Діагностичні маркери вірусних гепатитів В і С

 

Нозологія	Маркери	Їх тлумачення
ВГ В	HВsAg	Показник наявності HBV (при гострій, хронічній інфекції)
анти-HBs	Показник, що засвідчує перенесення HBV-інфекції або наявність післявакцинального імунітету
анти-HBc IgM	Показник активної реплікації HBV
анти-HBc IgG	Показник, що засвідчує попередню зустріч з HBV або існуючу інфекцію
HВeAg	Показник активної реплікації HBV, високої заразності крові, високого ризику перинатальної передачі HBV
анти-HВe	Показник, що засвідчує можливе завершення реплікації HBV (за винятком мутантних варіантів HBV)
ДНК HBV	Показник наявності HBV та його активної реплікації
ДНК-полімераза	Показник наявності HBV та його активної реплікації
ВГ С	Анти- HCV IgM	Показник активної реплікації HCV
Анти- HCV IgG	Показник, що засвідчує про можливу наявність HCV та попередню зустріч з ним
анти- HCV IgM та IgG	Антитіла до кожного з окремих структурних та неструктурних білків HCV
РНК HCV	Показник наявності HCV та його активної реплікації

ДОДАТОК Е

(обов’язковий)

Диспансеризація хворих на вірусні гепатити

 

№ пор.	Зміст диспансеризації	Гострий ВГ	Хронічний ВГ
	Місце спостереження	КІЗи територіальних поліклінік, одночасно (у випадках проведення специфічної терапії) - у лікувально-консультативному гепатологічному центрі СОІКЛ ім. З.Й. Красовицького
	Тривалість спостереження і періодичність оглядів	ВГ А, Е - 6 міс. (1, 3, 6 міс.); ВГ В*, Д* - 12 міс. (1, 3, 6, 9, 12 міс.); ВГ С* - 24 міс. (1, 3, 6, 9, 12, 18, 24 міс.)	Пожиттєво (2 рази на рік)
Лабораторні дослідження (обов’язкові)
	Клінічний аналіз крові	2 рази на рік, при проведенні специфічної терапії - щомісячно
	Біохімічний аналіз крові (АлАТ, АсАТ, ГГТ, ЛФ, білірубін, креатинін, сечовина)	2 рази на рік, при проведенні специфічної терапії - щомісячно
	НВsAg	2 рази на рік
	Анти-HCV	2 рази на рік
Лабораторні дослідження (обов’язкові)
	Анти-HBcor IgM	2 рази на рік
	Анти-HDV IgM	2 рази на рік
	РНК HCV	3 рази на рік
	ДНК HВV	3 рази на рік
	РНК HDV	1 раз на рік
	Білок та білкові фракції	2 рази на рік
	Протромбіновий індекс	2 рази на рік
	Вміст заліза у крові	2 рази на рік
	Глюкоза крові	2 рази на рік
	Аутоантитіла (SMA, ANA, до тиреоглобуліну)	2 рази на рік (при проведенні інтерферонотерапії)
	Гормони щитоподібної залози	2 рази на рік
	Аналіз крові на ВІЛ-інфекцію	2 рази на рік
Продовження додатка Е
Лабораторні дослідження (обов’язкові)
	УЗД органів черевної порожнини	2 рази на рік
	ЕКГ	1 раз на рік
Лабораторні дослідження (обов’язкові)
	ФГДС	1 раз на рік
Консультації спеціалістів (за показаннями)
	Ендокринолог, хірург, гінеколог, гематолог, невропатолог	1 раз на рік
Лікування
	Базисна терапія	Режим (обмеження фізичного навантаження), дієта № 5 або 5а, вітаміни, антиоксиданти, гепатопротектори, симптоматична терапія (спазмолітики, жовчогінні, лактулоза тощо)
	Специфічна терапія	Рекомбінантні ІФН-альфа 2: роферон, інтрон А, лаферобіон, реальдирон; пегільовані ІФН-α2: пегасис, ПЕГінтрон; індуктори ІФН: циклоферон, аміксин, протефлазид; аналоги нуклеозидів (при ХГ): ламівір, зефікс, гептавір, віролам, ладивін, епівір, рибавірин, триворин
	Фізичні та активні методи лікування (додаткові)	ГБО, гемосорбція, плазмоферез, озонотерапія

 

Примітка. * При підозрі на формування хронічного вірусного гепатиту під час диспансеризації хворі направляються на консультацію у гепатологічний центр СОІКЛ ім. З.Й. Красовицького

 

 

ДОДАТОК Ж

(довідковий)

Перелік контингенту, що підлягає щепленню проти ВГ А

 

1 Діти від 2 до 10 років, які мешкають на ендемічних територіях (середні показники захворюваності на ВГ А перевищують аналогічні середні показники захворюваності по Україні більш ніж удвічі).2 Контактні особи в осередках (протягом першого тижня).3 Персонал з обслуговування водоочисних споруд, водопровідних мереж, з обслуговування каналізаційних систем та каналізаційних очисних споруд.4 Особи, які беруть участь у миротворчих заходах, наданні гуманітарної допомоги тощо.

