Допустиме відхилення у площах полів для ґрунтозахисних

НУБіП, 318-ХНАУ,

1. Агроекологічна придатність ріллі щодо вирощування основних сільськогосподарських культур поділяється на:

+5 підкласів;

-3 підкласи;

-7 підкласів;

-8 підкласів.

2. Ферми по відношенню до жилих кварталів розміщують:

-біля житлових будинків;

-з врахуванням гідрологічних умов;

+з підвітряної сторони;

-з врахуванням місцевої забудови.

3. Третій підклас агроекологічної придатності ріллі за властивістю і якістю ґрунтів визначається як:

-ґрунти придатні для вирощування усіх культур без обмежень;

+обмежено придатні ґрунти з кількома негативними ознаками, усунення яких потребує додаткових затрат (але без корінної меліорації);

-ґрунти середньої придатності з одним обмеженням, які усуваються агротехнічними заходами без додаткових затрат;

-ґрунти низької придатності, поліпшення яких можливе після проведення корінної меліорації.

4. Орні землі, ґрунтовий покрив яких характеризується негативними факторами та без проведення корінної меліорації, врожай значно нижчий середніх, за умови проведення меліорації можуть стати придатними для вирощування культур. Це визначення по агроекономічній придатності ріллі належить:

-І підкласу;

-ІІ підкласу;

-ІІІ підкласу;

+ІV підкласу;

-V підкласу.

5. Лісосмуги проектуються:

-вздовж напрямку переважаючого вітру

+перпендикулярно до напрямку переважаючого вітру

-по межах усіх полів.

6. Найбільш придатними ґрунтами під виноградники є:

-щебеневі і піщані ґрунти;

+суглинисті і супіщані;

-глинисті ґрунти з близьким заляганням підземних вод.

7. Польові дороги, які використовують для проїзду і розвороту машинно-тракторних агрегатів у кінці загінки, заправляння тракторів паливно-мастильними матеріалами, завантаження бункерів висівних агрегатів та іншого обслуговування називаються:

-Допоміжними;

-Лініями обслуговування;

-Основними;

+Міжквартальними.

8. За конструкцією лісосмуги поділяють на:

+Щільні, продувні, ажурні;

-Полезахисні, водорегулюючі, прибалкові;

-Прияружні, навколо водойм і господарських дворів;

-Повздовжні та поперечні.

Трансформація угідь це -

+видозміна угідь;

-встановлення їх складу та виду;

-здійснення природоохоронних заходів.

133. Трансформація угідь проводиться в напрямках:

-здійснення природоохоронних заходів;

+підвищення інтенсивності використання сільськогосподарських угідь шляхом переходу з більш продуктивних в менш продуктивні;

+підвищення інтенсивності використання сільськогосподарських угідь шляхом переходу менш продуктивних в більш продуктивні (пасовищ в ріллю).

134. Організація угідь при складанні проекту внутрішньогосподарського землеустрою полягає:

-у визначенні обсягів протиерозійних заходів;

-у визначенні площ кормових угідь та їх облаштуванні;

+у встановленні складу, площі та співвідношення угідь, їх розміщенні у просторі та проведенні робіт з їх поліпшення;

-у схемі чергування культур в сівозміні.

135. Від чого залежать обсяги трансформації угідь:

+ґрунтів та рельєфу;

+наявності вкраплених контурів;

-від матеріально-технічного забезпечення всіх галузей сільськогосподарського виробництва.

136. З якою метою проводиться трансформація угідь:

-збільшення площ населених пунктів;

+створення великих масивів однорідного використання;

+збільшення площі більш цінних угідь.

136. Критерієм економічної доцільності трансформації угідь є:

+збільшення валового доходу;

+збільшення чистого прибутку;

-збільшення площі орних земель.

137. Тип сівозмін визначає:

+її виробниче призначення та вирощування певної продукції;

-співвідношення сільськогосподарських культур та парів.

