С. Санаторно-курортне лікування

D. Лікування цитостатиками

Е. Курс плазмаферезу

507. Жінка 59 років, протягом 12 років страждає суглобовою формою ревматоїдного артриту. Останні 6 мі­сяців стан здоров'я погіршився, з'я­вився біль у ділянці серця, задишка, посилилась слабкість. Об'єктивно: температура тіла 37,8 °С, шкіра бліда, дрібнокраплинні крововиливи на тулубі та кінцівках. У легенях – роз­сіяні сухі хрипи. Пульс - 96/хв. АТ -170/100 мм рт. ст., межі серця зміщені вліво, над усіма точками систолічний шум. Печінка+2. У крові: Ер–3,2х10^І2/л, НЬ–108 г/л, Л–4,8х10⁹/л, ШОЕ–50 мм/год., Тр–120х10⁹/л. В сечі: пи­тома вага – 1018, білок – 3,24 г/л, Л – 10-12 в п/з, Ер – 2-4 в п/з. Яка най­більш вірогідна причина погіршення стану хворої?

А. Тромбоцитопенія

В. Серцева недостатність

С. Анемія

D. Васкуліт

Е. Артеріальна гіпертензія

508. Жінка 51 років, хворіє на су­глобову форму ревматоїдного артриту з ураженням дрібних суглобів кистей, приймає нестероїдні протизапальні ліки, але захворювання прогресує, з'я­вився біль у колінних та гомілково-ступневих суглобах, вранішня скутість до 12 години дня. Яку комбінацію лі­ків доцільно призначити?

А. Кризанол, диклофенак натрію

В. Преднізолон, плаквеніл

С. Алопурінол, ібупрофен

D. Румалон, напроксен

Е. Артепарон, вольтарен

509. Жінка 31 року, протягом 3-х років скаржиться на біль та припух­лість променево-зап'ясткових та п'яст­ково-фалангових суглобів, вранішню скутість до 1,5 годин. Два тижні тому з'явився біль, припухлість та почер­воніння колінних суглобів, підвищен­ня температури тіла до 37,5 °С. Лікувалась нерегулярно. При обстеженні внутрішніх органів патологічних змін не знайдено. Встановлено діагноз - ревматоїдний артрит. Які зміни на рентгенограмах суглобів найбільш імовірні?

А. Кісти у субхондральній кістці

В. Звуження суглобової щілини, субхондральний остеосклероз

С. Звуження суглобової щілини, узури

D. Численні крайові остеофіти

Е. Остеоліз епіфізів

515. Хвора страждає на ревматоїд­ний артрит, суглобова форма, більше 1 року. Має швидкопрогресуючий пере­біг хвороби. Рентгенологічно підтвер­джено наявність крайових узур. Лікування яким базисним препаратом найдоцільніше?

А. Кризанол

В. Делагіл

С. Преднізолон

D. Диклофенак натрію

Е. Аспірин

523. У хворої 50 років скарги на біль, припухлість, скутість суглобів кистей, стоп та колінних суглобів. При огляді – ульнарна девіація кистей, припухлість міжфалангових суглобів. На рентгенограмі: виражений остеопороз кісток, поодинокі узури, звуження міжсуглобових щілин. Встановлено діагноз - ревматоїдний артрит. Які ла­бораторні показники найбільш харак­терні для даного захворювання?

А. Підвищений рівень сечової кис­лоти в крові і сечі

В. Позитивний РФ та підвищення рівня фібриногену

С. Наявність М-градієнту, висока ШОЕ

D. Підвищення рівня КФК і міо­глобіну

Е. Нейтрофільний лейкоцитоз, бі­лок Бен – Джонса

530. Хвора 27 років, яка хворіє на ревматоїдний артрит протягом 7 міся­ців, об'єктивно має набряки ліктьових, променево-зап'ясткових, колінних та гомілково-стопних суглобів, ревмато­їдні вузлики в ділянці ліктьових су­глобів. У крові: ШОЕ - 56 мм/г, СРБ (+++). На рентгенограмах суглобів ви­являється виражений остеопороз. Що є базисною терапією в такій ситуації?