5 Особи, які подорожують до регіонів з високою ендемічністю ВГ А (Близький Схід, Південна Америка, Східна Європа, Центральна Америка, Африка й Південно-Східна Азія).

6 Працівники сфери громадського харчування.7 Діти з інтернатних установ.

 

 

ДОДАТОК И

(довідковий)

Перелік контингенту, що підлягає щепленню проти ВГ В

1 Медичні працівники та студенти медичних навчальних закладів.

2 Персонал сфери послуг, що за специфікою своєї професійної діяльності може мати контакт із біологічними рідинами людини (перукарі, персонал салонів краси, масажисти тощо), а також особи, які навчаються за цими спеціальностями.

3 Спортсмени.

4 Співробітники МВС, пожежники, персонал служб спеціального призначення (оперативні служби), військові.

Продовження додатка И

5 Персонал та пацієнти закритих закладів (психіатричних установ, установ для утримання розумово відсталих осіб тощо).

6 Персонал та особи, що перебувають у закладах виконання покарань.

7 Особи, що беруть участь у миротворчих заходах, наданні гуманітарної допомоги тощо.

8 Особи, що вживають наркотичні речовини внутрішньовенно.

9 ВІЛ-інфіковані.

10 Особи з хворобами, що передаються статевим шляхом.

11 Особи, що мешкають на територіях з високим рівнем ВІЛ-інфікованих або високим рівнем захворюваності на венеричні хвороби.

12 Особи, які часто змінюють сексуальних партнерів, повії, гомосексуалісти.

13 Особи, що подорожують у регіони з високою ендемічністю ВГ В, включаючи працівників залізничного та авіаційного транспорту.

14 Особи, що спілкувалися з хворими на ВГ В в осередках інфекції.

15 Хворі на гемофілію.

16 Хворі з хронічним ураженням печінки, незалежно від етіології (в т.ч. при хронічному ВГ С).

17 Хворі на хронічні та онкологічні захворювання.

18 Хворі з хронічною печінковою недостатністю.

19 Хворі з імунодефіцитами.

20 Хворі перед плановими оперативними втручаннями.

21 Жінки перед запланованою вагітністю.

22 Особи, що часто та тривало хворіють.

ДОДАТОК К

(довідковий)

Показання для направлення хворих з ураженнями печінки на стаціонарне лікування в СОІКЛ

1 Усі хворі з діагнозом хронічного вірусного гепатиту і з підтвердженою реплікацією вірусу.

2 Хворі з ознаками помірної та вираженої активності хронічних вірусних гепатитів.

3 Середньотяжкі і тяжкохворі з ураженням печінки при неможливості виключення на амбулаторному етапі інфекційного ураження печінки.

4 Хворі з паразитарними ураженнями печінки (в т.ч. на опісторхоз, токсокароз, амебіаз тощо).

 

ДОДАТОК Л

(довідковий)

Показання для направлення хворих на консультацію до обласного гепатологічного консультативно-лікувального центру

1 Усі хворі з уперше встановленим діагнозом хронічного вірусного гепатиту.

2 Хворі з ознаками активності хронічних вірусних гепатитів.

3 Хворі з хронічними вірусними гепатитами для планового обстеження на наявність вірусів гепатитів:

- з нормальними показниками печінкових проб – 1 раз у 6 місяців;

- з підвищеними показниками печінкових проб – 1 раз у 3 місяці.

4 Хворі з хронічним ураженням печінки незалежно від етіології.

5 Хворі з гепатоспленомегалією.

6 Особи після масивних оперативних втручань, гемотрансфузій, пересадження органів і тканин.

7 Особи перед плановими оперативними втручаннями, ФГДС та іншими інвазивними методами досліджень (вирішення питання щеплення проти ВГ В).

8 Особи із захворюваннями, що передаються статевим шляхом.

9 Контактні особи з хворими на ВГ В і ВГ С.

