Лекція 1 Правові та організаційні основи охорони праці

ПЕРЕДМОВА

 

Курс лекцій з предмета «Охорона праці» призначено для студентів коледжу за спеціальністю «Економіка підприємства». Він відноситься до предметів професійно-практичної підготовки навчального плану спеціальності, створений згідно зі стандартом СВО-ЗЕК «Економіка підприємства».

Для успішного оволодіння знаннями з охорони праці слід мати добру підготовку з безпеки життєдіяльності, основ екології. хімії та фізики.

Предмет «Охорона праці» взаємопов’язаний з іншими спеціальними предметами фаху і його відомості використовуються при подальшому виконанні курсових і дипломних проектів, а також може бути корисний для студентів спеціальності «Розробка програмного забезпечення» та «Дизайн».

ЗМІСТ

 

Вступ.…………………………………………………………………… 6

Перелік скорочень ……………………………………...……………… 7

Лекція 1 Правові та організаційні основи охорони праці. Законодавча та нормативна база України з питань охорони праці. Права і обов’язки роботодавця та працівника з питань охорони праці. Органи державного управління охороною праці. Навчання з питань охорони праці на виробництві. Інструктажі з питань охорони праці. …………………………………………….……………………………………... 8

Лекція 2 Порядок розслідування нещасних випадків та профзахворювань. Розслідування нещасних випадків з тимчасовою втратою непрацездатності. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру. …………………………………………………….. 37

Лекція 3 Основи фізіології. Гігієни праці та виробничої санітарії. Санітарно-гігієнічні вимоги та їх реалізація в технологічних процесах. Фактори, що впливають на функціональний стан користувача ВДТ 66

Лекція 4 Виробниче середовище. Виробничий мікроклімат. Освітлення виробничих приміщень……………………… ………………….. 87

Лекція 5 Організація робочого простору при роботі з ВДТ. Виробничі приміщення. Організація і обладнання робочих місць. ………. 106

Лекція 6 Електробезпека та пожежна безпека у приміщеннях з ВДТ. Напруга кроку………………… ……………………………………………... 120

Лекція 7 Технічні засоби профілактики порушень стану здоров’я користувачів ВДТ. Вдосконалення конструкції ВДТ. Розроблення та застосування захисних засобів…………………………………………..……. 132

Лекція 8 Поняття та значення пожежної безпеки. Основні причини пожеж. Способи та засоби пожежогасіння.Показники пожежно-вибухонебезпечності речовин і матеріалів. Система попередження пожеж. Протипожежні розриви та перешкоди………………………………………... 147

Лекція 9 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин……………………………………………………… 169

Список літератури ……………………………………………………………... 196

Додаток А Екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві …………………................……………………………………………………… 199

Додаток Б Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) …………………………….……………………………………………………... 200

Додаток В Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом 204

Додаток Д Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом …………………………………………………… 210

Додаток Ж Карта обліку професійного захворювання (отруєння) …….……………………………………………………………………………... 212

Додаток Е Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків ………………………………………………………………………… 214

Додаток К Повідомлення про наслідки нещасного випадку ………… 215

Додаток Л Повідомлення про нещасний випадок ……………………. 216

Додаток М Протокол огляду місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія) …………………………………………………………...…… 217

Додаток Н Ескіз огляду місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія) ………………………………………………………………………… 218

Додаток П Протокол опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) ………………………………………………………………………... 219

Додаток Р Процедура встановлення зв’язку захворювання з умовами праці..…………………………………………………………………….…… 220

Додаток С Повідомлення про професійне захворювання (отруєння) 221

Додаток Т Акт розслідування хронічного професійного захворювання ………………………………………………………………….. 222

Додаток У Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь).…… 224

Додаток Ф Відомості щодо матеріальних втрат, заподіяних аварією, що сталася ………………………………………………………………...…..... 225

Додаток Х Журнал реєстрації аварій ………………………………….. 226

Додаток Ц Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання ………………………………… 227

Вступ

 

У конспекті лекцій викладені загальні питання щодо охорони праці для молодших спеціалістів за спеціальністю 5.030500401 «Економіка підприємства», які розроблені на основі державного стандарту вищої освіти, що відповідає освітньо-кваліфікаційній характеристиці молодшого спеціаліста напряму «Економіка підприємств».