А. Диклофенак натрію

В. Індометацин

С. Метотрексат

D. Преднізолон

Е. Мелоксикам

533. У хворої, 38 років, відмічаєть­ся ранкова скутість у всьому тілі, осо­бливо у суглобах верхніх та нижніх кінцівок, які зникають після активних рухів через 30-60 хв., артрит п'ястно-фалангових та проксимальних міжфалангових суглобів, субфебрильна тем­пература, ШОЕ - 45 мм/год. Рентге­нологічно відзначається остеопороз та узурація суглобової поверхні дрібних суглобів кистей та стоп. Який най­більш імовірний діагноз?

А. Псориатична артропатія

В. Ревматоїдний артрит

С. Деформуючий остеоартроз

D. Системний червоний вовчак

Е. Реактивний поліартрит

545. Хвора Т., 46 років, скарги на постійний біль в пальцях рук. При огляді кистей рук - шкіра тонка, блі­да, симетричний набряк міжфалангових суглобів, пальці веретеноподібної форми з ульнарною девіацією, дефор­мовані, обмежені в розгинанні. При пальпації шкіра волога, гаряча на до­тик, м'язи кистей атрофовані. Для якого захворювання характерні вияв­лені зміни кистей рук?

А. Хвороба Дюпюіїтрена

В. Деформуючий остеоартроз

С. Склеродермія

D. Ревматоїдний артрит

Е. Подагра

547. Хворий Т., 36 р., скарги на біль в дрібних суглобах рук, ніг, в правому колінному суглобі. Огляд: суглоби де­формовані, правий колінний суглоб збільшений в об'ємі (вільна рідина). Пункція: одержано 10 мл мутної ріди­ни, кількість клітин в 1 мкл - 20 000 (нейтр. - 78 %, мононуклеари - 22 %, рагоцити - 40 %). Заг. білок - 52 г/л, глюкоза - 2,8 ммоль/л. Ревматоїдний фактор (+). Якому захворюванню мо­жуть відповідати такі клініко-лабора­торні дані?

А. Деформуючий остеоартроз

В. Ревматоїдний артрит

С. Неспецифічний бактеріальний артрит

D. Реактивний артрит

Е. Подагра

550. Хвора 36 років, звернулась із скаргами на вранішню скутість у сугло­бах кистей, погіршення апетиту та сну, зниження маси тіла на 12кг за останніх 6 місяців. Хворіє 12 років. Лікувалась ортофеном, делагілом. При огляді кис­тей звертає на себе увагу веретенопо­дібна форма пальців, ульнарна девіація пальців обох кистей. Кисті нагадують "плавники моржа". Найбільш можлива рентгенологічна картина?

А. Відсутність усяких змін

В. Остеопороз та невеликі крайові остеофіти

С. Звуження суглобових щілин та численні узури

D. Звуження суглубової щілини та наявність "пробійників" в епіфізах

Е. Локальний остеопороз та субхондральний склероз

569. Хвора М., 42 р, скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей, ранко­ву скутість. Хворіє 2 роки. Об'єктивно: деформація міжфалангових прокси­мальних суглобів кистей, атрофія м'я­зів кистей. Аналіз крові: НЬ - 96 г/л, Л - 3,6х10⁹/л, ШОЕ - 38 мм/год., LЕ-клітини (+). Rö -графія кистей: епіфі-
зарний остеопороз, крайові ерозії, зву­ження суглобової щілини. Ваш діагноз?

