Тема. Слово в лексико-семантичній системі мови

Болгарська мова

Щом умра, ме погребете

нейде на могила

посред степити широки

на Украйна мила,

та скалите над водата,

Днепър и полята

да се виждат, да се чува,

как реве реката.

 

Щом помъкне от Украйна

Днепър към морето

Кърви вражи – аз тогава

планини, полета

ще оставя, ще отида

чак при бога в рая

да се моля. Дотогава

господ аз не зная…

 

 

Словацька мова

Ked’ ja zomriem, zahrabte ma,

bratia, na mohyle,

prostred stepi širo-širej,

v Ukrajine milej,

by úrodné lány poli,

Dneper prosted lúčin

bolo vidiet’, bolo počut’,

ako reve – huči.

Ked’ ponesie z Ukrajiny

do belasých mori

krv tyranskú, potom i ja

rodné lány, hory,

všetko nechám, potom uznám

všemocného boha,

– pomodlim sa… No dovtedy –

ja nepoznám boha...

 

*3. Зіставте подані висловлювання про походження української мови. Чим ці думки різняться?

Початковим етапом існування української мови – літературної мови, як і загальнонародної розмовної мови, є XIV століття (окремі фонетичні та граматичні риси, які згодом узвичаїлися в українській мові, спостерігаються ще в пам'ятках XI – XIII cm.). На той же час припадає й початок російської та білоруської літературних мов. (Плющ П.П.)

▲

Українська мова як така зарисувалася ще на слов’янській прабатьківщині, від якої відірвалася вже з виразними своїми рисами, як постала й кожна інша слов’янська мова. (Огієнко І.)

*4. Перекладіть афоризми українською мовою, передавши не тільки думку, – а так, щоб це було по-українськи природно і невимушено.

1. Язык важен для патриота. (М. Карамзін)

2. Истинная любовь к своей стране немыслима без любви к своему языку. (К. Паустовський)

3. Обращаться с языком кое-как – значит и мыслить кое-как: неточно, приблизительно, неверно. (О. Толстой)

Література

1. Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал.

2. Мацюк Г. Теорія української літературної мови: етапи формування і

перспективи розвитку // Українська мова. – 2003. – №1. – С. 27 – 39.

3. Карпенко Ю.О. Українська гіпотеза // Мовознавство. – 1993. – №5. – С. 3 – 8.

4. Ющук І.П. Про походження української мови // Дивослово. – 1995. – №1.
– С. 27-33. – законспектувати і використовувати під час відповіді.

5. Царук О. Українська мова серед інших слов'янських: етнологічні та
граматичні параметри. – Дніпропетровськ, 1998.

6. Лазебник С. Зарубіжні українці: скільки їх, де вони? // Золоті ворота.
– Вип.1. – К.,1991.

7. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їх мов/ Міфи і
правда про трьох братів слов'янських зі „спільної колиски". – К., 1997.

8. Горбачук В. Барви української мови. – К., 1997.

9. Русанівський В.М. Джерела розвитку східнослов'янських літературних
мов. – К., 1985.

 

Індивідуальне завдання (за бажанням). Дібрати 4 – 5 висловів, як у завд. *4, перекладіть їх і напишіть роздум-мініатюру за одним із них. (Оформити на окремих аркушах).

Увага! Роздруковані плани повинні бути в кожного студента на занятті (в

Окремій папці)

План № 5

ТЕМА. Загальні відомості про сучасну українську літературну мову І.Опрацювати теоретичні питання:

1. Складники української загальнонаціональної мови.

2. Літературна мова як вища, унормована форма національної мови, її ознаки,
форми існування, стильові різновиди.

3. Поняття мовної норми. Типи норм, їх кодифікація. Норма і правило.

4. Видатні діячі культури і літератури про особливості української мови.

II. Виконати завдання:

1. Складіть власні вислови, нариси, вірші про українську мову і подайте їх на окремих аркушах.

2. Запишіть у зошит уривки, підкресліть у них відхилення від сучасних норм
української літературної мови, вказавши типи порушених норм, запишіть їх
формулювання і додайте інші приклади.

А наша мова вкраїнська, чарівна наша мова, всім світом вже признана за одну з найзвучніших, наймелодійніших мов. Синоніміка нашої мови найбагатша, і ми маємо де-коли на оден вираз десятки слів; от, скажемо, на вираз «говорити» маємо: говорити, казати, балакати, мовити, гомоніти, гуторити, повідати, торочити, точити, базікати, цвенькати, бубоніти, лепетати, жебоніти, верзти, плести, ґерґотати, бормотати - і кожне слово має свій власний одтінок. (І. Огієнко)

▲

* Кажуть, краще було б, якби всі люди говорили одною мовою, не треба
було б затрачувати часу на те, щоб вивчитися чужим мовам, а той час краще
було б затратити на що-небудь більше, корисніше задля людей. Чудно то
бажання!