138. Сівозміна в якій вирощують переважно зернові, технічні культури та картоплю це:

-Кормова;

+Польова;

-Ґрунтозахисна;

-Спеціальна;

139. Сівозміна, в яких на одному або двох полях вирощують сільськогосподарські культури для заорювання в ґрунт зеленої маси це:

-Травопільна;

-Ґрунтозахисна;

+Сидеральна.

140. Перерахуйте види польової сівозміни:

-прифермерська;

-сінокосо-пасовищна;

+парозернопросапна;

+зернопросапна.

141. Перерахуйте типи сівозмін:

-овочева, кормова, ґрунтозахисна;

-польова, кормова, комбінована;

+спеціальна, кормова, польова.

142. Овочеву сівозміну розміщують:

-поблизу тваринницьких ферм та літніх таборів;

-на кормових угіддях;

+на південних схилах;

+поблизу населених пунктів і водних джерел.

143. Кормову сівозміну розміщують:

-на південних схилах;

+на кормових угіддях;

+поблизу тваринницьких ферм та літніх таборів.

144. Перерахуйте види кормової сівозміни:

+сінокосо-пасовищна;

+прифермерська;

-парозернопросапна.

145. Система запроектованих сівозмін повинна передбачати вирішення таких завдань:

+виконання бізнес-планів щодо виробництва продукції;

+правильне чергування культур;

-дотримання законодавства України.

146. Показники обґрунтування проекту організації угідь та сівозмін:

+відповідність проекту вимогам найбільш повного і правильного використання землі;

+відповідність проекту організації угідь та сівозмін вимогам систематичного підвищення родючості ґрунтів;

+підвищення продуктивності тваринництва;

-складання схем транспортних зв’язків;

-дотримання санітарних вимог.

147. Основні вимоги до проектування полів сівозмін:

+рівновеликість полів;

+оптимальна форма полів;

+співвідношення сторін полів;

-різноманітність ґрунтового покриву.

148. Найкраща форма поля:

+прямокутна;

+багатокутна без гострих кутів;

-у вигляді паралелограма;

-трикутна.

149. Рекомендовані співвідношення полів сівозмін і робочих ділянок:

-2:5;

+3:1;

-1:10;

+1:2.

150. Поля сівозмін та робочі ділянки повинні бути:

-відповідати визначеним сівозмінним масивам;

-не рівновеликі та прямокутні;

+однорідними за своїми агрофізичними та ландшафтними властивостями;

-відповідати умовам використання земельних паїв членів колективу.

151. Система протиерозійних заходів складається:

-із різних видів лісомеліоративних заходів;

-із гідротехнічних в комплексі з лісомеліоративними;

+із організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних та гідротехнічних.

152. Динамічною сівозміною називають:

-запільні ділянки;

+сівозміни, культури яких чергуються в часі;

-сівозміни, культури яких чергуються в просторі і часі;

-ділянки постійного залуження.

153. На території сівозмін розміщують:

+поля сівозмін, робочі ділянки;

+польові стани;

+польові дороги, лісосмуги;

-квартали.

154. Польові дороги поділяються на види:

-магістральні і головні;

-з твердим та польовим покриттям;

-районні та місцеві;

+магістральні, лінії обслуговування, допоміжні.

155. За функціональним призначенням та умовами розміщення захисні лісові смуги поділяються:

+полезахисні;

+прибалкові;

-комплексного використання;

-снігозатримуючі.

156. Упорядкування території сівозмін повинно сприяти:

+зменшенню капітальних вкладень, пов’язаних з обладнанням території;

+запобіганню ерозії;

-покращенню умов проживання людей.

157. Рівновеликість полів має важливе виробниче значення:

+рівномірне завантаження робочої сили;

+забезпечує постійність посівних площ;

-підвищення урожайності.

Якими показниками характеризується соціальна ефективність використання землі?