А. Системна склеродермія

В. Подагричний артрит

С. Системний червоний вовчак

D. Ревматоїдний артрит

Е. Деформуючий остеоартроз

570. Хворий А., З6р, скаржиться на біль в ліктьових суглобах, в пальцях
кистей, ранкову скутість рухів трива­лістю до 1 год. Хворіє 6 місяців. Об'єк­тивно: t - 37,8 °С. Контури проксималь­них міжфалангових суглобів згладжені. Аналіз крові: НЬ - 106 г/л, Л - 4,2х10⁹/л, ШОЕ - 36 мм/год. РФ(-). Rо-графія
кистей: суглобова щілина збережена, початковий остеопороз. Ваш діагноз?

А. Системний червоний вовчак

В. Ревматичний поліартрит

С. Деформуючий остеоартроз

D. Системна склеродермія

Е. Ревматоїдний артрит

571. Хворий К., 46 років, скаржить­ся на біль в дрібних суглобах кистей, стоп, скутість рухів впродовж 2 годин зранку. Хворіє кілька років, t - 37,4 °С. При огляді: суглоби деформовані, атрофія м'язів кистей. Аналіз крові: НЬ - 110 г/л, Л - 8,0х10⁹/л, ШОЕ-34 мм/год. Сечова кислота - 0,260 ммоль/л. Rо-графія кистей, стоп - ос­теопороз, кістовидні просвітлення в епіфізах до 3 мм. Ваш діагноз?

А. Подагричний артрит

В. Ревматоїдний артрит

С. Ревматичний поліартрит

D. Системна склеродермія

Е. Системний червоний вовчак

572. Хвора Н., 60 років, скаржиться на ранкову скутість в суглобах обох кис­тей, обмеженість рухів. Об'єктивно: лік­тьова девіація обох кистей, деформація II, III пальців по типу "шиї лебедя" з обох боків, западіння міжкісткових про­міжків. Підвищення титру РФ у сиро­ватці крові. Рентгенологічно: епіфізарний остеопороз, звуження суглобових щілин, підвивихи. Який ваш діагноз?

А. Деформуючий остеоартроз

В. Ревматичний поліартрит

С. Ревматоїдний артрит

D. Синдром Рейтера

Е. Подагричний артрит

573. Хвора М, 28 років, скаржить­ся на припухлість та болючість у II, III проксимальних міжфалангових сугло­бах обох кистей, ранкову скутість, яка триває більше 3-х годин. Об'єктивно: пальці у вигляді веретена, рухи обме­жені, болючість при пальпації ураже­них суглобів. Наявність підвищених титрів РФ у сироватці крові. Який Ваш діагноз?

А. Ревматоїдний артрит

В. Ревматичний поліартрит

С. Деформуючий остеоартроз

D. Синдром Рейтера

Е. Подагричний артрит

577. Хвора С, 48 років, скаржиться на біль в дрібних суглобах кистей, особливо інтенсивний у другу поло­вину ночі та ранком, скутість ранком
впродовж 4 годин. Об'єктивно: ура­ження міжфалангових проксималь­них суглобів, їх деформація, підвиви­хи, атрофія міжкісткових м'язів. Хворіє 5 років. Який попередній діагноз можна виставити?

А. Ревматоїдний артрит

В. Ревматичний артрит

С. Подагричний артрит

D. Деформуючий артроз

Е. Реактивний артрит

587. Хвора Р., 34 р., захворіла 3 міся­ці тому після гострої респіраторної ін­фекції. З'явився біль в міжфалангових, а потім через 2 тижні в колінних суглобах, ранкова скутість, підвищилась температура тіла до 38,0°С. Суглоби проксимальні міжфалангові, п'ястно-фалангові, колінні припухлі, рух обмежений за рахунок болю. Тони сер­ця збережені, шуми відсутні. У крові: ШОЕ - 45 мм/год., СРБ (+++), реакція Ваалера - Роузе - 1:128. Ваш діагноз?

