Тема 3. 1 зарубіжний досвід реалізації державної культурної політики щодо підтримки книги, читання, бібліотеки.

Світовий досвід демократичної культурної політики у вільноринкових умовах:

· правова та господарська самостійність;

· відмова деражави від адміністративних важелів у взаєминах з культурною сферою;

· орієнтація не на утримання закладів, інституцій, а на фінансову підтримку культурних чи мистецьких проектів, забезпечення пільгового режиму господарювання;

· законодавче, економічне (через податкові пільги) стимулювання недержавної підтримки культури, видавничої справи, бібліотечної сфери зокрема.

Зарубіжні моделі культурної політики:

«Американська модель»:

· обмеження утримання державою культурно-мистецьких закладів, за винятком загально-національного значення;

· підтримка і стимулювання приватного сектора;

· пристосування працівників сфери культури до ринкових умов, вміння (митців, культпрацівників в т. ч. бібліотечних працівників, культурних та інформаційних менеджерів) заробляти кошти, заохочувати, знаходити спонсорів для реалізації культурно-мистецьких проектів;

«Британська модель»:

· послідовне проведення культурної політики через підтримку держави на основі фінансування, дитсанціювання її від процесу розподілу фінансів;

· участь незалежних інституцій (агенцій, спілок, рад мистецтв, рад національних закладів та ін.) у розподілі фінансової підтримки;

· створення механізмів впливу культурно-мистецького середовища на розподіл бюджетних коштів;

· посилення ролі місцевих органів влади, приватного спонсорства на розвиток культурного середовища.

«Французька модель»:

· виділення, контроль та розподіл коштів на культурно-мистецькі цілі; вирішальна роль держави в цьому процесі;

· залучення культурно-мистецької сфери до практики фінансування місцевими органами влади;

· надання державної допомоги більшості культурно-мистецьких ініціатив незалежно від масштабів, форми власності, комерційного успіху, дотримання національного пріоритету.

Тема 3.2 Програма Європейського Союзу «Креативна Європа» як проект культурно-гуманітарного спрямування.

Програма ЄС «Креативна Європа» як проект Європейської комісії культурно-гуманітарного спрямування та фінансових можливостей для розвитку культури.

Законодавче забезпечення участі бібліотек України в реалізації проектів культурно-гуманітарного спрямування.

Підпрограма «Культура» як вагомий чинник розвитку культурної галузі, бібліотечної зокрема; входження до європейської системи культурного розвитку та ринку культурних послуг; використання творчого потенціалу бібліотек; наближення української бібліотечної галузі до європейських норм культурної політики.

Напрями підпрограми «Культура» та підпрограми «Медіа».

Основні функції бюро програми «Креативна Європа»:

Ø поширення інформації про програму на національному рівні;

Ø сприяння національним представникам сектору культури і креативних індустрій щодо їхньої участі у програмі, надання інформації про різноманітні види підтримки і можливості, доступні в рамках європейських програм;

Ø заохочення транскордонного співробітництва професіоналів, інституційних платформ та мереж в галузі культури і креативних індустрій;

Ø надання консультаційних послуг та проведення навчальних заходів для національних учасників;

Ø забезпечення комунікації з Європейською Комісією та надання інформації про результати і вплив програми.

Тема 3.3 Бібліотечні консорціуми і їх роль для інноваційного розвитку бібліотек надання послуг для користувачі в умовах електронного середовища.

Консорціуми як один з найбільш поширених типів об’єднань бібліотек. Історичний досвід утворення консорціумів у США та Західній Європі. Перший консорціум бібліотек в Україні (1999 р.), бібліотека НАУКМА як координатор проекту.

Світові консорціуми за географічною ознакою:

* Консорціум університетських дослідницьких бібліотек Великої Британії - CURL (Consortium of University Research Libraries) (http://www.curl.ac.uk/)

* Консорціум дослідницьких бібліотек Вашингтона–Washington Research Library Consortium (http://www. wrlc.org/)

* Консорціум академічних бібліотек Швейцарії Consortium of Swiss Academic Libraries (http://lib.consor- tium.ch/)

 

* Російський національний консорціум електронної інформації - NEICON (http:// www.neicon.ru/)

* Вірменський консорціум бібліотек - ELCA (www.elca. am)

* Болгарський інформаційний консорціум (www.bic. bg)

* Консорціум "Інформатіо" в Україні (http://www.mfor- matio.org.ua).

