Стратегія прориву на ринок: сутність та умови застосування.

Хар-ся початковим низьким рівнем ціни, який посту­пово підвищується. Викор-ся за виведення товару на нові ринки. Деякі фірми ефективно викор-ть стратегію “про­никнення”, відразу встановлюючи на свою новинку відносно низьку ціну, сподіваючись у такий спосіб залучити велику к-сть споживачів та захопити значну частку ринку. Встановленню ціни проникнення сприяють такі умови:

© ринок хар-ся високою ціною еластичністю попиту;

© збільшення обсягів збуту сприяє зниженню витрат на вир-во і реалізацію продукції;

© низька ціна не приваблює потенційних конкурентів.

 

48. Види еластичності попиту

Цінова еластичність по-питу дає можливість відчути, якою мі-рою покупці виявляють своє ставлення до змін у цінах з огляду на к-сть прид-баних товарів.

Цінова еластичність попиту визначається за допомогою відповідних коеф.

Цінова еластичність попиту (К_Е)

де К_Е - коефіцієнт цінової еластичності;

Р – початкова ціна;

Х – попит який відповідає ціні Р;

D Р – зміна ціни

D Х – зміна попиту

якщо 0 < К_Е < 1 – попит нееластичний (зменшується) за збільшення доходів – товари низької якості;

К_Е > 1 – нееластичний попит (товари високої якості)

 

Перехресна еластичність попиту(К_Е)

Де Х_А – початкова к-сть продукту А;

DХ_А – зміна обсягів продажу прод.А;

Р_Б – початкова ціна продукту Б;

DР_Б - зміна ціни на продукт Б;

коли К_Е = 0 – існує взаємозамінність продуктів;

К_Е >0 – існує взаємодоповненність продукту;

К_Е< 0 – продукти не мають ні замінності, ні конкурент­ного співвідношення;

Фактори які впливають на значення еластичності попиту:

ª замінність товарів

ª ставлення споживачів до зміни цін на товари

ª їх питома вага у витратах споживачів

ª категорія товару(предмет першої необхідності чи предмет роскоші)

ª фактор часу.

Види еластичності попиту.

1) Еластичний або відносно ел-й попит – К_Е> 1 -- %-ва зміна к-сті покупок продукції вища за %-ву зміну ціни;

2) Одинична ел-сть попиту – К_Е= 1 -- %-ва зміна к-сті покупок продукції = %-вій зміні ціни;

3) Неел-й чи відносно неел-й попит – К_Е < 1 – відсот­кова зміна к-сті покупок прод-ї менша за зміну ціни.

 

49.Ціноутворюючі фактори в М.
Цінова політика є складовою конкуренто спроможності товару, кінцева мета якої - визначити цінову стратегію, конкурентну ціну товару.
Методика визначення оптимального рівня цін учи ють попит на продукцію і чутливість покупців до зміни ціни; витрати виробництва і реалізації продукції; ціни конкурентів.
Відповідно до цілей ціноутворення, маркетин говая служба повинна вибрати з кількох цінових стратегій найефективнішу: стратегію єдиних чи диференційованих цін; стратегію високих чи низьких цін; стратегію стабільних чи нестабільних цін; стратегію пільгових або дискримінаційних цін, а також різноманітні знижки та надбавки.
Визначення ціни - чи не найважливіше завдання комплексного маркетингу. З одного боку, вона повинна бути такою, щоб її зміг заплатити потенційний покупець, а з іншого - щоб забезпечити прибутковість збуту. У цьому розділі розглядається методика ценооб разования, яка схематично може бути представлена ​​такою послідовністю дій:
- підрахувати собівартість продукції;
- визначається можливий попит на продукцію при встановленні ціни;
- прогнозується реакція конкурентів на різні ціни;
Ціноутворюючі фактори:
Ринкова ціна формується під вплив безлі ства факторів, що визначають стан відповідного ного ринку: на практиці виділяють 3 групи основних факторів
попит, витрати, конкуренти. Попит визначає макси мальную ціну, необхідно оцінити інтенсивність попиту: більш високі ціни призначаються тоді, коли попит слабкий, навіть якщо вартість одиниці продукції в обох випадках одінакова.Цена постійно змінюється і стає ефективною зброєю в руках продавця. така система ефективна по відношенню до марочним спожи телям і багатьох видів товарів виробничого призначення чення. Мінімальна ціна визначається витратами фірми з виробництва та комерціалізації товару. Фірма, кіт. прийняла за основу політику ціноутворення, орієнтовану на витрати, буде встановлювати ціну = витрати +% прібилі.Пост. витрати - з \ п допом. і керуючого персоналу, сплата%, оренда, амортизація, расх на рекламу. Премії. витрати - расх.інструменту, витрати по приведенню в рух устаткування, з \ п основна і додаткова.
Основні ціноутворюючі фактори:
суспільна ціна виробництва (витрати виробниц ства, середній прибуток), стан грошової сфери (купівельна спроможність грошей, валютний курс, співвідношення попиту і пропозиції; конкуренція (цінова, нецінова), державне регулювання цін (пряме, непряме), монопольне регулювання цін (пряме, непряме); якість товарів, обсяг поставок, ставлення продавець - покупець, умови поставок, франкування ціни.
Будь кон'юнктуроутворюючих фактор безпосередньо або опосередкований вплив на ринкову ціну, оскільки прямо або побічно воздейст яття на попит або пропозицію товару. У цьому сенсі всі фактори, що впливають на кон'юнктуру ринку можуть одно тимчасово рахуватися і ціноутворюючими факторами.

 

50. Маркетінгові цінові стратегії на Нові товари.
Цінова політика цін фірми формується виходячи з загальних маркетингових цілей. в арсеналі маркетингових служб підприємства існує більше 15 варіантів маркетингових стратегій. Доцільність застосування кожної з них визначається насамперед цілями марці тінговой стратегії і орієнтирами ціноутворення, які вибрала фірма..
найбільш застосовні при встановленні ціни на нові товари 2 стратегії:
1. Стратегія "зняття вершків". Вона полягає у тому, що призначають дуже високу ціну (звичайно це триватиме недовго). Ця стратегія може застосовуватися при виконанні наступних умов:
- високий рівень попиту з боку великого числа покупців.
- висока ціна служить показником високої якості для споживача
- високі початкові вкладення (витрати) непривабливі для конкурентів.
2. Стратеги "міцного проникнення на ринок". Умови:
- конкуренти не повинні мати можливості ввести більш низькі ціни.
- низька ціна не повинна асоціюватися з більш низькою якістю
Ця стратегія прийнятна для сильних з фінансової точки зору фірм, тому що на початкових стадіях необ хідно фінансувати велику кількість виробів. При використанні цієї стратегії підвищувати ціну можна тільки після визнання товару споживачем.