Методична, пізнавальна, літературна цінність підручників Ушинського «Дитячий світ» та «Рідне слово»

Методична, пізнавальна, літературна цінність підручників Ушинського «Дитячий світ» та «Рідне слово»

Костянтин Дмитрович Ушинський відіграв велику роль у розвитку освіти, школи і педагогічної думки українського народу.

Перебуваючи у відрядженні в країнах Західної Європи К.Д.Ушинський вивчає проблеми жіночої освіти та шкіл для малолітніх дітей. Великий педагог дбав про те, щоб жінка досягла високого рівня педагогічної майстерності і могла самотужки займатися початковим навчанням дитини. З цією метою він написав і видав підручники “Дитячий світ” (1861) та “Рідне слово” (1864), щоб полегшити для матері та зробити для неї приємною працю початкового навчання, а також в цих наукових працях подає основи дидактики.

Праця “Рідне слово” видавалась протягом багатьох років в середньому тричі на рік і витримала близько 150 видань. Популярність підручника, пояснюється вмілим використанням у ньому традицій української народної педагогіки. У “Рідному слові” вміщено прислів`я, баєчки і жарти, народні казки та пісні. Педагог звертає увагу матері на “педагогічну вроджену здібність”, яка притаманна жіночій природі у вихованні малюка. В жінці-матері ствержується вроджене прагнення навчати й розвивати своїх дітей.

„Рідне слово" використовувалося для класного читання дітей і водночас для розвитку їх мислення та мовлення, усного та писемного. Крім художнього матеріалу (віршів, казок, байок, прислів´їв, приказок, загадок) та невеличких розповідей морального змісту, педагог вміщує тут власні статті про поняття і явища живої і неживої природи, які відрізнялися доступним змістом, чіткістю, послідовністю викладу. Книга припускала не традиційне вивчення мови, навчання техніки читання, письма, усної мови, а навчання, тісно пов'язане з розвитком думки дітей.

„Дитячий світ" (2 частини) був призначений для підвищеної початкової освіти і поєднував матеріал пояснювального читання з елементарними відомостями про основи наук. В.Я.Струминський зазначав, що К.Д.Ушинський про цю книгу писав: „Складена мною книга для читання призначається для класів російської мови, але статті і під статтями питання, розумові, словесні і письмові вправи я намагався розташовувати так, щоб викладач, керуючись порадами, міг би легко при читанні і після читання користуватися всіма вигодами наочного навчання і поступово розвивати і вправляти душевні здібності дітей, привчаючи їх... до правильного і точного словесного і письмового виразу думок..."

Засвоєння рідної мови, на думку К.Ушинського, буде мати розвивальне значення, якщо вивчатиметься у зв'язку з матеріалом природи і життя. В книзі, крім літературної хрестоматії, був зібраний науковий матеріал з природознавства, географії, історії.

 

Глибока народність казок О. Пушкіна «Казка про рибалку та рибку», «Казка про попа і наймита його Балду», «Казка про золотого півника», «Казка про царя Салтана».

Олександр Пушкін народився 26 травня (6 червня за новим стилем) 1799 р. у Москві.

У листі до брата Пушкін писав про народні казки «Що за розкіш ці казки, кожна є поемою». Сам поет написав п’ять казок: «Казка про попа й наймита його Балду» (1830), «Казка про царя Салтана, про сина його славного й могутнього богатиря князя Гвiдона Салтановича та про прекрасну царівну Лебедицю» (1831), «Казка про рибалку та рибку» (1833), «Казка про мертву царівну та сімох богатирів» (1833), «Казка про золотого півника» (1834).

В основу більшості казок поет поклав народну творчість. Зокрема у своїх творах Пушкін спирався на сюжети таких народних казок: у «Казці про царя Салтана...» – «Косоручка»; у «Казці про рибалку та рибку» – «Жадібна баба»; у «Казці про мертву царівну...» – «Чарівне дзеркало».

Більшість казок Пушкіна має сатиричний характер, i, на відміну від народних казок, його сатира більш соціально загострена.

Так, «Казка про попа i наймита його Балду» уїдливо висміює духовенство. В образі попа Пушкін викриває тих церковнослужителів, що не гідні свого високого покликання. Наймит Балда хоч і носить не дуже гарне ім’я, втілює найкращі риси народного характеру: працелюбство, щиросердість, кмітливість, справедливість.

У «Казці про золотого півника» сатирично зображений головний герой, підстаркуватий цар Дадон. Це політична сатира, написана поетом у період загостренням взаємин із російським імператором. Так у листі вiд 1834 р. Пушкін писав: «Не дай бог синові йти по моїх слідах, писати вiршi та сваритися з царями... Батогом обуха не перебити».

