Оформлення креслення штампованої поковки

Оформлення креслення поковки ведуть відповідно до вимог ЄСКД та правил, які встановлюються ГОСТ 7505–89 та ГОСТ 3.1126–88.

1. Креслення поковки має бути виконане в тому ж масштабі, що й креслення деталі.

2. На кресленні поковки тонкою штрихпунктирною лінією з двома точками зображують контур поковки. При цьому контур деталі дозволяється спрощувати.

3. Креслення поковки дозволяється виконувати на копії креслення деталі.

4. Креслення поковки має містити всі дані, які необхідні для її виготовлення, контролю та приймання.

5. Розташування площини рознімання формоутворюючих поверхонь штампу слід зображувати тонкою штрихпунктирною лінією, позначену на кінцях знаком: ×– –×.

6. На кресленні поковки на підставі технологічної карти обробки позначають вихідні (чорнові) бази механічної обробки. В якості баз механічної обробки обирають дільниці поковки, найбільш зручні для встановлення та закріплення поковки на першій операції механічної обробки.

Правила позначення розмірів на кресленні поковки:

- лінійні розміри проставляють від баз механічної обробки;

- не проставляють розміри від лінії рознімання штампу. Винятком є випадок, коли площина рознімання штампу збігається з віссю деталі;

- розмірні лінії для поверхонь з ухилами проводять від вершин ухилів;

- при постановці розмірів радіусів заокруглення, штампувальних ухилів доцільно позначати їх мінімальну кількість, а за усіма іншими – зробити запис в технічних вимогах креслення;

- під розмірами поковки наносять розміри деталі в круглих дужках.

Склад технічних вимог на сталеву штамповану поковку:

- характеристика поковки (група сталі; група складності; клас точності за ГОСТ 7505–89);

- необумовлені штампувальні ухили, радіуси заокруглення, допуски на розміри;

- допустимі залишки задирки;

- допустиме зміщення за площиною рознімання штампу;

- допустима величина остаточного облою;

- допустимі відхилення форми і розташування поверхонь поковки;

- види, величина зовнішніх дефектів, дефектів форми, стану поверхні та спосіб її очищення;

- вид термообробки, твердість та місце її заміру;

- місце та спосіб клеймування поковки;

- розміри зразків для випробувань.

2.4 Визначення техніко-економічних показників штампованої
поковки

2.4.1 Визначення об’єму вихідної заготовки. Об’єм вихідної заготовки розраховують за формулою:

V_вих = V_п + V_виг + V_об + V_пер+ V_кл,

де V_п – об’єм поковки, мм³;

V_виг – витрати металу на вигар, мм³;

V_об – витрати металу на облой, мм³;

V_пер – об’єм перемички, мм³;

V_кл – об’єм кліщовини, мм³.

Витрати металу на вигар визначають за формулою:

,

де k_виг – коефіцієнт вигару. При нагріванні в газових печах k_виг = 1...2%; при індукційному нагріванні k_виг = 0,5...1%.

Витрати металу на облой визначаються за формулою:

V_об = F_обП_п,

де F_об – площа поперечного перетину облою, мм²;

П_п – периметр поковки в площині рознімання штампу, мм.

Площу поперечного перетину облою розраховують в залежності від виду штампувального обладнання:

- для молотів:

F_об = zF_ок,

- для пресів:

F_об = zF_м,

де z – коефіцієнт, який враховує заповнення облойної канавки. Для молотових штампів z = 0,6…0,8; для пресових z = 1,5...2,5. Більші значення коефіцієнтів відповідають більш складним поковкам (С4), менші – простим (С1);

F_ок – площа перетину облойної канавки, мм². Визначають з табл. 3.1 в залежності від номеру облойної канавки;

F_м – площа поперечного перетину містка, мм². Визначають за табл. 2.4 в залежності від номеру облойної канавки.

Номер облойної канавки визначають в залежності від необхідної товщини облою h₀, мм:

,

де S_п.п – площа поковки в плані, або відповідна площа рівчака штампу в площині рознімання, мм².

Об’єм перемички отвору V_пер, мм²:

V_пер = S_перt,

де t – товщина перемички, мм;

S_пер – площа перемички в плані, мм².

Кліщовину як штучне збільшення вихідної поковки передбачають в спеціальних випадках для зручності захоплення поковки кліщами при переміщенні з одного рівчака штампу в інший.

Таблиця 2.4 – Деякі параметри облойних канавок

Номер канавки	Товщина облою, h0, мм	Площа поперечного перетину облойної канавки, Fок, мм^2	Площа поперечного перетину містка, Fм, мм^2
			7,5
	1,6		12,5

2.4.2 Визначення показників ефективності використання металу:

- коефіцієнт вагової точності:

;

- коефіцієнт виходу готового металу:

;

- коефіцієнт використання металу:

,

де V_д, V_з, V_вих – об’єм деталі, штампованої поковки та вихідної заготовки відповідно, мм³,

m_д, m_з, m_вих – маса деталі, штампованої поковки та вихідної заготовки відповідно, кг.

2.4.3 Визначення собівартості штампованої поковки. В попередніх розрахунках собівартість штампованої поковки С, грн., можна обчислити за формулою:

,

де Sз – базова собівартість 1 кг штампованої поковки, грн. Для поковок, які отримують на молотах – 36 грн/кг., для поковок, які отримують на кривошипних гарячештампувальних пресах (КГШП) – 40 грн/кг; для поковок, які отримують на горизонтально-кувальній машині (ГКМ) – 54 грн/кг; для поковок, які отримують на гідравлічних пресах – 50 грн/кг;

m_вих – маса вихідної заготовки, кг;

N – річна програма випуску;

К_С – коефіцієнт, який враховує складність штампованої поковки. Для поковок групи складності С1 – К_С = 0,7...0,8; групи складності С2 – К_С = 1,0; групи складності С3 – К_С = 1,15...1,25; групи складності С4 – К_С = 1,3...1,5;

К_М – коефіцієнт, який враховує матеріал поковки. Для сталей групи М1 – К_М = 0,9...1,04; групи М2 – К_М = 1,1...1,45; групи М3 – К_М = 1,5...1,7;

К_В – коефіцієнт, який враховує масу заготовки. Його визначають з табл. 2.5.

S_в – собівартість відходів, грн/кг. При виконанні практичної роботи можна прийняти: S_в = 1,0 грн/кг.

Таблиця 2.5 – Коефіцієнт маси заготовки К_М

Маса штампованої поковки, mз, кг	до 1,0	понад 1,0 до 10,0	понад 10,0 до 60,0	понад 60,0 до 250,0
Коефіцієнт КВ	1,2	1,04	0,9	0,85