Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Економічна активність держави. Державні доходи та видатки. ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
Фіскальна, або бюджетно-податкова політика пов'язана з формуванням державного бюджету. Державний бюджет - це баланс доходів і видатків держави, який ухвалюється на фінансовий рік. Уряд мобілізує грошові кошти насамперед через податки для фінансування загальнодержавних видатків. Податки забезпечують близько 90% доходів будь-якої держави. До податкової системи кожної країни належать суб'єкти оподаткування, тобто ті, хто сплачує податки, - фізичні особи та юридичні особи (підприємства), та об'єкти оподаткування - прибуток підприємств, заробітна плата, вартість майна, виторг фірми, кількість землі тощо. Одиниця оподаткування - це одиниця виміру об'єкта оподаткування (наприклад, для земельного податку - гектар). Податкова ставка - це величина податку на одиницю оподаткування. Для визначення величини податку кількість податкових одиниць множать на податкову ставку. Податкові ставки, що визначаються як відсоток, поділяються на такі види:"пропорційні, коли ставка оподаткування є однаковою і не залежить від розмірів доходу;"прогресивні, коли ставки оподаткування зі збільшенням доходу зростають (такі ставки передбачають більший відсоток вилучення доходу у вигляді податку, коли дохід збільшується);"регресивні, коли податкова ставка зі збільшенням доходу знижується. Податки поділяють на прямі та непрямі. Прямі податки стягуються безпосередньо з індивідів та фірм. В Україні такими є прибутковий податок з громадян, податок з прибутку підприємств та ін. Непрямі - це податки, що встановлюються на товари та послуги і входять в їхню ціну. До таких податків в Україні належать акцизи, податок на додану вартість, мито. Непрямі податки сплачують ті громадяни і фірми, що купують оподатковувані товари й послуг. Акцизи - це непрямі податки, що входять у ціни певних товарів і стягуються в момент їх придбання. Акцизи поділяються на індивідуальні, коли оподатковується кожна одиниця товару, і на універсальні, коли об'єктом оподаткування є обсяг продажу. Додана вартість - це різниця між виторгом підприємства і вартістю матеріалів і сировини, що куплені у постачальників. Ставка цього податку в Україні становить 20%. Мито - це податок на товари, які імпортуються. Податкова система в Україні грунтується на двох основних податках - на додану вартість і на прибуток підприємств. Значення прибуткового податку з громадян та індивідуальних акцизів у надходженнях до державного бюджету менш вагоме.
Частка податків, зборів і платежів на соціальне страхування у ВВП України становить майже 50%. Це один із найвищих показників у світі. Уряд мобілізує кошти до державного бюджету через податки, а відтак здійснює видатки. Державний бюджет України містить чимало статей видатків, які можна згрупувати у шість основних напрямів: 1) національна оборона; 2) утримання державного апарату; 3) фінансування бюджетного сектора економіки; 4) соціальні видатки; 5) фінансування розвитку економіки; 6) проценти за державний борг. Обсяг кожного з напрямів видатків установлюється в законодавчому порядку і відбиває політику уряду. Державний бюджет має бути збалансованим. Це означає, що видатки мають дорівнювати доходам. Якщо доходи перевищують видатки, то має місце надлишок, або профіцит, бюджету; якщо, навпаки, видатки більші за доходи, то виникає дефіцит бюджету. Майже всі країни, за небагатьма винятками, мають нині дефіцит бюджету. Відношення суми дефіциту до ВВП, виражене у відсотках, називають рівнем дефіцитності бюджету. Якщо такий рівень становить 1-2%, ситуація є терпимою, якщо більший, то підриваються підвалини стабільності економіки. Фіскальна політика держави. Фіскальна політика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат. Основні функції фіскальної політики: 1) вплив на стан господарської кон"юнктури. 2) перерозподіл національного доходу. 3) нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм. Фіскальна політика може здійснюватись у формі: 1) дискреційної ф п. а) стимулюючої б) стримуючої 2) недискреційної ф п. Важливою проблемою теорії і госп. практики є питання співвідношення між степенем втручання держ. у розвиток ек-ки та функціонування ринку як саморегулівного механізму. Уряд кожної країни окрім фінансування вир-ва реалізує також програми соц забезпечення, охор довкілля та ін шляхом перерозподілу доходів між різними сферами ек-ки. Одним із головних інструм впливу держави на ек-ий розвиток є податки,які можна класифікувати за різними озн-ми(прямі,непрямі,загальнодер,місцеві). За ост 10-ччя урядові видатки розвинен країн зросли з 20 до 50% ВВП. Окрім придбання товарів та послуг держава фінан виплати з безробіття,а також цлий ряд соц прорам. Основним джерелом доход держ у розвинених держ є податки. Окрім того уряд одержує доходи від держ часток у різноманітних підп-ах і компаніях у вигляді дивідендів,%.