А. Ревматоїдний артрит

В. Ревматичний поліартрит

С. Подагрична артропатія

D. Остеоартроз

Е. Реактивний поліартрит

 

1. Хвора 18 років, звернулась в лікарню зі скаргами інтенсивний біль в суглобах кистей, променевозап’ястних, ліктьових, колінних. Стан погіршився після перенесеної ГРВІ. Температура тіла – 37,5-38,2°С. На фоні прийому антибіотиків виникла гіперемія шкіри обличчя. Об’єктивно: гіперемія та лущення шкіри спинки носу та щік. Шум тертя плеври зправа. Пульс – 96 за хв. Систолічний шум на верхівці. Суглоби кистей набряклі. В ЗАК: лейкопенія, ШОЕ – 54 мм/год. В ЗАС: білок 0,3 г/л. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

А. Ревматична хвороба: поліартрит, кардит;

В. Медикаментозна хвороба;

С. Ревматоїдний артрит;

Д. Реактивний артрит;

Е. Системний червоний вовчак.

 

2. У хворої 26 років, у зв’язку з системними ураженнями шкіри, суглобів, судин, серозних оболонок та серця, які виникли після фотосенсибілізації, підозрюють СЧВ. Виявлено LE- клітини, антитіла до нативної ДНК, одиничні антицентромірні антитіла, РФ – 1:100, реакція Васермана – позитивна, ЦІК – 120 од. Які імунологічні показники вважаються специфічними для СЧВ?

А. антицентромірні антитіла;

В. Ревматоїдний фактор;

С. Імуноглобулін А;

Д. Підвищення ЦІК;

Е. Антитіла до нативної ДНК.

 

3. У хворої 30 років, після аборту зросла температура тіла до 38,5С, з’явився біль в мілких суглобах кистей, набряки нижніх кінцівок та обличчя. ЗАК: ер – 2,6*10¹²/л, Нb – 98 г/л, л. – 2*10⁹/л, ШОЕ – 58 мм/год. ЗАС: білок – 3,1 г/л, ер. – 10-15 в п/з. Про яке захворювання можна думати в даному випадку?

А. Вузликовий периартеріїт;

В. СЧВ;

С. Гострий гломерулонефрит;

Д. Сепсис;

Е. Системну склеродермію.

 

4. Жінка 40 років скаржиться на слабкість, швидку втомлюваність, підвищення температури тіла, висип на шкірі обличчя, біль в мілких суглобах кистей та ліктьових суглобах. Хворіє протягом 3 років. При огляді: на щоках еритематозний висип у вигляді "метелика"; променевозап’ястні та ліктьові суглоби вражені симетрично, набряклі; над легенями шум тертя плевры. В крові: анемія, лейкопенія, лімфопенія. В сечі: протеїнурія та циліндрурія. Які антитіла найбільш вірогідно виявити в даному випадку?

А. До нативної ДНК;

В. До міоцитів;

С. До ендотеліальних клітин;

Д. Ревматоідного фактору;

Е. до міозину;

 

5. У жінки 23 років, яка хворіє синдромом Рейно протягом 5 років, місяць тому відмітила підвищення температури тіла, біль в суглобах, гіперемія обличчя, схуднення, слабкість. ЗАК: л. – 3,2*10⁹/л, ШОЕ – 38 мм/год. Дослідження яких імунологічних показників буде мати найбільшу діагностичну цінність?

А. Кількість Т-супресорів;

В. Антитіла до dsДНК;

С. Антитіла до фосфоліпідів;

Д. Рівень імуноглобулінів сироватки крові;

Е. Кількість Т-лімфоцитів;

1. Хвора 32 років скаржиться на біль в мілких суглобах кистей, парестезії в кінчиках пальців, слабкість, порушеня ковтання. Хворіє 15 років. Об’єктивно: амімічність обличчя, вкорочення нігтьових фаланг, ущільнення шкіри в ділянці плечового поясу. При Rg-досліджені легень виявлено базальний пневмосклероз, при флюорографії – звуження стравоходу в кардіальному відділі. ЗАК: л. – 9,8*10⁹, ШОЕ – 22 мм/год, γ-глобулін 22%. Ваш діагноз?

