Особливості виробничої структури фабрик індпошиву та ремонту взуття.

Виробнича структура фабрики індпошиву та ремонту взуття.

Основна задача фабрики індпошиву та ремонту взуття /"Ремвзуття"/ полягає в наданні послуг по пошиву і ремонту взуття в відповідності до індивідуального замовлення населення. Характерними для підприємства індпошиву та ремонту взуття є:

- одиничний або мало серійний тип виробництва;

- багато асортиментність і технологічна неоднорідність моделей що впроваджуються;

- низький рівень механізації праці;

- використання різних форм організації праці /централізована, нецентралізована, індивідуальна, колективна та інші/.

Крім того, підприємство "Ремвзуття" виконує безпосередньо різні послуги населенню в індивідуальному порядку, поєднуючи елементи виробництва та роздрібної торгівлі.

Фабрика індпошиву та ремонту взуття, як і фабрики маспошиву, складається з виробничих та допоміжних цехів, різних відділів, служб, складів, але має додатково цех /відділення, ділянки/ централізованого ремонту взуття і дрібні підрозділи:

- майстерня по пошиву та ремонту взуття;

- ательє по пошиву і ремонту взуття;

- ательє вищого розряду по пошиву взуття;

- приймальний пункт по ремонту і пошиву взуття;

- пункти чистки взуття.

Приблизна структура підприємства індпошиву та ремонту взуття показана на рис.1.3.

Рисунок 1.3. Структура підприємства "Ремвзуття".

Основними структурними підрозділами фабрики "Ремвзуття" є приймальні пункти, майстерні., ательє, та цех.

Приймальний пункт по пошиву та ремонту взуття - підрозділ, в якому проводиться тільки прийом та видача замовлень населенню. Вони можуть розміщуватися в містах, райцентрах, та в сільській місцевості.

Враховуючи зону обслуговування, приймальні пункти розділяються на стаціонарні та пересувні.

Стаціонарні приймальні пункти в свою чергу можуть бути спеціалізованими та комплексними, пересувні - тільки комплексними.

Спеціалізовані приймальні пункти можуть бути організовані при наявності достатнього притоку замовлень, забезпечуючого необхідне завантаження приймальників. Організація таких пунктів економічно доцільна в населених пунктах з кількістю обслуговуючих мешканців не менше 15 тис.чол.

В комплексних стаціонарних пунктах приймальники-універсали суміщають роботу по прийому взуття в ремонт або по пошиву з прийомом других видів виробів. Організація таких пунктів доцільна з кількістю обслуговуючих мешканців не менше 2 тис.чол.

Пересувні комплексні приймальні пункти використовуються в невеликих населених пунктах, в яких організація стаціонарних пунктів доцільна.

Майстерня виконує на місці прийом, виконання та видачу замовлень на ремонт або на пошив взуття. Майстерня виконує замовлення населення на пошив модельного взуття першої та другої складності, повсякденного та легкого взуття. Замовлення на пошив взуття можуть виконуватися з напівфабрикатів та в виключних випадках шляхом виготовлення окремих дрібних партій, з реалізацією їх населенню без попередніх замовлень в встановленому порядку. Майстерня виконує замовлення населення на пошив модельного взуття, на ремонт та оновлення.

Прогресивними є комплексно-механізовані майстерні по ремонту взуття. Вони організовуються в містах і сільській місцевості. Ці майстерні оснащують комплектом спеціального обладнання, технологічними меблями, забезпечують високу культуру виробництва і обслуговування населення.

Ательє, як і майстерні - підрозділи підприємства, які здійснюють прийом, виконання і видачу замовлень населенню на пошив та ремонт взуття. Ательє забезпечує замовника послугами майстра-взуттєвика, який консультує замовника по вибору моделей, підбору напівфабрикату або готового взуття, знімає мірки.

Ательє вищого розряду виконує індивідуальні замовлення на виготовлення взуття любої складності, особливо оригінальних моделей по направленню моди, що задовольняють індивідуальні запити і смаки заказника.3.1. Етапи виготовлення взуття по замовленням населення.

Цех - структурний підрозділ, який здійснює централізоване виконання замовлень на пошив та ремонт взуття.

Одним з основних і найбільших складних видів послуг, що надаються населенню на фабриці "Ремвзуття", є пошив взуття по індивідуальним замовленням.

