Тема 1. 6 Підприємницький ризик.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вивчення даної теми слід розпочати із вивчення поняття “ризик” та із ознайомлення з видами та ступенями підприємницького ризику. Особливу увагу необхідно приділити вивченню основних причин виникнення підприємницьких ризиків та стратегії підприємницької діяльності в умовах ризику.

План

 

1. Основні причини виникнення ризиків.

2. Стратегія підприємницької діяльності в умовах ризику.

Література:.

Питання 1. Основні причини виникнення ризиків.

 

Ризик – це ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів у порівнянні з прогнозованим варіантом. Ризик – категорія ймовірнісна і його вимірюють як ймовірність певного рівня втрат. Ризик – рівень непевності настання якого-небудь фінансового випадку (в нашому разі, пов’язаного з інвестуванням). Оцінка ризикованості та доходів – основа, на якій базуються раціональні та розумні рішення про вкладання коштів. Між ризиком та доходами існує пряма залежність.

Основні види підприємницького ризику:

· Виробничий ризик. Пов’язаний з виробництвом продукції, товарів, послуг із здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності. Причини виникнення ризику: можливе зниження передбачуваних об’ємів виробництва, ріст матеріальних та інших витрат, сплата підвищених відрахувань та податків.

· Комерційний ризик. Виникає в процесі реалізації товарів і послуг. Причини – зниження об’єму реалізації товарів і послуг у результаті зміни кон’юнктури ринку збуту, підвищення закупівельних цін, непередбачене зниження об’єму закупок, втрати товару в процесі обертання, підвищення витрат у процесі обертання (в торгівлі). У будь-якій господарській діяльності завжди існує небезпека втрат, що випливає із специфіки тих або інших господарських операцій. Небезпека таких втрат – це комерційні ризики. Комерційний ризик означає невпевненість у можливому результаті, невизначеність цього результату діяльності. Складовою частиною комерційних ризиків є фінансові ризики.

· Фінансовий ризик. Виникає у сфері відносин підприємств з банками та іншими фінансовими інститутами. Вони зв’язані з імовірністю втрат яких-небудь грошових сум або їх недоотриманням. Вимірюється відношенням залучених коштів до власних.

Ризики діляться на два види: чисті та спекулятивні. Чисті ризики означають можливість отримання збитку або нульового результату. Спекулятивні ризики виражаються у ймовірності отримати як прибуток, так і збиток від операцій.

Ступені ризику:

Допустимий ризик. У якості допустимого ризику наявна загроза повної втрати прибутку від того чи іншого проекту. Допустимий ризик – вклали 100 тис. грн. і 100 тис. грн. отримали.

Критичний ризик пов’язаний з недоотриманням виручки, коли витрати доводиться відшкодовувати за свій рахунок.

Катастрофічний ризик призводить до банкрутства підприємства, втрати інвестицій або навіть особистого майна.

Фінансові ризики – це спекулятивні ризики. Інвестор, здійснюючи венчурне вкладення капіталу, заздалегідь знає, що для нього можливі тільки два види результатів: прибуток або збиток.

Особливістю фінансового ризику є імовірність виникнення збитку в результаті проведення яких-небудь операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах, здійснення операцій з фондовими цінними паперами, тобто ризику, який витікає з природи цих операцій.

До фінансових ризиків належать:

· кредитний ризик;

· відсотковий ризик;

· валютний ризик;

· ризик упущеної фінансової вигоди;

· бізнес-ризик;

· інвестиційний ризик.

Кредитні ризики – небезпека несплати позичальником основного боргу та відсотків, належного кредитору.

Відсотковий ризик – небезпека втрат комерційними банками, кредитними установами, інвестиційними фондами, селенговими компаніями в результаті перевищення відсоткових ставок, що виплачуються ними на залучені кошти, над ставками за наданими кредитами.

Валютні ризики є небезпекою валютних втрат, пов’язаних зі зміною курсу однієї іноземної валюти щодо іншої, в тому числі національної валюти при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних та інших валютних операцій.

Ризик упущеної фінансової вигоди – це ризик настання непрямого (побічного) фінансового збитку (неотриманий прибуток) у результаті нездійснення якого-небудь заходу (наприклад, страхування) або при зупинці господарської діяльності.