Сатиричний образ цариці поет створює i в «Казці про рибалку та рибку». Здобуваючи новий соціальний статус, зла баба стає все жорстокішою. Так, будучи столовою дворянкою, б’є старанних слуг, а свого доброго чоловіка на стайню до коней послала.

Герой «Казки про царя Салтана...», на перший погляд, видається більш привабливим за Дадона чи користолюбної баби. Однак Салтан має чимало негативних рис. Слабовілля, легковірність та злочинне для монарха невміння розбиратися в людях мало не призводить до непоправної трагедії: закуті в бочці й кинуті в море, його дружина й син Гвідон дивом залишаються серед живих.

Як бачимо, у своїх казках Пушкін порушує важливі соціально-політичні проблеми. Сатирично викриваючи можновладців, автор продовжує традиції російського фольклору.

 

Значення спадщини С. Маршака

Література була життям Маршака: його творча спадщина широка і різноманітна. Воно включає казки та історії для дітей, ліричні твори для дорослих, численні переклади текстів англомовних письменників, що стали класикою завдяки виразності і точності мовних зворотів автора. Найпопулярнішим пластом його творчості стали твори для дітей. Хто не знайомий з дивовижною казкою "Дванадцять місяців"? Кому батьки не читали в дитинстві "Кошкин дом"? Або "Багаж" для шкільного віку, на фінальних словах якого "Однак за час шляху собака могла підрости" посміхаються і дорослі, і діти? А ще "Розумні речі", "Розсіяний з вулиці Бассейнної", "Казка про розумне мишенятко" та інші. Його вірші і казки зрозумілі й улюблені дітлахами, вони легко запам'ятовуються, читаються майже співучо. Маршак пише з гумором на сучасні і зрозумілі для дітей теми, змушуючи їх не тільки сміятися, а й звертати увагу на оточуючих, дивитися по сторонах більш уважно. Збірник "Казки, пісні, загадки", в якому зібрані кращі твори автора для дітей, багаторазово перевидавався і перекладений на багато мов. І сьогодні творчість письменника залишається улюбленою великими і маленькими, а біографія Маршака - предметом пильного вивчення і щирого інтересу.

 

Методична, пізнавальна, літературна цінність підручників Ушинського «Дитячий світ» та «Рідне слово»

Костянтин Дмитрович Ушинський відіграв велику роль у розвитку освіти, школи і педагогічної думки українського народу.

Перебуваючи у відрядженні в країнах Західної Європи К.Д.Ушинський вивчає проблеми жіночої освіти та шкіл для малолітніх дітей. Великий педагог дбав про те, щоб жінка досягла високого рівня педагогічної майстерності і могла самотужки займатися початковим навчанням дитини. З цією метою він написав і видав підручники “Дитячий світ” (1861) та “Рідне слово” (1864), щоб полегшити для матері та зробити для неї приємною працю початкового навчання, а також в цих наукових працях подає основи дидактики.

Праця “Рідне слово” видавалась протягом багатьох років в середньому тричі на рік і витримала близько 150 видань. Популярність підручника, пояснюється вмілим використанням у ньому традицій української народної педагогіки. У “Рідному слові” вміщено прислів`я, баєчки і жарти, народні казки та пісні. Педагог звертає увагу матері на “педагогічну вроджену здібність”, яка притаманна жіночій природі у вихованні малюка. В жінці-матері ствержується вроджене прагнення навчати й розвивати своїх дітей.

„Рідне слово" використовувалося для класного читання дітей і водночас для розвитку їх мислення та мовлення, усного та писемного. Крім художнього матеріалу (віршів, казок, байок, прислів´їв, приказок, загадок) та невеличких розповідей морального змісту, педагог вміщує тут власні статті про поняття і явища живої і неживої природи, які відрізнялися доступним змістом, чіткістю, послідовністю викладу. Книга припускала не традиційне вивчення мови, навчання техніки читання, письма, усної мови, а навчання, тісно пов'язане з розвитком думки дітей.

„Дитячий світ" (2 частини) був призначений для підвищеної початкової освіти і поєднував матеріал пояснювального читання з елементарними відомостями про основи наук. В.Я.Струминський зазначав, що К.Д.Ушинський про цю книгу писав: „Складена мною книга для читання призначається для класів російської мови, але статті і під статтями питання, розумові, словесні і письмові вправи я намагався розташовувати так, щоб викладач, керуючись порадами, міг би легко при читанні і після читання користуватися всіма вигодами наочного навчання і поступово розвивати і вправляти душевні здібності дітей, привчаючи їх... до правильного і точного словесного і письмового виразу думок..."

Засвоєння рідної мови, на думку К.Ушинського, буде мати розвивальне значення, якщо вивчатиметься у зв'язку з матеріалом природи і життя. В книзі, крім літературної хрестоматії, був зібраний науковий матеріал з природознавства, географії, історії.