Як уникнути того, щоб повторення змісту навчального матеріалу не стало « мачухою» учіння. ( за В. Сухомлинським).

Як уникнути того, щоб повторення змісту навчального матеріалу не стало «мачухою» учіння? (за В. Сухомлинським).

Повторення - мати навчання, стверджує народна педагогіка. Але нерідко буває, що добра мати стає злою мачухою. Це відбувається тоді, коли учень змушений протягом одного або декількох днів зробити те, що робилося тижні і місяці, наприклад, повторити матеріал, який вивчають протягом десяти, двадцяти або більше уроків. Маса фактів і висновків обрушується на плечі учня, в голові у нього все перемішується. Але ж разом з повторенням матеріалу по одному предмету треба вивчати і інші предмети! Нормальна розумова праця стає неможливою, сили учня надриваються.

Треба вчити дітей віддалятися від матеріалу - не помічати деталей і придивлятися до головного.

У робочому зошиті по кожному предмету на спеціально відведеному полі червоним олівцем записується те, що назавжди треба запам'ятати.

Побудуйте модель проблемної ситуації та опишіть її на матеріалі з предмета (за фахом)

Одним із першочергових завдань сучасної школи є ліквідація відчуження, що існує між значною частиною школярів з одного боку, і вчителем, школою – з іншою. Тому перед вчителями гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би більш особистісно зорієнтованим на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання. Значно кращі успіхи у навчанні досягаються там, де процес навчання будується на основі проблемно-пошукової діяльності молодших школярів. Основою проблемного уроку є взаємодія учителя і учнів, коли між ними розвиваються діалогічні взаємостосунки під час вирішення проблеми. Тому вчитель повинен створити вміло таку ситуацію, організувати обговорення її учнями.

Уроки образотворчого мистецтва є одними з таких да найбільше можуть виникати проблемні ситуації. Припустимо на уроці малювання учні вивчають тему зображення будинку казкового персонажу. Діти зраділи цій темі уроку і з захопленням почали зображувати дім улюбленого казкового героя, користуючись власною уявою і прикладамми, які показав учитель. Але серед дітей педагог зауважує одну, яка сидить за партою понуривши голову, а аркуш її альбому – чистий. Розпитуючи дитину, вчитель виясняє, що учень (учениця) не буде малювати, тому що в неї немає здібностей до малювання і вона не зможе зробити гарний малюнок.

У цьому випадку педагогові потрібно пробудити інтерес у дитини до виконання завдання. Спочатку, наставник наставник може заохотити школяра(ку), згадауючи його (її) успіхи при створенні попередніх малюнків. А потім, індивідуально пояснюючи поетпне виконання зображення, заохотити дитину до початку творчої праці. Своє пояснення вчитель супроводжує похвальними репліками: «Дуже добре», «Молодець», «Дуже цікава ідея», «В тебе дуже гарно получилось».

Кінцеве виконання роботи дитини треба обов’язково оцінити позитивно.

 

Обгрунтуйте положення про те, що процес навчання є процесом триєдиним

У процесі навчання прийнято виділяти такі взаємопов'язані між собою компоненти, як: цільовий, стимулювально-мотиваційний, змістовий, операційно-дієвий, контрольно-регулювальний, оцінювально-результативний.

Цільовий компонент передбачає постановку конкретної мети вивчення навчального матеріалу на уроці. Як правило, вона має триєдиний характер, тобто органічно поєднує освітню, виховну і розвивальну мету. Освітня передбачає засвоєння учнями впродовж уроку визначеного навчальною програмою обсягу знань, умінь та навичок, тобто теорій, понять, законів, закономірностей, фактів тощо. Виховна мета полягає у формуванні засобами змісту навчального матеріалу певних світоглядних уявлень, моральних, етичних, естетичних, вольових якостей, які стають своєрідними "цеглинками" того внутрішнього психологічного "дому", який забезпечує підростаючій людині духовно-психологічну стійкість. Розвивальна реалізує можливості програмового матеріалу для розвитку мислення, уваги, пам'яті, емоційно-вольових якостей, мотивів, здібностей, навчальних інтересів.

Як ви реалізуєте у своїй професійній діяльності пораду Сухомлинського про те, що немає і не може бути абстрактного учня?

Мистецтво й майстерність навчання, і виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці. А це означає, що в навчанні має бути індивідуалізація — і в змісті розумової праці (в характері завдань), і в часі. Досвідчений педагог дає одному учневі дві, три, а то й чотири задачі на урок, іншому ж — тільки одну. Один одержує складнішу задачу, інший — простішу. Один виконує творчу письмову роботу з мови, наприклад пише твір, інший працює над текстом літературного твору.

