Особливості бухгалтерського обліку коштів спеціального фонду у Збройних силах України.

Особливості бухгалтерського обліку в бюджетних установах визначаються Бюджетним кодексом України, Законами України «Про Державний бюджет України», Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказами Міністра оборони України, Планом рахунків бухгалтерського обліку та бюджетних установ і організацій і Порядком його застосування, затверджений наказом Головного управління Державної казначейської служби України, Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженою наказом Державної казначейської служби України, та іншими нормативними документами, що містять вказівки з обліку та відображення у звітності операцій бюджетних установ. Бухгалтерський облік є тією системою узагальнення господарської діяльності, котра в подальшому допоможе достовірно проаналізувати таку діяльність, прийняти правильне управлінське рішення і своєчасно виявити допущені помилки. Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством (військовою частиною). Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку [10]. Інформація, котра зібрана, систематизована за єдиною методикою, може бути корисною для подальшого розвитку на даному підприємстві (військовій частині), у відповідній галузі, в цілому по країні та, навіть, за її межами. Доказом цього може слугувати той факт, що ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності регламентується національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (ПСБО), які розробляються і вдосконалюються з урахуванням вимог міжнародних стандартів та особливостей системи обліку, що склалася в Україні відповідно до Наказу Державного казначейства України від 27.07.2000 року №68 «Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання». На сьогодні Міністерством фінансів України запроваджено 31 ПСБО, норми яких охоплюють практично всі основні ділянки обліку (Додаток Д). З 1 січня 2013 року було заплановано ввести нові стандарти бухгалтерського обліку проте Кабінет Міністрів України постановою від 09.01.2013 р. № 11 вніс зміни у свої постанови «Про затвердження Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 - 2015 роки» від 16.01.2007 р. № 34 і «Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи» від 26.01.2011 р. № 59. Так, з заходів з модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 - 2015 роки, затверджених постановою № 34, виключені пп. 6 і 12, які передбачали застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та національних положень (стандартів) фінансової звітності в державному секторі з 2013 року. Також постанову № 34 доповнено новим додатком 2, в якому перераховані заходи щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі на період до 2015 року. Введення в дію пп. 1 і 3 п. 7 і п.п. 4 п. 11 постанови № 59 перенесено на 01.01.2015 р.

Спеціальний фонд, серед таких ділянок, не є виключенням. Власні доходи бюджетних установ мають виконувати доповняльну функцію щодо бюджетних асигнувань і забезпечувати виконання основних завдань зазначених суб’єктів господарювання щодо непокриття доходами загального фонду. З огляду на активне включення бюджетних установ у «виробничу» діяльність, зокрема у процес надання платних послуг, зазначена категорія доходів набуває дедалі вагомішого значення серед інших об’єктів обліку. На спеціальні реєстраційні рахунки бюджетних установ до яких відносяться і військові частини в органах Державної казначейської служби України зараховуються кошти, що надходять на ім'я цих установ. Ці кошти можуть надходити як від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, так і від вищестоящих та підлеглих установ на утримання і виконання доручень. Відправник коштів у розрахункових документах (платіжних дорученнях, квитанціях тощо) в призначенні платежу вказує номер спеціального реєстраційного рахунку, на який повинні бути зараховані кошти, і перераховує їх на спеціальний рахунок органу Державної казначейської служби України, відкритий за певним видом спеціальних коштів. Органи казначейства, в свою чергу, зараховують кошти на спеціальні реєстраційні рахунки установи за видами коштів. Обсяги надходжень до спецфонду кошторису визначаються на основі розрахунків окремо за кожним джерелом надходжень. Утім обчислення роблять, як правило, лише для першої групи власних надходжень, та й то не для всіх. Наприклад надходження від реалізації майна не завжди можна прогнозувати. Часто наперед ми не можемо знати, яке майно будемо списувати й які матеріальні цінності реалізуватимемо, а також які суми відшкодують винні особи.

Організація обліку власних доходів бюджетних установ, що має здійснюватись як на етапі планування показників господарсько-виробничої діяльності, так і на етапі їх фіксування у процесі бухгалтерського обліку, охоплює такі напрями:

- розробка класифікаційної схеми власних доходів бюджетних установ;

- організація планування доходів спеціального фонду;

- організація обліку надходження доходів;

- організація облікових номенклатур;

- організація носіїв облікової інформації.