Конспект лекцій містить інформацію для теоретичного опрацювання та підготовки до виконання професійної програми підготовки молодших спеціалістів за спеціальністю “Економіка підприємства” та навчальної програми предмета “Охорона праці”.

Призначено для студентів спеціальності «Економіка підприємства». Може бути корисне для студентів інших спеціальностей коледжу.

Перелік скорочень

 

ВГК – верхня гранична концентрація;

Вдт - відеодисплейний термінал;

ВКМ – верхня концентраційна межа;

ВТМ – верхня температурна межа;

ЕОМ, ПЕОМ - електронно-обчислювальна машина або персональний комп’ютер;

ГДД – граничнодопустима доза;

ГДК – граничнодопустима концентрація;

ГДР – граничнодопустимий рівень;

ГР – горючі рідини;

ДРЛ – дугова ртутна люмінесцентна лампа;

ДНАОП – державний нормативний акт про охорону праці;

ЕМП – електромагнітне поле;

КЗпП – кодекс законів про працю;

ККД – коефіцієнт корисної дії;

КПО – коефіцієнт природного освітлення;

КРП – комплектний розподільний пристрій;

КСС – криві сили світла;

ЛБ – лампа білого світла;

ЛД – лампа денного світла;

ЛДЦ – лампа денного світла поліпшеною передачею кольору;

ЛЗР – легкозаймисті рідини;

ЛТБ – лампа тепло-білого світла;

ЛХБ – лампа холодно-білого світла;

НГК – нижня гранична концентрація;

НКМ – нижня концентраційна межа;

НТМ – нижня температурна межа;

ПТМ – підйомно-транспортний механізм;

ПУЕ – правила улаштування електроустановок;

СЗЗ – санітарно-захисна зона;

СУОП – система управління охороною праці;

 

Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин

63. Роботодавець на підставі актів форми Н-1 та форми НПВ подає відповідним організаціям державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, та несе відповідальність за її достовірність.

64. Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і виконувати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

65. Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації зобов'язані на підставі актів форми Н-1 проводити аналіз обставин і причин нещасних випадків за підсумками кожного півріччя і року в цілому, доводити його результати до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробляти і виконувати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

66. Органи державного управління охороною праці, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, профспілки перевіряють в межах своєї компетенції ефективність роботи з профілактики нещасних випадків.

67. Підприємства та органи, до сфери управління яких вони належать, а також робочі органи виконавчої дирекції Фонду ведуть облік усіх нещасних випадків.

Держнаглядохоронпраці, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації ведуть оперативний облік нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню.

Органи державної пожежної охорони ведуть облік осіб, які постраждали під час пожеж, а установи державної санітарно-епідеміологічної служби та робочі органи виконавчої дирекції Фонду ‑ облік осіб, які постраждали від гострих професійних захворювань (отруєнь).

Збирання статистичних даних та розроблення форм державної статистичної звітності про осіб, які постраждали від нещасних випадків на підприємствах, здійснюють органи державної статистики.

Прикінцеві положення

107. Посадові особи, які проводили розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне і об'єктивне їх розслідування та обґрунтованість прийнятих рішень.

108. Особи, які допустили порушення або не виконують вимоги цього Порядку, несуть відповідальність згідно із законодавством.

 

 

Зоровий дискомфорт

При роботі з ВДТ основне навантаження припадає на всі елементи зорового аналізатора. Ще в перші роки експлуатації комп'ютерів з відеотерміналами з'явились масові скарги на порушення зору, під яким розуміють здатність сприймати величину, форму та колір предметів, їх взаємне розміщення та відстань між ними.

Хорст Майєр, керівник наукового проекту федерального міністерства Німеччини, який має назву "Працювати і бачити" висловив припущення, що робота з ВДТ може призвести до розвитку короткозорості, так як у користувачів комп'ютерів, в основному, "працює" ближній зір.

На його ж думку, 17-ти і 19-ти дюймові дисплеї є джерелом небезпеки, оскільки замість того, щоб використовувати на великому екрані шрифти більшого розміру, користувач прагне максимально заповнити екран інформацією, використовуючи при цьому дуже малі символи, а також велику кількість контрастних кольорів, що створює при роботі сучасних дисплеїв додаткові навантаження на зоровий аналізатор.

