Міжрегіональні територіальні органи

Службовий блокнот

___________________

___________________

 

 

СТРУКТУРА апарату Міністерства внутрішніх справ України

1. Керівництво.
2. Департамент забезпечення діяльності Міністра.
3. Департамент аналітичної роботи та організації управління.
4. Департамент формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу.
5. Департамент інформаційних технологій.
6. Департамент комунікації.
7. Департамент юридичного забезпечення.
8. Департамент внутрішнього аудиту.
9. Департамент міжнародного співробітництва та європейської інтеграції.
10. Департамент фінансово-облікової політики.
11. Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності.
12. Департамент режимно-секретного та документального забезпечення.
13. Департамент забезпечення та зв’язку.
14. Управління у справах учасників антитерористичної операції.
15. Управління запобігання корупції та проведення люстрації.
16. Управління медичного забезпечення та реабілітації.
17. Управління ліцензування.
18. Відділ мобілізаційної роботи та організації бронювання.
19. Відділ з реформування органів внутрішніх справ.

КЕРІВНИЦТВО МВС УКРАЇНИ

Міністр внутрішніх справ	Аваков Арсен Борисович
Перший заступник Міністра	Згуладзе-Глуксманн Екатерина
Заступник Міністра - керівник апарату	Тахтай Олексій Володимирович
Заступник Міністра	Яровий Сергій Анатолійович
Заступник Міністра з питань європейської інтеграції	Авакян Тігран Ашотович
Департамент забезпечення діяльності Міністра	Ковальчук Тетяна Іванівна
Департамент аналітичної роботи та організації управління	Вербенський Михайло Георгійович
Департамент формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу	Боднар Василь Євгенович
Департамент інформаційних технологій	Буржинський Василь Антонович
Департамент комунікації	Шевченко Артем Валерійович
Департамент юридичного забезпечення	Горбась Денис Володимирович
Департамент внутрішнього аудиту	Грибовський Олександр Віталійович
Департамент міжнародного співробітництва та європейської інтеграції	Акопян Мері Андраніківна
Департамент фінансово-облікової політики	Шевнін Сергій Михайлович
Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності	Слівінський Віктор Романович
Департамент режимно-секретного та документального забезпечення	Терещенко Юрій Васильович
Департамент забезпечення та зв’язку	Шалієвська Людмила Іванівна
Управління у справах учасників антитерористичної операції	Мельник Василь Васильович
Управління запобігання корупції та проведення люстрації	Фодчук Анатолій Богданович
Управління медичного забезпечення та реабілітації	Петраш Олег Васильович

Структура Національної поліції України.
Апарат

1. Керівництво.

2. Департамент забезпечення діяльності Голови.

3. Кримінальна поліція.

3.1. Департамент карного розшуку.

3.2. Департамент кримінальної розвідки.

3.3. Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлеюлюдьми.

3.4. Департамент оперативної служби.

3.5. Департамент оперативно-технічних заходів.

3.6. Управління виявлення небезпечних матеріалів та екологічнихзлочинів.

4. Департамент превентивної діяльності.

5. Департамент поліції особливого призначення.

6. Департамент організації діяльності Корпусу оперативно-раптової дії.

7. Робочий апарат Укрбюро Інтерполу (на правах департаменту).

8. Головне слідче управління.

9. Департамент організаційно-аналітичного забезпечення та оперативногореагування.

10. Департамент інформаційної підтримки та координації поліції «102».

11. Правовий департамент.

12. Департамент кадрового забезпечення.

13. Департамент комунікації.

14. Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку.

15. Департамент внутрішнього аудиту.

16. Департамент логістики та матеріально-технічного забезпечення.

17. Департамент зв’язку та телекомунікацій.

18. Департамент документального забезпечення.

19. Управління режиму та технічного захисту інформації.

20. Управління міжнародного співробітництва.

21. Управління забезпечення прав людини.

22. Вибухотехнічне управління.

23. Відділ спеціальної поліції.

24. Відділ організації кінологічної діяльності.

25. Відділ спеціального зв’язку.

26. Сектор з питань пенсійного забезпечення.

Територіальні органи

Головні управління Національної поліції в м. Києві, областях, АвтономнійРеспубліці Крим та м. Севастополі

Ректорат ЛьвДУВС

Доктор юридичних наук, доцент СЕРЕДА Валерій Вячеславович	Ректор
кандидат юридичних наук, доцент БЛАГУТА Роман Ігорович	Перший проректор
кандидат юридичних наук, доцент ГУРКОВСЬКИЙ Мар'ян Петрович	Проректор
кандидат юридичних наук, доцент Балинська Ольга Михайлівна	Проректор
СТРУС Василь Михайлович	Проректор

Структура факультету №3 ЛьвДУВС

кандидат юридичних наук, доцент Гнатюк Степан Сергійович	Декан
кандидат юридичних наук, доцент Шевців Михайло Богданович	Заступник декана
Вербицький Петро Станіславович	Заступник декана
кандидат юридичних наук, доцент Назар Юрій Степанович	завідувач кафедри АПтаАП
кандидат юридичних наук, доцент Кучер Віталій Орестович	завідувач кафедри ЦПтаП
кандидат юридичних наук, доцент Йосифович Данило Ігорович	завідувач кафедри соціальних дисциплін
Паламаренко Геннадій Васильович П’ятак Андрій Олексійович	Методисти курсу
Ключник Петро Михайович Ільків Олег Миколайович	Фахівці курсу
Андрусишин Роман Миколайович	Фахівець факультету

ПАМ’ЯТКА

ПАМ’ЯТКА

Стаття 2. Завдання поліції

1. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Стаття 17. Поліцейський

1. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

2. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Стаття 18. Основні обов’язки поліцейського

1. Поліцейський зобов’язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

2. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов’язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

3. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

4. Додаткові обов’язки, пов’язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

IV. Заходи безпеки

Під час несення служби

8. Категорично забороняється:

8.1. Під час несення служби проводити розбирання зброї.