Виготовлення взуття на підприємствах служби побуту на відміну від масового виробництва будується з врахуванням антропометричних і анатомічних особливостей стопи конкретного замовника, так і його індивідуального смаку. Це зумовлює необхідність обов`язкового виконання слідуючих підготовчих етапів: прийом замовлень, зняття мірки, підбір та підгонка колодок, розробка або коректування конструкції моделі (деталей верху).

Приймають замовлення на виготовлення взуття в приймальних пунктах по виставленим в вітринах взірцям взуття. Порядок прийому, видачі замовлень, термін їх виконання визначаються "Правилами на пошив ремонт взуття по замовленню".

Знімає мірку стопи майстер-взуттєвик або приймальник. Мірку знімають з правої стопи, одітої в панчоху або шкарпетку, в положенні стоячи або сидячи; при значній різниці правої і лівої стопи мірку знімають з обох ніг.

Одержані данні записують на бланк-замовлення в порядку їх обміру. Розміри голені позначають в вигляді дробу: чисельник показує периметр січення голені /верхнього канту халяви/, а знаменник висоту до лінії обміру. В окремій графі відмічають припуски по проханню замовника.

Мірки, зняті приймальниками, перевіряє модельєр. Він же проставляє всі необхідні припуски і визначає необхідну повноту.

3.2. Підбір та підгонка колодок.

Після прийняття замовлення по даним знятої мірки виконують підбір та підгонку колодок. При підгонці колодок велике значення має правильний підбір колодки згідно фасону, розміру, повноти, призначенню взуття. Підібрана колодка має відповідати даним обміру стопи (по довжині і обхвату, що вказані в бланку-замовленні з врахуванням припусків).

Визначивши розміри підібраної колодки, її підганяють по розміру стопи в сторону збільшення розмірів колодок, прикріплюючи на неї різні накладки /личинки/. Підгонка колодок по мірці - відповідальна та складна операція, від точності її виконання залежить наскільки буде вигідним взуття. Ця операція виконується кваліфікованим майстром-взуттєвиком в відділенні по підгонці колодок. Заключним підготовчим

етапом виготовлення взуття по Інд.замовленню є розробка та коректування конструкції моделі або окремих деталей верху взуття. Основою для виконання цього етапу технічна документація на затвердження взірців взуття. При незначних відхиленнях розмірів стопи замовника від середньо-типового проводиться тільки коректування деталей верху взуття та вирізання шаблонів /робочих лекал/.

Після виконання підготовчих етапів процес виготовлення взуття по індивідуальним замовленню йде аналогічно виробництву на фабриці масового пошиву. Останній етап - видача готового взуття замовнику.

Порядок проведення роботи.

Практичну роботу студенти мають виконувати, використовуючи конспект лекцій в такій послідовності:

1.Ознайомитися з асортиментом взуття що виготовляється.

2.Вивчити виробничу структуру фабрики індпошиву та ремонту взуття.

3.Вивчити особливості етапів виготовлення взуття по замовленням населення.

 

Оформлення роботи.

Роботу оформлюють в вигляді звіту, в якому необхідно дати:

в залежності від асортименту взуття скласти технологічну схему;

виробничу структуру фабрики з скороченим описом призначення функції цехів, відділів і служб;

короткий опис основних етапів виробництва взуття на підприємстві;

висновки по роботі.

 

Запитання для самоконтролю.

1. З яких структурних підрозділів складається фабрика по виготовленню взуття?

2.Особливості структури фабрики індпошиву та ремонту взуття? Яка різниця між фабрикою індпошиву та ремонту взуття та фабрикою маспошиву взуття?

3.Які відділи та служби входять в склад фабрики масового пошиву взуття?

4. З яких дільниць складаються підготовчі та пошивочні цехи?

5.Основні етапи виробництва взуття?

6.Яке призначення і функції структурних підрозділів / приймальний пункт, майстерня, ательє, диспетчерська служба/?

7. З яких етапів складається виготовлення взуття по Інд.замовленню населення?

 

Список літератури.

1. Зыбин Ю.П. и др, Технология изделий из кожи: Учеб, для студентов вузов легкой промсти, М: Легкая индустрия, 1975, - 464 стр.

2.Фукин В.А., Калита А.Н. Технология изделий из кожи.1 том. М: Легпромбытиздат, 1988, 272 стр.

3.Конструирование изделий из кожи. Лабораторный практикум для студентов вузов. /под ред Зыбина Ю.П. М: Легкая и пищевая промышленность, 1982, 264 стр.

4.

Лабораторна робота № 2.