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Засноване
Населення
Площа	10.12 км²
Густота населення	96.05 осіб/км²
Поштовий індекс

 

В селі є фельдшерсько-акушерський пункт на 1 кабінет.

 

 

Моло́дків — село Надвірнянського району Івано-Франківської області,

Основні дані
Засноване
Населення
Площа	14 км²
Густота населення	187,79 осіб/км²
Поштовий індекс

 

центр сільської Ради (секретар Климчук Ганна Олексіївна), розташоване між річками Бистрицею-Надвірнянською і Бистрицею-Солотвинською, за 15 км від райцентру, за 7 км від залізничної станції Надвірна. Межує з селами Гвізд, Пнів, Битків, Бабче, Старуня. Через село проходить автомагістраль Долина — Надвірна.