Практичного заняття з хірургії

Тема: «Профілактика хірургічної інфекції»

Навчальна дисципліна: «Хірургія»

Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»

Курс: ІІІ

 

Кількість навчальних годин: 4

 

 

Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом вищої категорії,

Викладачем хірургії

 

 

2012 р.

І. Науково-методичне обґрунтування теми

В роботі медичної сестри особлива увага приділяється дотримування правил асептики – виконанню комплексу профілактичних дій, які направлені проти можливості попадання мікроорганізмів у рану, тканини, органи, порожнини тіла хворого при хірургічних операціях, перев’язках, ендоскопії та інших лікувальних та діагностичних дій. Всього трохи більше 100 років тому, коли хірурги нічого не знали про мікроби та їх ролі в гнійних ускладненнях операційних ран, операції проводилися немитими руками, нестерильними інструментами з гарними різними дерев’яними або кістяними ручками, в глибині яких залишалися сліди крові від попередніх раніше операцій. Хірурги надівали на операцію самі різні мундири, витирали кров губками, рани перев’язували корпією, із старої білизни і плаття обривками нитей. Тому всі рани нагноювалися, а у більшості хворих розвивався сепсис, від якого вони погибали. Після відкриття мікроорганізмів Пастером англійський хірург Лістер вперше у 1867 році поставив ціллю боротьбу з мікробними зараженнями ран, назвав цей метод антисептичним, протигнильним. Методика Лістера, яка заснована на поглядах Пастера о ролі мікроорганізмів у розвитку нагноєння ран, складалася в обеззаражуванні повітря операційної розпилюванням розчину карболової кислоти, обробка рук слабим розчином тієї ж кислоти та занурювання інструментів в більше концентрований розчин 5% карболової кислоти. Перев’язувальний матеріал, який обробляли карболовою кислотою, накладався на рану. Перші результати Лістера потрясли хірургів. Вдалося зберегти ногу хворому при багато осколочному відкритому переломі гомілки. До Лістера при таких переломах робили ампутацію. Антисептичний метод швидко получив широке розповсюдження, у тому числі в Росії, де він вперше був застосований у воєнне – польової хірургії під час боїв на Кавказі. Однак незабаром з’ясувалося, що карболова кислота дуже токсична, причому не тільки для хворого, або і для учасників операції. Карболову кислоту замінили сулемою (ртуті дихлорид) та іншими речовинами. Антисептикою зараз називають комплекс лікувальних прийомів, які направлені на знищення мікробів у рані, патологічному утворенні або у організмі в цілому. Робота медсестри, фельдшера немислима без знань методів асептики і антисептики, так як вся робота проводиться з додержанням правил асептики.

ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ

Засвоїти ІІ

· шляхи попадання інфекції в рану (екзогенну, ендогенну, внутрішньо лікарняну інфекцію);

· види антисептики, їх характеристику;

· фізичні і хімічні властивості антисептичних речовин, виписування рецептів на них;

· техніку оброблення рук за методом Спасокукоцького – Кочергіна, розчинами первомуру (С-4),хлоргексидину біглюконату, стериліум та іншими сучасними препаратами;

· підготовку операційного поля за методом Гроссіха – Філончикова та відповідно до чинних наказів МОЗ України.

Вміти ІІІ

· обробляти руки різноманітними способами;

· обробляти операційне поле;

· проводити підготовку халата до стерилізації, укладання халатів у бікси;

· самостійно надягати стерильний халат, маску, гумові рукавички;

· одягати хірурга перед операцією;

· замінити пошкоджену рукавичку без порушення принципів асептики.

Оволодіти навичками ІІІ

· підготовка і оброблення рук за методом Спасокукоцького – Кочергіна;

· оброблення рук препаратами бактерицидної дії – хлоргексидину біглюконатом, С-4, стериліумом та іншими сучасними препаратами;

· термінова підготовка рук до операції;

· самостійне надягання стерильного халата, гумових рукавичок та маски на себе й на хірурга;

· знімання використаних рукавичок, халата, маски;

· підготовка операційного поля за методом Гроссіха – Філончикова та відповідно до чинних наказів МОЗ України;

· приготування перев’язувального матеріалу: серветок, кульок, турундів.

ІІІ. ЦІЛІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

 

Акцентувати увагу студентів на тому, що без знань асептики і антисептики не можлива практична діяльність середнього медичного працівника і кожного мед. робітника любого рангу. Вся робота медичних працівників проходить з застосу-ванням правил асептики і антисептики. Медичні працівники повинні відповідати за життя хворого, за здоров’я людей. Прививати любов до обраної професії.

ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ	ЗНАТИ	ВМІТИ
Мікробіологія	Види мікробів, їх характеристику	Застосовувати знання на практиці
Догляд за хворими	Методи асептики та антисептики	Застосовувати знання на практиці
Фармакологія з рецептурою	Лікарські препарати, механізм її дії при ліквідації проблем хірургічногопацієнта	Оцінювати можливість практичного використаннялікарських засобів
Хімія	Хімічні речовини, які застосовуються для асептики та антисептики.	Використання на практиці придбаних знань та вмінь

 

V. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