Розрахункові посередницькі операції банківської діяльності -

приймати грошові вклади від клієнтів;

надавати клієнтам позички і створювати нові платіжні засоби;

здійснювати розрахунки між клієнтами;

надавати клієнтам в користування депозитні сейфи.

 

71. Особливості правового статусу центрального банку є:

забезпечення касового, розрахункового та кредитного обслуговування ко­мерційних банків;

порядок призначення і звільнення вищого керівництва банку;

поєднання окремих рис банківської установи та державного органу управ­ління;

монопольне право емісії банкнот.

 

72. За характером формування статутного капіталу виділяють такі центральні банки:

приватні, державні, акціонерні;

приватні, державні, кооперативні;

державні, акціонерні, змішані;

державні, приватні, змішані.

 

73. Функція центрального банку як емісійного центру готівкового обігу полягає в тому, що він:

забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків;

має монопольне право емісії банкнот та розмінної монети;

тісно взаємодіє з фінансовими органами при вирішенні питань монетарної, фіскальної політики та повсякденного виконання фінансових операцій;

визначає і реалізує монетарну політику, яка слугує базою всього механізму державного регулювання грошового обороту.

 

74. Функція центрального банку як банку банків полягає в тому, що він:

має монопольне право емісії банкнот та розмінної монети;

тісно взаємодіє з фінансовими органами при вирішенні питань монетарної, фіскальної політики та повсякденного виконання фінансових операцій;

забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків;

визначає і реалізує монетарну політику, яка слугує базою всього механізму державного регулювання грошового обороту.

75. Функція центрального банку як банкіра і фінансового агента уряду полягає в тому, що він:

має монопольне право емісії банкнот та розмінної монети;

забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків;

тісно взаємодіє з фінансовими органами при вирішенні питань монетарної, фіскальної політики та повсякденного виконання фінансових операцій;

визначає і реалізує монетарну політику, яка слугує базою всього механізму державного регулювання грошового обороту.

 

76. Функція центрального банку як провідника монетарної політики полягає в тому, що він:

має монопольне право емісії банкнот та розмінної монети;

забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків;

тісно взаємодіє з фінансовими органами при вирішенні питань монетарної, фіскальної політики та повсякденного виконання фінансових операцій;

визначає і реалізує монетарну політику, яка слугує базою всього механізму державного регулювання грошового обороту.

 

77. Право монопольної емісії банкнот належить:

страховим компаніям;

пенсійним фондам;

центральним банкам;

комерційним банкам.

 

78. Яким із нижче перелічених методів може здійснюватися рефінансування центральним банком комерційних:

купівля цінних паперів у комерційних банків;

визначення норм обов'язкових резервів комерційних банків;

визначення норм комісійних платежів за касове обслуговування клієнтів;

затвердження цін на товари та послуги.

 

79. В Україні функціонує банківська система:

однорівнева;

дворівнева;

змішана;

правильна відповідь відсутня.

 

80. Основним завдання Національного банку в Україні є:

забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

забезпечення стабільності банківської системи;

забезпечення в певній мірі цінової стабільності;

правильна відповідь відсутня.

81. НБУ кредитує уряд з метою покриття дефіциту державного бюджету шляхом:

надання прямих кредитів;

купівлі державних боргових зобов'язань;

розміщення державних боргових зобов'язань;

здійснення операцій на первинному ринку цінних паперів.

 

82. Основними операціями комерційних банків є:

здійснення на договірних умовах кредитного, розрахунково-касового та іншого банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб;

зайняття діяльністю у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями;

зайняття усіма видами страхування;

використання союзів та інших об'єднань для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг.

 

83. Комерційним банкам в Україні заборонено займатися такими видами діяльності:

здійснення на договірних умовах кредитного, розрахунково-касового та іншого банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб;

ведення рахунків банків-кореспондентів;

приймання і розміщення грошових вкладів своїх клієнтів;

зайняття діяльністю у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями.

 

84. Пасивні операції комерційних банків являють собою:

операції, пов'язані із розміщенням і використанням власного капіталу, а також залучених та позичених коштів для одержання прибутку;

операції, які пов'язані із наданням і погашенням банківських позичок;

операції по вкладенню коштів у цінні папери підприємств на тривалий час;

операції по формуванню грошових ресурсів, необхідних для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

 

85. Активні операції комерційних банків являють собою:

операції, пов'язані із розміщенням і використанням власного капіталу, а також залучених та позичених коштів для одержання прибутку;

операції, які пов'язані із наданням і погашенням банківських позичок;

операції по формуванню грошових ресурсів, необхідних для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій;

операції по вкладенню коштів у цінні папери підприємств на тривалий час.

 

 

86. Кредитні операції комерційних банків являють собою:

операції по вкладенню коштів у цінні папери підприємств на тривалий час;

операції, які пов'язані із наданням і погашенням банківських позичок;

операції, пов'язані із розміщенням і використанням власного капіталу, а також залучених та позичених коштів для одержання прибутку;

операції по формуванню грошових ресурсів, необхідних для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

 

87. Інвестиційні операції комерційних банків являють собою:

операції, пов'язані із розміщенням і використанням власного капіталу, а також залучених та позичених коштів для одержання прибутку;

операції, які пов'язані із наданням і погашенням банківських позичок;

операції по вкладенню коштів у цінні папери підприємств на тривалий час;

операції по формуванню грошових ресурсів, необхідних для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

 

88. Метою діяльності МВФ є:

сприяння переходу країн до відкритої, орієнтованої на ринок ринкової економіки;

зміцнення міжнародної фінансової стабільності;

забезпечення реалізації середньо - та довгострокових проектів структурних та галузевих перетворень в економіках країн;

регулювання валютних відносин між країнами-членами, забезпечення в них короткострокової фінансової стабільності.