Більшість дослідників сходяться на тому, що нечітке зображення та мерехтіння на екрані збільшують імовірність порушення функції зору. Користувач може навіть звикнути до незначного мерехтіння тексту чи картинки, однак очі автоматично реагують на нього. Напружуються зорові нерви та відповідні зорові центри кори головного мозку, при цьому гострота зору неминуче знижується. Під час проведення деяких досліджень визначалась критична частота світлових мерехтінь (КЧСМ), тобто найбільша частота, при якій людина помічає мерехтіння залежно від типу, люмінофора, роздільної здатності дисплея, яскравості зображення тощо.

У дослідній лабораторії "Северен" були проведені експерименти, при яких на екрані дисплея Samsung; 15 Gli в середовищі Windows 95 з роздільною здатністю 1024x768 виводилась спеціальна піктограма -картинка, що дозволяє виявити ефекти мерехтіння. Встановлено, що за суб'єктивними оцінками операторів КЧСМ становила 70 Гц [4].

Дослідження провідних офтальмологів підтвердили припущення, що напружена зорова робота, якою є робота за ВДТ, викликає помітні зміни у гостроті зору. Гостротою зору називають здатність ока розрізняти окремо дві точки при мінімальній відстані між ними. Мірилом гостроти зору слугує кут, утворений променями, які йдуть від цих точок (рисунок 2). Чим він менший, тим вища гострота зору. Проведені дослідження показали, що у більшості користувачів комп'ютерів гострота зору перед роботою становила в середньому 1 хвилину. Після 4 годин роботи за ВДТ гострота зору вже становить 2 хвилини, а під кінець робочого дня — 3 хвилини.

 

 

Рисунок.2 - Схематичне зображення мінімального кута зору, який прийнято за одиницю гостроти зору: дві точки (а і б) око людини розрізняє окремо, якщо світлові промені від них потрапляють в око під кутом (а к б), а на сітківці збуджуються дві (а' і б') світлочутливі Клітини,- між якими знаходиться одна не збуджена світлочутлива клітина (на рисунку — біла між двома чорними)

 

Робота за комп'ютером характеризується також тим, що постійний напружений погляд на екран дисплея зменшує частоту моргання. При цьому погіршується зволоження поверхні очного яблука сльозовою рідиною, яка захищає рогівку ока від висихання, пилюки та інших забруднень. Це може призвести до появи, так званого, синдрома Сікка рогівка висихає і мутніє, аж до появи сліпоти.

Наслідком напруженої зорової роботи за комп'ютером може бути не лише порушення функції зору, але й виникнення головного болю, посилення нервово-психічного напруження, зниження працездатності.

Виникнення та розвиток зорового дискомфорту можна пояснити такими особливостями роботи з ВДТ:

1. В природних умовах людина розглядає предмети, які знаходяться поблизу неї і на різних відстанях включно до горизонту (розслабляючи при цьому м'язи ока). Крім того, має місце вільний рух очей у всі боки. Відтак функціонує все поле сітківки ока. Різноманітні м'язи ока і різноманітні ділянки поля сітківки функціонують поперемінно, отримуючи можливість відновлювати свій функціональний потенціал.

Умови зорової роботи при використанні ВДТ, набагато жорсткіші, оскільки у користувача комп'ютера "працює" лише ближній зір, тому елементи ока, що його забезпечують знаходяться у постійному напруженні.

2. Робота за відеотерміналом комп'ютера радикально змінює умови, що характерні для традиційного зорового процесу читання, який полягає у сприйнятті темних знаків на світлому фоні при падаючому світловому потоці. ВДТ відтворює яскраві знаки на темному фоні (зворотнє зображення затруднює адаптацію). Створення зображення шляхом проектування потоку електронів на екран покритий люмінофором за своїми часовими та спектральними характеристиками значно відрізняється від аналогічних характеристик традиційного процесу читання. Зображення демонструється на майже вертикальній поверхні, що випромінює світловий потік, а значить вимагає пониженого загального освітлення на робочому місці.

