Охарактеризуйте цивілізаційний підхід в аналізі господарського розвитку.

Цивілізаційний підхід, з позицій якого історія постає як своєрідна органічна цілісність, котра, утво­рюється безліччю великих та малих історичних індивідів: циві­лізацій, істор. культур, етносів, спільнот, осіб. До теорій цивілізацій, або цивілізаційного підходу, належать системи таких мислителів, як М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Дж. Тойнбі, П. Сорокін, С. Хантінгтон та інші. Слід зазначити, що необхідність виокремлення цивілізаційно­го підходу як альтернативного формаційному обумовлюється тим, що всесвітньо-історичний процес під час свого перебігу зазнає докорінних змін. Унаслідок цього його єдність виявля­ється в якісно відмінних одна від одної конкретно-історичних формах. Періодизація господарського розвитку суспільств Європейсь­кої цивілізації обумовлена особливостями предмета і методу історико-економічної науки і передбачає виділення загальних ста­дій у розвитку господарств людства, особливостей господарського життя в межах регіональних цивілізацій та його специфіки в суспільствах, що входять до цих цивілізацій. Тобто тільки в єдності трьох історичних вимірів розвитку господарств суспільств: І) за стадіями; 2) за цивілізаційними лініями; 3) за суспільною дискретністю — можна представити наукову періо­дизацію господарського розвитку. У розвитку людського суспільства також виокремлюють такі стадії:1)до цивілізаційну: а) палеолітич­на революція; б) неолітична революція. 2)формування і розвитку регіональних цивілізацій; 3)входження людства в епоху світової цивілізації. Господарство на стадії регіональних цивілізацій харак - ться такими періодами:1) Господарство суспільств періоду формування регіональних цивілізацій (VIII—II ст. до н.е. — кінець XV ст.). 2) Господарство суспільств, що досягли рівня національних держав (формування та становлення систем національних еко­номік — кінець XV — початок XX ст.). 3) Національна економіка в системі світового господарства. Отже, світова історія у своєму розвитку пройшла такі етапи: 1)доцивілізаційна стадія господарського розвитку суспільства; 2)общинне господарство та період формування засад суспіль­ств європейської цивілізації до осьового часу; 3)виникнення та історичні форми відокремлених господарств та період формування регіональних цивілізацій, осьовий час та господарства античної цивілізації; 4)період розквіту регіональних цивілізацій(15-20 ст) 5)період формування світової глобальної цивілізації (20-21ст). Уперше у своїй повноті концепція локальних цивілізацій по­стає у працях М. Я. Данилевського. Він послуговується катего­рією «цивілізація», ототожнюючи її з поняттям «культурно-істо­ричний тип». Таких культурно-історичних типів, або самобутніх цивілізацій, він виділяє 13.

Обгрунтуйте необхідність та шляхи подальшого реформування економіки у процесі теоретичних дискусій початку 60 –х років. Охарактеризуйте реформу 1965, суть та особливості реалізації на україні.

Реформа охоплювала всі елементи господарського механізму: планування, організаційну структуру управління, економічне стимулювання і госпрозрахунок. Нова система поєднувала такі методи господарського керівництва за яких посилювалися економічні методи. Підвищувалися вимоги до роботи Держплану. Скорочувалась кількість обов"язкових директивних планових завдань. Передбачалося перейти від валової і товарної до реалізованої продукції, яка відігравала б роль основного показника обсягу виробництва. На перший план було поставлено прибуток і рентабельність. Для посилення матеріальної зацікавленості підприємств значна роль відводилася створенню фондів економічного стимулювання, призначених для розвитку виробництва, матеріального заохочення працівників, на соціально-культурні потреби і житлове будівництво. Підкреслити, що господарський механізм зберігав риси адміністративно-командної системи управління економікою. Саме ця обставина вирішально вплинула на долю реформи.

Економічні наслідки та причини згортання Косигінської реформи 1965р. Зараз економісти та історики поділяють думку, що реформи 60-х років не мали відчутного результату. Можна вважати, що екон. показники за період 1966 – 1970 рр. навіть погіршились. У цілому нац.. дохід збільшився на 22% проти 24% за попередні 5 років, продуктивність праці зросла на 17% проти 19%. Це можна пояснити тим, що високі звітні цифри досягались завдяки прихованому підвищенню оптових цін. У результаті реформа швидше розладнала старий господарський механізм, ніж створила новий. Головна суть косигінської реформи полягала в деякій лібералізації і демократизації господарчої системи.

Причини згортання: нові методи стимулювання та планування все менше впливали на розвиток виробництва, а на деяких напрямах почався зворотний рух. Тому можна вважати, що період стагнації розпочався задовго до 1970р.

 

Білет 15

Дайте загальну характеристику привласнюючого та виробничо-відтворюючого господарства первісного суспільства.

Перша стадія розвит­ку первісного суспільства характеризується пануванням привлас­нюючого господарства, яке включало мисливсько-збиральницьку та певною мірою рибальську діяльність первісних людей. Лише природне середовище було джерелом задоволення матері­альних потреб людини (їжа, житло, одяг), а засобом їх задоволен­ня — свідома та цілеспрямована діяльність людини, яка й виділя­ла людину з тваринного світу. Зовнішні (при­родні), не створені людиною засоби матеріального існування бу­ли основою привласнюючого господарства. Привласнювальний характер первісного господарства перед­бачав досить рухливий, мобільний спосіб господарського життя. Невеликі спільноти людей ранньопервісного суспільства, яких об'єднували переважно кровноспорідні відносили, вели кочовий спосіб життя. На основі привласнюючого господарства ранньопервісна людність забезпечувала себе необхідними харчо­вими продуктами та чисельно зростала. Внаслідок різких змін клімату, екологічних катастроф відбувається руйнування господар­ського простору рослинного світу, падіння чисельності промисло­вих тварин. Привласнююче господарство втрачає засади свого іс­нування, а общини первісних людей зазнають смертельного впливу голоду. Найважливішими результатами цього процесу стали поява зем­леробства та приручення тварин. Від використання дарів природи (рослин і тварин) господарські спільноти поступово переходять до їх самостійного вирощування, що поряд з удосконаленням техніки обробки каменю (його шліфовка та свердління) як основного засобу праці створює матеріальні основи переходу від привласнюючого до виробничого господарства. Ця стадія розвитку людства періоду неоліту отримала назву «неолітична революція». На відміну від кочового способу ведення господарства осіле характеризується поглибленням спеціалізації мисливства, рибальства та збиральництва, а також виникненням виробничої господарської діяльності ранніх землеробів і скота­рів. У процесі переходу до осілості і виробничого господарства в системі общинно-родових відносин відбувається зростання ролі парної сім'ї та сімейно-кланових груп, які перетворюються в пер­вісні осередки осіло-землеробських громад.

На межі 10-12тис.років до н.е. почався перехід від палеоліту до неоліту. Неолітична революція означає зародження нової форми гос-ва -виробничо-відтворювальної. Основними ознаками неолітичної революції є: 1)перехід від кочового до осілого гос-ва; 2)спеціалізація госп.дія-ті – від збиральництва до землеробства, від мисливства до тваринництва; 3)суб’єкт господарювання став власником вміння, не залежав від природи. Неол.революція та перехід до регулярного виробництва матеріальних благ сприяли перевищенню мінімально-необхідного рівня споживання і зростанню надлишкового продукту. Наявність надлишкового продукту, були поштовхом до змін в організаційно-господарських відносинах первісного суспільства.