10 Хворі з підозрою на інфекції групи TORCH.

 

 

Додаток М

Схема діагностики та лікування гострого вірусного гепатиту А (Hepatitis virosaе A)

Епідеміологічний анамнез:

 

ні ні

так Клінічні ознаки:

- гострий початок, початковий період триває 5-7 днів; - наявність продрому (грипоподібний, диспепсичний варіанти); - потемніння сечі, пожовтіння слизових оболонок, потім шкіри, знебарвлення калу; - наявність гепатомегалії, іноді спленомегалії; - жовтяничний період від декількох днів до 1-2 тижнів; - жовтяниця швидко наростає, після її появи самопочуття покращується; - переважання легких форм

н

 

 

так, вірусний гепатит А. Верифікація діагнозу: ні

- виявлення антитіл до вірусу класу IgM (для ретроспективних досліджень – антитіл класу IgG); відсутність у крові маркерів інших гепатитів; біохімічне дослідження крові (білірубін, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ГТПД, лужна фосфатаза, диспротеїнемія), характерна помірна гіпербілірубінемія та гіперферментемія, які швидко зменшуються, значне підвищення тимолової проби; загальний аналіз крові (лейкопенія, тромбоцитопенія, відносний лімфомоноцитоз); сеча - білірубінурія; кал - відсутність стеркобіліну

 

Диференціальний діагноз із іншими жовтяницями (гемолітичною, механічною), лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, функціональними гіпербілірубінеміями, харчовими токсикоінфекціями, грипом, псевдотуберкульозом, медикаментозними жовтяницями

так так. Діагноз підтверджено: ні

	- визначення клінічної форми, типу вірусу, тяжкості, наявності ускладнень, супутньої патології, циклічності перебігу

 

 

 

Лікування:

- базисна терапія: дієта № 5 із підвищеною кількістю рідини; постільний режим до посвітління і збільшення об’єму сечі; дезінтоксикація (ентеросорбенти, 5-10 % розчин глюкози, ізотонічний розчин хлориду натрію тощо); - препарати, що поліпшують обмін речовин (аскорбінова кислота, кокарбоксилаза, пангамат кальцію); - імунокоригувальна терапія (мефенамінова кислота, кверцитин); - ферментні препарати, гепатопротектори; -симптоматична терапія

 

 

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики; - нормалізація лабораторних показників

 

- спостереження протягом 3 місяців (огляд, біохімічне дослідження крові: білірубін, його фракції, активність ферментів, сулемова і тимолова проби)

Диспансеризація:

 

Продовження додатка М

Продовження додатка М

Схема діагностики та лікування гострого вірусного гепатиту В (Hepatitis virosae B)

Епідеміологічний анамнез:

 

ні

так. Клінічні ознаки:

- поступовий початок хвороби, погіршення загального стану; наявність продрому: артралгічний, диспепсичний, астеновегетативний, грипоподібний, змішаний варіанти, що триває 2 тижні та більше; наявність гепатомегалії, іноді спленомегалії, свербіння шкіри; брадикардія, гіпотензія; повільне наростання жовтяниці з погіршенням стану, тривалість жовтяниці більше 1 місяця; пожовтіння слизових оболонок, шкіри, різноманітні висипання (частіше уртикарні); потемніння сечі, знебарвлення випорожнень; переважання тяжких форм; частий розвиток рецидивів; виражений астенічний синдром під час усього перебігу хвороби; перехід у хронічну форму; жовтяничний період від декількох днів до 1-2 тижнів

 

так. Вірусний гепатит А. Верифікація діагнозу ні

 

так, вірусний гепатит В. Верифікація діагнозу:

- виявлення НВsAg, anti-HBs, HBeAg, anti-HBe, anti-HBc IgM (ІФА); ПЛР; висока тривала гіпербілірубінемія; гіперферментемія - збільшення АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ГТПД, лужної фосфатази; зниження рівня протромбіну, показника сулемової проби, вмісту альбумінів; у крові лейкопенія, тромбоцитопенія, відносний лімфоцитоз

 

Диференціальний діагноз із іншими різновидами вірусного гепатиту, з іншими жовтяницями (функціональними, гемолітичною, механічною), лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, хронічними ураженнями печінки

так

- формулювання остаточного діагнозу із визначенням форми хвороби, тяжкості, ускладнень

так. Діагноз підтверджено: ні

 

 

Лікування:

