Розслідування розбоїв з проникненням у житло

Відмінною рисою означеного виду злочину є його підвищена громадська небезпека, яка полягає у відкритому незаконному насильницькому вилученні майна. Напад, поєднаний із насильством, при розбої безпосередньо спрямований на вилучення і заволодіння майном, при якому вплив на особу може бути як фізичним, так і психологічним. Фізичне або психологічне насильство може бути застосоване до потерпілого в процесі заволодінням майном, а також безпосередньо після викрадення для утримання майна. Фізичне насильство при розбої, з проникненням у житло це: а) порушення анатомічної цілісності зовнішніх тканин тіла; б) посягання на життя і здоров’я шляхом впливу на його внутрішні органи без порушення анатомічної цілісності зовнішніх тканин тіла; в) позбавлення або обмеження особистої свободи людини. При психологічному насильстві злочинець прагне залякати потерпілого і, пригнітивши його волю, примусити до безперешкодного вилучення або передачі необхідного майна, визначення місця, де воно знаходиться.

Спосіб вчинення розбійного нападу на житло являє собою взаємопов’язану, заздалегідь погоджену злочинцями систему дій і прийомів з підготовки, вчинення і приховування розбійного нападу та дозволяє зробити висновок про обстановку вчиненого злочину, психофізіологічні особливості злочинця (або злочинців), мотиви і цілі скоєного злочину.

До підготовчих дій, спрямованих на вчинення розбійного нападу з проникненням у житло, відноситься збір злочинцями інформації про приміщення, які можуть бути об’єктом розбійного нападу. Слід виділити такі способи, що найчастіше зустрічаються: знайомство з жінками (чоловіками) на вулицях, в парках, кафе та барах, коли, задаючи під час розмови, заздалегідь підготовлені запитання, злочинці дізнаються про професію співрозмовника, його фінансовий стан, місце проживання та іншу інформацію, що їх цікавить; в розмовах, під час зустрічей, спільного розпивання спиртних напоїв злочинців з друзями або просто з незнайомими людьми, останні розповідають, що в житлі їх знайомих, родичів, сусідів є коштовні речі, велика сума грошей та інші цінності; через осіб, що займаються злочинною діяльністю. Після збору інформації робиться попередня розвідка об’єкта (житла) нападу, яка включає до себе: орієнтацію злочинців щодо розташування приміщень з яких складається житло, вивчення режиму роботи мешканців, маршрут їх пересування, умови охорони житла, визначення місця знаходження найбільш цінного майна, добування ключів або виготовлення їх дублікатів.

Безпосередньо способи проникнення у житло при вчиненні розбоїв можна поділити на такі групи: 1) проникнення у житло шляхом використання насильницьких способів; 2) проникнення у житло шляхом обману, ведення потерпілого в оману. До типового переліку першої групи входять способи проникнення у житло із застосуванням різних знарядь злому, як спеціально виготовлених для насильницького проникнення у житло (наприклад, сокира), так і пристосованих для цього (наприклад, будівельна арматура), або спеціальних інструментів-пристроїв (відмичка, набір ключів різноманітної модифікації) для відмикання запорів, замків та інших перепон. До другої групи відносяться випадки, коли злочинці представляються працівниками правоохоронних органів, домоуправління, газової служби, пожежної охорони, пошти, відділу соціального захисту населення, під вигаданим приводом від імені сусідів, спільних знайомих, друзів, для передачі подарунків або іншого майна, з проханням зателефонувати, зняти житло, надати термінову медичну допомогу.

Приховування злочину є однією з форм протидії розслідуванню. Активна форма виражається в приховуванні об’єкта розбійного нападу – предметів матеріального світу. При цьому дії, спрямовані на приховування розбійного нападу, проводять як самі виконавці, так і їх посібники. Частину викраденого майна злочинці залишають для власного користування – це в основному продукти харчування, вироби з золота, аудіо-, відеоапаратура. Інше майно злочинці збувають в ломбарди або комісійні крамниці, продають друзям. Тому при провадженні слідчих дій (наприклад, обшук) і оперативно-розшукових дій (оперативна перевірка діяльності ломбардів, комісійних і приватних крамниць, ринків) необхідно чітко знати, які речі були викрадено у потерпілого, бо їх знайдення може орієнтувати слідство відносно осіб, які вчинили чи причетні до вчинення розбійного нападу. Кошти, що надійшли від реалізації викраденого майна, злочинці використовують: для власної мети (придбають дорогі речі, автомобілі, квартири та інші об’єкти нерухомості); для подальшого їх використання в сфері підприємництва. Пасивна форма приховування злочину відбувається шляхом замовчування, невиконання необхідних дій, відмова від дачі показань.