Мені здається, що тим і наш світ красний, що він не однаковий... Зробіть так, щоб усе рівно було, як на долоні...

Не тільки одежою, а й окрасою свого тіла одрізняються поміж собою люди, а ми хочемо, щоб усі балакали однією мовою. (П.Мирний)

 

*3. Прочитайте речення, назвіть слова, вживання яких не відповідає мовній нормі. Запишіть відредаговані речення.

 

1. На слідуючій неділі відбудеться засідання наукового гуртка, у ньому приймуть участь студенти нашої групи. Усі вони являються членами цього гуртка.

2. Я рахую: ви вірно кажете. Я поступив би так само.

3. На вечір зустрічі в школі прийшли бувші її випускники.

4. Ми хочемо з вами побалакати про те, як підготуватися до свята.

5. Приведу кілька прикладів.

6. Редакція одержує багато листів на цю тематику.

7. Робітники жодної компенсації не отримали.

8. Всі ми маємо своє відношення до сучасних подій.

9. Всі, кого торкається дана тема, повинні висловити своє відношення.

10. Відношення у колективі були нормальні.

9. Мова йдеться про ядерну зброю.

11. Зустрічаєшся з такими юними обдарованими талантами і думаєш, як би зберегти їх для майбутнього.

12. Щодо мого навчання, то мама не мала до мене ніяких проблем.

* 4. Доберіть нормативні українські відповідники.

 

Любе питання, по містам і селам, самий надійний захист, найбільш здібніший, семидесяти, жить, допомогать, подзвонити по телефону, мебель, давайте проголосуємо, підніміть руки ( під час голосування ), у бігудях ( ходити ), виключатель, карман, сахарь, рибалка, заказувати обід, вести себе.

*5. Підкресліть слова літературної мови. Яким літературним нормам

підпорядковане кожне з них?

 

Ць о го, весь, всим (людям), х о жу, сидять, кричять, гомоніти, запитати – зап и тання, пшениця – пшеничка, кукуруза, фасоля, басоля, стрічка – лєнта – бинда, мимохідь – мимохіть, бажаючі, відпочиваючі – відпочиваючи.

 

Література

1. Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал.

2. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. – К., 1984. – С.6-25.

3. Матвіяс І.Г. Варіанти української літературної мови. – К., 1988.

4. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. – К., 1976.

5. Зінкевич-Томанек Б. Норми сучасної української мови і лексикографічна
практика останнього десятиліття // IV Міжнародний конгрес україністів /
Доповіді та повідомлення: Мовознавство. – К., 2002. – С. 26-31.

6. Струганець Л.В. Динаміка лексичної норми української мови XX ст. – Тернопіль, 2002.

7. Мово рідна, слово рідне! Вірші, поеми, статті. – К., 1989.

8. Найдорожчий скарб. Слово про рідну мову / Упор. В.І. Лучук. – К., 1990.
9. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

– випишіть тлумачення складників української національної мови.

 

Примітка. Підготуватися до перевірочної роботи за «Вступом».

 

 

Плани № 6

ТЕМА. Стилі сучасної української мови I.Опрацювати теоретичні питання:

1. Форми існування української мови.

2. Стилі мови і стилі мовлення в сучасній українській літературній мові.

3. Колоритно- (жанрово-)стильові різновиди у мові.

4. Позамовні ознаки й мовні засоби (лексичні, морфологічні, синтаксичні) кожного із стилів української мови та їх різновидів (усні й писемні стилі).

5. Взаємозв'язки і взаємодія різних стилів.

II. Виконати завдання:

1. Складіть і заповніть таблицю традиційних стилів української мови.

Назва стилю	Стильові риси / мовні засоби	Функція	Сфера спілкування	Жанри, в яких стиль реалізується
Офіційно-діловий (книжний)	офіційність, точність / стилістично нейтральні мовні засоби, проф.-ми, стандартні вислови, відсутні емоційно забарвл. слова; розповідні речення.	повідомлення (документація, інструкція)	офіційно-ділові відносини	ділові папери: оголошення, доручення,…; законодавчі акти: закон, кодекс,…

3. Прочитайте поданий текст (зауважте його стиль, відтінок мовлення), а потім перебудуйте його, уникнувши повторів, зворотного порядку слів, риторичних питань, замінивши деякі речення і групи речень синтаксичними синонімами, змінивши розділові знаки. Запишіть свій варіант тексту в зошит і вкажіть, як змінився стиль, відтінок. Думку обґрунтуйте.