 

89. За класифікацією Світового банку Україну відносять до країн:

з високим рівнем достатку;

низьким рівнем доходів;

стабільним рівнем доходів;

середнім рівнем доходів.

 

90. Вексель – це:

боргове письмове зобов’язання чітко визначеної форми, що дає незаперечне право на одержання зазначеної в ньому суми грошей у термін, який визначено у векселі;

це іменний цінний папір визначеного терміну обігу;

це цінний папір на пред’явника без строку обігу;

це іменний цінний папір визначеного терміну обігу.

 

91. Доміциляція векселя – це:

врахування векселя банком;

призначення платником по векселю третьої особи;

погашення векселя емітентом;

викуп векселя банком.

92. Банкнота – це:

цінний папір невизначеного терміну обігу;

цінний папір на пред’явника;

вексель на банкіра;

паперовий грошовий знак.

 

93. Розрахунковий чек – це:

письмовий наказ банку про сплату зазначеної в ньому суми пред’явнику чека або особі, на яку він виписаний;

цінний папір, що має визначений термін обігу;

платіжний документ, що виписаний платником;

платіжний документ невизначеного терміну обігу.

 

94. Платіжне доручення – це:

письмове розпорядження власника рахунка банку перерахувати з його рахунка на рахунок зазначеної особи вказану суму;

комбінований документ, що складається з двох частин і заповнюється постачальником та платником;

форма організації розрахунків, яку ініціює постачальник;

форма розрахунків за місцем знаходження поточного рахунку постачальника.

 

95. Акредитив – це:

письмове розпорядження власника рахунка банку перерахувати з його рахунка на рахунок зазначеної особи вказану суму;

форма розрахунків, за якої банк платника за дорученням свого клієнта зобов’язаний перерахувати гроші в банк замовника, який здійснить остаточний платіж на підставі поданих документів;

заява клієнта на відкриття поточного рахунку в банку;

форма розрахунків за місцем знаходження поточного рахунку платника.

 

96. Паперові гроші – це:

платіжний документ, що використовується в розрахунках між суб’єктами господарювання;

паперові грошові документи, що випускаються в обіг державою;

номінальні знаки вартості, що заміщують в обігу повноцінні гроші і випускаються державою для покриття своїх витрат, наділяються нею примусовим курсом, законодавчо декретуються як обов’язкові до приймання в усі види платежів;

цінні папери, які використовуються в розрахункових операціях.

 

97. Грошовий ринок – це:

сукупність економічних відносин, які складаються з приводу купівлі-продажу специфічного товару – грошей, формується попит, пропозиція і ціна на цей товар;

ринок, на якому позичальник отримує гроші, обліковуючи свої короткострокові цінні папери;

ринок, на якому суб’єктами виступають банки, одні з яких розміщують свої вільні кошти, а інші їх отримують на принципах платності, терміновості і повернення;

ринок, на якому здійснюється купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції.

 

98. Валютний ринок – це:

сукупність економічних відносин, які складаються з приводу купівлі-продажу специфічного товару – грошей;

ринок, на якому позичальник отримує гроші, обліковуючи свої короткострокові цінні папери;

ринок, на якому суб’єктами виступають банки, одні з яких розміщують свої вільні кошти, а інші їх отримують на принципах платності, терміновості і повернення;

ринок, на якому здійснюється купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції.

 

99. Обліковий ринок – це:

сукупність економічних відносин, які складаються з приводу купівлі-продажу специфічного товару – грошей;

ринок, на якому позичальник отримує гроші, обліковуючи свої короткострокові цінні папери;

ринок, на якому суб’єктами виступають банки, одні з яких розміщують свої вільні кошти, а інші їх отримують на принципах платності, терміновості і повернення;

ринок, на якому здійснюється купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції.

 

100. Міжбанківський ринок – це:

сукупність економічних відносин, які складаються з приводу купівлі-продажу специфічного товару – грошей;

ринок, на якому позичальник отримує гроші, обліковуючи свої короткострокові цінні папери;

ринок, на якому суб’єктами виступають банки, одні з яких розміщують свої вільні кошти, а інші їх отримують на принципах платності, терміновості і повернення;

ринок, на якому здійснюється купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції.

101. Монопольне право на емісію банкноти в обігу належить:

казначейству країни;

центральному банку країни;

казначейству і центральному банку країни;

уряду країни.

 

102 За способом проведення грошові реформи поділяються на:

реформи паралельного, формального, конфіскаційного типу;

реформи примусового типу;

реформи регресивного типу;

реформи примусового та конфіскаційного типу.

 

103 Складовими економічної політики держави є:

кон’юнктурна політика;

демографічна політика;

дефляційна політика;

соціальна політика.

 

104. До повноцінних грошей відносять:

долари США;

гривні;

срібні монети;

Канадські долари.

 

105. Виберіть з змінних функцій ті, що характеризують гроші:

розподільча;

міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, світові гроши;

контролююча;

загальний еквівалент.

 

106. До структури НБУ входять:

комерційні банки;

фондові біржі;

банкнотно-монетний двір;

страхові компанії.

 

107. В Україні деномінацію було проведено в 1996р. у співвідношенні 1гр до:

100 000 крб.;

1000 000 крб.;

10 000 крб.;

1000 крб.