Власні доходи, доволі різнорідні за своїм характером, поділяються на такі групи:

- доходи за коштами отриманими як плата за послуги, роботи, продукцію;

- інші доходи бюджетних установ.

Кожна з наведених груп поділяється на підгрупи. Зокрема, до доходів, отриманих від надання платних послуг, належать:

- доходи, отримані від надання функціонально-основних послуг бюджетних установ;

- доходи, отримані від господарської чи господарсько-вироб­ничої діяльності;

- доходи в частині оренди приміщень бюджетних установ;

- доходи від реалізації майна.

Група інших доходів бюджетних установ містить:

- благодійні внески, гранти і дарунки, субвенції;

- інші власні доходи бюджетних установ [2],[16].

Зазначена класифікація має досить загальний вигляд, однак вона виокремлює два принципові напрями формування доходів, перший з яких утворюється в результаті господарсько-виробни­чої діяльності, а другий — відображає доходи, які не є наслідком останньої і отримуються для її якомога повнішого забезпечення. У межах поля об’єктів бухгалтерського обліку визначають дещо іншу класифікацію, яка має менш обґрунтовані класифікаційні ознаки (рис. 2.2.1).

 

Рис. 2.2.1. Класифікація власних доходів бюджетних установ
відповідно до побудови плану рахунків бухгалтерського обліку.

Для розрахунків надходжень від платних послуг беруть такі показники:

1) обсяги надання тих чи інших платних послуг у кількісному виразі;

2) площу приміщень, вартість обладнання, що здають в оренду;

3) кількість місць в гуртожитках;

4) розмір плати з розрахунку на одиницю, установлений законодавством;

5) інші розрахункові показники.

Органи Державної казначейської служби України для відображення операцій із спеціальними коштами ведуть одну особову картку з обліку спеціальних коштів, в якій облік ведеться без розподілу на види спеціальних коштів (орендна плата, платне навчання тощо) та коди функціональної класифікації видатків. При відкритті особової картки для обліку спеціальних коштів орган Державної казначейської служби України вводить вхідні дані про надходження і касові видатки зі спеціальних коштів з початку року, з форми N 4 "Звіт про виконання кошторису установи зі спеціальних коштів", що подається у складі документів для відкриття спеціальних реєстраційних рахунків. Картка ведеться наростаючим підсумком з початку року. Залишки та доходи зі спеціальних коштів не розподіляються за кодами економічної класифікації видатків. Установами та організаціями самостійно ведеться аналітичний облік доходів і видатків із спеціальних коштів, в розрізі їхніх видів і кодів функціональної класифікації видатків.

На спеціальні реєстраційні рахунки установ в органах Державної казначейської служби України зараховуються кошти, що надходять на ім'я цих установ. Ці кошти можуть надходити як від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, так і від забезпечувального фінансового органу на утримання і виконання доручень. Відправник коштів у розрахункових документах (платіжних дорученнях, квитанціях тощо) в призначенні платежу вказує номер спеціального реєстраційного рахунку, на який повинні бути зараховані кошти, і перераховує їх на спеціальний рахунок органу Державної казначейської служби України, відкритий за певним видом спеціальних коштів. Органи Державної казначейської служби України, в свою чергу, зараховують кошти на спеціальні реєстраційні рахунки установи за видами коштів.

Всі суми коштів, що надходять готівкою в касу установ, повинні бути внесені на спеціальний реєстраційний рахунок за відповідним видом позабюджетних коштів, із зарахуванням їх на спеціальний реєстраційний рахунок цієї установи. Використання коштів без попереднього зарахування їх на спеціальні реєстраційні рахунки забороняється. Органи Державної казначейської служби України несуть відповідальність тільки за цільовим направленням коштів, згідно з поданими документами, що є підставою для здійснення операцій. Відповідальність за нецільове та неефективне витрачання позабюджетних коштів несуть їх розпорядники. Про всі проведені операції органи Державного казначейства України надають виписки зі спеціальних реєстраційних рахунків, з доданням розрахункових документів, з відбитком штампа казначея.