3. Світлотехнічна різнорідність об'єктів зорової роботи користувачів, що працюють з ВДТ, пов'язана з наявністю трьох об'єктів (екран, клавіатура, документація), розташованих у різних зонах спостереження, що вимагає багаторазового переведення лінії зору від одного до іншого. Робоча документація розміщена частіше за все на столі у горизонтальній площині на відстанні оптимальної зони видимості (приблизно 350 мм), Об'єкти розрізнення мають негативний контраст — темні об'єкти на світлому фоні. Об'єкти на клавіатурі відзначаються більшим розміром і розташовані у похилій площині. Яскраві знаки на темному фоні майже вертикально орієнтованого екрана дисплея, розташованого на відстані 500 —600 мм, вимагають незвично горизонтальної орієнтації лінії зору.

Ці умови спостереження неусвідомлено асоціюються з "поглядом у далину", коли акомодаційні та конвергуючі м'язові механізми зовсім розслаблені, хоча для досягнення якісного розрізнення знаків на дисплеї

вони повинні інтенсивно працювати, щоб забезпечити високу гостроту

зору, до того ж за незвичайної відстані до об'єкта. Таким чином, умови

роботи з ВДТ ускладнюються необхідністю постійної перебудови апаратів акомодації та конвергенції, не кажучи вже про постійну необхідність переадаптації від яскравих об'єктів з позитивним контрастом на темні — з негативним. Разом узяті всі ці особливості створюють багато незручностей, а також напруження м'язового та світловідчуваючого апарату очей.

4. Робота з пульсуючим самосвітним об'єктом, який постійно знаходиться у центрі поля зору, що не відповідає нормативним вимогам щодо, обмеження

пульсації та засліпленості. Наявність пульсації яскравості знаків викликає дискомфорт і втому, загальну й зорову.

5. На робочому місці несприятливо розподілена яскравість у полі зору, оскільки освітлені поверхні периферії поля зору (стеля, стіни, меблі і т. п.) можуть виявитися світлішими, ніж центр поля зору — темний, обмежено освітлений та іноді слабозаповнений знаками екран ВДТ. Такий розподіл яскравості у полі зору сприяє порушенню основних зорових функцій.

6. Засліплююча дія світильників, які освітлюють приміщення на робочому місці з ВДТ більша, ніж на інших, бо лінія зору користувача при роботі з екраном майже горизонтальна, що призводить до зменшення кута дії різних засліплюючих джерел (світильники, вікна і т. п.) і, відповідно, до зростання засліпленості. Збільшення перешкоджуючої дії прямої блискості, Посилене за рахунок адаптації-користувача до часто малої яскравості екрана може викликати не тільки астенопічні явища, але й, функціональні порушення.

Таким чином, порушення зорових функцій у користувачів комп'ютерів пов'язані, в основному, з трьома групами факторів:

- параметрами освітлення робочого місця;

- характеристиками дисплея;

- специфікою роботи за комп'ютером.

Тому у профілактиці астенопії в першу чергу необхідно звернути уваг на забезпечення раціонального освітлення на робочому місці, використанні сучасних дисплеїв з покращеними характеристиками, дотримання режимі! праці та відпочинку.

Ураження шкіри

В низці наукових праць повідомляється про захворювання шкіри у користувачів комп'ютерів, які проявляються у вигляді папульозної висипки свербіжу та лущення шкіри, еритеми, перорального та себорейного дерматитів рожевих вугрів.

Деякі дослідження присвячені пошуку засобів та заходів щодо профілактики шкірних захворювань у користувачів ВДТ. Так було встановлено, що підвищення відносної вологості повітря у приміщенні в поєднанні з вилученням килимових покриттів, в яких нагромаджуються статичні заряди, сприяли зниженню шкірних висипань на обличчі Обладнання заземлення, встановлення сіткового екрана з металевого дроту між дисплеєм і оператором у деяких випадках знижувало частоту захворювань шкіри. Інші засоби та заходи дали низький результат, що не дозволяє стверджувати про їх ефективність.

Як вважають експерти ВООЗ, різноманіття видів уражень шкіри у користувачів ВДТ вказує на те, що поодинокий фактор чи поодинока комбінація факторів не можуть бути причиною шкірних захворювань Гіпотеза про осідання аерозольних частинок є робочою гіпотезою для пояснення деяких видів шкірних захворювань, тоді як інші факти є підставою для припущення, що деякі ураження шкіри-пов'язані також і з дією на організм оператора психоемоційного стресу.

Виробниче середовище

Вагомий вплив на працездатність та здоров'я користувачів комп'ютерів здійснює виробниче середовище. Це середовище у виробничих приміщеннях (офісах), в основному, визначається мікрокліматом, освітленням, наявністю шкідливих речовин у повітрі, рівнем шуму, випромінювання.

