Загальна характеристика надр.

Ряд науковців визначив, що надра — це частина природного середовища, яка знаходиться під ґрунтовим покривом, включає підземні води, а також виходи родовищ корисних копалин на земну поверхню в межах однієї держави.

Недоліком наукового визначення є, що недостатньо відображені сучасні тенденції розвитку мінеральної сировинної бази держав.

Згідно закону “Про надра”, надра являють собою частину земної кори, що розташована нижче рівня ґрунтового покриву земної поверхні, а при його відсутності — нижче рівня земної поверхні та дна водойм і водотоків.

Надра володіють рядом корисних властивостей:

1) корисні копалини, які знаходяться в надрах є важливою складовою частиною промислової сировини держави;

2) під земним покривом проходить розгалужена мережа всіх видів комунікацій;

3) використання підземного простору надр у якості сховищ та ін. об’єктів.

 

Законом «Про надра» визначені три основні види користування надрами:

- геологічне вивчення надр (з науковою або промисловою метою);

- видобування корисних копалин;

- будівництво та експлуатація підземних споруд, що не пов’язані із видобуванням корисних копалин.

1. Геологічне вивчення надр включає:

1.1 роботи, які проводяться без суттєвого пошкодження надр (мінімальна кількість бурових свердловин) з метою загального географічного вивчення надр для прогнозування землетрусів та вулканічної діяльності, контроль за режимом підземних вод, моніторинг природного середовища;

1.2 розвідка родовищ корисних копалин, створення особливо охороняємих об’єктів та збір колекційних геологічних матеріалів.

2. Видобування корисних копалин включає:

2.1 розкриття родовищ корисних копалин;

2.2 експлуатація родовищ корисних копалин відкритим, підземним та геотехнічним способами;

2.3 розміщення відходів корисних копалин, видобування та переробка корисних копалин у відпрацьованому просторі;

2.4 використання відходів видобування та переробки корисних копалин.

3. Будівництво та експлуатація підземних споруд охоплює наступні об'єкти:

3.1 транспортні та гідротехнічні споруди;

3.2 об'єкти метрополітену;

3.3 основні базисні сховища;

3.4 електростанції;

3.5 об'єкти міського господарства (гаражі, пішохідні переходи та колектори);

3.6 резервуари для питної води, нафтового та газового сховища, ємності для захоронення промислових відходів;

3.7 воєнні об'єкти;

3.8 лікувальні та спортивні споруди;

3.9 споруди культурного призначення (кінотеатри та концертні зали) підземні торгові центри.

 

Надання надр у користування оформлене спеціальним державним дозволом у вигляді ліцензії.

Ліцензія — це документ на бланку встановленої форми із державним гербом України, що обов’язково містить текстові і графічні додатки, що є невід’ємною частиною ліцензії.

 

Ліцензія засвідчує право її власника користуватись ділянкою надр з метою:

1) геологічне вивчення надр;

2) розробка родовищ корисних копалин;

3) використання відходів гірничодобувного та переробних підприємств;

4) використання надр з метою не пов’язаною із видобуванням корисної копалини;

5) створення особливо охороняємих геологічних об’єктів.

Основні права користувача надрами

1) використовувати надану йому ділянку надр для будь-якої форми підприємницької або іншої діяльності, що відповідає меті зазначеній в ліцензії та не протидіючої законодавству України;

2) використовувати результати своєї діяльності, в тому числі видобутку мінеральної сировини та відходи у відповідності до ліцензії та діючого законодавства;

3) проводити без додаткового дозволу, але за рахунок власних коштів, геологічне вивчення надр в межах даного гірничого відводу.

4) звертатися до органів по наданню ліцензії з приводу перегляду умов ліцензії при виникненні обставин, які суттєво відрізняються при яких ліцензія була надана.