Осінній господар

Осінь…Хазяйнує Жовтень скрізь, де не глянь. Убрав золотом сади,ліси, парки і струшує додолу жовте листячко… Ну, навіщо ти, Жовтню,розбираєш дерева?Залишив би їм це вбрання, воно ж таке гарне…Та не слухає Жовтень нікого: знай своє діло робить. І коли тільки він спочиває? Прокидаються люди рано - еге!Жовтень цілу ніч працював. Припорошив сріблястим інеєм дахи, укрив памороззю землю, навіть маленькі калюжки сховав під тонкими скельцями льоду, і сидить тепер десь, милується на свою роботу. І думає, що всім це до вподоби. Звісно ж ні! Перший, хто руйнує його працю, - красне сонечко. Підіймається сонечко вище, вище, і вже гляньте: й сліду від паморозі не зосталося. (Ю. Старостенко)

*3. Які стилі репрезентують подані уривки? У якій формі (усній чи писемній) вони сприймаються більш природно? Подайте їх у протилежній формі. Чи однакове писемне оформлення вони матимуть?

Завдяки своєму термоакумуляційному дну посуд дозволяє знизити споживання електроенергії (газу) до 70%(!), води, жирів і солі до 80% (!!) і більше (!!!), а також зекономити час і нерви на приготування їжі. (?)

▲

Мені – незабаром шістнадцять. Я так люблю природу!.. В нашому садочку, біля яблуньки, росте величезний дуб. Я ось ниньки біля нього і вздріла щось дивне-предивне! Ще вчора садок був якийсь напружений, мовчазний... Загадковий. А вже зранку зробився весь біло-рожевий... Аж наче співає! Яблуневі квіти буцім дивляться на мене й шепочуть: квітнемо на повну силу...

Дивне усе довкруг і прекрасне. Гілочка дуба тягнеться до яблуньки...аж тремтить. Передихне ледь-ледь – і знову... Вітер скажете? Ні. Ні! Я ось заспіваю їм обом про весну, нехай послухають.... Ба, яка вона, яблунька!.. Буцім наречена. Біля дуба ж! Затишно їй і розкішно. Бо ж дуб – велет, а сонце – тепло і світло. Я дуже люблю ніжне сонце, садочок, дуб і.. людей. За що саме люблю людей? Поясню, слухайте. Оцей-о велетень займає багато місця. Та його ніхто не зачепить. Нехай живе! Розростається ще і ще... Ось за це я й люблю людей – за їх щедру душу, добре серце, щирість і відданість природі... (?)

 

*4. Що спільного у поданих текстах? Чим вони відрізняються? Поміркуйте (під час виконання використовуйте таблицю, складену у завданні 1).

Сім’я – мала соціальна група, створена на основі офіційного чи громадянського шлюбу або на кровній спорідненості, члени якої об’єднані спільним проживанням і веденням домашнього господарства, виконанням сімейних функцій, емоційними зв’язками та взаємними юридичними й моральними зобов’язаннями стосовно один одного, родинними традиціями.

Сучасна сім’я виконує такі функції: сексуальну, репродуктивну, виховну, регулятивну, рекреативну, господарсько-побутову, економічну і первинної соціалізації дитини. У своїй сукупності вони визначають повноту сімейного життя, але кожна з них має свої особливості. В нових соціальних умовах функції сім’ї набувають частково нового змісту чи певних особливостей прояву… (?)

 

▲

Найбільша сім'я в Україні живе в Карпилівці

Де живе найбільша сім'я в Україні? Скільки в ній дітей? Ні-ні, не треба ламати собі голову і порпатися в товстенних фоліантах, звертатися до енциклопедій, комп 'ютерних інформаційних систем. Досить завітати до села Карпилівка, що неподалік від Цумані у Ківерцівському районі Волинської області. А точніше - до обійстя Йосипа Тихоновича та Софії Мусіївни Фенів. Господареві – 56, а його дружині – 47. У цих славних наших краян, не повірите – вісімнадцять дітей! І, дякувати Богу, не обділені материнським і батьківським теплом, здорові, гарно виховані. І в кожного, як мовив Тарас Шевченко, – своя доля і свій шлях широкий.

