Характеристики і параметри польових

транзисторів……………………………………………..45

3 ОПЕРАЦІЙНІ ПІДСИЛЮВАЧІ………………..….…..50

Класифікація операційних підсилювачів та їх

основні параметри……………………………………….50

3.2 Поняття про ідеальний компаратор…………………....56

3.3 Детектори ненульового рівня………………….………...57

3.4 Основні підсилювальні схеми з використанням ОП…….…....59

3.5 Диференційний підсилювач……………………………...65

3.6 Інструментальний підсилювач………………………….71

3.7 Компаратори…………………………………………………..77

3.8 Гістерезис…………………………………………….…....81

4 ГЕНЕРАТОРИ СИГНАЛІВ………………………..…….….......87

4.1 Автоколивальний мультивібратор……………….……88

4.2 Очікуючий мультивібратор………………………….….90

4.3 Генератор лінійно-наростаючої напруги…………..…..93

4.4 Генератор лінійно-змінної напруги………………….…94

4.5 Генератор напруги трикутної форми……………….….96

4.6 Генератор пилоподібної напруги……………………....100

4.7 Перетворювачі напруга — частота……………………101

4.8 Генератори синусоїдальних коливань………………...102

5 ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ…………………………….….110

5.1 Нестабілізоване джерело живлення……………………111

Визначення коефіцієнта стабілізації і величини

пульсацій………………………………………...………….....114

Біполярне джерело живлення і джерело живлення

з двома номіналами напруги…………………..………..…..117

5.4 Стабілізація напруги живлення……………….……….118

5.5 Стабілізатор напруги на стабілітроні………………....119

5.6 Основна схема стабілізатора напруги на ОП….......…120

Стабілізатор на ОП з потужним струмовим

виходом …………………………………………………….....122

6 Активні фільтри………………………………….…126

6.1.Типи сигналів та їх основні характеристики……...…126

Типи фільтрів, їх призначення та

характеристики…………………………………………..128

6.3 Будова активних фільтрів………………………………131

6.4 Критерії вибору фільтрів………………………………..132

6.5 Схемотехніка активних фільтрів………………………138

7 ПІДСИЛЮВАЧІ ПОТУЖНОСТІ……………….….….145

7.1 Аналіз схем вихідних каскадів……...…………………..145

7.2 Аналіз схем фазоінверсних каскадів……………….…..149

Аналіз схемотехнічних рішень попередніх

підсилювачів…………………………………………………..151

7.4 Практична схема підсилювача потужності…………...154

8 ПЕРЕТВОРЮВАЧІ НАПРУГИ…………………….…..156

8.1 Однотранзисторні пертворювачі напруги………….…156

8.2 Двотранзисторні пертворювачі напруги……………...159

Перелік використаних джерел………..….....163

ВСТУП

 

Радіоелектронні засоби для всіх галузей промисловості та забезпечення життєвих потреб людини є тим важливим фактором, який визначає темпи науково-технічного прогресу в сучасному суспільстві. Особливе місце серед них займають засоби вимірювальної техніки, які призначені для вимірювань різноманітних фізичних величин та контролю працездатності інших радіоелектронних засобів.

Прискорення науково-технічного прогресу вимагає розробки нових схемотехнічних рішень, зменшення термінів розробки засобів вимірювань і впровадження їх у виробництво та експлуатацію. Єлектроніка, будучи основною складовою частиною процесу створення приладів, представляє складний комплекс взаємопов’язаних задач, вирішення яких можливе тільки на основі системного підходу з використанням знань в області сучасної технології, схемотехніки, опору матеріалів, теплофізики, конструювання, естетики та інших теоретичних і прикладних дисциплін.

Сучасний фахівець з інформаційно-вимірювальної техніки, крім ґрунтовних знань методів та способів вимірювань фізичних величин, повинен вільно володіти сучасною схемотехнічною базою для створення нової та удосконалення існуючої інформаційно-вимірювальної техніки.

Однак, бурхливий розвиток техніки призводить до створення все новіших моделей приладів, в яких широко використовуються мікропроцесори, програмовані логічні матриці, швидкодіючі аналогові та цифрові мікросхеми, мініатюрні безкорпусні діоди, транзистори, резистори та інші радіоелементи. Від способів взаємодії та розміщення цих елементів, їхнього впливу один на одного напряму залежать працездатність приладу, рівень його похибок, маса та вартість. Тому фахівець з інформаційно-вимірювальної техніки повинен мати відповідні знання і практичні навики з розробки та розрахунку структурних, функціональних та принципових електричних схем, методів виготовлення друкованих плат, конструювання вузлів електровимірювальних приладів, розробки окремих блоків та деталей таких приладів, захисту їх від перегрівання, електромагнітних завад, тощо.

Л Е К Ц І Я № 1

 

Т Е М А 1: Елементна база засобів вимірювань

 

Пасивні елементи засобів вимірювань

Резистори

 

Резистори – це радіоелементи, які служать для зміни струму та напруги в електричних колах. Розрізняють два основні типи резисторів: постійні та змінні. Постійні резистори задають зміну струму на деяку певну фіксовану величину, а змінні мають можливість регулювати зміну струму і напруги у широких межах.

Резистори працюють як з постійними, так і з змінними видами електричних сигналів. У загальному випадку опір резистора знаходиться згідно закону Ома:

, (1.1)

де U – падіння напруги на резисторі, В;

І – струм через резистор, А.

При цьому потужність резистора визначається з виразу:

(1.2)

У залежності від області застосування резистори поділяються на елементи загального та спеціального призначення. До резисторів загального призначення не ставляться високі вимоги щодо точності виготовлення і стабільності параметрів. Ці резистори використовуються, в основному, як елементи побутової техніки. До резисторів спеціального призначення відносяться елементи підвищеної стабільності, високочастотні, високоомні, а також резистори для мікромодулів та мікрозбірок.

За конструкцією резистори поділяються на плівкові, металоплівкові, металоокисні, металодіелектричні, композиційні і напівпровідникові.

За типом провідного елемента резистори поділяються на дротяні і недротяні.

Як ті так і інші можуть бути постійними і змінними. Постійні резистори в залежності від призначення бувають таких типів:

- прецизійні (високої точності),

- високочастотні та імпульсні,

- високовольтні (вище 2 кВ),

- високомегаомні (вище 10 МОм),

- загального призначення.

Змінні резистори бувають підлагоджувальні і регулювальні. Підлагоджувальні резистори призначені для періодичного підлагодження радіоапаратури. Регулювальні резистори застосовуються для багатоповторних оперативних прелаштувань апаратури [1].