Дуалістична монархія: характерні риси (навести приклади).

Дуалістична монархія – перехідна форма правл-ня, при якій повноваження глави д-ви обмежені не в значній мірі. Влада розділена між монархом і парл-нтом. Монарх формує уряд і відповідальний перед ним, а не перед парл-нтом. При цьому монарх володіє правом вето на парламентські закони.

Основними рисами дуалістичної монархії є наступні: подвійність (дуалізм) вищих органів державної влади: глава держави — монарх, здійснює найвищу виконавчу владу, а парламент — законодавчу; монарх має право розпуску парламенту, його рішення мають силу закону, монарх займає центральне місце у механізмі держави, формує уряд, який відповідає перед парламентом і монархом. Така монархія характерна для держав, де зустрічаються елементи феодальних відносин. Прикладом дуалістичної монархії може бути Марокко, Йорданія, Кувейт.

Республіка як форма правління та її різновиди.

Рес-ка – це форма правл-ня, при якій всі вищі ор-ни держ.вл.або обираються, або формуються заг/нац.представницькими уст-вами (парл-нтами), а гром-ни володіють значними п-вами та свободами. Глава д-ви обирається на певний строк, повинен відповідати певним вимогам (вік, кр-на нар-ня, гром-во), його влада похідна від представницького ор-ну чи виборців.

В рамках респ.форми правл-ня розріз.: 1) президентську, 2) парламентську і 3) змішану рес-ки.

Парламентська республіка — форма державного правління, при якій державна влада здійснюється за умови верховенства парламенту. Ознаки парламентської республіки:

— парламент формує уряд з представників партій, які отримали більшість на виборах;

— президент обирається парламентом з числа його членів (або спеціальною колегією), є главою держави, але не може бути главою уряду та здійснювати контроль над ним;

— президент здійснює свої конституційні повноваження лише за згодою уряду (існує інститут контрасигнатури); має право вето на закони парламенту;

— уряд — найвищий орган виконавчої влади, формується з членів парламенту, несе політичну відповідальність перед ним; діє протягом терміну повноважень парламенту.

Прикладом парламентської республіки є Італія, Австрія, Словаччина тощо.

Президентська республіка — форма державного правління, за якої державна влада здійснюється шляхом надання президенту великого кола повноважень.

Ознаки президентської республіки:

— президент — глава держави, обирається народом і є главою уряду, який йому підзвітний;

— парламент не може відправляти у відставку міністрів, а президент не може розпускати парламент;

— президент не підзвітний парламенту, але має право відкладального вето щодо актів парламенту;

— посади прем'єр-міністра у президентській республіці може не бути, його повноваження виконує президент; відповідно, у таких республіках може не бути уряду як колегіального органу, його заміняє кабінет президента; у протилежному випадку президент призначає прем'єр-міністра, затверджує уряд з представників партії, яка перемогла на виборах;

— уряд несе відповідальність перед президентом і діє протягом терміну президентських повноважень.

Прикладом президентської республіки є США, Росія, Бразилія, Мексика.

Змішана республіка (напівпарламентська, напівпрезидентська) - форма державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республік, а саме: як і у президентській республіці главу держави обирає народ шляхом прямих виборів або колегія виборців, повноваження президента ширші і вагоміші, ніж у парламентській республіці (можливість втручання у законотворчий процес, як суб'єкта законодавчої ініціативи, право вето на акти парламенту; право видавати нормативно-правові акти); свої повноваження президент здійснює безпосередньо (у напівпрезидентських республіках) або через уряд (у напівпарламентських республіках); президент призначає прем'єр-міністра (главу уряду) лише за згодою парламенту; президент, як правило, є головнокомандуючим збройних сил, визначає військову доктрину держави, є окремим органом державної влади; уряд несе подвійну відповідальність — перед президентом і парламентом, які можуть виявити йому недовіру і відправити у відставку. У більшості змішаних республік використовується інститут контрасигнатури, коли частина актів президента має бути контрасигнована главою уряду, який несе за них відповідальність перед парламентом.

В л-рі мож.зустріти термін теократична рес-ка – це рес-ка, в якій головним лідером є духовний глава д-ви, тобто ос., яка очолює домінуючу релігійну конфесію.