Велика сім'я – велика сила. Упродовж п'яти років, не покладаючи рук, трудилися і звели добротний двоповерховий мурований будинок, придбали трактор... Звісно, якщо сьогодні непросто прогодувати й виховати одне дитя, то що говорити Феням. Але вони не нарікають, живуть у злагоді й любові. Добре було б, зрозуміло, якби не обминули увагою цю сім'ю бізнесові структури, влада... (?)

▲

Кодекс про шлюб та сім 'ю України Загальні положення

Розділ І. Глава 1. Основні положення

Стаття 1. Завдання Кодексу про шлюб та сім'ю України

Завданням Кодексу про шлюб та сім'ю України є:

– дальше зміцнення сім'ї

– побудова сімейних відносин на добровільному шлюбному союзі жінки і
чоловіка, на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові,
дружби та поважання всіх членів сім'ї;

– виховання дітей з обов'язковим піклуванням батьків про їх здоров'я,
фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання і підготовку до праці;

– всемірна охорона інтересів матері і дітей;

– виховання почуття відповідальності перед сім'єю;

Стаття 2. Відносини, які регулюються Кодексом про шлюб та сім'ю України.

Цей Кодекс встановлює порядок і умови одруження, регулює особисті і майнові відносини, які виникають в сім'ї між подружжям, між батьками і дітьми, між; іншими членами сім'ї, відносини, які виникають у зв'язку з усиновленням, опікою та піклуванням, прийняттям дітей на виховання, порядок і умови припинення шлюбу, порядок реєстрації актів громадянського стану.

*5. Про взаємодію яких стилів можна говорити на прикладі поданого уривка? Обґрунтуйте свою думку.

Метелики були ще красивіші. Кожного наче виткала невідома ткаля із золотих пушинок. Ніжні крильця золотогузки скидалися на дві яблуневі пелюсточки, а черевце кінчалось золотою подушечкою, і шовкопряди вдягли плахітки в чудернацьких візерунках; крихітні метелики-листковертки були в оксамитових кофтинках, гаптованих бісером, а совки і п'ядениці вабили око муаровими биндами. (?)

*6. Визначте, з якими стилями пов’язане вживання таких речень, фрагментів текстів?

1. Керуючись статтею 29 Закону України,,Про судоустрій” та розглянувши подання обласного суду про обрання народних засідателів, обласна рада вирішила: обрати народних засідателів обласного суду терміном на 5 років у кількості 48 осіб.

2. За цей успіх ми дякуємо і нашому керівництву, яке зуміло забезпечити в наш нелегкий час виробництво всім необхідним: коштами, сировиною, технікою.

3. – Мамо, ми були у тьоті Дусі і дивились телевізор.

– А як вона вас зустріла?

– Добре! Ми прийшли якраз вчасно, бо вона пекла пиріжки. Та смачні! Тільки ми відчинили двері, а вона й каже:,,Тільки вас тут і не вистачало!”

4. У листяному лісі, наприклад, перший, верхній ярус утворюють дуб, липа, великі старі берези, другий ярус – нижчі дерева: горобина, черемха та ін., третій – кущі, четвертий – трави, папороті і, нарешті, п’ятий – мохи, гриби.

5. Враховуючи ситуацію, що склалася, з ініціативи представників обласної організації Червоного хреста була укладена угода з українським товариством медиків у Відні…

6. Люба мамочко! Я дуже зраділа, коли оце сьогодні вранці радо усміхнутеє чорненьке хлоп’я подало мені твого листа…

7. Шановні колеги! З подякою підтверджуємо отримання Вашої пропозиції від 12.03.09 на будматеріали, що виробляються підприємством,,Універсал”.

Література

1. Підручники з сучасної української літературної мови, лекційний матеріал.

2. Підручники, посібники з ділової української мови будь-яких авторів.

3. Арешенков Ю.О. Класифікація функціональних стилів і вивчення
стилістики у вищій та середній школі // Українська мова і література в
школі. – 1993. – №1. – С. 3 – 5.

4. Стиль і час. Хрестоматія. – К., 1983.

5. Мова і час: Розвиток функціональних стилів сучасної української
літературної мови. – К., 1977.

6. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1994.

7. Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови. – К., 1990.

8. Дзюбишина-Мельник Н. Ще один стиль української літературної мови //

Культура слова. – К., 1994. – Вип. 45 – законспектувати.

9. Дудик П.С. Розмовний стиль сучасної української літературної мови //
– Мовознавство. – 1971. – № 5.