При розслідуванні розбоїв з проникненням у житло огляд місця події є негайною першочерговою слідчою дією, що забезпечує та визначає подальший напрям розслідування. Беручи до уваги, що для розбійних нападів на житло характерно те, що вони вчиняються у вечірній та нічний час (результати вивчення та узагальнення судової та слідчої практики свідчать, що в проміжок між 17.00 годиною та північчю вчиняється приблизно 65% розбійних нападів з проникненням у житло), слідчому разом з оперативною групою при отриманні інформації про вчинений злочин, необхідно негайно виїхати на місце події.

Близько 80% усіх зареєстрованих розбійних нападів з проникненням у житло вчиняються у місті. За аналізом матеріалів слідчого та судової практики огляду місця події підлягають, як правило квартири, що знаходяться в багатоповерхових будинках, і їх складові частини (балкони, веранди та ін.), рідше приватні домоволодіння та дачі, кімнати в гуртожитках, готелях. Однією із умов вчинення розбійного нападу є дуже короткий проміжок часу. Напад на житло відбувається здебільшого із засідок. Місцем для засідок є верхні або нижні поверхи у висотних будинках, горища, підвали, ліфти. Якщо розбійний напад вчиняється в сільській місцевості, то для засідок використовуються затемнені ділянки території з таким розрахунком, щоб з цього місця можна було добре бачити прилеглу територію, спостерігати, що відбувається у житлі, та в потрібний момент зробити напад. Тобто, прибувший на місце події, слідчий повинен забезпечити охорону не тільки житла – як місця вчинення злочину, а також і прилеглої території, яка могла бути використана злочинцями, як уже було зазначено, для спостереження за потерпілим та як засідка, а після вчинення злочину – для знищення речових доказів. Після фіксації обстановки місця розбійного нападу слідчий повинен вивчити обстановку місця злочину та проаналізувати ситуацію, що склалася. Проведення аналізу обстановки місця вчинення злочину можливе при використанні такого тактичного прийому як «уявний аналіз виявлених слідів та речових доказів» (у криміналістичній літературі цей прийом ще має назву «аналіз окремих слідів(предметів), їх ознак, розташування на місці злочину»). Даний тактичний прийом дозволяє слідчому оглянути і проаналізувати кожний предмет, що знаходиться на місці злочину, з точки зору його прямого функціонального призначення, а після цього щодо його місця, ролі і значення у встановленні події злочину. Аналізуючи всю сукупність виявлений на місці вчинення злочину слідів, речових доказів і встановлюючи належність по події, а також і причинно-наслідковий зв’язок, слідчий має створити уявну картину того, що трапилося, тобто уявну модель вчинення розбою з проникненням у житло. Моделювання обставин розбійного нападу з проникненням у житло: 1) дозволяє при зіставленні побудованої слідчим моделі вчиненого розбійного нападу з реально існуючими обставинами виявити такі фрагменти, яких не вистачає моделі. Це різноманітні сліди, речові докази, які мають значення і стосуються злочину, але слідчий з різних причин не виявив і не зафіксував їх; 2) відіграють контролюючу роль і якщо при зіставленні моделі з реально існуючими обставинами виявиться їх невідповідність або суперечності, то слідчий повинен звільнитися від цієї моделі, а при збігу вищезазначених факторів слідчий одержує додатковий доказ правильності направлення розслідування. Повний та всебічний огляд місця події при вчиненні розбою з проникненням у житло забезпечує подальший успіх розслідування цього виду злочину.

Допит потерпілих і свідків має важливе значення для розслідування тому, що означені особи безпосередньо сприймали всі обставини злочину і своїми показаннями можуть надати допомогу слідчому. Особливістю допиту при розслідуванні розбоїв з проникненням у житло є те, що до показань, отриманих згодом після вчинення розбійного нападу, необхідно ставитися обережно. В силу різних суб’єктивних причин (побоювання погроз, що надійшли з боку злочинців, пасивна поведінка при нападі, інші індивідуальні риси характеру), об’єктивних причин (раптовість нападу та ін.), потерпілі та свідки можуть давати неточні показання.