-Плата за використання землі, збереження сільськогосподарських угідь від негативних впливів; темп росту сукупного суспільного продукту, рівень рентабельності;

+Плата за використання землі, відрахування на соціальне забезпечення, соціальне страхування громадян, відрахування на культурно побутові потреби;

-Темпи росту сукупного продукту; створення умов для різних форм господарювання, рівень задоволення потреб населення в сільськогосподарській продукції.

На яку перспективу розраховані проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств?

-1-3 роки;

- 3-5 років;

+ 5-10 років;

- 10-15 років.

Які умови впливають на прогнозний період дії проекту землеустрою сільськогосподарських підприємств?

- Площа землекористування.

-Виробнича спеціалізація господарства.

-Система розселення.

+ Терміни оренди землі

-Розчленованість території яружно-балковою і дорожньою мережею.

Деградовані землі це -

-землі, на яких поширені пара­зитичні мікроорганізми, віруси, гриби та інші біологічні речовини, що забруднюють ґрунт і, отже, негативно впливають на людину і сільськогосподарських тварин

-землі, на яких поширені бактеріально-паразитичні й карантинні шкідники і хвороби

-землі, на поверхні й у ґрунті яких у наслідок впливу сільськогосподарського і промислового виробництва, міст та перенесенням «атмосфера - ґрунт» утворюються нові компоненти: накопичуються пестициди, важкі метали, інші хімічні ре-i човини і радіонукліди

+землі, на яких у результаті антропогенної діяльності або природних чинників відбуваються стійкі негативні процеси зміни стану властивостей ґрунтів

-землі, які засмічуються викинутими предмета­ми, харчовими і побутовими викидами, великоуламковими відхода­ми виробничої діяльності і транспорту та ін.

200. Предметом дисципліни „Землевпорядне проектування”(розділ „Формування землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств та громадян”) є

-закономірності організації засобів виробництва і зумовлені ними методи, способи і прийоми складання і здійснення схем і проектів землеустрою

-закономірності організації території і зумовлені ними методи, способи і прийоми складання і здійснення схем і проектів землеустрою

-законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні й інші інформаційні матеріали органів державного управління, сільськогосподарських структур, а також спеціалізовані видання, довідкова та періодична література

-форми використання землі в їх суспільному контексті, іншими словами територія, яка перебуває у взаємозв’язку з системами господарювання, землеволодіння і землекористування

+ закономірності організації території і засобів виробництва, нерозривно пов’язаних із землею, і зумовлені ними методи, способи і прийоми складання і здійснення схем і проектів землеустрою

Яким розміром надаються земельні ділянки громадянам для ведення індивідуального або колективного садівництва безоплатно у власність або на умовах оренди із земель державної або комунальної власності?

Запишіть число:

-0,6

-0,5

+0,12

-1,0

Рекультивація земель - це

-система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу тощо;

-виведення з господарського обороту (сільськогосподарського або промислового) земель на певний термін для здійснення заходів щодо відновлення родючості та екологічно задовільного стану ґрунтів, а також для встановлення або повернення (відновлення) втраченої екологічної рівноваги у конкретному регіоні;

-методологічна основа оптимізації взаємодії людини з зем­лею як ресурсом з одержанням оптимально можливого приросту продукції за умови мінімальних або нульових екологічних збитків, як прояву оптимального врегу­лювання еколого-економічних взаємовідносин;

-територіальний комплекс оптимальних взаємозв'язків ґрунту, організму і атмосфери через склад і структуру угідь, систему землеробства, повітряне середовище;

+ комплекс інженерно-технічних, меліоративних, агротехнічних і інших заходів, спрямованих на відновлення біологічної продуктивності і народногосподарської цінності порушених земель, а також на поліпшення умов навколишнього природного середовища.