Для обліку операцій із доходами спеціального фонду Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ передбачено рахунки і субрахунки класу 7 «Доходи». Облік доходів спеціального фонду ведеться на пасивному рахунку 71 «Доходи спеціального фонду».

На субрахунку 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги» обліковуються надходження, отримані військовими частинами від господарської чи виробничої діяльності; плата за оренду майна військових частин; кошти, отримані військовими частинами від реалізації майна. Реалізація майна здебільшого можлива при двох найпоширеніших варіантах:

1) реалізація майна, яке не використовується, морально застаріло, не підлягає відновленню;

2) реалізація відходів, отриманих під час ліквідації об’єкта;

У першому випадку військова частина отримує дозвіл на продаж, укладає договір (для основних засобів – на конкурсних засадах), нараховуємо доходи від реалізації, отримуємо кошти й передаємо продані матеріальні цінності покупцеві. Вибуття реалізованих необоротних активів фіксуються у меморіальному ордері №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів» (форма № 438 (бюджет)). Номери інвентарних об’єктів необоротних активів, що вибули, не присвоюються іншим об’єктам, які надійшли до установи, впродовж трьох років.

У другому випадку, коли реалізують матеріальні цінності, отримані в результаті ліквідації спочатку їх оцінюють на підставі акта оцінки постійно діючої комісії військової частини. Найменування та вартість отриманих матеріальних цінностей зазначають у розділі «Розрахунок результатів списання об’єкта» Акта списання основних засобів (типова форма № ОЗ-3 (бюджет)). Далі оприбутковують їх надходження через меморіальний ордер № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» (форма № 408 (бюджет)). Нараховують доходи від реалізації майна в меморіальному ордері № 14 «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ» (форма № 409 (бюджет)). Безпосередньо надходження коштів від реалізації майна показують у меморіальному ордері №3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України»

На субрахунку 712 «Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ» обліковуються надходження військових частин для виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції.

Субрахунок 713 «Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду» призначений для обліку надходжень військових частин, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету, для здійснення виплат згідно з кошторисом.

Реалізація готових виробів і продукції виробничих (навчальних) майстерень, підсобних, сільських та навчально-дослідних господарств, друкованої продукції, а також реалізація науково-дослідних робіт за договорами з військовими частинами обліковується на рахунку 72 «Доходи від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт».

На субрахунку 723 «Реалізація науково-дослідних робіт за договорами» записується вартість виконаних і зданих науково-дослідних і конструкторських робіт замовниками за договорами. За кредитом субрахунку 723 записується вартість виконаних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і переданих замовникам рахунків до оплати за вартістю, вказаною в угоді. За дебетом субрахунку 723 обліковується фактична вартість виконаних і зданих замовникам робіт.

Результати реалізації після закінчення року відносяться на рахунок 43 «Результати виконання кошторисів».

Субрахунок 741 «Інші доходи бюджетних установ» рахунку 74 «Інші доходи» призначений для обліку доходів, якщо нараховану плату за послугу не можна в повному обсязі віднести до окремого виду доходу спеціального фонду [19].

Власні доходи бюджетних установ, як і доходи загального фонду, підлягають плануванню. Для формалізації результатів планування власних доходів призначено другу складову кошторису — спеціальний фонд. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється за видами доходів та їх джерелами, які визначаються розробленою класифікацією доходів кожної установи відповідного галузевого профілю згідно із затвердженим галузевим переліком.

Щоб забезпечити отримання максимально вірогідного обсягу доходів, необхідно заздалегідь сформувати систему показників, застосовуваних у розрахунках.