Держ. бюджет - це найбільший централізований фонд фін. ресурсів, що перебуває у розпорядженні уряду. ДБ є фін планом доходів і витрат держави на рік. Доходи і видатки ДБ - це особливі ек. фонди, на основі яких відбувається перерозподіл створених в ек-ці ресурсів. У разі, коли видатки бюджету перевищує його доходи виникає бюдж. дефіцит. На сьогодняшній день у світі практично не існує країн, у яких не було б бюдж. дефіциту у той чи інший період розвитку. Однак, практика господарського життя доводить, що помірний бюдж. дефіцит (1-2% від ВВП) може використовуватися як інструмент активізації розвитку нац. економ. Причини виникнення бюдж. деф.: *здійснення великомаштаб інвестиц проектів *зростання витрат на військові потреби *надзвичайні обставини (великі стихійні лиха,техногенні катастрофи) *циклічний спад вир-ва. Перші 3 причини викликають структурний дефіцит держ. бюдж.,а останні - циклічний. Структурний дефіцит відображає в цілому виважену економ. політику уряду, спрямовану на стабілізацію та структурну перебудову економіки. Циклічний дефіцит є явищем більш небажаним, ніж структурний, оскільки він відображає неспроможність уряду тримати під контролем фін. ситуацію в країні. Державний борг - нагромаджена сума позичених урядом коштів для фінансових дефіцитів. Збільшення держ. боргу протягом певного року = дефіцит бюджету. Внутрішній державний борг - заборгованість держави своїм власним громадянам. Зовнішній борг - заборгованість держави громадянам та організаціям інших країн. Активна фінансова політика - діяльність уряду щодо зміни податків і державних витрат з метою стабілізації економіки та досягнення довгострокового економічного зростання. Альтернативні джерела інфляції. Інфляційний та дефляційний розрив. Інфляція-процес знецінення грошей, котрий проявляється як стійке підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою,незабезпеченою матеріальними цінностями. Джерела інфляції: *грошова емісія, незабезпечена товарною масою; *кредитна емісія; *криза валютно-фінансової системи; *зростання бюд деф та держ. боргу; *мілітаризація економіки, оскільки вона є причиною: 1) збільшення видатків бюджету, 2) додаткового поглинання матеріальнх та трудових ресурсів => вилучення їх із сфери вир-ва споживчих товарів, 3) збільшення споживчого попиту з боку зайнятих в оборонній промисловості. *аналогічний вплив незавершеного вир-ва; *державна монополія; *монополізм підприємств; *диспропорції у народному господарстві; *механізм оподаткування (при збільшенні податку на прибуток проявляється тенденція до зниження обсягів вир-ва); *інфляція цінової надбавки (підвищення цін з метою компенсувати майбутні збитки, можливі в результаті організаційної перебудови економіки); Інфляційний розрив - це відхилення сукупного попиту від стану рівноваги в умовах повної зайнятості в бік збільшення при сталій пропозиції.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 138; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.219.14.63 (0.01 с.) |