10. Тарновецька-Ткач Л., Шепетюк І. Стилістика офіційного і товариського
спілкування та сучасні потреби розмовного стилю // Урок української.
2001. – № 6. – С.18-21.

Індивідуальне завдання. Схарактеризуйте (письмово) мовні особливості (норми) одного з уривків (див. завдання 3 – 4 цього плану). Дотримуйтесь приблизно такої схеми аналізу стилю:

1. Визначення теми, основної думки, жанру тексту.

2. Основні лексико-семантичні особливості: вживання слів у прямому чи
переносному значенні, наявність емоційно забарвлених слів, синонімів,
термінів, запозичень, пасивних слів.

3. Висновок про стиль, колоритно-стильовий відтінок (якщо є).

План № 7

ТЕМА. Лексична система української мови (загальна характеристика)

І. Опрацювати теоретичні питання:

1. Специфіка лексичної системи мови: відкритість, мікросистемність.

2. Українська лексикологія як учення про словниковий склад мови; предмет її

вивчення, зв'язок з іншими розділами науки про українську мову. Підрозділи описової лексикології.

3. Групування слів української мови (за значенням, за походженням, за

сферою та активністю вживання). Парадигматичні та синтагматичні
відношення у лексиці.

II. Виконати завдання:

1. Випишіть із словників лінгвістичних термінів і запам'ятайте значення слів
ономастика, топоніміка, гідроніміка, антропоніміка.

2. До підкреслених у поданому тексті слів спробуйте дібрати синоніми, антоніми, споріднені слова; поясніть їх значення, перекладіть на інші мови.

Я глибоко переконаний, що не існує мертвих мов. Слова живі, радіоактивні, у них різна енергетична наповненість. Але існують мови спотворені, слова-покручі, слова-потвори, слова-вампіри, які висмоктують людську енергію… Треба боятися цих слів, абревіатурних утворень, паразитів нашої свідомості, які вампіризують у нас. Слова ці не мироносні, а життєзгубні. З ними потрібно боротися, протиставляючи їм слова духоповні. Хвороба мови – це хвороба світу, це космічний дисбаланс… потрібні великі загальнонародні зусилля для оздоровлення нашої мови. (П. Мовчан)

 

*3.Установіть тип відношень між членами кожної групи. Назвіть ознаку,

на основі якої ці групи слів становлять собою підсистеми.

 

1). Система занять, система приголосних, опалювальна система.

2). ВНЗ, ЗНУ, СПТУ, ДАІ. ЗНТУ, МВС, ООН.

3). Думати, міркувати, метикувати, кумекати.

4). Дуб, вільха, липа, ясен, клен, ялина, бук, граб.

5). Буква, буквений, буквар, букварний, буквально.

6). Студент іде, дощ іде, поїзд іде, лекція іде.

7). Кіно, кав’ярня, таксі, мадам, фрау, міс, леді, мосьє.

8). Стіл, столовий, застільний, настільний, столик.

9). Бігти, мчати, іти, пливти, повзти, літати, їхати, волочитися.

 

*4. Які підсистеми представлені в тексті? Назвіть підстави, що дозволяють їх виділити.

Прислів'я – складова частина культури народу, його національний скарб, яким він володіє з незапам'ятних часів і яким збагачує теперішні і збагачуватиме майбутні покоління людства. Усі види словесного мистецтва пов'язані з народним афористичним словом, яке робить наше мовлення влучним, точним, дотепним. Народні вислови проникають у мову публіцистики, науки і навіть міжнародної дипломатії.

Дослідження прислів'їв зараз активно проводиться у всіх країнах світу, створюються численні фундаментальні й популярні збірки, видаються наукові праці, робляться спроби міжнародних класифікацій паремій. (Прислів'я та приказки. – К.,1989.)

*5. Розподіліть за групами подані слова, реалізуючи системні відношення в

них.

Книга, Іван, телеграма, маршал, записка, преса, Делі, газета, лист, рядовий, журнал, офіцер, послання, Рим, редакція, телефонограма, сержант, Бровари, видавництво, генерал-майор, видання, Флоренція, Будапешт, Софія, мемуари, Переяслав-Хмельницький.

Література

1. Основні підручники (відповідний розділ), лекційний матеріал.

2. Кисленко Ю.І. Системна організація мови. – К., 1997.

3. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови (семантична
структура слова). – Харків, 1977. – С. 3-7.

4. Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики. – К., 1996.

5. Ващенко B.C. Українська лексикологія. – Дніпропетровськ, 1979. – С. 3-17.

6. Усатенко Т.П. Лексична семантика і розвиток мовлення учнів. – К., 1984.
– С. 58-66, 106-112.