Виробничий мікроклімат

Під виробничим мікрокліматом розуміють стан повітряного середовища виробничого приміщення, який визначається температурою, відносною вологістю, рухом повітря та тепловим випромінюванням нагрітих поверхонь, що в сукупності впливають на тепловий стан організму людини. В процесі трудової діяльності людина перебуває у постійній тепловій взаємодії з виробничим середовищем. За нормальних мікрокліматичних умов в організмі працівника, завдяки терморегуляції, підтримується постійна температура тіла (36,6 °С).

Кількість тепла, що утворюється в організмі, залежить від фізичного навантаження працівника, а рівень тепловіддачі — від мікрокліматичних умов виробничого приміщення. Оскільки робота за комп'ютером характеризується малими фізичними навантаженнями, то цей вид діяльності належить до категорії легких робіт за критерієм енерговитрат організму (ГОСТ 12.1.005-88). Для того, щоб фізіологічні процеси в організмі людини відбувалися нормально, теплова енергія, що виділяється під час роботи організмом, повинна повністю відводитись у навколишнє середовище. Порушення теплового балансу може призвести до перегрівання або ж переохолодження організму людини і, зрештою, до захворювання.

Віддача тепла організмом людини здійснюється, в основному, за рахунок випромінювання і випаровування вологи з поверхні шкіри. Чим нижча температура повітря і швидкість його руху, тим більше тепла віддається випромінюванням. При високій температурі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту.

Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випаровуванням. Через високу вологість випаровування погіршується і віддача тепла зменшується. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі випаровуванням. Однак, надто низька вологість викликає висихання слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами.

Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаровуванням. Різкі коливання температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (протягом) значно порушують терморегуляцію організму і можуть викликати простудні захворювання.

Таким чином, для нормального теплового самопочуття людини важливо забезпечити певне співвідношення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, тобто певні мікрокліматичні умови. Такі умови визначаються, в основному, категорією роботи, що виконується, та періодом року і можуть бути оптимальними та допустимими.

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють таке співвідношення його параметрів, при якому в умовах тривалої та систематичної дії на людину створюються комфортні теплові відчуття та відбувається збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість виникнення дискомфортних відчуттів,та зміни теплового стану організму, однак вони швидко минають і нормалізуються за рахунок напруження механізмів терморегуляції в межах фізіологічних пристосувальних можливостей.

Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 у виробничих приміщеннях та робочих місцях з ВДТ та ПК мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату (таблиця 5).

 

Таблиця 2.3 - Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПК

 

Період року	Категорія робіт (ГОСТ 12.1.005-88)	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний     Теплий	Легка — Іа Легка — Іб   Легка — Іа Легка — Іб	22—24 21—23   23—25 22—24	40—60 40—60   40—60 40—60	0,1 0,1   0,1 0,2

 

До категорії Іа належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких витрати енергії складають до 139 Вт, а до категорії Іб — роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням, при яких витрати енергії становлять від 140 до 174 Вт.

Проведені дослідження мікрокліматичних умов на комп'ютеризованих робочих місцях кількох десятків видавництв, редакцій та друкарень показали, що зимою значення відносної вологості повітря часто є нижчими за встановлені норми і становлять в середньому 30—40%. Це призводить не лише до надмірного висихання слизових оболонок очей, носа, горла, а й до нагромадження зарядів статичної електрики, що утворюються в процесі роботи комп'ютера. Температура повітря в таких приміщеннях у теплий період року іноді перевищувала нормовані значення, особливо в приміщеннях, розташованих з південної сторони будівлі. Швидкість руху повітря, як правило, була в межах норми. Встановлено, що нагріті поверхні комп'ютера та лазерного принтера помітно не впливають на підвищення температури повітря на робочому місці, однак літом такий вплив може бути значно більшим.

Для забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов в будь-який період року приміщення, в яких розташовані комп'ютеризовані робочі місця повинні бути обладнані системами опалення. Однак найкраще вирішення цього питання — це встановлення кондиціонерів, які автоматично підтримують задані параметри мікроклімату.

 

Світильники

Світильник ‑ це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури (рисунок 6). Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи в просторі або перетворює його властивості (змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп. Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо- та вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.