- базисна терапія: дієта № 5 або 5а (при ураженні підшлункової залози) із підвищеною кількістю рідини до 3 л на добу, постільний режим до просвітління сечі та збільшення її кількості; вітаміни (комплекс: vit C - 300 мг, vit PP - 60мг, vit B1, B2, B6 по 6мг); противірусні препарати: інтрон А, рекомбінований інтерферон альфа-2b, реаферон, лаферон, лейкінферон; дезінтоксикаційна терапія: ентеросорбенти (СКН, карбосфер, ентеросгель, полісорб, полікарая, карбосилан), розчини: глюкоза з панангіном та інсуліном, Рінгера та ін.; при тяжкому перебігу: глюкокортикоїди (загроза розвитку гепатонекрозу); гінколід В (при ДВЗ-синдромі); антилімфоцитарний гамма-глобулін (загроза розвитку гепатонекрозу); імуностимулятори; гепатопротектори: кверцетин, конвафлавін, карсил, легалон, дафлон, камефлон; апаратне лікування: гемосорбція, біосорбція, гемодіаліз, плазмоферез; гіпербарична оксигенація 1,5-2 атм 45 хвилин протягом 7-10 днів

 

 

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики, нормалізація лабораторних показників (зниження рівня білірубіну, трансаміназ)

 

Диспансеризація

- перший огляд не пізніше 5-10 днів після виписування, краще в стаціонарі, де перебував хворий на лікуванні: при сприятливому перебігу - спостереження в КІЗі поліклініки в динаміці протягом 3-6 місяців (огляд, контрольні лабораторні дослідження)

Диспансеризація:

 

 

Продовження додатка М

Продовження додатка М

Схема діагностики та лікування вірусного гепатиту D (Hepatitis virosae D)

Епідеміологічний анамнез:

 

ні

так. Клінічні ознаки:

- може бути в формі коінфекції, коли перебігає одночасно з вірусним гепатитом В, та суперінфекції, коли нашаровується на вірусний гепатит В. Особливості вірусного гепатиту D при коінфекції:продромальний період проходить за грипоподібним або диспепсичним варіантами; тяжкий перебіг супроводжується геморагічним та анемічним синдромами; часті ускладнення, які супроводжуються ознобом; домінує холестаз із високими показниками білірубіну; часто затяжний перебіг. Особливості вірусного гепатиту D при суперінфекції:хронізація процесу за типом хронічного активного гепатиту; у 1/3 розвивається портальна гіпертензія; переважає холестаз; артралгії; уртикарна висипка; стійка гепатоспленомігалія; в 1/3 хворих постійно рецидивний перебіг (2-3 рази на рік); рання поява позапечінкових ознак ураження печінки; швидко формується цироз печінки, висока летальність. Загальні симптоми для обох форм:потемніння сечі; пожовтіння слизових оболонок, шкіри; знебарвлення калу; гепатомегалія, інколи спленомегалія; брадикардія, гіпотонія

н ннннннн ні

 

ні

так, вірусний гепатит Д. Верифікація діагнозу:

- виявлення антигенів вірусу (HDVAg); виявлення антитіл до вірусу (anti-HDV IgM); при коінфекції-виявлення антигенів та антитіл до вірусів гепатиту В і Д (HBsAg, anti-HBe IgM, HDVAg, anti-HDV IgM); при суперінфекції виявляються – HDVAg, anti-HDV IgM і відсутність anti-HBe ІgM

Диференціальний діагноз із іншими вірусними гепатитами, з іншими жовтяницями (гемолітичною, механічною), лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, функціональними гіпербілірубінеміями, хронічними ураженнями печінки

 

 

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення клінічної форми, типу вірусу, тяжкості, періоду, ускладнень, супутньої патології

 

так

Лікування:

- базисна терапія: дієта № 5 із підвищеною кількістю рідини, постільний режим до просвітлення і збільшення кількості сечі; вітамінотерапія; дезінтоксикація: ентеросорбенти, розчини внутрішньовенно; противірусні препарати: лаферон, реаферон; гепатопротектори

 

 

- зникнення клінічної симптоматики; - нормалізація лабораторних показників

Одужання: виписування

 

 

Диспансеризація:

- через 10 днів після виписування – огляд лікарем стаціонару; далі спостереження в КІЗі, де обстежуються через 1, 3, 6 місяців, за необхідності через 9 і 12 місяців (клінічний огляд, біохімічне дослідження крові на білірубін та його фракції, АлАТ, АсАТ, сулемова і тимолова проби); за наявності ускладнень тривалість диспансеризації визначається індивідуально

 

Продовження додатка М