Забрудненими визнають землі

-на яких поширені пара­зитичні мікроорганізми, віруси, гриби та інші біологічні речовини, що забруднюють ґрунт і, отже, негативно впливають на людину і сільськогосподарських тварин;

+на поверхні й у ґрунті яких у наслідок впливу сільськогосподарського і промислового виробництва, міст та перенесенням «атмосфера - ґрунт» утворюються нові компоненти: накопичуються пестициди, важкі метали, інші хімічні речовини і радіонукліди;

-зазнають біогенного забруднення в кількостях понад гранично допустиму концентрацію мікроорганізмів;

-які значною мірою зазнають впливу вод­ної і вітрової ерозії ґрунтів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, опустелювання земель, що осідають унаслідок видобутку корисних копалин або інших втручань людний;

-які засмічуються викинутими предмета­ми, харчовими і побутовими викидами, великоуламковими відхода­ми виробничої діяльності і транспорту та ін.

Землевпорядний проект - це

+сукупність документів зі створення нових форм організації території з подальшим екологічним, економічним, соціальним, технічним і юридичним обґрунтуванням, що забезпечить раціональне використання і охорону земель;

-збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з одиниці площі оброблюваних земель на підставі зростаючих вкладень праці і засобів виробництва, застосування передових технологій, більш сучасних форм організації виробничого процесу;

-система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів;

-процес, який містить сукупність виробничих операцій за рішенням проект­них завдань;

-сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних

-утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Який Закон України визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування

-Закон України "Про господарські товариства"

-Земельний кодекс України

-Конституція України

+ Закон України "Про землеустрій"

-Закон України "Про охорону земель"

Яким розміром надаються земельні ділянки фізичним особам безоплатно у власність або оренду в порядку встановленому законом для ведення індивідуального або колективного садівництва із земель державної або комунальної власності

-у селищах не більше 0,15 га;

-у селах не більше 0,25 га;

-у містах не більше 0,10 га;

+ не більше 0,12 га;

-не більше 0,01 га;

-не більше 0,10 га;

-до 2,0 га.

 

Частина поверхні землі, що має фіксовані межі, площу, визначене місце розташування, правовий статус (цільове призначення, умови використання), а також інші характеристики, що відображені в певних документах і матеріалах державного земельного кадастру це -

-земельні угіддя;

-земельна територія;

+ земельна ділянка;

-земельний фонд;

-земельні ресурси.

Організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін це

-Поняття землеустрою;

-Мета землеустрою;

+ Завдання землеустрою;

-Зміст землеустрою.

245. Організація виробничих підрозділів і розміщення господарських центрів це:

+Складова частина проекту землеустрою

-Елемент проекту землеустрою

-Стадія проектування

246. Складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель це:

-Поняття землеустрою;

-Мета землеустрою;

-Завдання землеустрою;

+ Зміст землеустрою.

247.Розміщення внутрішньогосподарських шляхів магістральних шляхів, інженерних споруд і об’єктів це:

+Складова частина проекту землеустрою

-Елемент проекту землеустрою

-Стадія проектування

Розміщення полів сівозмін

-Складова частина проекту землеустрою

+Елемент проекту землеустрою

-Стадія проектування

Розміщення польових шляхів

-Складова частина проекту землеустрою

+Елемент проекту землеустрою

-Стадія проектування

На території кожної сівозміни необхідно створити умови для правильного чергування культур в просторі і часі за рахунок обгрунтованого чергування сільськогосподарських культур, але і для підвищення родючості грунтів, захисту їх від ерозії, виконання природоохоронних та екологічних вимог

+Одна з вимог до впорядкуванні території сівозмін

-Одна з задач по організації території сівозмін

Висока культура землеробства характеризується різноманіттям агротехнічних прийомів обробки грунтів, догляду за рослинами, застосуванням системи удобрень, захисту рослин які залежать від різної якості земель, тому при організації території сівозмін створюють умови для адаптації технологій вирощування сільськогосподарських культур і їх розташування на конкретних полях сівозмін та робочих ділянок

+Одна з вимог до впорядкуванні території сівозмін

-Одна з задач по організації території сівозмін

В межах полів і робочих ділянок виконують визначені виробничі процеси, операції (оранку, посів, догляд за рослинами, збір урожаю) при допомозі різної сільськогосподарської техніки. В зв’язку з цим при проектування межі полів і робочих ділянок, лісосмуги і дороги розміщуюють таким чином, щоб забезпечити високопродуктивне використання техніки, знизити витрати на виконання польових робіт і виконати їх в оптимальні терміни.