7. Мацько Л. Українська мова в кінці XX ст.: Зміни в лексиці // Дивослово.
– 2000. – №4. – С. 15-20 – законспектувати.

8. Герасимчук К. Коли ще звірі говорили... І птахи. А як? (Звуконаслідувальна
лексика в українській мові) // Урок української. – 1999. – № 9 – 10. – С. 49-
53.

9. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий
тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К., 2001 (відповідні
словникові статті).

10. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985 (відповідні словникові статті).

 

План № 8

Література

1.Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал.

2.Лисиченко Л.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення. – Харків,
1993.

3.Кулибчук Л. Образність як лінгвістична категорія (в аспекті сучасних
мовознавчих досліджень) // IV Міжнародний конгрес україністів. Доповіді та
повідомлення: Мовознавство. – К., 2002. – С.221-224.

4.Кононенко В.І. Національно-мовна картина світу: зіставний аспект // Мовознавство. – 1996. – № 6. – С.39-46.

5.Єрмоленко СЯ. та ін. Українська мова. Короткий тлумачний словник
лінгвістичних термінів. – К., 2001 (відповідні статті).

6.Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова.
Довідник. – К., 1996 (відповідні статті).

План № 9

Література

1. Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал.

2. Лисиченко Л.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення.

– Харків,1993.

3. Кулибчук Л. Образність як лінгвістична категорія (в аспекті сучасних
мовознавчих досліджень) // IV Міжнародний конгрес україністів. Доповіді
та повідомлення: Мовознавство. – К., 2002. – С.221 – 224.

4. Кононенко В.І. Національно-мовна картина світу: зіставний аспект //
Мовознавство. – 1996. – №6. – С.39 – 46.

5. Єрмоленко С.Я. та ін. Українська мова. Короткий тлумачний словник
лінгвістичних термінів. – К., 2001 (відповідні статті).

6. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова.
Довідник. – К., 1996 (відповідні статті).

 

 

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення (на окремих аркушах)про походження одного слова (наприклад, «Україна», «анти», «венеди», «скіфи»). У кінці повідомлення вказати використану літературу.

План № 10

Література

1. Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал.

2. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української літературної мови. – Харків, 1976. – С.18 – 50.

3. Ковальов В.П. Експресивне використання полісемії, омонімії та паронімії в українській художній прозі // Українська мова і література в школі. – 1982. – №1.

4. Тараненко О.О. Полісемантичний паралелізм і явище семантичної аналогії. – К., 1980.

5. Бацій І.С. Краса і сила слова: Бесіди про мову художнього твору. – К.,
1983. – С.18-42.

6. Шевченко Л.Ю. та ін. Сучасна українська мова. Довідник. – К., 1996
(відповідні статті).

 

Примітка. Підготуватися до перевірочної роботи за темами «Лексикологія» і «Слово».

 

План № 11

Література

1. Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал.

2. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української літературної мови.
– Харків, 1977. – С.51 – 66.

3. Беднаж М. Із спостережень над польсько-українськими міжмовними
омонімами// Вісник ЗДУ. Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗДУ. – 1999.
– №2.– С.5– 8.

4. Зволінський В.С. Фальшива міжмовна еквівалентність в українській та чеській мовах // Вісник ЗНУ. Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗНУ. – 2005. – № 1. – С. 75 – 84.

5. Кульчицький І., Демська О. Словник омонімів української мови. – К., 1997.

6. Кочерган М.П. Словник російсько-українських міжмовних омонімів. – К.,

1997. – С.389 – 399 – зробити виписки теоретичних положень з прикінцевої статті у робочі зошити.

План № 12

Література

 

1. Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал,
довідники, словники лінгвістичних термінів (відповідні статті).

2. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. – К., 1999. – С.80 – 109.

3. Чак Є. Складні випадки правопису та слововживання. – К., 1998. – С.203 – 243.

4. Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / За заг.
ред. О. Сербенської. Посібник. – Львів, 1994.

5. Культура мови на щодень / За ред. С.Я. Єрмоленко. – К., 2000. – С.5 – 99.

6. Дика Н. Як правильно вживати слово "гривня" // Урок української. – 1999.
– №4–5. – С.31– 32.

7. Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови.
– К., 1986. – С.З – 6 (Передмова).

8. Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Словник-
довідник. – К., 1995.

План № 13

Література

1. Ковальов В.П. Експресивне використання полісемії, омонімії та паронімії в українській художній прозі // Українська мова і література в школі. – 1982. – №1.