За спільними інтересами (галузями знань тощо):

* британський Консорціум CHILL (Consortium of Independent Health Information Libraries in London - http://www.chil I-london. org.uk/), до якого входять бібліотеки Лондона, які цікавляться інформацією з

медицини та охорони здоров'я; 25 правничих бібліотек США об'єднує New England Law Library Consortium (NELLCO) та ін.

* Міжнародна коаліція бібліотечних консорціумів - ICOLC (The International Coalition of Library Consortia - http:// www.library.yale.edu/ consortia).

Міжнародна коаліція бібліотечних консорціумів і їх роль в управлінні електронними ресурсами (придбання, використання та заощадження коштів); створенні і розповсюдженні наукової інформації; зміні механізмів наукової комунікації. Співпраця з іншими бібліотеками задля спільного придбання та використання електронних ресурсів, заощадження та централізованого управління коштами.

 

 

ТЕМИ І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

 

ТЕМА 1.1.Правові засади міжнародного співробітництва у бібліотечно-інформаційній сфері

План

1. Міжнародне співробітництво в бібліотечно –інформаційній сфері у національному законодавстві.

2. Основні напрями міжнародного співробітництва в умовах Євроінтеграційної політики України.

3. Проблеми адаптації національного законодавства в бібліотечній галузі до міжнародного. Закон України «Про культуру» (2010 р.) – Розділ VIII «Міжнародні культурні зв’язки»;

Література: 5,18,37,38,41,48,59,65,69,108,109,110,111,112

 

ТЕМА 1.2.Формування національного науково-інформаційного простору і його інтеграція в інфраструктуру глобального інформаційного простору.

1. Формування національного науково-інформаційного простору як чинник конкуретності на міжнародній арені.

2. Основні складові національного науково-інформаційного простору.

3. Формування електронної бібліотеки «Україніка» як важливий складник національного інформаційного простору.

4. Інститут Української книги і його роль у формуванні іміджу України у світі.

ТЕМА 1.3.Основні напрями та форми міжнародного співробітництва у бібліотечно-інформаційній сфері.

План

1. Міжнародне співробітництво у бібліотечно-інформаційній сфері як системна діяльність у вимірі національних пріоритетів.

2. Основні напрями та форми міжнародного бібліотечного співробітництва.

Література: 5,6,26,33,38,41,51,56,58,65,69,86,95,99,104,108,114,120,126

ТЕМА 1.4. Національні бібліотеки як провідні центри міжнародного співробітництва та формування міжнародного іміджу України.

План

1. Національні бібліотеки України як провідні культурні, освітні, науково-інформаційні державні заклади.

2. Участь національних бібліотек у реалізації соціально-значимих проектів для публічних бібліотек України.

3. Діяльність бібліотек України щодо задоволення національно-культурних потреб України.

Література: 25,27,28,35,37,41,49,56,65,86,90,91,92,93,99,148,

 

РОЗДІЛ 2. Міжкультурна комунікація як об’єктивний фактор розвитку бібліотек в мультикультурному та мультимедійному середовищі.

ТЕМА 2.1. Громадські міжнародні організації, асоціації, агенції та їх роль у розвитку міжнародної координації; кооперації, інтеграції та формування єдиного інформаційного простору.

План

1. Громадські, благодійні організації, творчі спілки, інші установи та непідприємницькі товариства і їх роль у формуванні громадянського суспільства.

2. Основні напрями і діяльність міжнародних організацій в рамках ООН, ЮНЕСКО, Європейського Союзу.

3. Професійні об’єднання бібліотекарів: стратегічні напрями діяльності щодо міжнародного співробітництва.

4. Реалізація Державної цільової національно-культурної програми створення Єдиної бібліотечної системи «Бібліотека -XXI».

Література:

3,6,7,9,29,41,46,47,52,57,53,58,59,61,63,74,77,96,07,98,99,100,101,106,109,

113,116,125,126,145,149,152