Бізнес-ризик – це здатність підприємства підтримувати доходи на вкладений капітал.

Інвестиційний ризик – це ризик втрати всього інвестованого капіталу, а також очікуваного доходу.

Ризик, притаманний усім суб’єктам ринку грошей, – це процентний ризик, який пов’язаний з непевністю напряму руху процентних ставок. Процентний, інвестиційний та бізнес-ризик можуть бути об’єднані під назвою систематичного ринкового ризику. Для комерційних банків – це ризик того, що протягом певного періоду вартість залучених банком коштів (процент, який банк повинен сплатити за їх зберігання) може обігнати середню процентну ставку за кредитами, тобто банк може вийти на негативний спред. Це відбувається, якщо виникає розрив, незбалансованість активів та пасивів зі змінною та фіксованою ставками.
У нашому випадку – це:

1) перевищення пасивів зі змінною ставкою над активами з фіксованою ставкою при зростанні процентних ставок;

2) перевищення активів зі змінною ставкою над пасивами з фіксованою ставкою при падінні процентних ставок.

Види ризиків і причини їх виникнення

№ п/п	Вид ризику	Причини виникнення
	Ризики, пов’язані з неправильним вибором місії, економічних цілей підприємницької діяльності	Необгрунтоване визначення пріоритетів загальної і ринкової стратегії фірми. Неправильний прогноз кон’юнктури на ринках продуктів, ресурсів, капіталу, праці тощо. Неадекватна оцінка потреб сфери споживання і власного виробництва.
	Ризики, пов’язані з незабезпеченістю підприємницької ідеї (проекту) фінансовими ресурсами (інвестиціями)	Відсутність або недостатність коштів для самофінансування. Відсутність реального джерела зовнішнього інвесту-вання. Недоліки вибраного методу фінансування. Утрата джерела фінансування проекту в процесі його реалізації.
	Ризики, пов’язані з недотриманням запланованих строків реалізації підприємницької ідеї	Недотримання графіка запланованих витрат. Порушення прогнозних термінів одержання доходів.
	Маркетингові ризики	Невідповідність цін, передбачених бізнес-планом, та реальних ринкових цін. Відмова постачальників від попередньо укладених контрактів. Недостатнє ресурсне забезпечення виробництва. Зайва кількість персоналу, не виправдана кінцевими результатами діяльності. Недостатньо обгрунтована сегментація ринку збуту. Помилковий вибір цільового сегмента ринку, стратегії продажу продукту, організації мережі збуту, системи логістики та трансфертних моделей реалізації продукту. Неадекватні результати маркетингових досліджень через їх нераціональну організацію. Помилкова стратегія і тактика ціноутворення. Неефективна реклама. Неврахування сезонної циклічності обсягів продажу.
	Ризики, пов’язані із системою взаємодії з партнерами та контрагентами	Недостатньо налагоджена система взаємодії з партнерами та контрагентами.
	Ризики, пов’язані з непередбаченою конкуренцією	Проникнення на ринок значної кількості диверсифікованих та інших фірм. Виникнення нових фірм-конкурентів. Експансія з боку іноземних експортерів. Створення продуктів-замінників. Зниження конкурентами цін на аналогічну продукцію.
	Ризики, пов’язані із забезпеченням прав власності на запатентовані вироби	Недостатні обсяги запатентованих технічних, маркетингових, дизайнерських рішень. Низький рівень патентного захисту. Тривалі строки одержання патентів. Низький рівень збереження комерційних таємниць.
	Ризики непередбачених витрат і збільшення кошторису	Непередбачене збільшення ринкових цін на ресурси. Зростання процентних кредитних ставок. Витрати на непередбачені бізнес-планом заходи. Виплати за термінові роботи. Штрафні санкції, арбітражні виплати. Зниження депозитних ставок на кошти, які зберігаються на банківських рахунках.
	Ризики, пов’язані з конфліктними ситуаціями (із законодавством, громадськістю)	Неврахування в бізнес-плані можливості впровадження нових екологічних, ергономічних нормативів, ліцензій та ін. Зміна податкової політики, системи штрафних санкцій тощо. Додаткові витрати на «паблік рілейшнз».
	Ризики, пов’язані з виникненням конфліктів у процесі формування певного підприємницького проекту й розвитку поточної діяльності фірми	Використання тимчасово вільних коштів на поточні потреби фірми. Фінансування із проектних коштів інших видів робіт. Завищення нормативів накладних витрат.
	Ризики, пов’язані зі впровадженням інновацій, венчурного бізнесу	Недосягнення бажаних економічних результатів у процесі розробки та впровадження інновацій. Перевищення кошторису витрат у процесі досліджень. Недосягнення прогнозних технічних параметрів у процесі проведення науково-дослідних, конструкторських і технологічних розробок, які становлять основу інноваційного проекту. Одержані результати випереджають технічні й технологічні можливості виробництва. Виникнення небажаних економічних наслідків у процесі реалізації інноваційних проектів.