+Одна з вимог до впорядкуванні території сівозмін

-Одна з задач по організації території сівозмін

Забезпечення оптимальних просторових умов для диференційованих технологій вирощування сільськогосподарських культур, високопродуктивного використання техніки, раціональної організації виробничих процесів в землеробстві

-Одна з вимог до впорядкуванні території сівозмін

+Одна з задач по організації території сівозмін

Ділянка ріллі, однорідна по агроекологічним (агровиробничим) властивостям, обмежена в натурі лінійними елементами організації території (дорогами, лісосмугами, каналами тощо) чи межами живих урочищ і призначений для вирощування сільськогосподарських культур по однаковим технологіям.

-Поле

+ Робоча ділянка

-Земельна ділянка.

НУБіП, 318-ХНАУ,

1. Агроекологічна придатність ріллі щодо вирощування основних сільськогосподарських культур поділяється на:

+5 підкласів;

-3 підкласи;

-7 підкласів;

-8 підкласів.

2. Ферми по відношенню до жилих кварталів розміщують:

-біля житлових будинків;

-з врахуванням гідрологічних умов;

+з підвітряної сторони;

-з врахуванням місцевої забудови.

3. Третій підклас агроекологічної придатності ріллі за властивістю і якістю ґрунтів визначається як:

-ґрунти придатні для вирощування усіх культур без обмежень;

+обмежено придатні ґрунти з кількома негативними ознаками, усунення яких потребує додаткових затрат (але без корінної меліорації);

-ґрунти середньої придатності з одним обмеженням, які усуваються агротехнічними заходами без додаткових затрат;

-ґрунти низької придатності, поліпшення яких можливе після проведення корінної меліорації.

4. Орні землі, ґрунтовий покрив яких характеризується негативними факторами та без проведення корінної меліорації, врожай значно нижчий середніх, за умови проведення меліорації можуть стати придатними для вирощування культур. Це визначення по агроекономічній придатності ріллі належить:

-І підкласу;

-ІІ підкласу;

-ІІІ підкласу;

+ІV підкласу;

-V підкласу.

5. Лісосмуги проектуються:

-вздовж напрямку переважаючого вітру

+перпендикулярно до напрямку переважаючого вітру

-по межах усіх полів.

6. Найбільш придатними ґрунтами під виноградники є:

-щебеневі і піщані ґрунти;

+суглинисті і супіщані;

-глинисті ґрунти з близьким заляганням підземних вод.

7. Польові дороги, які використовують для проїзду і розвороту машинно-тракторних агрегатів у кінці загінки, заправляння тракторів паливно-мастильними матеріалами, завантаження бункерів висівних агрегатів та іншого обслуговування називаються:

-Допоміжними;

-Лініями обслуговування;

-Основними;

+Міжквартальними.

8. За конструкцією лісосмуги поділяють на:

+Щільні, продувні, ажурні;

-Полезахисні, водорегулюючі, прибалкові;

-Прияружні, навколо водойм і господарських дворів;

-Повздовжні та поперечні.

Допустиме відхилення у площах полів для ґрунтозахисних

сівозмін складає:

-5%;

-10%;

-15%;

+20%.

10. Ділянки під ферми згідно зооветеринарних вимог, вибираються з врахуванням:

-виробничої зони;

+механічного складу ґрунту;

-розташування відносно населеного пункту;

+південної експозиції схилу.

11. Ферми по відношенню до жилих кварталів розміщують:

-біля житлових будинків;

-з врахуванням гідрологічних умов;

+з підвітряної сторони.