2. Пономарів О.Д. Культура слова і мовностилістичні поради. – К., 1999.

3. Чак Є. Складні випадки правопису та слововживання. – К., 1998.

4. Караванський С. Пошук українського слова. – К., 2001.

 

План № 14

Література

1. Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал довідники, словники лінгвістичних термінів (відповідні статті).

2. Тараненко О.О. Синоніми української мови // Словник синонімів
української мови (прикінцева стаття). – Т.2. – К., 2000. – С.945 – 954.

3. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови. – Харків, 1977. – С.51 – 66.

4. Коломієць М.П. Перифрази в сучасній українській літературній мові //
Дослідження з граматики і стилістики української мови.
– Дніпропетровськ, 1984.

5. Білоусенко В. Із спостережень над творенням евфемізмів у демонологічних найменуваннях // Східнослов'янські мови в їх історичному розвитку: 3б. наукових праць. – Ч.ІІ. – Запоріжжя, 1996. – С.17 – 19.

6. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. – К., 1999. – С. 33 – 80.

7. Регушевський Є.С. Чи є у мові зайві слова? // Культура слова. – Вип. 14. – К.,1978.

8. Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. – К., 1995.

 

 

План № 15

Література

1. Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал, довідники, словники лінгвістичних термінів (відповідні статті).

2. Лисиченко Л.А. Антоніми в сучасній українській мові // Українська мова і
література в школі. – 1976. – № 1. – С.26-33.

3. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови. – Харків, 1977.

– С. 91-107.

4. Тараненко О.О. Розвиток антонімічних відношень у багатозначних словах // Українська мова і література в школі. – 1977. – № 1. – С. 32-39.

 

Індивідуальне завдання. Напишіть лінгвістичний твір (свої думки підтверджуйтенауковими фактами) після роздумів над такими словами відомих мовознавців – на вибір:

Мова універсальна, але користування нею вкрай індивідуальне. (Є.Чак)

 

Як і людина, слово може бути хворим і здоровим, привабливим і відразливим; воно може приголомшувати своїм внутрішнім світом; у ньому можна знаходити невимовне зачарування, його можна любити й ненавидіти. (В.Морковкін)

План № 16

Література

1. Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал, довідники, словники лінгвістичних термінів (відповідні статті).

2. Бевзенко А. Лексична синоніміка художнього твору. – Одеса, 1972.

3. Коломієць М.П. Перифрази в сучасній українській літературній мові // Дослідження з граматики і стилістики української мови. – Дніпропетровськ, 1984.

4. Білоусенко В. Із спостережень над творенням евфемізмів у демонологічних найменуваннях // Східнослов'янські мови в їх історичному розвитку: 3б.наукових праць. – Ч.ІІ. – Запоріжжя, 1996. – С. 17 – 19.

5. Бацій І.С. Краса і сила слова: Бесіди про мову художнього твору. – К.,
1983. – С. 68 – 79.

6. Журавель Н.В. Засіб експресії – антонімія // Культура слова. – К., 1981.
– Вип.20. – С. 32 – 34.

7. Бобух Н.М. Оксиморон у мові художньої літератури // Культура слова. – К., 1988. – Вип.35. – С. 32 – 34.

 

 

Болгарська мова

Щом умра, ме погребете

нейде на могила

посред степити широки

на Украйна мила,

та скалите над водата,

Днепър и полята

да се виждат, да се чува,

как реве реката.

 

Щом помъкне от Украйна

Днепър към морето

Кърви вражи – аз тогава

планини, полета

ще оставя, ще отида

чак при бога в рая

да се моля. Дотогава

господ аз не зная…

 

 

Словацька мова

Ked’ ja zomriem, zahrabte ma,

bratia, na mohyle,

prostred stepi širo-širej,

v Ukrajine milej,

by úrodné lány poli,

Dneper prosted lúčin

bolo vidiet’, bolo počut’,

ako reve – huči.

Ked’ ponesie z Ukrajiny

do belasých mori

krv tyranskú, potom i ja

rodné lány, hory,

všetko nechám, potom uznám

všemocného boha,

– pomodlim sa… No dovtedy –

ja nepoznám boha...

 

*3. Зіставте подані висловлювання про походження української мови. Чим ці думки різняться?

Початковим етапом існування української мови – літературної мови, як і загальнонародної розмовної мови, є XIV століття (окремі фонетичні та граматичні риси, які згодом узвичаїлися в українській мові, спостерігаються ще в пам'ятках XI – XIII cm.). На той же час припадає й початок російської та білоруської літературних мов. (Плющ П.П.)