Напр..за к-цією Ісламс.рес-ки Іран 1979 р.передбачено посаду виборного през-нта, і крім того, кер-ка д-ви, яким є вища дух.ос.(імам чи факір), яка обирається Радою експертів в склад якої входять 93 священнослужителі. Якщо наступить смерть чи відсавка вищ.дух.особи,то об-ки кер-ка д-ви буде виконувати колег.ор-н, який складається з декількох десятків осіб та діє до обрання вищого дух.кер-ка д-ви.

Своєрідною гібридною формою правл-ня є Швейцарська конфедерація, в л-рі немає єдності до якої форми рес-ки її мож.віднести. Уряд Швейцарії – Федеральна Рада призначається парл-нтом і підзвітний йому. Уряд складається з 7ми міністрів, кожен з яких протягом 1 року викон.ф-ції През-нта, тобто вони можуть бути през-нтом 1 раз в житті 1 рік.

До своєрідної форми рес-ки віднос.також президентсько-мілітарну рес-ку, яка утв.після війс.переворотів, коли лідери армії ств.війс/революцій., війс/адм.раду і роблять свого лідера през-нтом, закріплюючи потім його призначення в своїх з-нах і к-ціях.

До числа екзотичних форм відносять рес-ку з по життєвою посадою през-нта (Рес-ка Малаві в Африці). Інколи по життєве президентство супроводжується передачею влади по спадку (в рес-ці Гаіті після смерті през-нта Дювальє його син Жан Клод став през-нтом) – монарх.елемент в рес-ці.

Конституційно-правові ознаки президентської республіки.

Батьківщина президентської рес-ки США, зараз ця форма правл-ня існ.у Венесуеллі, Мексиці, Бразилії...)

Осн.риси през.рес-ки:

виборний на все нар.виборах през-нт є одночасно главою д-ви і главою вик.вл.;

президент формує і очолює свою вик.адм-цію (уряд), які відповідальні перед ним, а не перед парл-нтом, при цьому діє принцип несумісності деп.мандата і портфеля мімінстра;

парл-нт не може відправити у відставку уряд, але є і винятки з цього пр-ла, коли парл-нт наділений п-вом звільняти певних міністрів;

глава д-ви вибирається без участі парл-нта;

през-нт не має права дострокового розпуску парл-нту (хоча були винятки з цього пр-ла, коли в 1993 році През-нт Перу призупинив дію К-ції і розпустив парл-нт, призначивши при цьому нові вибори);

осн.принципом орг-ції і здійс.вл.є принип розподілу вл.

Приблизно 2/3 суч.д-в є рес-ками.

Існ.різ.моделі през.рес-ки:

класична модель: (США) – през-нт формує зі згоди верх.палати парл-нту (сенату) адм-цію, члени якої відповідальні перед през-нтом. През-нт не може розпуст.парл-нт, парл-нт може замінити през-нта тільки в порядку імпічмента, що буває дуже рідко.

для латиноамер.през.рес-к хар.повна свобода през-нта в призначенні ізаміщенні членів адм-ції, але зустріч.і випадки парл.відповідальності окрем.членів президентського кабінету (Коста-Ріка, Уругвай).

для през.рес-к пострадянс.д-в (Білорусія) – існ.колег.ор-н – уряд на чолі з президентом, а також т.зв.адм.прем’єр, в окрем.випадках през-нт може не очол.формально вик.вл., але уряд відповідальний лише перед ним (Киргизія).

суперпрезидентська рес-ка – зустріч.рідко, през-нт є не тільки главою д-ви, але з очол.уряд та є лідером правлячої партії, нерідко през-нт в такій д-ві має не обмеж.п-во розпуску парл-нту, п-во введення на свій погляд надзвич.стану в д-ві, п-во видавати декрети, які мають силу законод.актів, п-во одноособово призначати і заміщувати глав місц.адм-цій, суддів..., при такій формі правл-ня практично відсутні мех.-зми заміщення през-нта зі свого поста, не функт-нує с-ма «стримувань і противаг», хар.для през.рес-ки. (Ірак, Сірія). Це є практично диктатура, в якій встановлено тоталітар.режим.

Парл.рес-ка пощир.в суч.умовах значно менше (Нім, Венгр., Індія, Ірландія, Італія, Латвія, Португалія).

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология