Класифікація основних засобів

Необхідною умовою правильного обліку і планування відновлення основних фондів підприємства є їх класифікація (групування) за важливими ознаками. Ознаки можуть бути різними і залежати від мети, для яких виконується класифікація або формується група.

Основні засоби класифікуються за натурально-речовою ознакою та обліковуються за групами для цілей бухгалтерського обліку. Під групою основних засобів розуміється сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням, умовами використання необоротних матеріальних активів.

Перелік груп основних засобів установлює п. 5 П(С)БО 7. Для кожної групи в плані рахунків передбачені рахунки другого порядку (субрахунки).

Облік основних засобів виконується на синтетичних рахунках 10 «Основні засоби».

Субрахунки до рахунку 10 «Основні засоби»:

100 Інвестиційна нерухомість;

101 Земельні ділянки;

102 Капітальні витрати на поліпшення земель;

103 Будинки, споруди, передавальні пристрої;

104 Машини та обладнання;

105 Транспортні засоби;

106 Інструменти, прилади та інвентар;

107 Тварини;

108 Багаторічні насадження;

109 Інші основні засоби.

Облік земельних ділянок ведеться на субрахунку 101. Поняття «земельна ділянка» законодавством не визначено. Згідно із Земельним кодексом України, всі землі за цільовим призначенням розподіляються на:

1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу та сільських населених пунктів);

3) землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони;

4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

5) землі лісового фонду;

6) землі водного фонду.

У бухгалтерському обліку земельні ділянки визначаються активами, обліковуються у складі основних засобів, але не амортизуються згідно з п. 22 П(С)БО 7. Для більш детального обліку землі можна використовувати приблизний план субрахунків третього порядку.

— Землі, які перебувають у власності підприємства:

10111 Рілля.

10112 Землі під багаторічними насадженнями.

10113 Сіножаті.

10114 Пасовища.

10115 Ліси.

10116 Земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

— Землі, які орендовані у держави:

10121 Рілля.

10122 Землі під багаторічними насадженнями.

10123 Сіножаті.

10124 Пасовища.

10125 Ліси.

10126 Земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

Аналітичний облік земельних ділянок ведеться за кожною ділянкою.

Облік капітальних витрат на поліпшення земель ведеться на субрахунку 102. На відміну від вартості землі, капітальні витрати на поліпшення земель амортизуються згідно з п. 22 П(С)БО 7.

До таких витрат належать витрати на висушувальні, іригаційні роботи, протиерозійні заходи (зміна рельєфу ґрунту, терасування). Враховуючи це, можна використовувати субрахунки третього порядку:

10201 Осушувальні роботи.

10202 Іригаційні роботи (штучне зрошення).

10203 Терасування.

10204 Зміна рельєфу ґрунту.

10205 Інші капітальні витрати на поліпшення земель.

Аналітичний облік витрат ведеться за видами витрат.

До будівель належать архітектурно-будівельні об’єкти, призначенням яких є створення умов (захист від атмосферних явищ) для праці, проживання, обслуговування населення і зберігання матеріальних цінностей.

Інвентарним об’єктом за вказаною групою є кожний окремий будинок, який має у якості конструктивних основних частин стіни і дах. Якщо будинки стоять разом та мають спільну стіну, але кожний із них являє собою самостійне конструктивне ціле, вони вважаються окремими інвентарними об’єктами.

Надвірні забудови, огорожа та інші надвірні споруди, які обслуговують будинок, обліковуються як один інвентарний об’єкт. Якщо ці забудови і споруди обслуговують дві і більше будівлі, вони вважаються самостійними інвентарними об’єктами і належать, відповідно, до групи «будинки» або «споруди».

Зовнішні прибудови до будівлі, які мають самостійне господарське призначення, а також капітальні надвірні будівлі у вигляді складів, гаражів, є самостійними інвентарними об’єктами.

До складу будинку зараховуються всі комунікації всередині будинку, необхідні для його експлуатації. До них належать:

— система опалення всередині будинку;

— внутрішня мережа водопроводів, газопроводів і каналізації з усіма прибудовами;

— внутрішня мережа силової та освітлювальної електропроводки з усією освітлювальною арматурою;

— внутрішні телефонні і сигналізаційні мережі, вентиляційні пристрої, ліфти.

До групи «споруди» належать інженерно-будівельні об’єкти, призначенням яких є створення умов, необхідних для здійснення процесу виробництва або забезпечення досягнення невиробничих цілей шляхом виконання тих чи інших технічних функцій, що не пов’язані зі зміною предмета праці.

Принцип розмежування будівель і споруд досить умовний і ніде нормативно не визначений. У юридичній практиці використовується «принцип прив’язки до землі».

Якщо об’єкт, що має в якості конструктивних основних частин стіни і дах, не можна перемістити, не зруйнувавши його, то він належить до класу «будівлі». Якщо ж його

перемістити дуже складно, але можливо, то він є «спорудою». Наприклад, гаражі можуть бути і будівлею і спорудою, залежно від матеріалу їх виготовлення (будівництва). Цегляні гаражі є будівлями, а металеві — спорудами.

Інвентарним об’єктом за цією групою вважається кожна окрема споруда з усіма прибудовами, що становлять з нею одне ціле, наприклад: резервуар (включаючи фундамент, арматуру, гарнітуру, пристрій підігріву); щогла прожекторна (включаючи фундамент, опору, мережу електропроводки з усією освітлювальною арматурою); дорога, естакада; канатна дорога; тунель; міст; ангари, модулі; гаражі; кіоски і т.п.

Спорудами вважаються також передавальні пристрої, до яких відносяться: пристрої для передачі електричної, теплової і механічної енергії, рідких або газоподібних речовин від об’єкта до об’єкта.

Передавальними пристроями є:

— лінії електропередачі;

— лінії зв’язку (сигналізації, телевізійні, радіо, телеграфні, телефонні, кабельного телебачення, кабельного Інтернету та ін.);

— трансмісії і трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії, переміщення трубопроводами рідких і газоподібних речовин.

Інвентарним об’єктом по електричних лініях вважається лінія від розподільного пристрою електростанції (підстанції) або від клем генераторів до розподільних підстанцій і від підстанцій до фідерних та інших службових приміщень.

Самостійними інвентарними об’єктами вважаються трубопроводи, що не є частиною якої-небудь машини, будинку або споруди, але які мають самостійне призначення. Так, теплофікаційний трубопровід від бойлера до будинку споживача має самостійне значення, а вхідний трубопровід і трубопровід системи опалення входить до складу будинку.

Необхідність окремого обліку структурних компонентів будинків зумовлена тим, що при перебудові, поліпшенні або переобладнанні будинків і приміщень їхні різні частини мають різний термін корисного використання (експлуатації).

Окремими структурними компонентами на субрахунку 103 вважаються: електропроводка; лінії зв’язку, в тому числі комп’ютерні; трубопроводи і трубопровідна арматура — вентилі, крани, засувки; зовнішні і внутрішні двері; віконні рами (склопакети); покрівля. На субрахунку 103 перебувають також житлові будинки, але в тому випадку, якщо їх визнано активами.

Підприємство самостійно визначає класифікаційний принцип внутрішнього обліку. Доцільною є класифікація будинків і споруд за рахунками, на які відноситься їх амортизація (23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати за збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»), з подальшою деталізацією за характером об’єктів. Ця класифікація відповідає Інструкції про використання Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій України, затвердженій наказом Міністерством фінансів України від 30.11.1999 року за № 291 (далі Інструкція № 291):

1031 Будівлі.

1032 Склади.

1033 Будівлі адміністративні.

1034 Будівлі соціально-культурного призначення.

1035 Будинки житлові.

1036 Споруди.

1037 Передавальні пристрої.

1038 Надвірні будівлі.

1039 Структурні компоненти будинків.

Детальніший облік підприємство веде самостійно, виходячи з принципу виробничого ув’язування. Аналітичний облік будинків ведеться за кожною будівлею.

Машини — це технічні пристрої, за допомогою яких при виконанні визначених операцій технологічного процесу здійснюється безпосередній вплив на предмет праці, в результаті чого відбувається перетворення енергії, матеріалів, сировини та інших матеріальних ресурсів. У цьому призначенні цей термін сприймається досить однозначно і не потребує будь-яких уточнень.

До групи «обладнання» належать пристрої, що виробляють або перетворюють енергію і використовуються для впливу електричною, тепловою, хімічною та іншою енергією на матеріали.

Інвентарним об’єктом по групі «обладнання» є кожна окрема (у тому числі не віднесена до розглянутих раніше інвентарних об’єктів) машина (апарат, агрегат, установка, прилад), включаючи пристосування і приналежності, які входять до її складу, стаціонарно встановлені прилади, інструменти, електроустаткування, в тому числі пристрої для її підключення до мережі енергопостачання, а також індивідуальне огородження і фундамент (якщо об’єкт змонтований на окремому фундаменті, що не належить до групи «будівлі»).

При віднесенні інвентарних об’єктів до тієї або іншої групи необхідно брати до уваги те що, крім конструктивних ознак, основним (переважним) є призначення устаткування. Наприклад, до групи «енергетичного (силового) устаткування» належать пристрої, що виробляють або перетворюють теплову й електричну енергію, а також машини-двигуни, що перетворюють будь-якого виду енергію (води, вітру, теплову, електричну та ін.) на механічну, тобто на енергію руху. Для обліку машин і устаткування використовується субрахунок 104 «Машини й обладнання».

Кожне підприємство залежно від галузевої приналежності розробляє і затверджує свій план субрахунків. Наприклад, у юридичній, аудиторській, консультаційній фірмах до обладнання можуть бути віднесені комп’ютери, обчислювальна техніка, засоби зв’язку. Облік засобів зв’язку може також вестися на рахунку 109 «Інші основні засоби», що зумовлено обліковою політикою підприємства. Детальніший облік машин і обладнання ведеться за місцем їхнього розташування (у цехах, підрозділах).

Існує такий перелік транспортних засобів:

— Автомобільний транспорт. Крім автомобілів, автобусів і тролейбусів до автотранспорту належать корпуси і причепи автомобілів (у т.ч. контейнери), устаткування автомобільне, автофургони, тягачі, самоскиди, автокрани, автобурові.

— Судна. Крім різних видів безпосередньо суден (пасажирських, військових і тощо), до суден також належать платформи морські, конструкції плавучі (кофердами, плоти, баки, цистерни, буї, бакени);

— Залізничний транспорт. Крім локомотивів, вагонів залізничного транспорту, до його складу також відносять вузли і деталі до залізничних і трамвайних локомотивів та рухомого складу, устаткування і матеріали для доріг, включаючи кріпильні вироби й арматуру, устаткування механічне (електромеханічне), сигналізації і забезпечення безпеки і керування рухом.

— Апарати. Літальні повітряні і літальні космічні апарати. До них належать устаткування злітно-посадочне, тренажери авіаційні наземні для цивільної і транспортної авіації, планери, аеростати, дельтаплани, вертольоти, літаки, ракети-носії, супутники, засоби забезпечення польотів космічних апаратів наземні.

— Веломототранспорт. До веломототранспорту відносять мотоцикли, мотовелосипеди, мопеди, коляски інвалідні, устаткування для мотоциклів і велосипедів.

— Електричний транспорт і автотранспорт виробничий шляховий безрейковий, електровантажник, автонавантажувач.

Підприємство самостійно розробляє план субрахунків третього порядку залежно від конкретних особливостей парку транспортних засобів. При цьому транспорт групують за такими показниками:

— вид транспорту (автомобіль, мотоцикл, літак);

— об’єм циліндрів двигуна (до 1000 см³; 1000–1500 см³ і т.п.);

— вантажопідйомність (до 3,5 т; 3,5 — 5 т і т.п.);

— маса (до 3500 кг, понад 3500 кг);

— призначення (вантажний, легковий, пасажирський);

— розташування (місце розташування гаражів, доків, ангарів);

— хронологія (рік випуску — зручно для таксопарків);

— підрозділ (машина адміністрації, бухгалтерії, відділу збуту).

Облік транспортних засобів ведеться за кожним об’єктом (транспортним засобом).

Під приладами розуміють засоби виміру, аналізу, оброблення і обчислення інформації, пристрої регулювання, автоматичні й автоматизовані системи керування.

Інвентарем називають сукупність різних предметів господарського побуту і виробничого призначення.

Інструментами є знаряддя ручної праці або виконавчий механізм машини для виробництва різних робіт.

Інструмент поділяється на такий:

— що ріже (різець, свердло, фреза й ін.);

— що давить (штамп, накатка);

— що шліфує (шліфувальне коло, шліфувальний брусок);

— ударний (молоток, зубило, пробійник);

— кріпильно-затискний (затискний патрон верстатів, різцева державка, різці, тиски);

— вимірювальний;

— медичний;

— інший інструмент.

Відповідно до інструкції № 291 пропонується такий план субрахунків третього порядку за субрахунком 106 «Інструменти, прилади й інвентар»:

Прилади

106 11 Засоби виміру.

106 12 Пристрої регулювання.

106 13 Електронні прилади.

106 14 Комп’ютери.

106 15 Офісна техніка.

106 19 Інші прилади.

До приладів можуть бути віднесені засоби обчислювальної техніки (комп’ютери).

Інструмент

106 21 Ручної праці (механічний та електричний).

106 22 Механізми (свердла).

106 23 Вимірювальний інструмент.

106 24 Медичний інструмент.

106 25 Годинники і хронометри.

106 29 Інший інструмент.

Інвентар

106 31 Офісні меблі.

106 32 Друкарські машинки.

106 33 Холодильники, кондиціонери, вентилятори, телевізори і т.п.

106 39 Інший інвентар.

Аналітичний облік ведеться за кожним предметом або групою однорідних предметів, що надійшли одночасно і мають однакову вартість.

На субрахунку 109 «Інші основні засоби» підприємства ведуть облік основних засобів, які не обліковуються на інших субрахунках рахунка 10 «Основні засоби». У своїй обліковій політиці підприємства самостійно вибирають, які об’єкти враховувати на субрахунку 109. Наприклад, тут можна вести облік меблів, офісного устаткування, інформаційних систем, а також побутових електромеханічних приладів та інструментів (холодильників, вентиляторів й ін.). У цьому контексті чіткої межі між субрахунками 106 «Інструменти, прилади, інвентар» і 109 «Інші основні засоби» немає, підприємство може враховувати інші основні засоби за своїм розсудом. Підприємство самостійно встановлює принцип класифікації інших основних засобів і відповідні субрахунки третього порядку. Аналітичний облік ведеться за кожним основним засобом.