Стосовно зазначених видів доходів можна виокремити такі показники:

- за доходами, що отримуються від надання функціонально основних послуг бюджетних установ — кількість студентів, які навчатимуться у плановому періоді на контрактній основі, кількість хворих, яким буде надано медично-лікувальну допомогу за власні кошти, кількість пацієнтів, яким буде надано медично-діагностичну допомогу за власні кошти, кількість відвідувачів музеїв, виставок тощо, а також розмір плати за перелічені послуги;

- за доходами, отримуваними від господарської чи господарсько-виробничої діяльності — кількість виробів, навчально-виробничих майстерень, кількість продукції сільськогосподарських навчальних підсобних господарств та вартість зазначеної продукції, кількість місць у гуртожитках та відомчих квартирах і плата за проживання в них, кількість працівників, які харчуватимуться в установі, та вартість харчування;

- за доходами в частині оренди приміщень бюджетних установ — площа приміщень, кількість обладнання й іншого майна та розмір орендної плати;

- за доходами від реалізації майна — кількість запланованих до реалізації об’єктів необоротних активів (крім будівель і споруд та інших матеріальних активів, зокрема списаних як непридатних до реалізації) і вартість реалізації.

Крім розрахункових показників об’єктом планування щодо власних доходів установи є термін надходження доходів за видами. На підставі зазначених показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом надходжень з урахуванням конкретних умов роботи установи: для вищих навчальних закладів більшість власних доходів прогнозується до надходження у середині І та ІІІ кварталів; для закладів охорони здоров’я лікувально-профілактичного характеру — у зимовий, осінній, весняний періоди; санаторно-курортного типу — переважно в літній період тощо.

Розрахункові показники щодо доходів планового періоду мають формуватися на підставі аналізу фактичного виконання дохідної частини кошторису стосовно доходів спеціального фонду за останній звітний період, з урахуванням очікуваного виконання за період, що передує плановому. Зазначені інформаційні дані також мають бути сформовані до початку процесу планування у вигляді зручних таблиць, графіків порівняння планових і фактичних показників звітних періодів, з відпрацюванням аналітичних висновків щодо кожного факту і фактора відхилення [13].

Організація обліку надходження плати за послуги бюджетних установ, джерелом утворення яких є власні доходи останніх, потребує чіткого визначення механізму розрахунків в частині форми порядку оплати послуг.

Основними формами розрахунків за надання платних послуг бюджетними установами є готівкова та безготівкова. Вибір однієї з них чи їх комбінація визначається умовами господарювання, особливостями галузевої приналежності тощо. Терміни внесення платні мають бути обумовлені відповідними документами — договорами на виконання НДР, контрактами на навчання, угодами на надання медичної допомоги тощо.

Передбачений порядок організація облікових номенклатур за напрямком «Облік власних доходів», при цьому серед переліку облікових номенклатур відповідно до видів власних доходів виокремлюють:

- нарахована плата за навчання, за надання медичних послуг;

- нарахована плата за надані послуги з оренди приміщень;

- нарахована плата за роботу транспорту;

- нарахована плата за користування гуртожитком;

- нарахована плата за харчування;

- здано виконані НДР;

Організація носіїв облікової інформації починається з визначення їх кола. До документів первинного обліку належать договори на надання послуг медичного характеру, контракти на підготовку спеціалістів, договори на виконання НДР, акти на прийняття (здачу) виконаних НДР, орендні угоди, акти на оприбуткування гуманітарної допомоги у формі майна.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 22.06.2012 року № 758 «Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України» для зберігання коштів спеціального фонду і проведення операцій з ними військовим частинам відкривають спеціальні реєстраційні рахунки на єдиному казначейському рахунку відповідного органу Державної казначейської служби.

Для обліку операцій на спеціальних реєстраційних рахунках за коштами спеціального фонду використовуються деякі активні субрахунки класу 3 «Кошти, рахунки та інші активи».

На субрахунку 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги» на підставі виписок Державного казначейства обліковуються кошти, які отримують військові частини від господарської чи виробничої діяльності, плата за оренду майна військових частин, кошти, які отримуються військовими частинами від реалізації майна.

На субрахунку 324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень» обліковуються кошти, які надійшли на ім’я військової частини на виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції, які згідно з чинним законодавством отримують військові частини.

На субрахунку 325 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум» обліковується рух депозитних коштів військових частин, які надійшли в тимчасове розпорядження і з настанням відповідних умов належать поверненню або перерахуванню за призначенням.

На субрахунку 326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду» обліковуються кошти спеціального фонду в частині інших надходжень військової частини [19].