При допиті необхідно з’ясувати таке коло обставин: що робили потерпілі (свідки) безпосередньо перед нападом; яким шляхом злочинці проникли у житло; чи застосовувалося фізичне (психологічне) насильство та у чому конкретно це виражалося; кількість осіб, що нападали, ознаки одягу, вид застосованої зброї; як пересувалися злочинці в житлі, до яких предметів торкалися, чи перемовлялися між собою, якою мовою, чи називали один одного по імені, прізвищу, кличках; яку поведінку обрав потерпілий: виконував усі вказівки злочинців або виявив їм опір і якщо виявив, то в чому він проявився, в якому місці житла це відбувалося і які, на його думку, сліди могли залишитися на тілі (одязі) злочинців в результаті такого опору (синці, подряпини, укуси, розірваний одяг); чи не помічав раніше стеження за собою; хто ще, на його думку, міг бачити злочинців; чи може потерпілий (свідок) описати прикмети зовнішності осіб, що нападали.

Допит підозрюваних та обвинувачуваних у вчиненні розбою з проникненням у житло має свої особливості, зумовлені великою суспільною небезпекою цього виду злочину: вчинення розбійного нападу особою, раніше засудженою за вчинення насильницько-майнових злочинів або особою, яка вчинила декілька злочинів (у тому числі і розбоїв), вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб або організованою групою. Зазначені обставини підштовхують обвинуваченого до обрання певного способу приховування інформації і протидії таким чином слідчому по встановленню ним необхідних доказів. В залежності від вищезазначених обставин виділяється така система слідчих ситуацій, коли обвинувачуваний: 1) повністю визнає вину в скоєному розбою з проникненням у житло і дає правдиві показання (21,5%); 2) частково визнає вину у вчиненому злочині, але в його показаннях є суперечливі відомості (47%); 3) не визнає вини і відмовляється від дачі показань або повідомляє явно неправдиві відомості (32,5%).

У ситуації, коли допитуваний визнає вину і дає правдиві показання, допит необхідно проводити по епізодам вчиненого розбійного нападу. Запитання слідчого не повинні порушувати обставин вчинення декількох злочинів, бо в цьому випадку обвинувачений може ухилятися від відповіді, переплутати обставини їх вчинення.

Особи, які визнають вину частково або зовсім її не визнають, або дають показання суперечливого характеру, як правило, вчинили декілька злочинів групою осіб та відбули покарання в місцях позбавлення волі. Відмова від дачі показань чи їх суперечливість може стосуватися тих обставин вчинення розбійного нападу, що обтяжують кримінальну відповідальність і тягнуть більш суворе покарання (викрадення майна у великих та особливо великих розмірах, заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що призвело до його смерті, втягнення неповнолітніх у злочину діяльність).

До комплексу експертиз входять насамперед криміналістичні експертизи – судово-трасологічна (експертиза цілого за частинами, дактилоскопічна, експертиза холодної зброї та ін.), балістична, а також судова-медична експертиза. У деяких випадках, що визначаються способом вчинення розбійного нападу і сукупністю нанесених тілесних ушкоджень може бути призначена комплексна судово-медична та криміналістична експертизи. При проведенні такої експертизи судово-медичний експерт досліджує тілесні ушкодження і знаряддя злочину з нашаруваннями біологічного походження (кров, волосся, клітки тканин та ін.). Водночас експерт-криміналіст проводить дослідження знарядь злочину, одягу потерпілого з мікрочастинами текстильних волокон, мастила та інших матеріалів.

При проведенні наступних слідчих дій при розслідуванні розбоїв з проникненням у житло певну увагу слід звернути на проведення обшуку. Метою проведення обшуку є викриття і вилучення предметів, що мають доказове значення; це передусім знаряддя вчинення злочину (холодна, вогнепальна, газова зброя, предмети злому, вироблені для проникнення у житло, автомототранспортні засоби, якщо вони були використані для вчинення злочину); майно та інші матеріальні цінності, предмети на яких збереглися сліди злочину (одяг зі слідами крові та інших виділень із людського організму).