12. Структурні сільськогосподарські підприємства і господарства, які спеціалізуються на виробництві тієї чи іншої продукції, являють собою:

+виробничі підрозділи;

-господарські двори;

-бригади.

13. До магістральних відносяться дороги:

+які сполучають окремі населені пункти і виробничі центри між собою з зовнішніми пунктами;

-які сполучають будівлі господарських дворів;

-які сполучають окремі двори;

14. Дорожня мережа на території сільськогосподарського господарства повинна забезпечити:

-можливе менше підтоплення території;

-параметри дощувальних машин;

+створення єдиної системи перевезень вантажів;

+зручний транспортний зв’язок з найбільшим економічним ефектом.

15. Під час проектування доріг враховують такі фактори:

-густота та напрямок доріг;

+місце проходження траси;

-напрямок вітру.

16. Магістральні дороги проектують шириною:

-4-6 м

+6-8 м

-9-11 м

-10-12 м

17. Основними показниками економічного обґрунтування розміщення внутрігосподарських доріг є:

-вид покриття;

-категорія дороги;

-ширина дорожнього полотна;

+капітальні вкладення і експлуатаційні витрати.

18. Які вимоги до проектування доріг:

+розміщення по коротших напрямках;

+уникати перетину з річками і ярами;

+проходити вздовж існуючих лісосмуг;

-перетинати існуючі дороги під гострими кутами;

-проходити по понижених місцях.

19. Класифікація еколого-економічної придатності базується на:

-оцінці ріллі по ефективності вирощування основних культур;

-оцінці природних зон до вирощування сільськогосподарських культур;

-по цінах на основні сільськогосподарські культури;

+по ступеню придатності ґрунтів до ерозії, рівня окупності затрат сільськогосподарських культур.

20. Відстань між лісосмугами встановлюється рівною:

+20 – 30- кратній висоті дерев;

-10 – 15- кратній висоті дерев;

-30 – 35- кратній висоті дерев.

21. Упорядкування території саду повинно сприяти:

+створення умов для росту і розвитку окремих порід плодових дерев;

-підвищення родючості ґрунту;

-отримання високої врожайності плодових дерев при мінімальних затратах праці і засобів.

22. На території багаторічних насаджень розміщують такі елементи:

+бригадні ділянки;

+квартали;

+підсобні господарські центри;

+захисні лісосмуги;

+дорожню мережу;

-польові стани;

-об’єкти інженерної інфраструктури.

23. У південній зоні найкращими ґрунтами під сади є:

-ґрунти легкого механічного складу;

-ґрунти важкого механічного складу;

+засолені.

24. Найбільш придатними ґрунтами під виноградники є:

-щебеневі і піщані ґрунти;

+суглинисті і супіщані;

-глинисті ґрунти з близьким заляганням підземних вод.

25. Проектування багаторічних насаджень можливе:

-на схилах до 25-30º;

-на схилах до 30-35º;

+на схилах до 12-25º.

26. Лісосмуги на території саду поділяються:

+садозахисні лісові смуги;

+міжквартальні;

-внутрігосподарські;

+поперечні і поздовжні.

27. Ділянка саду визначеної площі, обмежена дорогами і лісосмугами і зайнята посадками декількох сортів, але однієї породи дерев, являє собою:

+квартал;

-клітку;

-бригадну ділянку.

28. Які є способи розміщення рядів на території саду:

+шахматний;

+прямокутний;

+квадратний.

29. Багаторічні насадження переводять в інші угіддя, якщо:

- солонцюваті ґрунти;

-випадає велика кількість опадів;

+великий вік порід.

30. На території культурних пасовищ розміщують:

+загони чергового випасання;

+літні табори;

-дороги;

+гуртові ділянки.

31. Робочі проекти класифікуються на:

+типові;

+експериментальні;

+індивідуальні;

+еталонні;

-кошторисні;

-ресурсні;

-функціональні.