Зі спеціальних реєстраційних рахунків військових частин можуть провадитися перерахування коштів на рахунки вищих і підвідомчих військових частин. Для внутрішніх розрахунків за спеціальним фондом призначено субрахунок 684 «Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за спеціальним фондом», який за своєю побудовою є аналогічним субрахунку 683 «Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за загальним фондом». Активний субрахунок 674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів» призначений для обліку розрахунків за навчання учнів у гуртках при школах, з батьками за утримання дітей у дошкільних закладах, за формений одяг, харчування за місцем роботи тощо [28].

Основні бухгалтерські проведення з обліку доходів спеціального фонду і операцій з ними наведено в Додатку Ж.

Залишок коштів спеціального фонду на кінець року використовуються за цільовим призначенням у наступному бюджетному році.

Витрачання коштів спеціального фонду бюджету провадиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуваннях внесених до них змін.

Із коштів спеціального фонду, не вказаних у кошторисі, видатки проводити не дозволяється [19].

Аналітичний облік отриманих бюджетних асигнувань та доходів за спеціальними коштами (крім капітальних вкладень) ведеться в книзі (картці) аналітичного обліку отриманих асигнувань та в картці (книзі) аналітичного обліку касових видатків за кодами програмної та бюджетної класифікації, статтями кошторису Міністерства оборони України та видами спеціальних коштів, а у військових частинах,до яких зараховані на фінансове забезпечення інші військові частини, - за кожною військовою частиною, що обслуговується.

Для синтетичного обліку руху коштів спеціального фонду призначено меморіальний ордер № 3 «Накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України» (установ банків) – форма № 382 (бюджет) і форма № 382 авт (бюджет). Ордер використовується для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок військової частини доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду. За наявності кількох спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих для військової частини,накопичувальні відомості ведуться окремо за кожним рахунком і нумеруються № 3-1, 3-2, 3-3. Операції з руху коштів спеціального фонду в іноземній валюті оформлюються окремими меморіальними ордерами за видами валют. Записи операцій у накопичувальній відомості здійснюються на підставі щоденних виписок зі спеціальних реєстраційних рахунків із доданими до них підтвердними документами.

Позиція «Сума оборотів за меморіальним ордером» у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги «Журнал-Головна». У разі автоматизованого ведення обліку використовується форма № 382 (бюджет - авто). Меморіальний ордер № 3 підписується виконавцем та особою, що його перевірила, а також начальником фінансово-економічного органу.

Для обліку нарахування доходів спеціального фонду призначений меморіальний ордер № 14 «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ» форма № 409 (бюджет). На кожний вид доходів спеціального фонду відкриваються окремі меморіальні ордери, які нумеруються відповідно № 14-1, 14-2 тощо. У кінці місяця підбиваються усі підсумки. Позиція «Сума оборотів за меморіальним ордером» у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги «Журнал-Головна». У разі автоматизованого ведення обліку використовується форма № 409 (бюджет - авто). Меморіальний ордер № 14 підписується виконавцем та особою, що перевірила ордер, та начальником фінансово-економічного органу.

На підставі відомостей ф. № 327 складається «Зведення відомостей за розрахунки з батьками за утримання дітей» за субрахунком 674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів» ф. № 406 (меморіальний ордер № 15). Усі записи в ордері здійснюються окремо щодо кожної установи (дитячої групи), що обслуговується.

В процесі господарської діяльності, котра є першопричиною формування доходів спеціального фонду також виникає необхідність застосування розрахункових ордерів, ними є меморіальний ордер № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» та меморіальний ордер № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами».

Отже, облікові регістри (реєстри), де фіксується інформація щодо власних доходів бюджетних установ, такі:

- меморіальний ордер № 3 - накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України;

- меморіальний ордер № 4 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами;

- меморіальний ордер № 6 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами;

- меморіальний ордер № 14 — накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ;

Графіки руху носіїв облікової інформації складаються за загальними принципами побудови таких документів (рис. 2.2.2).