 

Питання 2. Стратегія підприємницької діяльності в умовах ризику.

 

В умовах ринкової економіки кінцевий результат діяльності будь-якого підприємця виражається, перш за все, в рівні прибутку. Це визначає ефективність діяльності та можливість подальшого існування. При цьому підприємець повинен задовольняти суспільний попит на товар (послугу) - і в цьому випадку банкрутство йому не загрожує. Ризикові фактори будуть не тільки мінімальними, але і керованими. Однак, зовнішні і внутрішні фактори, що обумовлюють ділову активність і фінансову стійкість в умовах ринкової економіки, дуже динамічні, і частіше за все успішно стежити за ними і контролювати їх можна за допомогою різних елементів та важелів маркетингу. Саме маркетинг дає можливість управляти ризиками, підвищувати ймовірність стійкості бізнесу в умовах розвитку.

Управління ризиком - одне з головних напрямків роботи при прийнятті рішень в галузі бізнесу.

Можна виділити кілька варіантів стратегії підприємця, пов'язаних з прийняттям рішення в умовах підвищеної невизначеності.

Перший варіант - уникнення ризику. Фактично це передбачає стагнацію бізнесу, бо в такому випадку проблематичним представляється отримання прибутку, що і складає зміст підприємництва. Дійсно, здавалося б логічне підприємницьке рішення - відмова від дій, пов'язаних з ризиком, через побоювання у разі несприятливих наслідків потерпіти невдачу, в принципі неможливий в умовах розширеного відтворення. Але навіть і в умовах відмови від розширення бізнесу (спроба утримання досягнутого рівня прибутків без додаткових зусиль) така стратегія не представляється оптимальної в довгостроковому і середньостроковому плані. Невизначеність зовнішніх ринкових (а часто і внутрішніх) чинників може привести до досить плачевних наслідків. Відомі численні приклади різкої зміни кон'юнктури ринку, рішень органів влади, які суттєво впливають на умови ведення того чи іншого бізнесу, технологічних "ривків" конкурентів, досить швидко забирають вже завойовану частку ринку і т.п. Все це призводить до негативних для конкретного підприємця, який уникає нових для нього дій, результатів.

Другий варіант - прийняття ризику. Ця стратегія передбачає те, що підприємець свідомо йде на ризик і займається бізнесом до тих пір, поки збитки від наслідків наступили ризиків не призведуть до непоправних втрат. Даний варіант також не представляється оптимальним в силу того, що ймовірний кінцевий результат - негативна прибуток - не співвідноситься з метою бізнесу. Очевидно, що основні прорахунки в даному випадку - відсутність відповідного аналізу стану ринку та його динаміки, факторів ризику і гнучкого реагування на зміну умов. Стратегія прийняття ризику використовується бізнесменами найбільш часто, при цьому відомі приклади того, як навіть у разі наближення несприятливих наслідків, підприємцям вдавалося з нульовими втратами виходити зі складних ситуацій. Аналіз постфактум показує, що в такому випадку важливо було, користуючись авіаційної термінологією, не пропустити "швидкість прийняття рішення" і "точку повернення". Іншими словами, мова йде про те, що коригування раніше прийнятих рішень і дій в ключових з точки зору управління бізнес-процесом моментом дозволяє мінімізувати негативні наслідки. Тобто, фактично дії підприємця здійснюються відповідно до третім варіантом стратегії.