Обов’язки користувачів надрами:

1) дотримання вимог законодавства, правил, інструкцій, нормативів і стандартів при веденні робіт, які пов’язані із користуванням надрами та первинною обробкою сировини;

2) дотримання вимог технічних проектів, планів та схем розвитку гірничих робіт, не допускаються понаднормові (якісні, кількісні) втрати корисної копалини;

3) дотримання технологічної схеми переробки мінеральної сировини, вести облік і контроль розподілу корисних компонентів на різних стадіях переробки та ступеня їх вилучення з мінеральної сировини, проводити подальше вивчення технологічних властивостей і ск;ладу мінеральної сировини, забезпечити найбільш повне використання відходів виробництва, їх складування, облік та збереження;

4) надавати достовірні дані про розвідані та вилучені, частково залишені в надрах корисні копалини, а також дані про використання надр з метою не пов’язаною із видобуванням корисних копалин у відповідні територіальні фонди геологічної інформації та органи державної статистики;

5) забезпечити безпечність робіт, пов’язану із користуванням надрами;

6) дотримуючись затверджених у встановленому порядку правил, інструкцій, нормативів і стандартів по охороні природного середовища, будов і споруд від шкідливого впливу робіт, пов’язаних із користуванням надрами;

7) зберігати геологорозвідувальні гірничі виробки, які можуть були використані в подальшому з господарської метою та ліквідувати у встановленому порядку виробки, що не підлягають використанню;

8) виконувати умови, встановлені ліцензією, своєчасно та правильно вносити платежі за користування надрами;

9) мати необхідну кваліфікацію і досвід, що підтверджені у встановленому порядку на проведення робіт, пов’язаних із користуванням надрами.

Вплив гірничого виробництва на надра та їх раціональне використання

Вплив гірничого виробництва на надра:

1. проведення гірничих виробок;

2. вилучення корисної копалини, розкривних та вміщуючи порід;

3. осушення або обводнення родовищ;

4. скиданні стічних вод та захороненні відходів виробництва.

В результаті такого впливу ГВ констатуємо наступні екологічні наслідки:

1. зміна напружено-деформованого стану масиву гірських порід;

2. зниження якості корисних копалин;

3. втрати мінеральної сировини;

4. самозаймання корисних копалин та вміщуючи порід;

5. забруднення надр;

6. розвиток карстових процесів (самостійно Бакка «ЕГВ», стор. 141-146).

Розвиток карстових процесів

В карстових пустотах, які формуються при вилужуванні легкорозчинних порід (карбонатів, сульфатів, солей) накопичується велика кількість підземних вод, які мають здатність прориватися у гірничі виробки, що несе небезпеку для розробки самого родовища. При наявності карстових пустот виникає небезпека попадання в них людей, гірничого обладнання і транспортних засобів. На родовищах, де розробляються вапняки, кам’яна та калійна сіль та інші мінеральні формування, які підлягають вилужуванню, карстові процеси значно ускладнюють і змінюють форму тіла корисної копалини та призводять до зменшення запасів корисних копалин..

Забруднення надр

Забруднення відбувається внаслідок захоронення в надрах відходів промислового виробництва. Існує декілька способів захоронення відходів у надрах:

1) використання гірничих виробок відпрацьованих кар’єрів та шахт;

2) формування спеціальних штучних пустот із мінімальною глибиною 10 м.;

3) нагнітання рідких відходів у гідрогеологічні структурі (поглинаючі водоносні горизонти);

Для попередження забруднення надр необхідно забезпечити при проектуванні та будівництві об’єктів у підземному просторі наступні умови:

1) вибір оптимальних варіантів розміщення об’єкту із розрахунку охорони надр, раціонального режиму та технології об’єкту;

2) підготовка до будівництва, застосування прогресивних технологічних схем розкриття вміщуючої товщі порід;

3) розробка об’ємно-планувальних і конструктивних рішень об’єкта, які дозволяють нам раціонально використовувати підземний простір;

4) розробка та рішення питань, які забезпечують охорону праці, техніку безпеки, інженерний захист об’єкту, промислову санітарію, утилізацію відходів виробництва.