Нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили

втрату працездатності” належать до:

а) загальних законів України, що визначають основні положення про охорону праці;

б) спеціальних законодавчих актів, що визначають основні положення про охорону праці;

в) нормативних документів про охорону праці, що діють тільки в межах об’єкта господарювання.

44. Положення про комісію з питань охорони праці на підприємстві належать до:

а) загальних законів України, що визначають основні положення про охорону праці;

б) спеціальних законодавчих актів, що визначають основні положення про охорону праці;

в) нормативних документів про охорону праці, що діють тільки в межах об’єкта господарювання.

45. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів належать до:

а) загальних законів України, що визначають основні положення про охорону праці;

б) спеціальних законодавчих актів, що визначають основні положення про охорону праці;

в) нормативних документів про охорону праці, що діють тільки в межах об’єкта господарювання.

46. Положення про службу охорони праці на підприємстві належать до:

а) загальних законів України, що визначають основні положення про охорону праці;

б) спеціальних законодавчих актів, що визначають основні положення про охорону праці;

в) нормативних документів про охорону праці, що діють тільки в межах об’єкта господарювання.

47. Санітарні норми належать до:

а) загальних законів України, що визначають основні положення про охорону праці;

б) спеціальних законодавчих актів, що визначають основні положення про охорону праці;

в) нормативних документів про охорону праці, що діють тільки в межах об’єкта

господарювання.

48. Кодекс законів про працю України належить до:

а) загальних законів України, що визначають основні положення про охорону праці;

б) спеціальних законодавчих актів, що визначають основні положення про охорону праці;

в) нормативних документів про охорону праці, що діють тільки в межах об’єкта

господарювання.

Перелік посадових осіб підприємства, що повинні проходити попередню та

періодичну перевірку знань з охорони праці, належить до:

а) загальних законів України, що визначають основні положення про охорону праці;

б) спеціальних законодавчих актів, що визначають основні положення про охорону праці;

в) нормативних документів про охорону праці, що діють тільки в межах об’єкта

господарювання.

50. Будівельні норми і правила належать до:

а) загальних законів України, що визначають основні положення про охорону праці;

б) спеціальних законодавчих актів, що визначають основні положення про охорону праці;

в) нормативних документів про охорону праці, що діють тільки в межах об’єкта

господарювання.

51. Інструкції з питань охорони праці для працівників належать до:

а) загальних законів України, що визначають основні положення про охорону праці;

б) спеціальних законодавчих актів, що визначають основні положення про охорону праці;

в) нормативних документів про охорону праці, що діють тільки в межах об’єкта

господарювання.

Положення про порядок атестації робочих місць на підприємстві щодо їхньої

відповідності нормативним актам належать до:

а) загальних законів України, що визначають основні положення про охорону праці;

б) спеціальних законодавчих актів, що визначають основні положення про охорону праці;

в) нормативних документів про охорону праці, що діють тільки в межах об’єкта

господарювання.

53. Вступний інструктаж з питань охорони праці проводить:

а) роботодавець;

б) спеціалісти служби охорони праці;

в) керівник структурного підрозділу.

54. Первинний інструктаж з питань охорони праці проводять:

а) з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу;

б) з працівниками за наявності шкідливих і небезпечних чинників;

в) на вимогу представників Держгірпромнагляду.

55. Первинний інструктаж з питань охорони праці проводить:

а) роботодавець;

б) спеціалісти служби охорони праці;

в) керівник структурного підрозділу.

56. Повторний інструктаж з питань охорони праці проводять:

а) з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу;

б) з працівниками, лише за наявності шкідливих і небезпечних чинників;

в) на вимогу представників Держгірпромнагляд.

57. Повторний інструктаж з питань охорони праці проводить:

а) роботодавець;

б) спеціалісти служби охорони праці;

в) керівник структурного підрозділу.

58. Вступний інструктаж з питань охорони праці проводять:

а) з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу;

б) з працівниками за наявності шкідливих і небезпечних чинників;

в) на вимогу представників Держгірпромнагляду.

59. Проходження вступного інструктажу підтверджується підписами:

а) особи, що проходила інструктаж, та керівника відділу кадрів;

б) особи, що проходила інструктаж, та спеціаліста служби охорони праці;

в) особи, що проходила інструктаж, та керівника структурного підрозділу.

60. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці буває:

а) адміністративна; б) матеріальна; в) моральна; г) дисциплінарна; д) кримінальна.

61. Дія закону України “Про охорону праці” поширюється на:

а) державні підприємства; б) приватні підприємства; в) відкриті акціонерні товариства;

г) закриті акціонерні товариства.

62. Управління фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють:

а) представники парламенту України;

б) представники Кабінету Міністрів України;

в) представники всеукраїнського об’єднання профспілок;

г) представники всеукраїнського об’єднання роботодавців;

д) представники політичних партій та їхніх об’єднань.

63. Роботодавець як страхувальник має право:

а) захищати свої права та законні інтереси у суді;

б) захищати права та законні інтереси своїх працівників у суді;

в) брати участь у визначенні знижок чи надбавок до страхового тарифу;

г) встановлювати клас професійного ризику виробництва;

е) визначити розмір страхових тарифів;

д) відмовитися від сплати страхових внесків, якщо на його підприємстві немає нещасних випадків.

Роботодавець як страхувальник зобов’язаний інформувати Фонд соціального

страхування від нещасних випадків про:

а) кожний нещасний випадок;

б) кількість працівників;

в) зміну технології робіт;

г) графік відпусток працівників;

д) зміну виду діяльності підприємства;

е) скорочення штату працівників;

ж) річну суму заробітної плати;

з) річний обсяг реалізованої продукції.

65. Застрахована особа від нещасного випадку має право:

а) сама брати участь у розслідуванні нещасного випадку;

б) брати участь у розслідуванні

нещасного випадку разом з представником профспілкового органу;

в) довіряти брати участь у розслідуванні нещасного випадку своїй довіреній особі;

г) не брати участі у розслідуванні нещасного випадку;

д) заборонити проведення розслідування нещасного випадку.

Нещасний випадок не визнається пов’язаним з виробництвом і складають акт за

формою НПВ, якщо нещасний випадок стався з працівником під час:

а) перебування на робочому місці протягом робочого часу;

б) приведення в порядок знарядь виробництва після закінчення роботи;

в) використання в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця;

г) скоєння злочину або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

д) виконання трудових посадових обов’язків;

е) проїзду на роботу на транспортному засобі підприємства;

ж)використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу роботодавця.

67. Акт розслідування нещасного випадку за формою Н–5 надсилають:

а) потерпілому або довіреній особі;

б) керівнику структурного підрозділу, де стався нещасний випадок;

в) відповідному органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

г) відповідному територіальному органу Держгірпромнагляд;

д) профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

е) керівникові служби охорони праці підприємства.