▲

Українська мова як така зарисувалася ще на слов’янській прабатьківщині, від якої відірвалася вже з виразними своїми рисами, як постала й кожна інша слов’янська мова. (Огієнко І.)

*4. Перекладіть афоризми українською мовою, передавши не тільки думку, – а так, щоб це було по-українськи природно і невимушено.

1. Язык важен для патриота. (М. Карамзін)

2. Истинная любовь к своей стране немыслима без любви к своему языку. (К. Паустовський)

3. Обращаться с языком кое-как – значит и мыслить кое-как: неточно, приблизительно, неверно. (О. Толстой)

Література

1. Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал.

2. Мацюк Г. Теорія української літературної мови: етапи формування і

перспективи розвитку // Українська мова. – 2003. – №1. – С. 27 – 39.

3. Карпенко Ю.О. Українська гіпотеза // Мовознавство. – 1993. – №5. – С. 3 – 8.

4. Ющук І.П. Про походження української мови // Дивослово. – 1995. – №1.
– С. 27-33. – законспектувати і використовувати під час відповіді.

5. Царук О. Українська мова серед інших слов'янських: етнологічні та
граматичні параметри. – Дніпропетровськ, 1998.

6. Лазебник С. Зарубіжні українці: скільки їх, де вони? // Золоті ворота.
– Вип.1. – К.,1991.

7. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їх мов/ Міфи і
правда про трьох братів слов'янських зі „спільної колиски". – К., 1997.

8. Горбачук В. Барви української мови. – К., 1997.

9. Русанівський В.М. Джерела розвитку східнослов'янських літературних
мов. – К., 1985.

 

Індивідуальне завдання (за бажанням). Дібрати 4 – 5 висловів, як у завд. *4, перекладіть їх і напишіть роздум-мініатюру за одним із них. (Оформити на окремих аркушах).

Увага! Роздруковані плани повинні бути в кожного студента на занятті (в

Окремій папці)

План № 5

ТЕМА. Загальні відомості про сучасну українську літературну мову І.Опрацювати теоретичні питання:

1. Складники української загальнонаціональної мови.

2. Літературна мова як вища, унормована форма національної мови, її ознаки,
форми існування, стильові різновиди.

3. Поняття мовної норми. Типи норм, їх кодифікація. Норма і правило.

4. Видатні діячі культури і літератури про особливості української мови.

II. Виконати завдання:

1. Складіть власні вислови, нариси, вірші про українську мову і подайте їх на окремих аркушах.

2. Запишіть у зошит уривки, підкресліть у них відхилення від сучасних норм
української літературної мови, вказавши типи порушених норм, запишіть їх
формулювання і додайте інші приклади.

А наша мова вкраїнська, чарівна наша мова, всім світом вже признана за одну з найзвучніших, наймелодійніших мов. Синоніміка нашої мови найбагатша, і ми маємо де-коли на оден вираз десятки слів; от, скажемо, на вираз «говорити» маємо: говорити, казати, балакати, мовити, гомоніти, гуторити, повідати, торочити, точити, базікати, цвенькати, бубоніти, лепетати, жебоніти, верзти, плести, ґерґотати, бормотати - і кожне слово має свій власний одтінок. (І. Огієнко)

▲

* Кажуть, краще було б, якби всі люди говорили одною мовою, не треба
було б затрачувати часу на те, щоб вивчитися чужим мовам, а той час краще
було б затратити на що-небудь більше, корисніше задля людей. Чудно то
бажання!

Мені здається, що тим і наш світ красний, що він не однаковий... Зробіть так, щоб усе рівно було, як на долоні...

Не тільки одежою, а й окрасою свого тіла одрізняються поміж собою люди, а ми хочемо, щоб усі балакали однією мовою. (П.Мирний)

 

*3. Прочитайте речення, назвіть слова, вживання яких не відповідає мовній нормі. Запишіть відредаговані речення.

 

1. На слідуючій неділі відбудеться засідання наукового гуртка, у ньому приймуть участь студенти нашої групи. Усі вони являються членами цього гуртка.

2. Я рахую: ви вірно кажете. Я поступив би так само.

3. На вечір зустрічі в школі прийшли бувші її випускники.

4. Ми хочемо з вами побалакати про те, як підготуватися до свята.

5. Приведу кілька прикладів.

6. Редакція одержує багато листів на цю тематику.

7. Робітники жодної компенсації не отримали.

8. Всі ми маємо своє відношення до сучасних подій.

9. Всі, кого торкається дана тема,