А. Дерматоміозит;

В. Системна склеродермія;

С. Мікседема;

Д. СЧВ;

Е. Ревматоїдний артрит;

 

2. У жінки 43 років об’єктивно виявлено гіпомімія (кисетний рот), згинальна контрактура пальців кистей рук. Які зміни стравоходу характерні для даного захворювання?

А. Гранулематозне запалення;

В. Виразки слизової оболонки;

С. Дивертикульоз;

Д. Підслизовий фіброз;

Е. Злоякісне переродження;

3. Жінка 50 років, скаржиться на набряк кистей, гіперпігментація шкіри обличчя, грудної клітки, погіршення проходження твердої їжі по стравоходу. Хворіє 5 років. Об’єктивно: ніс загострений, симетричне потовщення, натяг та індурація шкіри пальців. Над легенями вислуховуються сухі хрипи, тони серця глухі, ритм неправильний, акцент ІІ тону над легеневою артерією, ЧСС – 98 за 1 хв. ЗАК: прискорення ШОЕ, гіпергамаглобулінемія. Який механізм розвитку захворювання?

А. Утворення антитіл до нативної ДНК;

В. Порушення фіброзоутворення та мікроциркуляції;

С. Утворення антитіл до ендотеліальних клітин;

Д. Утворення антитіл до міозитів;

Е. Утворення антитіл до РНК.

 

1. Протягом 3 місяців у хворого спостерігається лихоманка з температурою до 38°С, біль за грудиною, підвищення артеріального тиску до 170/100 мм. рт. ст. В аналізі крові до 40% еозинофілів. В аналізі сечі білок 1,05 г/л, ер. 8-10 в полі зору. Найбільш ймовірно, що бронхообструктивний синдром є проявом:

1.Системной склеродермії

2. *Вузликового поліартеріїту

3. Гранулематозу Вегенера

4. Фіброзуючого альвеоліту

5. Синдрому Гудпасчера

 

2. Хвора С., 30 років. Скаржиться на напади ядухи. На протязі 3 місяців у хворої спостерігається лихоманка з пдвищенням температури до 38°С, біль за грудиною, підвищення АТ до180/110 мм. рт. ст., поліневрит. В аналізі крові гіпереозинофілія (еозинофіли до 43%), в аналвзі сечі протеїнурія до 1,65г/л, вилужені еритроцити до 12-15 в полі зору. Імунологія крові: підвищення рівня Ig М, РФ, АНФ (антинуклеарного фактору). Набільш ймовірно, що напади ядухи є проявом:

1.Фіброзуючого альвеоліту

2.Пневмоцистної пневмонії

3. *Вузликового поліартеріїту

4. Гранулематозу Вегенера

5. Синдрому Гудпасчера

 

4. Хворий 28 років звернувся зі скаргами на постійне підвищення температури до 38-38.5°С, біль в литкових м´язах, м´язову слабкість за останніх 4 місяця, схудла на 8 кг.. Для установлення діагнозу необхідно:

1. Визначити титр анти-ядерних антитіл
2. *Провести біопсію мілких та середніх артерій
3. Провести HLA типування
4. Визначити титр до Borrelia Burgdoferi
5. Визначити титр ревматоїдного фактора

 

5. Хворий 32 років скаржиться на підвищення температури до 38,5° С, озноб, загальну слабкість,біль в попереку, наявність сечі рожевого кольору, втрата ваги до 10кг. Захворювання зв´язує з перенесеним грипом. Об´єктивно- шкіряні покриви бліді, вологі при пальпації. Тони серця приглушені, ЧСС=ПС=110 за хв., АТ 190/115 мм. рт. ст. Симптом Пастернацького слабко позитивний з обох сторін. В крові – ер-2,8 10/л,ШОЕ-58 мм/год, Hb-65 г/л, А/Г- 0,82(-глоб. 30%). Аналіз сечі – білок-3.8 г/л, лейк. 20-25 у п/з, ер. до 100 у п/з, креатинін – 0.390 ммоль/л. Який вірогідний діагноз у даному випадку:

1. Нирково-кам´яна хвороба
2. Системний червоний вовчак
3. *Вузликовий поліартеріїт
4. Гострий нефрит
5. Інфекційно-алергічний міокардит

 

6. Хворий М., 39 років поступив в лікарню зі скаргами на підвищення температури тіла, пітливість, біль в м´язах, суглобах, попереку, свербіння шкіри. Клінічного ефекту від антибактеріальних препаратів небуло. Об´єктивно- на шкірі рук, ніг геморагічна висипка. аналіз крові - ер-3,7 на 10 /л, Hb- 110 г/л, лейкоцити 9,1* 10⁹ /л., еоз – 34%, баз – 1%, п.я – 6%, с. – 45%, л. – 9%, мон. – 5%. тромб - 280*10 ⁹ , ШОЕ – 22 мм/ч. Ан. сечі – білок – 0,066 г/л. Який діагноз у хворого?

 

1. *Геморагічний васкуліт
2. Вузликовий периартериїт
3. Гломерулонефрит
4. Ревматизм
5. Дерматоміозит

 

7. Хворий 31 р., скаржиться на стійке підвищення температури тіла, пітливість, напади ядухи, біль в м'язах, суглобах, нестерпний свербіж по всьому тілі. Свій стан пов'язує з щепленням проти сказу. Обєктивно – по всьому тілі злита геморагічна висипка. Ан. крові – ер. 4,2 *10 ¹², Лейк. – 12,8*10⁹ , еоз – 18%, тромб. – 240 *10⁹, ШОЕ – 35 мм/час

Заг. ан. сечі – білок – 0,099г/л, ер. – 9-10, гіалінові циліндри.

Ваш діагноз?

1. Вузликовий периатреріїт
2. Синдром Рейтера
3. Саркаїдоз
4. Ревматична лихоманка
5. *Геморагічний васкуліт

 

 

8. Хворий 56 років, скаржиться на високу температурі тіла, болі в суглобах ніг, болі в м'язах, яєчках. Висипка у вигляді поліморфної еритеми на ногах. Для якого захворювання характерна така клініка?

1. СЧВ
2. *Вузликовий периартериїт
3. Ревматична лихоманка
4. Ревматоїдний артрит
5. Системна склеродермія

 

 

9. Хворий 25 р. скаржиться на головний біль, підвищення температури тіла, висипку на тілі. З тижні тому переніс ГРВІ. Об'єктивно: петехіальна висипка на симетричних ділянках тіла, ногах, сідницях. Температура тіла – 37,4 С, Ер. – 3,2 *10¹² /л, Hb- 110 г/л, лейкоцити 9,1* 10⁹ /л., еоз – 4%, п.я – 7%, тромб - 160*10 ⁹ /л , ШОЕ – 17 мм/ч.

Ваш діагноз?

1. Гемофілія
2. Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура
3. Хвороба Віллібранда
4. Хвороба Рендю-Ослера
5. *Геморагічний васкуліт

 

10.У хворого 26 років, після вакцинації виникла висипка на нижніх кінцівках, зявились болі в суглобах, підвищилась температура тіла до 37,5 С. При обстеженні: ан. крові – с/м – 0,25, СРП - +, Лейк. – 12,0*10⁹ , ШОЕ – 20 мм/год. Ан. сечі: питома вага – 1020, білок – 0,99, еритр. – вилужені 2-3 в п/з

Ваш діагноз?

1. СЧВ
2. Дерматоміозит
3. *Геморагічний васкуліт
4. Ревматизм
5. Гострий гломерулонефрит

 

436. Хвора 58 років, бухгалтер, 2 роки страждає на остеоартроз колін­
них суглобів. 2 тижні лікувалась у ста­ціонарі. Виписана в задовільному ста­ні із скаргами на незначний больовий синдром після тривалого статичного навантаження. Локальні гіпертермія та ексудативні явища в області суглобів відсутні. Яка найбільш доцільна подальша тактика ведення хворої?