Завдання інвестиційного менеджменту

У процесі реалізації своєї мети інвестиційний менеджмент спрямований на вирішення таких основних завдань:

1. Забезпечення високих темпів розвитку підприємства. Ця задача реалізується завдяки ефективної інвестиційної політиці підприємства.

2. Забезпечення максимальної прибутковості при припустимому рівні ризику за рахунок вибору найбільш ефективних інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування.

3. Забезпечення мінімізації інвестиційного ризику при передбачуваному рівні прибутку шляхом диверсифікації інвестиційних проектів, запобігання окремих видів ризиків та їх передачі партнерам, ефективних форм внутрішнього і зовнішнього страхування.

4. Забезпечення оптимальної ліквідності інвестицій. Недостатній рівень ліквідності призводить до зниження інвестиційного маневру підприємства, а при порушенні фінансової рівноваги підприємства знижується його платоспроможність.

5. Забезпечення формування достатнього обсягу інвестиційних ресурсів. Це завдання вирішується шляхом збалансування обсягу залучених інвестиційних ресурсів у всіх формах (грошовій, товарній, нематеріальній) з обсягами інвестиційної діяльності підприємства, що прогнозуються.

7. Забезпечення фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства шляхом оптимізації структури інвестиційного капіталу та інвестиційних грошових потоків.

Розглянуті завдання інвестиційного менеджменту є взаємопов’язаними. Тому в процесі управління інвестиційною діяльністю підприємства для ефективної реалізації його головної мети розглянуті завдання мають бути узгоджені між собою.

 

 

Функції інвестиційного менеджменту

Інвестиційній менеджмент реалізує свою головну мету і основні задачі шляхом здійснення певних функцій. Ці функції підрозділяються на дві основні групи.

• Функції інвестиційного менеджменту як керуючої системи.Ці функції загальні, не залежать від виду діяльності підприємства, його організаційно-правової форми, розміру, форми власності і т.д.
• Функції інвестиційного менеджменту як спеціальної області управління. Ці функції специфічні і визначаються конкретним об’єктом управління.

 

1. До групи функцій інвестиційного менеджменту як керуючої системи відносяться:

 

1.1. Розробка інвестиційної стратегії підприємства. У процесі реалізації цієї функції, виходячи з загальної стратегії підприємства формується система цілей і показників інвестиційної діяльності на довгостроковий період.

 

1.2. Створення організаційних структур, що забезпечують прийняття та реалізацію управлінських рішень за всіма аспектами інвестиційної діяльності підприємства.

 

1.3. Формування ефективних інформаційних систем забезпечення управління інвестиційною діяльністю. У процесі реалізації цієї функції мають бути визначені обсяги і зміст інформаційних потреб інвестиційного менеджменту, сформовані зовнішні і внутрішні джерела необхідної інформації, організовано постійний моніторинг інвестиційної діяльності підприємства і кон’юнктури інвестиційного ринку.

 

1.4. Здійснення аналізу різних аспектів інвестиційної діяльності підприємства. У процесі реалізації цієї функції проводиться аналіз окремих інвестиційних операцій, досліджується рівень і динаміка основних показників ефективності інвестицій по підрозділам, здійснюється аналіз факторів, що впливають на показники інвестиційної діяльності.

 

1.5. Здійснення планування інвестиційної діяльності підприємства за основними її напрямами. Реалізація цієї функції пов’язана з розробкою поточних планів і оперативних бюджетів за кожним напрямом інвестиційної діяльності, видами і формами інвестування і підприємства у цілому. Основою такого планування є інвестиційна стратегія.

 

1.6. Розробка системи стимулювання реалізації управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності. У процесі реалізації цієї функції формується система заохочень і санкцій керівників і менеджерів окремих структурних підрозділів підприємства за виконання або невиконання встановлених цільових показників.

 

1.7. Здійснення контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності. Реалізація цієї функції інвестиційного менеджменту пов’язана з створенням системи внутрішнього контролю на підприємстві.

 

 

2. До групи функцій інвестиційного менеджменту як спеціальної області управління відносяться:

 

2.1. Управління реальними інвестиціями, що зводиться до: виявлення потреби в оновленні діючих основних засобів і нематеріальних активів, а також в обсязі і структурі нових капітальних активів; пошуку і оцінки інвестиційної привабливості окремих реальних проектів і відбір найбільш ефективних із них; формування інвестиційної програми реальних інвестицій підприємства і забезпечення її реалізації.

 

2.2. Управління фінансовими інвестиціями, що охоплює: визначення цілей фінансового інвестування; здійснення оцінки інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів інвестування і відбір найбільш ефективних з них; формування портфеля фінансових інвестицій за рівнем доходності, ризику і ліквідності; проведення вчасної реструктуризації цього портфеля.

 

2.3. Управління формуванням інвестиційних ресурсів. У процесі реалізації цієї функції: прогнозується загальна потреба в інвестиційних ресурсах; визначається можливість формування інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел (прибутку, амортизаційних відрахувань і т.п.); виходячи з ситуації на фінансовому ринку (насамперед з норми позикового відсотку), визначається доцільність залучення позикового капіталу; і на цій основі здійснюється оптимізація структури джерел інвестиційних ресурсів.

 

 

Інвестиційна стратегія підприємства

Сутність інвестиційної стратегії підприємства

Інвестиційна стратегія - це один з видів функціональних стратегій підприємства, що забезпечує розвиток інвестиційної діяльності шляхом формування довгострокових інвестиційних цілей, вибору найбільш ефективних шляхів їх досягнення, адекватного коригування формування і використання інвестиційних ресурсів при зміні умов зовнішнього середовища.

Інвестиційну стратегію можна представити як генеральний план дій з досягнення сформованих цілей у сфері інвестиційної діяльності підприємства, що визначає пріоритети напрямів і форм, характер формування інвестиційних ресурсів і послідовність етапів реалізації довгострокових інвестиційних цілей.

Процес розробки інвестиційної стратегії є складовою частиною загальної системи стратегічного вибору підприємства, основними елементами якого є місія, загальні стратегічні цілі розвитку, система функціональних стратегій, способи формування і розподілення ресурсів. Ієрархія взаємозв’язків інвестиційної стратегії представлена на рис. 5.1.

 

 

Рис. 5.1. Ієрархія взаємозв’язків інвестиційної стратегії з іншими елементами стратегічного набору підприємства

 

Необхідність розробки інвестиційної стратегії підприємства визначається кількома причинами.

Однією з таких причин є змінюваність зовнішнього середовища. Висока динаміка макроекономічних показників, технологічний прогрес, коливання кон’юнктури інвестиційного ринку, мінливість державної інвестиційної політики не дозволяє ефективно управляти інвестиціями на основі лише раніше накопиченого досвіду. У цих умовах відсутність розробленої інвестиційної стратегії, адаптованої до можливих змін зовнішнього середовища, може призвести до того, що інвестиційні рішення підрозділів підприємства будуть мати різноспрямований характер, призводити до виникнення протиріч і т.д.

Другою причиною, яка визначає актуальність розробки стратегії підприємства, є перехід, що має відбутися, до наступної стадії життєвого циклу. Кожній із стадій притаманні характерні рівень інвестиційної активності, напрями і форми інвестиційної діяльності, особливості формування інвестиційних ресурсів. Інвестиційна стратегія дозволяє завчасно адаптувати діяльність підприємства до змін, що мають відбутися.

Третьою причиною, що визначає актуальність розробки інвестиційної стратегії, є кардинальна зміна операційної діяльності підприємства. Реалізація таких цілей вимагає змінення виробничого асортименту, впровадження нових виробничих технологій, освоєння нових ринків збуту продукції і т.д. У цих умовах ріст інвестиційної активності підприємства і диверсифікація діяльності повинні мати такий характер, що прогнозується.