Перевірка дієздатності громадян та правоздатності юридичних осіб, які беруть участь в угодах, а також перевірка повноважень представників.

Перевірка дієздатності громадян та правоздатності юридичних осіб, які беруть участь в угодах, а також перевірка повноважень представників.

Для здійснення будь-яких угод - договорів (угод), довіреностей, заповітів, а також для розірвання договорів і скасування заповітів фізичні особи з цивільного законодавства повинні володіти дієздатністю. Тому нотаріуси при вчиненні такого нотаріальної дії, як посвідчення угод, відповідно до ст. 43 Основ з'ясовують дієздатність громадян, що беруть участь в угодах. Поняття дієздатності дано у п. 1 ст. 21 ГК. Воно означає здатність громадянина своїми діями набувати і здійснювати цивільні права, створювати для себе цивільні обов'язки і виконувати їх. «Володіти дієздатністю - значить мати здатність особисто здійснювати юридичні дії, здійснювати операції і виконувати їх, набувати у власність майно і володіти, користуватися і розпоряджатися ним... і т.д.».Дієздатність в першучергу залежить від віку і виникає у громадянина у повному обсязі з настанням повноліття (після досягнення вісімнадцяти років). В окремих випадках дієздатність може настати і раніше. По-перше, якщо неповнолітній одружується (у разі, коли закон допускає це), дієздатність в повному обсязі настає у нього з часу вступу в шлюб (п. 2 ст. 21 ЦК). По-друге, коли неповнолітній, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором або займається підприємницькою діяльністю, емансипована, тобто оголошений повністю дієздатним (ст. 27 ЦК). Оформляючи угоду, нотаріус за документом, що посвідчує особу, встановлює вік звернувся. Якщо угода двостороння або багатостороння, нотаріус встановлює вік кожної особи, що бере участь в операції. При посвідченні угоди від імені неповнолітнього, але дієздатного громадянина нотаріус зобов'язаний витребувати від нього крім документа, що посвідчує особу, у якому зазначений вік, також і документ, що підтверджує його дієздатність - свідоцтво про шлюб або рішення органу опіки та піклування, або рішення суду про оголошення неповнолітнього повністю дієздатним. Дані з цих документів зазначаються в реєстрі реєстрації нотаріальних дій, якщо нотаріус не вважатиме за необхідне залишити копію такого документа в своєму архіві (архіві державної нотаріальної контори).Проте дієздатність залежить не тільки від віку, але й від психічного стану фізичної особи, його здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними. Для виникнення цивільної дієздатності досить настання повноліття. Але якщо повнолітня особа внаслідок психічного розладу не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, суд може в передбаченому цивільним процесуальним законодавством порядку оголосити його недієздатним. Над такою особою встановлюється опіка. Від імені громадянина, визнаного в судовому порядку недієздатним, угоди здійснює його опікун.Існує і категорія обмежено дієздатних громадян. Обмеження дієздатності може бути встановлено судом щодо таких громадян, які внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами ставлять свою сім'ю в тяжке матеріальне становище. Над такими громадянами встановлюється піклування. Угоди від імені обмежено дієздатних громадян нотаріуси можуть засвідчувати лише за згодою їхніх піклувальників. Громадяни, визнані недієздатними або обмежено дієздатними, самостійно звертатися до нотаріусів для посвідчення від їх імені угод за чинним законодавством не має права. Перевіряючи дієздатність, нотаріус повинен з'ясувати, чи розуміє особа, яка звертається для посвідчення угоди, значення своїх дій і чи може воно керувати своїми діями, іншими словами, чи знаходиться воно в нормальному психічному стані. При виконанні цієї професійного обов'язку нотаріуси зустрічаються з серйозною проблемою, не врегульовані чинним законодавством. Існуючий в сучасній Росії порядок оголошення громадян недієздатними або обмежено дієздатними не передбачає необхідність доведення інформації про це до нотаріусів. Самим же нотаріусам з'ясувати, оголошувалося чи звертається до нього для посвідчення угоди особа недієздатною або обмежено дієздатним, надзвичайно складно, особливо ввеликих містах, і не завжди представляється можливим.

 

 

Дублікат нотаріально посвідчених документів.

У разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, державним нотаріусом державного нотаріального архіву видається дублікат утраченого або зіпсованого документа. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом, дублікат утраченого або зіпсованого документа видається нотаріусом за місцем його зберігання.

Державний нотаріус державного нотаріального архіву видає також дублікати заповітів, які надійшли на зберігання від посадових осіб, зазначених у статті 40 Закону.

Дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, можуть бути видані за письмовою заявою спадкоємців осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також виконавця заповіту та на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу. У цьому разі нотаріусу, крім свідоцтва про смерть таких осіб, подаються документи, які підтверджують їх родинні стосунки (свідоцтво виконавця заповіту).Дублікат заповіту може бути виданий вказаним у заповіті спадкоємцям, виконавцю заповіту після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача. У разі смерті спадкоємців, які були вказані в заповіті, дублікат може бути виданий їх спадкоємцям після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача і померлого спадкоємця.До заяви про видачу дубліката заповіту або видачу дубліката іншого документа спадкоємцям осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, виконавцю заповіту нотаріус долучає засвідчену ним фотокопію свідоцтва про смерть та засвідчені фотокопії інших документів, які підтверджують їх родинні стосунки (фотокопія свідоцтва виконавця заповіту).Дублікат секретного заповіту не видається.Нотаріус при видачі дубліката втраченої довіреності перевіряє дійсність цієї довіреності за даними Єдиного реєстру довіреностей.

Дублікати втрачених довіреностей підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей відповідно до Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Мін’юсту України від 29.05.99 N 29/5 та зареєстрованого в Мін’юсті України 10.06.99 за N 362/3655.

Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа, оригінал якого вважається таким, що втратив чинність.

На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис. Крім того, про видачу дубліката нотаріус робить відмітку на примірнику документа, який зберігається в справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

(ІНСТРУКЦІЯ про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України | ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. N 20/5 | Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.03.2004р. за N 283/8882 редакція від 26.03.2010 року)

 

Оскарження дій нотаріуса

Нотаріуси повинні у своїй діяльності слідувати вимогам законів та забезпечувати законність дій спадкоємців та інших осіб. Але, на жаль, не всі нотаріуси сумлінно ставляться до виконання своїх обов'язків. В результаті може скластися ситуація, коли Ви просто не може самостійно вирішити свої питання.

Якщо конфлікту неможливо уникнути – його потрібно вирішувати наданими законами способами. І зрозуміло, що треба вийти з цієї ситуації переможцем.

Я допоможу Вам виробити чітку правову позицію згідно чинного законодавства. А в разі виникнення конфлікту з нотаріусом, допоможу з його вирішенням.

В першу чергу, здійсню переговори з нотаріусом. Діючи за дорученням, особисто зустрічаюсь з нотаріусом та обговорюю Вашу спірну ситуацію, щоб знайти конструктивне її вирішення. На практиці приблизно половина конфліктів вичерпуються вже під час переговорів. Причина проста – довіритель, не володіючи необхідними юридичними знаннями, просто не може чітко виразити свої аргументи перед нотаріусом і довести свою правоту.

Якщо переговори не дали результату, я підготую скаргу на дії нотаріуса до Міністерства юстиції. Якщо і в цьому випадку не вдається домогтися від нотаріуса бажаного, треба переходити до судового оскарження.

Для судового оскарження я оформляю доказову базу, готую всі необхідні заяви, направляю їх до суду, повністю супроводжую судовий процес, особисто беру участь в судових засіданнях без обов'язкової присутності клієнта, до отримання судового рішення на руки.

Залежно від ситуації можна відразу почати судове оскарження.

 

Права архіву

Державні нотаріальні архіви є складовою частиною Національного архівного фонду України. Діяльність та організація державних нотаріальних архівів регулюється Положенням про державний нотаріальний архів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 1994

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про нотаріат", засновуються державні нотаріальні архіви в обласних центрах, у містах Києві, Севастополі й Сімферополі для тимчасового (75 років) централізованого зберігання й використання нотаріальних документів, передачі їх до відповідного державного архіву, надання методичної та практичної допомоги фондо-утворювачам у вдосконаленні роботи з документами.

Положенням про державний нотаріальний архів, що було затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 1994 р., на державний нотаріальний архів покладено обов'язок здійснювати певні функції. Архів складає графіки приймання документів, на підставі яких й приймає документи; забезпечує збереження цих документів і складає щодо них науково-довідковий апарат; проводить експертизу цінності документів, що знаходяться в архіві; здійснює контроль за зберіганням документів у фондоутворювачів, надає їм методичну та практичну допомогу тощо.

Крім того, державні нотаріальні архіви можуть і вчиняти нотаріальні дії. Це - видача дублікатів і засвідчення вірності копій та виписок із документів, що зберігаються у справах архіву. При цьому він повинен додержуватися принципу таємниці вчинення нотаріальних дій

Державні нотаріальні архіви мають право вимагати від завідуючих державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів і посадових осіб виконавчих комітетів місцевих рад, які вчиняють нотаріальні дії, додержання правил роботи з архівними документами, здійснення контролю за їх зберіганням і використанням. Також вони є правомочними: давати нотаріусам рекомендації з питань, що входять до компетенції архіву; робити запити до нотаріусів, посадових осіб виконкомів і посадових осіб, уповноважених посвідчувати заповіти, що прирівнюються до нотаріально посвідчених; вимагати відомості, необхідні для роботи архіву; залучати в необхідних випадках як експертів і консультантів працівників органів нотаріату. Архіви можуть інформувати Міністерства юстиції України та Автономної Республіки Крим, управління юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій про стан архівної справи та вносити пропозиції щодо її вдосконалення

Фондоутворювачами архівів є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, посадові особи виконавчих комітетів відповідних місцевих рад і посадові особи, які посвідчують заповіти та доручення, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

 

 

Нотаріальний округ

Нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.

Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу України, в результаті якого розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу, нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна бути зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі.

Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.

 

Перевірка дієздатності громадян та правоздатності юридичних осіб, які беруть участь в угодах, а також перевірка повноважень представників.

Для здійснення будь-яких угод - договорів (угод), довіреностей, заповітів, а також для розірвання договорів і скасування заповітів фізичні особи з цивільного законодавства повинні володіти дієздатністю. Тому нотаріуси при вчиненні такого нотаріальної дії, як посвідчення угод, відповідно до ст. 43 Основ з'ясовують дієздатність громадян, що беруть участь в угодах. Поняття дієздатності дано у п. 1 ст. 21 ГК. Воно означає здатність громадянина своїми діями набувати і здійснювати цивільні права, створювати для себе цивільні обов'язки і виконувати їх. «Володіти дієздатністю - значить мати здатність особисто здійснювати юридичні дії, здійснювати операції і виконувати їх, набувати у власність майно і володіти, користуватися і розпоряджатися ним... і т.д.».Дієздатність в першучергу залежить від віку і виникає у громадянина у повному обсязі з настанням повноліття (після досягнення вісімнадцяти років). В окремих випадках дієздатність може настати і раніше. По-перше, якщо неповнолітній одружується (у разі, коли закон допускає це), дієздатність в повному обсязі настає у нього з часу вступу в шлюб (п. 2 ст. 21 ЦК). По-друге, коли неповнолітній, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором або займається підприємницькою діяльністю, емансипована, тобто оголошений повністю дієздатним (ст. 27 ЦК). Оформляючи угоду, нотаріус за документом, що посвідчує особу, встановлює вік звернувся. Якщо угода двостороння або багатостороння, нотаріус встановлює вік кожної особи, що бере участь в операції. При посвідченні угоди від імені неповнолітнього, але дієздатного громадянина нотаріус зобов'язаний витребувати від нього крім документа, що посвідчує особу, у якому зазначений вік, також і документ, що підтверджує його дієздатність - свідоцтво про шлюб або рішення органу опіки та піклування, або рішення суду про оголошення неповнолітнього повністю дієздатним. Дані з цих документів зазначаються в реєстрі реєстрації нотаріальних дій, якщо нотаріус не вважатиме за необхідне залишити копію такого документа в своєму архіві (архіві державної нотаріальної контори).Проте дієздатність залежить не тільки від віку, але й від психічного стану фізичної особи, його здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними. Для виникнення цивільної дієздатності досить настання повноліття. Але якщо повнолітня особа внаслідок психічного розладу не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, суд може в передбаченому цивільним процесуальним законодавством порядку оголосити його недієздатним. Над такою особою встановлюється опіка. Від імені громадянина, визнаного в судовому порядку недієздатним, угоди здійснює його опікун.Існує і категорія обмежено дієздатних громадян. Обмеження дієздатності може бути встановлено судом щодо таких громадян, які внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами ставлять свою сім'ю в тяжке матеріальне становище. Над такими громадянами встановлюється піклування. Угоди від імені обмежено дієздатних громадян нотаріуси можуть засвідчувати лише за згодою їхніх піклувальників. Громадяни, визнані недієздатними або обмежено дієздатними, самостійно звертатися до нотаріусів для посвідчення від їх імені угод за чинним законодавством не має права. Перевіряючи дієздатність, нотаріус повинен з'ясувати, чи розуміє особа, яка звертається для посвідчення угоди, значення своїх дій і чи може воно керувати своїми діями, іншими словами, чи знаходиться воно в нормальному психічному стані. При виконанні цієї професійного обов'язку нотаріуси зустрічаються з серйозною проблемою, не врегульовані чинним законодавством. Існуючий в сучасній Росії порядок оголошення громадян недієздатними або обмежено дієздатними не передбачає необхідність доведення інформації про це до нотаріусів. Самим же нотаріусам з'ясувати, оголошувалося чи звертається до нього для посвідчення угоди особа недієздатною або обмежено дієздатним, надзвичайно складно, особливо ввеликих містах, і не завжди представляється можливим.