При такому підході всі учні просуваються вперед — одні швидше, інші — повільніше. В оцінці, що її дістає дитина за свою роботу, вона бачить власну працю, напруження зусиль; навчання приносить їй моральне задоволення, радість відкриття. Взаємна доброзичливість учителя й учня при цьому поєднується із взаємним довір’ям. Учень не бачить в учителеві тільки строгого контролера, а в оцінці — палицю. Він відверто говорить учителеві: ось це в мене не вийшло, цього я не зміг зробити. Його сумління дуже чутливе, він не може йти на списування, використання шпаргалки; йому хочеться утвердити свою гідність.

Успіх у навчанні — це, образно кажучи, стежка, що веде до того куточка дитячого серця, в якому горить вогник бажання бути гарним. Бережіть цю стежку й цей вогник.

Чому В. Сухомлинський не радить учителю ставити оцінку учневі за погану відповідь, доповнення, письмову роботу тощо?

В.О. Сухомлинський підкреслював, що оцінка — це один із найбільш тонких інструментів виховання. Залежно від того, як ставиться учень до оцінки, можна робити висновок про його довіру й повагу до вчителя. Тому в своїй практичній діяльності В.О. Сухомлинський ніколи не ставив незадовільної оцінки, якщо учень не міг з тих чи інших умов досконально оволодіти знаннями, бо ніщо так не пригнічує дитину, як усвідомлення безперспективності, думка про те, що він ні на що не здатний. «Лише світле почуття оптимізму є цілющим струмочком, який живить річку думок», — пише педагог. Великий практик закликає вчителів не поспішати ставити учню незадовільну оцінку, щоб не виснажувати його внутрішню силу і зберегти надію на радість успіху.

Відсутність постійного невдоволення, гніву, роздратування, байдужості з боку вчителів та батьків, створення умов для того, щоб учні бачили «завтрашню радість», відчували доброзичливе ставлення вчителя, сприяють життєрадісній атмосфері середовища дитини.

Наведіть приклад евристичної бесіди, що розгортається під час уроку дедуктивно.

Розглянемо приклад евристичної бесіди при вивченні теми “Предмет і завдання образотворчого мистецтва”. Вчитель, бажаючи провести учнів до відповіді про значення образотворчого мистецтва в житті суспільства, починає розмову з наступного питання: “Завдяки чому люди спілкуються між собою?”. Учні в якості засобів спілкування називають сову, писемність. Вчитель доповнює їх розповіддю про можливості спілкування за допомогою жестів і задає наступне запитання: “Чи однакові можливості у цих засобів спілкування?”. За допомогою вчителя учні підходять до висновку про обмеженість можливостей усіх засобів спілкування. Після цього вчитель ставить заключне питання: “Чи є такий засіб, який міг найбільш повно передавати інформацію від однієї людини до іншої?”. Якщо учні затрудняються відповісти, вчитель може виставити рисунок, на якому зображений, наприклад, живопис на стіні, що безумовно, наштовхне їх на правильну відповідь: найбільш давнім і довершеним засобом спілкування між людьми був і залишається рисунок.

 

 

ПЛАН ЗБОРІВ

1 Оголошення теми і мети зборів.

1. Три основи складності підліткового віку

2. Психологічний коментар.

3. Підліток – школяр: соціально-педагогічні проблеми.

4. Побажання батькам.

1. ПЕРЕБІГ ЗБОРІВ

Класний керівник

Період з 10-11 років до 14-15 років називають підлітковим, або середнім шкільним. У цей час під впливом інтенсивного функціонування залоз внутрішньої секреції збільшується збудженість центральної нервової системи підлітка, що виявляється у підвищеній дратівливості, надмірній образливості, нестриманості. Але цього може не бути, якщо дорослі виявляють чуйність, тактовність і турботу.

1. Складності підліткового віку є серйозною педагогічною проблемою. Їх перша об’єктивна основа – у значній різниці між вимогами суспільства до дітей і дорослих, різниці в їх обов’язках і правах. Відомо, що “доросле” життя складніше, ніж життя дітей, і далеко не всі дорослі люди можуть підтримувати гармонійні відносини з оточуючими.

Другою об’єктивною основою складності підліткового віку є виключно швидкий темп змін, які відбуваються в цей період: у фізичному і психічному стані підлітка, у характері реакції на зовнішні подразнення і т. п.

Третьою об’єктивною основою складності підліткового віку є накопичення до цього віку дефектів виховання, які раніше виразно не проявлялися внаслідок недостатньої самостійності дитини і відносно неширокої сфери її діяльності та спілкування.