32. Робочий проект складається з:

+пояснювальної записки;

+графічних матеріалів;

-екологічного обґрунтування;

+кошторисної документації;

-землевпорядної документації.

33. Стадія робочого проектування включає:

+Робочі проекти землеустрою, щодо рекультивації порушених земель, землювання мало продуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів;

-Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

-Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

-Спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання.

34. Елементи впорядкування території пасовищ:

+гуртові ділянки, загони чергового випасання, літній табір, скотопрогони, система загорожі, водопійні майданчики;

-гуртові ділянки, загони чергового випасання, скотопрогони, господарський двір;

-загони чергового випасання, літній табір, скотопрогони, система загорожі.

35. При польових обстеженнях сіножатей та пасовищ визначають:

+тип сіножатей і пасовищ;

-глибину залягання ґрунтових вод;

-дають характеристику проїзної частини;

+придатність до обробітку машинами;

-характеристику рельєфу;

+склад травостою.

36. Землі, вкриті багаторічною трав’янистою рослинністю, це:

-Сіножаті;

+Пасовища;

-Перелоги;

-Чагарники.

37. Яка встановлюється ширина магістральних скотопрогонів для великої рогатої худоби:

-5-10 м;

+10-25 м;

-30-40 м;

-20-30 м.

38. Яка встановлюється ширина магістральних скотопрогонів для овець:

-5-10 м;

-10-25 м;

-30-40 м;

+30-35 м.

39. Земельні ділянки, покриті багаторічною трав’янистою рослинністю, які систематично використовуються для сінокосіння, це:

+Сіножаті;

-Пасовища;

-Перелоги;

-Чагарники.

40. Залежно від природно-історичних властивостей сіножаті поділяють на:

+Заливні;

+Суходільні;

+Заболочені;

-Перезволожені.

41. Організація території сіножаті полягає в розміщенні:

+Сіножатезмін;

+Бригадних ділянок;

+Водних споруд;

-Доріг.

42. При значній відстані від господарського центу на сіножатях розміщують:

+Польовий стан

-Літній табір

-Бригадну ділянку

-Стійбище

43. Яку площу приймають для кварталу саду при умові рівнинного рельєфу:

-5-10 га;

+10-20 га;

-10-15 га;

-20-30 га.

44. Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін й упорядкування угідь, визначають:

+Розміщення виробничих будівель і споруд;

+Організацію землеволодінь і землекористувань;

+Визначення типів і видів сівозмін;

+Проектування полів сівозмін;

-Відновлення в натурі втрачених меж.

45. До складу проекту землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін й упорядкування угідь входять:

+Землевпорядні розвідування;

+Пояснювальна записка;

+Графічні матеріали;

-Кошторисні розрахунки;

+Технічний звіт щодо перенесення проекту в натуру (на місцевість).

46. На яку кількість технологічних груп поділяють орні землі:

-1;

-2;

+3;

-4.

47. Орні землі, розташовані на схилах крутістю 3-7 градусів з переважанням не змитих ґрунтів входять до:

-Першої технологічної групи;

+Другої технологічної групи;

-Третьої технологічної групи;

-Четвертої технологічної групи.

48. Орні землі, розташовані на схилах крутістю до 3 градусів, не еродовані й слабоеродовані входять до:

+Першої технологічної групи;

-Другої технологічної групи;

-Третьої технологічної групи;

-Четвертої технологічної групи.

49. Орні землі, розташовані на схилах понад 7 градусів, деградовані й малопродуктивні входять до:

-Першої технологічної групи;

-Другої технологічної групи;

+Третьої технологічної групи;

-Четвертої технологічної групи.

50. За рівнем інтенсивності використання кормові угіддя поділяють на:

+Культурні довголітні;

+Поліпшенні;

-Штучні;

+Природні;

51. Суцільне заліснення проектують на:

-Яружно-балкових ділянках;

-Зсувних ділянках;

-Ерозійно-небезпечних крутих схилах;

+Всі відповіді вірні.