 

 

Рис. 2.2.2. Схема руху облікової інформації за напрямком
«Облік доходів спеціального фонду»

Спеціальний фонд займає важливу роль в процесі фінансування Збройних Сил, вже на протязі декількох років є невід’ємною складовою оборонного бюджету як на теренах нашої держави, так і закордоном. З кожним роком все більше рис притаманних господарюючим суб’єктам стають характерними і для військових частин. На перший погляд, заняття невластивою для армії діяльністю є суцільним негативом. Проте, коли в умовах скрутного економічного становища іншого виходу немає, ситуацію, що склалася, варто максимально прилаштувати до особливостей вітчизняної економіки та армії і використовувати її можливості на благо Збройних Сил і держави в цілому. До того ж, існують вдалі приклади таких реформ. Зміни в армії КНР на користь збільшення спецфонду в бюджеті збройних сил почалися як раз з моменту констатації факту неспроможності Народно-Визвольної Армії Китаю успішно вести бойові дії (провал операції у В’єтнамі). Від тоді НВАК щороку спрямовує значні кошти на закупівлю озброєння, військової техніки та навчань військовослужбовців військової справи. Польща слідувала прикладу КНР і вже на даний момент має бажаний структурний розподіл витратних частин бюджету війська. У разі займання спецфондом вагомих позицій, необхідно приділяти велику увагу і бухгалтерському обліку власних надходжень військової частини, котрий загальноприйнятим в усьому цивілізованому світі механізмом узагальнення і відображення господарської інформації для подальшого її аналізу і прийняття правильних управлінських, господарських рішень. Напрямки удосконалення системи формування та шляхи підвищення ефективності використання коштів спеціального фонду військової частини пропонуємо розглянути в наступному розділі.

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

3.1. Проблемні питання системи формування спеціального фонду військової частини

Вітчизняна економіка України, як економіка порівняно молодої держави перебуває на етапі становлення, зміцнення, а тому ще не є самодостатньою та стійкою. Фінансово-господарська сфера України потребувала значних змін з моменту розпаду Радянського Союзу. І вже до 2007 року більшість основних економічних показників (приріст ВВП, рівень реальних доходів населення, інфляція тощо) свідчили про те, що ситуація в країні, хоч ще і не досягла бажаного результату, проте мала ознаки стабілізації. Послідуюча світова криза, з наслідками якої до цього часу бореться світове суспільство, надломило хід розвитку економіки нашої держави. Внаслідок зменшення обсягу реального виробництва, зниження рівня купівельної спроможності громадян, непослідовності уряду в проведенні ефективних реформ, можливості держави щодо повного задоволення оборонних потреб падає. Саме тому у відповідних умовах формування і використання спеціального фонду, як додаткового джерела коштів, набуває особливого необхідного значення. Отже, варто приділити велику увагу для створення сприятливих умов формування спеціального фонду.

Як відомо, для отримання дозволу на створення спецфонду військова частина повинна пройти відповідну процедуру реєстрації бюджетної установи як суб’єкта господарської діяльності, котра завершується одержанням свідоцтва [14], [18].

Однак процедура реєстрації має затяжний характер. Перш за все, військова частина готує пакет необхідних документів та звертається до забезпечувального фінансового органу за довідкою про підтвердження наявності у військової частини всіх ознак суб’єкта господарської діяльності. Надалі командир військової частини надсилає вказані документи за підпорядкованістю через структурні підрозділи Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України. Командувачі видів Збройних Сил України, начальники територіальних управлінь, командири корпусів, керівники структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України стосовно безпосередньо підпорядкованих їм військових частин розглядають надіслані документи, вивчають можливість здійснення військовими частинами господарської діяльності та роблять висновок щодо можливого впливу господарської діяльності. Своє рішення стосовно клопотання командира військової частини висловлюють у письмовій формі в правому верхньому кутку на поданні і надсилають із супроводжувальним листом до Департаменту економічної діяльності Міністерства оборони України [18]. Департамент економічної діяльності Міністерства оборони України після отримання документів формує з них реєстраційну справу і фіксує дату надходження документів в Журналі обліку реєстраційних справ. Рішення про включення військової частини до реєстру або про відмову в реєстрації приймається Міністерство оборони України. У разі реєстрації військової частини Міноборони видає свідоцтво, а військова частина у десятиденний термін з моменту одержання зазначеного свідоцтва інформує про свою реєстрацію податковий орган та орган Державної казначейської служби за своїм місцезнаходженням.