2. Цей період – час фізіологічної кризи. Звідси нетерпимість, упертість, непослух. Щось сталося! Не можна залишати дітей самих, хоча й вони хочуть бути незалежними, відкидають авторитети, не вірять досвіду інших, а лише своєму власному. Виникають складні стосунки з батьками, кажуть, що їм нічого не потрібно, а насправді потребують багато.

Вони не стали ще дорослими, але вже й не діти. До них треба мати велике терпіння, ставитися з делікатністю, бути розважливим, треба заспокоювати їх, не принижувати!

3. При всій важливості спілкування із ровесниками, вчителями та батьками все ж основу соціальної ситуації розвитку сучасного підлітка складає та проста і очевидна обставина, що він – школяр. Головна суспільна вимога до підлітка – заволодіти певною сумою знань, умінь та навичок, без якої неможлива його подальша участь в житті суспільства.

Спад успішності, який часто спостерігається в середніх класах школи може бути породженими різними причинами: від незначних прогалин у знаннях, викликаних пропуском занять, чи зниження працездатності, пов’язаної з перебудовою організму. У підлітковому віці не можна, “витягуючи” успішність, вирішити всі інші особисті проблеми підлітка, а можна зробити тільки навпаки.

Учитель та батьки учнів – дві сторони, що разом відповідають за виховання дитини перед суспільством. Ось чому учитель зобов’язаний активно шукати педагогічних контактів із батьками учнів. Контакти вчителя з батьками учнів повинні носити постійний характер та диктуватися не випадковими мотивами або бажанням змусити батьків «вжити заходів», а прагненням вчителя побільше дізнатися про дитину, порадитися про його навчання та виховання, навіть порадіти з батьками його успіхам та перспективам.

4. Памятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів, щастя вам і вашим дітям!

 

 

Фронтальна бесіда

1.Вступ

Нині екологічна криза все більше нівечить природу нашої країни. Людству найближчим часом загрожує небезпека, якщо воно не змінить стиль свого існування й діяльності, не визначить своїх життєвих цінностей. Сучасний світ рослин і тварин, сама людина завдячують своїм існуванням воді. Рослинам вона потрібна, щоб розчиняти і транспортувати поживні речовини по всьому тілу. Вода підтримує форму та пружність рослин. Зелені рослини на світлі з води та вуглекислого газу утворюють органічні речовини.

2. Основна частина

1. Яка найбільша річка України?

2. Як ви вважаєте чи зможе людство жити без води?

3. Чи знаєте ви що з кожним роком запаси води на планеті катастрофічно зменшуються?

4. Як ви думаєте з чим це пов’язано?

5. На вашу думку охорона водойм від забруднення це справа кожного з нас?

 

Для багатьох тварин і рослин вода є рідною домівкою - місцем їхнього оселення. Густина води більша за густину повітря у 770 разів, тому мешканці водойм ще використовують її як опору.

Серед речовин, що входять до складу тіла тварин і людини, воді належить перше місце. Навіть кістки та зуби мають у своєму складі воду. Не говорячи вже про кров, піт і слину.

Яку роль відіграє вода у тілі людини?

3. Підсумок.

Збереження екології нашої планети є ключем до покращення життя.

 

Індивідуальна бесіда

Запитання

1. Яка найбільша річка України?

2. Як ви вважаєте чи зможе людство жити без води?

3. Чи знаєте ви що з кожним роком запаси води на планеті катастрофічно зменшуються?

4. Як ви думаєте з чим це пов’язано?

5. На вашу думку охорона водойм від забруднення це справа кожного з нас?

Узагальнення бесіди

Скажіть які на вашу думку можуть бути шляхи вирішення проблеми зменшення кількості води на нашій планеті?

Підсумок

Збереження екології нашої планети є ключем до покращення життя.

 

 

Як уникнути того, щоб повторення змісту навчального матеріалу не стало «мачухою» учіння? (за В. Сухомлинським).

Повторення - мати навчання, стверджує народна педагогіка. Але нерідко буває, що добра мати стає злою мачухою. Це відбувається тоді, коли учень змушений протягом одного або декількох днів зробити те, що робилося тижні і місяці, наприклад, повторити матеріал, який вивчають протягом десяти, двадцяти або більше уроків. Маса фактів і висновків обрушується на плечі учня, в голові у нього все перемішується. Але ж разом з повторенням матеріалу по одному предмету треба вивчати і інші предмети! Нормальна розумова праця стає неможливою, сили учня надриваються.

Треба вчити дітей віддалятися від матеріалу - не помічати деталей і придивлятися до головного.

У робочому зошиті по кожному предмету на спеціально відведеному полі червоним олівцем записується те, що назавжди треба запам'ятати.