52. Яка ширина приймається для прибалкових та прияружних лісосмуг:

-10 м;

+20 м;

-30 м;

-40 м.

53. Допустиме відхилення у площах полів для польових сівозмін складає:

-5%;

+10%;

-15%;

-20%.

54. Допустиме відхилення у площах полів для овочевих сівозмін складає:

+5%;

-10%;

-15%;

-20%.

55. Допустиме відхилення у площах полів для кормових сівозмін складає:

-5%;

-10%;

+15%;

-20%.

56. Сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5-10 і більше років, це:

-Кошторисна документація;

-Робочий проект землеустрою;

+Проект землеустрою;

-Технічна документація.

57. Які з запропонованих варіантів відноситься до робочих проектів землеустрою:

-Встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь та землекористувань;

-Складання проектів організації території садівничих товариств, земельних ділянок для випасання худоби громадян;

+Рекультивації порушених земель;

+Терасування схилів.

58. Якими ознаками характеризуються еталонні робочі проекти землеустрою:

-Розробляються виходячи з нетрадиційних умов і вимог до проекту;

-Розробляються з метою проведення науково-практичної перевірки;

-Виконуються із метою створення зразків проектів;

+Розробляються один робочий проект, а потім за аналогією – подальші проекти.

59. На якому класі еколого-економічної придатності можна вирощувати польову сівозміну:

+I;

+II;

-III;

-IV.

60. До функціональних зон належать:

+поля сівозмін;

-зони особливого режиму забудови;

+зонування об’єктів природно-заповідного фонду;

-охоронні зони навколо об’єктів природно-заповідного фонду.

61. Етапи землевпорядного проектування:

+Підготовчий; проектний; робоче креслення;

-Передпроектиний, проектний, робоче креслення;

-Підготовчий; виготовлення проекту; винесення в натуру.

62. Передпроектна (прогнозна) стадія включає:

-Вишукувальні, ґрунтові, топографо-геодезичні роботи;

-Робочі проекти;

+Загальнодержавні і регіональні програми використання і охорони земель, схеми землеустрою;

-Проекти землеустрою.

63. Розчленованість землеволодіння на кілька відособлених ділянок, розділених одна від одної землями інших землеволодінь і землекористувань, а також природними урочищами називається:

-Далекоземелля;

+Черезсмужжя;

-Вкраплення;

-Ламаність меж.

64. Назвіть оптимальне співвідношення сторін для кварталу виноградників:

+1:1,5;

+1,5:2;

-2:4;

-2:6.

65. Назвіть оптимальне співвідношення сторін для кварталу саду:

-1:1,5;

-1,5:2;

+2:1;

+3:1.

66. Який з запропонованих варіантів не відноситься до робочих проектів землеустрою:

+Встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь та землекористувань

-Створення захисних лісових насаджень

-Рекультивації порушених земель

-Терасування схилів

67. Назвіть мінімальну ширину загону для великої рогатої худоби:

-0,5 м;

+0,7 м;

-1,0 м;

-1,5 м.

68. Назвіть мінімальну ширину загону для овець:

+0,4 м;

-0,7 м;

-1,0 м;

-1,5 м.

69. Назвіть види польових станів:

-Капітальні;

-Стаціонарні;

-Пересувні;

+Всі вище перераховані.

70. Система заходів з використання пасовищ і догляду за ними, яка направлена на збільшення продуктивності пасовищ, шляхом послідовного чергування випасу, відпочинку і сінокосіння по окремих роках на окремих ділянках в поєднанні з іншими заходами з відновлення і поліпшення травостою носить назву:

-Сіножатезміна;

-Докорінне поліпшення пасовищ;

-Пасовищезміна;

+Поверхневе поліпшення пасовищ.

71. Сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів з використання та охорони земель, які вміщують розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом 2-3 років, це:

-Кошторисна документація;

+Робочий проект землеустрою;

-Проект землеустрою;

-Технічна документація.