а – УПД; б – УПМ-15; в – НСП-07; г – ПО-02 (куля молочного скла); д – типу ВЗГ; е – ЛОУ;

ж – ПВЛП

Рисунок 6 – Світильники

 

Світильники відрізняються цілою низкою світлотехнічних та конструктивних характеристик.

Коефіцієнт корисної дії (ККД) світильника визначається відношенням світлового потоку світильника до світлового потоку встановленої в ньому лампи. Освітлювальна арматура поглинає частину світлового потоку, що випромінюється джерелом світла, однак завдяки раціональному перерозподілу світла в необхідному напрямку збільшується освітленість на робочих поверхнях.

Захисний кут світильника (рисунок 7) ‑ кут, утворений горизонталлю, що проходить через нитку розжарювання лампи (поверхню люмінесцентної лампи) та лінією, яка з'єднує нитку розжарювання (поверхню лампи) з протилежним краєм освітлювальної арматури. Захисний кут визначає ступінь захисту очей від впливу яскравих частин джерела світла, тому його величину враховують з-поміж інших чинників при визначенні місця та висоти розташування освітлювальних приладів.

Залежно від конструктивного виконання розрізняють світильники: відкриті (лампа не відокремлена від зовнішнього середовища), захищені (лампа відокремлена оболонкою, що не перешкоджає вільному надходженню повітря), закриті (оболонка захищає від проникнення всередину світильника великих частин пилу), пилонепроникні, вологозахищені, вибухобезпечні та підвищеної надійності проти вибуху. За призначенням світильники можуть бути загального та місцевого освітлення.

Проектування систем штучного освітлення. При проектуванні штучного освітлення необхідно вирішити наступне: вибрати систему освітлення, тип джерела світла, тип світильників, визначити розташування світлових приладів, виконати розрахунки штучного освітлення та визначити потужності світильників та ламп.

Для всіх виробничих приміщень проектують систему загального чи комбінованого освітлення. При виконанні робіт І ‑ IV розрядів рекомендується використовувати, як правило, комбіновану систему освітлення, оскільки досягнення необхідної освітленості при загальній-системі освітлення вимагає великих витрат електричної енергії і є недоцільним. З цієї ж точки зору слід надавати перевагу локалізованому освітленню, в тому числі і в системі комбінованого, витримуючи при цьому допустимі норми нерівномірності освітлення (СНиП Н-4-79). Освітленість робочої поверхні, створювана світильниками загального освітлення в системі комбінованого, повинна складати не менше 10% нормованої для комбінованого освітлення, однак у всіх випадках не менше 150 лк при газорозрядних лампах і 50 лк ‑ при лампах розжарювання.

З гігієнічної точки зору система загального освітлення досконаліша, оскільки дає можливість більш рівномірно розподілити світлову енергію.

Вибираючи джерела світла, слід надавати перевагу люмінесцентним лампам, які енергетично більш економічні. Окрім того, вони за спектральними характеристиками максимально наближаються до природного світла, що важливо при використанні суміщеного освітлення.

Якщо немає застережень стосовно спектрального складу випромінюваного світла, то найкраще, з економічної точки зору, застосовувати люмінесцентні лампи типу ЛБ, які мають найвищу світловіддачу.

Для зменшення початкових видатків на освітлювальні установки та витрат на їх експлуатацію слід використовувати лампи більшої потужності. Однак при цьому може погіршитись рівномірність освітлення, оскільки остання обернено пропорційна відстані між джерелами світла.

Рівномірність освітлення в загальному досягається у випадку, коли відстань між центрами світильників не перевищує подвійної висоти їх встановлення. В той же час висота, на якій встановлюються світильники, залежить від висоти приміщення, потужності лампи, класу світильника і системи освітлення. Найменша висота встановлення над підлогою світильників з числом люмінесцентних ламп до чотирьох ‑ 2,6 м, а при чотирьох і більше ‑ 3,2 м.

Вибір типу світильників проводиться з урахуванням характеристики приміщення, для якого проектується освітлення. Для приміщень, стіни та стеля яких мають невисокі відбиваючі властивості доцільно застосовувати світильники прямого світла, які, направляючи випромінювання ламп вниз на робочі поверхні, гарантують мінімальні втрати і найкраще використання світлового потоку. Однак слід мати на увазі, що світильники цього класу створюють різкі падаючі тіні від сторонніх предметів, що необхідно враховувати при їх розташуванні.