Однак, зазначена процедура є досить розтягнена в часі та потребує клопіткої роботи фінансово-економічного органу. В протиріч цьому виступає той факт, що робочий час працівників фінансового органу і без цього значно загружений. Отже, можуть виникнути труднощі у процесі виділення необхідного часу для отримання свідоцтва про реєстрацію, без якого формування спецфонду неможливе.

Схожа ситуація склалася і в цивільній сфері в процесі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто, засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Адже порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема:

- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

- перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

- внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

- оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Проте, на відміну від Збройних Сил, у цивільному секторі робляться спроби по спрощенню процесу реєстрації. Сьогодні в інформаційному та законодавчому просторі дуже часто використовуються терміни “єдине вікно”, “єдиний офіс”, принцип організаційної єдності. Терміни “єдине вікно” та “єдиний офіс” з’явилися в 2002 – 2004 роках при започаткуванні принципово нової системи обслуговування місцевою владою суб’єктів господарювання при видачі їм дозвільних документів. У ці поняття вкладалася ідея об’єднання всіх дозвільних служб в одному приміщенні, чим вагомо спрощувалось життя підприємцям при проходженні дозвільно-погоджувальних процедур.

Хоча дані реформи теоретично є позитивними змінами в процесі реєстрації суб’єктів господарювання та повинні полегшувати і здешевлювати започаткування власного бізнесу, широкого поширення принцип «єдиного вікна» та «єдиного офісу» не набув або мав деформований характер і лише створював нові труднощі, на нашу думку, у зв’язку з надмірною бюрократизацією суспільства. Виразною ж особливістю збройних формувань є чітка субординація і обов’язкове виконання наказів, тому проведення будь-яких реформ у Збройних Силах матиме швидший і повніший результат. Тому, на нашу думку, наслідком адаптації такого принципу як, наприклад, «єдине вікно» до військової сфери та його впровадження буде значно спрощувати процедуру реєстрації військової частини як суб’єкта господарювання.

У фінансово-економічному управлінні Командування Сухопутних військ Збройних Сил України проведений аналіз фінансово-планових документів військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України на 2012 бюджетний рік, який свідчить про те, що не всіма відповідальними посадовими особами військових частин виконані вимоги пункту 5 “Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України”, затвердженого наказом Міністра оборони України від 12.11.10 № 590.

Проведеним аналізом було виявлено та попереджено нецільове використання коштів на суму 196,12 тис. грн.

Основними порушеннями та недоліками у складанні та поданні фінансово-планових документів на 2012 бюджетний рік були:

1. Подання фінансово-планових документів військовими частинами з порушенням встановлених термінів (із запізненням більше 20 діб);

2. Безоплатне або за заниженою вартістю надання послуг з оренди майна;

3. Недоотримання власних надходжень з реалізації майна;

4. Фінансово-планові документи надані не в повному обсязі, або відсутні;

5. Фінансово-планові документи надані без розрахунків форма №1/ФС за деякими видами видатків;

6. Порушені вимоги Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.11.98 № 400 (надані документи без супровідного листа);

7. Надані фінансово-планові документи за формою, яка не відповідає керівним документам;

8. Заплановані видатки за бюджетними програмами, які в 2012 році не застосовувалися;

9. Заплановані видатки з порушенням класифікації видатків бюджету за кодами економічної класифікації та бюджетними програмами (підпрограмами), а також статтями кошторису Міністерства оборони України;

10. Сплановано_придбання бланків бухгалтерського обліку в розрахунку форми №1/ФС за КЕКВ 2210 стаття 1008, потреба в яких забезпечується централізованим порядком;

11. Безпідставно завищено потребу в коштах (чим порушено основний принцип фінансового забезпечення - науково-обґрунтованого підходу до визначення потреби в коштах);

12. Надано розрахунки форма №1/ФС без обґрунтування заявлених сум та причин збільшення (зменшення) видатків у порівнянні з видатками минулого року;

Зазначені недоліки призводять до нецільового та неефективного використання бюджетних коштів, неврахування дійсної потреби військової частини (установи) відповідальними виконавцями за формування та виконання бюджетних програм (підпрограм), зайвої переписки.