Третій варіант - управління ризиком, тобто його виявлення та оцінка, а також розробка та впровадження заходів щодо його мінімізації. Мабуть, це найменш рідко (в усвідомленому вигляді, тобто з фіксацією робіт і їх етапів за оцінкою можливих ризиків, розробці відповідних планів і дій і т.д.) застосовується сьогоднішнім російським підприємцем стратегія поведінки в бізнесі. Серед основних видимих ​​проблем - відсутність в реальному бізнесі достатньої "критичної маси" накопичених і "розкручених" позитивних результатів бізнесу, побудованих на науковій основі; низька культура підприємництва; відсутність інформаційної інфраструктури, що дозволяє виокремлювати основні фактори ризику в тій чи іншій галузі підприємництва; можливості - в усякому разі, потенційні - отримання прибутків і надприбутків безвідносно до ринкової ситуації (кримінальні і напівкримінальні сектора бізнесу як найбільш прибуткові, зв'язки з корумпованими чиновниками, що дозволяють отримувати значні переваги, махінації при приватизації та використання держбюджетних коштів тощо). Разом з тим, у міру наближення до цивілізованого ринку, саме управління ризиком має ставати провідною стратегією підприємця, націленого на досягнення успіху.

На управлінні ризиком як основній стратегії підприємця зупинимося трохи докладніше. Управління ризиками - специфічна область маркетингу, що вимагає додаткових знань у галузі теорії фірми, страхової справи, системного аналізу, аналізу господарської діяльності підприємств, і т.д. Діяльність підприємця в цій галузі спрямована на захист своєї фірми від ризиків, що загрожують її прибутковості, і сприяє вирішенню основного завдання підприємництва - залежно від ситуації вибрати з декількох проектів оптимальний, враховуючи при цьому, що чим вище очікувана прибуток проекту, тим вище ризик. Якісне управління ризиком підвищує шанси підприємницької фірми домогтися успіху в довгостроковій перспективі, значно зменшує небезпеку погіршення фінансового становища.

У зв'язку з цим є сенс ввести ще одне поняття - політика ризику - яке можна розуміти як сукупність різного роду заходів, що мають на меті знизити небезпеку помилкового прийняття рішення вже в момент самого його прийняття, тим самим, скоротивши можливі негативні наслідки цих рішень на інших стадіях функціонування фірми.

Процес управління підприємницьким ризиком узагальнено може бути представлений у вигляді такої схематичною послідовності дій: виявлення передбачуваного ризику - оцінка ризику - вибір методів управління ризиком - застосування вибраних методів - оцінка результатів.

Знати про можливе настання ризику підприємцю необхідно, але далеко не достатньо. Важливо встановити, як впливає на результати діяльності конкретний вид ризику, причому слід оцінити ймовірність того, що деяка подія дійсно відбудеться, а потім - яким чином воно вплине на економічний стан фірми.

Виявлення ризику може здійснюватись різними способами: від складного імовірнісного аналізу в моделях дослідження операцій, до чисто інтуїтивних здогадок.

Тому, варто згадати також стратегію, побудовану на "відчутті" підприємцем ризику. Якщо відкинути важко піддається опису та аналізу "особистісну" складову ("відчуваю ризик" - "не відчуваю". Зауважимо, що це "почуття ризику" в деяких випадках є досить ефективним якістю успішного підприємця), то, по суті, дана стратегія, може бути віднесена до третього варіанту. Мається на увазі, що "відчуття ризику" виникає тоді, коли при відсутності цілісної картини ситуації та її розвитку, окремі елементи даної картини, змушують припустити можливий негативний розвиток ситуації. В основі цього, як показує практика, лежить відсутність достатніх знань або практики досліджень ризику і розробки та впровадження заходів з управління ризиком з одного боку, і певний досвід ведення бізнесу з іншого. Результати прийняття рішень в такій ситуації - як позитивні, так і негативні - показують, що прорахувати в кожному конкретному випадку наслідки дуже важко (повторимо, що "за дужками" залишилися випадки постійно удачливою інтуїції і т.п.). У підсумку брак інформації змушує підприємця приділити належну увагу її пошуку і відповідним дослідженням ризику, його наслідків та заходів щодо мінімізації, тобто специфічним маркетинговим дослідженням.