При освітленні виробничих приміщень, стіни та стеля яких мають високі відбиваючі властивості, доцільно використовувати світильники переважно прямого світла. Деяке зменшення долі світлового потоку, що безпосередньо випромінюється у нижню півсферу, компенсується покращенням якості освітлення і в той же час мало впливає на енергетичну ефективність освітлювальної установки, оскільки такі світильники мають більш високий ККД в порівнянні з аналогічними світильниками прямого світла.

В адміністративно-конторських приміщеннях доцільно використовувати світильники розсіяного світла, значна частина світлового потоку яких направляється на стіни та стелю і, відбиваючись від них, сприяє усуненню різких тіней, що за характером роботи бажано саме для таких приміщень.

В приміщеннях, де відношення висоти до площі досить велике, доцільно застосовувати світильники з концентрованою чи глибокою КСС, які направляють основну частину світлового потоку безпосередньо на робочі поверхні. В приміщеннях з великою площею та незначною висотою бажано застосувати світильники з широкою формою КСС, що дозволяє навіть при значних відстанях між світильниками забезпечити рівномірний розподіл освітленості на робочих площинах.

Невідповідність світлотехнічних характеристик світильника розмірам та характеру обробки освітлюваного приміщення викликає зростання встановленої потужності, зниження якості освітлення. В свою чергу, невідповідність конструктивного виконання світильника умовам середовища в приміщенні знижує довговічність і надійність роботи освітлювальної установки (агресивне, вологе, запилене середовище), а в окремих випадках може спричинити пожежу чи вибух. Тому світильники повинні бути з необхідним ступенем захисту від умов зовнішнього середовища в місцях встановлення. Особливо жорсткі вимоги щодо цього стосуються світильників, які встановлюються у вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях.

Методи розрахунку штучного освітлення. Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи: світлового потоку (коефіцієнту використання), точковий та питомої потужності.

Метод світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі. Світловий потік лампи Ф_л визначають за формулою:

де Е ‑ нормована освітленість, лк;

S ‑ площа освітлюваного приміщення, м²;

k_з ‑ коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп (k_з = 1,3 – 1,8);

Z ‑ коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1 – 1,15);

N ‑ кількість світильників;

п ‑ кількість ламп у світильнику;

‑ коефіцієнт використання світлового потоку.

Коефіцієнт визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення і, коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показник приміщення і знаходиться за формулою:

де а і b ‑ довжина і ширина приміщення, м;

h_p ‑ висота світильника над робочою поверхнею, м.

Порахувавши світловий потік лампи Ф_л, за таблицею вибирають найближчу стандартну лампу і визначають електричну потужність всієї освітлювальної установки.

Точковий метод призначений для розрахунку локалізованого та комбінованого освітлення, а також освітлення похилих площин. В основу точкового методу покладене рівняння:

де ‑ сила світла в напрямку від джерела на задану точку робочої поверхні, кд;

‑ кут падіння світлових променів, тобто кут між променем та перпендикуляром до освітлюваної поверхні;

r ‑ відстань від світильника до заданої точки.

Для практичного використання в формулу підставляють коефіцієнт запасу k_з та значення , тоді

Величина сили світла наводяться у світлотехнічних довідниках.

Метод питомої потужності є найпростішим, однак і найменш точним, тому його застосовують лише при наближених розрахунках. Цей метод дозволяє визначити потужність кожної лампи Р_л, Вт, для створення в приміщенні нормованої освітленості

,

де р ‑ питома потужність, Вт/м² (приймається за довідниками для приміщень даної галузі);

S ‑ площа приміщення, м²;

N ‑ число ламп в освітлювальній установці.

Експлуатація освітлювальних установок. Надійність та ефективність природного і штучного освітлення залежить від своєчасності і ретельності їх обслуговування. Забруднення скла світлових отворів, ламп та світильників може знизити освітленість приміщень в 1,5 ‑ 2 рази. Тому вікна необхідно мита не рідше двох разів у рік для приміщень з незначним виділенням пилу і не рідше чотирьох разів – при значному виділенні пилу. Періодичність чищення світильників – 4 – 12 разів на рік (залежно від характеру запиленості виробничих приміщень).