8.2. Вимикати запобіжник, досилати патрон до патронника, якщо в застосуванні чи використанні зброї немає необхідності. Недбале або необережне поводження зі зброєю, особливо якщо патрон знаходиться в патроннику, може призвести до випадкового пострілу.

8.3. Від'єднувати магазин від зброї та виймати з нього патрони.

 

ІНСТРУКЦІЯ розвідному варт

221. Розвідний підпорядковується начальникові варти та його помічникові й виконує лише їх накази та розпорядження.

222. Розвідний відповідає за правильне несення служби підлеглими йому чатовими, вчасну зміну й виставлення їх на пости, правильне здавання та прийняття чатовими постів.

223. Розвідний має право застосовувати зброю особисто і складом зміни вартових для відбиття нападу на чатового, на зміну вартових та на об'єкт, який охороняють.

Розвідний зобов'язаний:

знати характеристику, розміщення та межі своїх постів, маршрути до них, умови охорони та оборони й особливі обов'язки чатових на кожному посту;

прийняти від розвідного попередньої варти зліпки з печаток (відтиски пломб) і ліхтарі, а під час виставлення чатових на пости - об'єкти, що перебувають під охороною згідно з табелем постів;

нагадувати перед відправленням вартових на пости про їх особливі обов'язки;

стежити, щоб вартові, йдучи на пости, залишали курильні та запалювальні речі у вартовому приміщенні;

стежити за правильністю заряджання й розряджання зброї вартовими перед рухом до постів та після повернення з них;

доповідати начальникові варти щодо проведення зміни і стану постів;

перевіряти за наказом начальника варти несення служби підлеглими чатовими.

Розвідний варти на гауптвахті, крім того, повинен знати кількість заарештованих, які перебувають під охороною підлеглого йому чатового.

224. Розвідний під час виставлення чатових на пости або їх зміни зобов'язаний:

опитати чатового про все помічене ним під час перебування на посту;

перевірити зовнішнім оглядом разом із розвідним попередньої варти стан об'єктів, що перебувають під охороною, справність освітлення, огорожі й окопів;

стежити за тим, щоб чатовий та вартовий, який заступає на пост, правильно провели здавання та прийняття поста;

особисто перевірити наявність і стан замків, печаток (пломб), шнурів, вікон, грат, дверей і стін сховищ, кількість бойової техніки, що перебуває під охороною, а також наявність і стан засобів зв'язку, освітлення, сигналізації, пожежогасіння й постового одягу;

порівняти печатки із зліпками та пломби з відтисками;

нагадати чатовому, який заступив на пост, про особливості несення служби на цьому посту, межі його на місцевості, найнебезпечніші підступи до об'єкта, розміщення сусідніх постів, засобів зв'язку і сигналізації, перевірити, чи знає чатовий, що він має робити під час нападу на нього, на об'єкт, який охороняють, або на сусідній пост, а також у разі пожежі й за тривогою;

перевірити знання чатовим сигналів, установлених для зв'язку з вартовим приміщенням.

225. За невідповідності печатки (пломби) зліпкові (відтискові) або зміни кількості машин (літаків, гармат, іншої техніки), що перебувають під охороною, щодо кількості, зазначеної у табелі постів, а також за виявлення будь-яких неполадок під час приймання (здавання) постів розвідний викликає начальника варти.

226. За необхідності розпечатування сховища (складу, стоянки літаків, ангара, парку) розвідний прибуває на пост із зліпками з печаток (відтисками пломб) і разом із прибулою для розпечатування особою оглядає сховище (склад, стоянку літаків, ангар, парк).

Якщо чатовий згідно з табелем постів має залишитися на посту, розвідний нагадує йому про обов'язки на цей час.

227. Під час зміни чатового біля розпечатаного сховища (складу, стоянки літаків, ангара, парку) розвідний повідомляє чатовому, який заступає на пост, хто розпечатав сховище (склад, стоянку літаків, ангар, парк) і хто допущений до роботи в ньому.

228. Для прийняття сховища (складу, стоянки літаків, ангара, парку) під охорону розвідний прибуває на пост із зліпками з печаток (відтисками пломб) й особисто в присутності чатового та особи, яка здає сховище (склад, стоянку літаків, ангар, парк) під охорону, перевіряє печатки (пломби), стан вікон, грат, дверей, стін; під час приймання під охорону бойової техніки на стоянках перевіряє кількість машин, літаків, гармат, а за наявності на них печаток (пломб) звіряє їх із зліпками (відтисками).

229. За неможливості виконання обов'язків начальником варти та його помічником (захворювання, поранення) у тимчасове виконання їх обов'язків вступає перший розвідний, про що він доповідає черговому варт (військової частини).

 

Помічник начальника варти

220. Помічник начальника варти підпорядкований начальникові варти.

Помічник начальника варти зобов'язаний:

знати завдання варти, інструкцію начальникові варти, обов'язки всіх осіб варти, виконувати обов'язки начальника варти за його відсутності або під час його відпочинку;

прийняти під час зміни варти вартове приміщення та обладнання, інвентар і майно, що є в ньому, за описом;

відправляти за наказом начальника варти зміни на пости й перевіряти несення служби чатовими;

складати графік зміни чатових біля входу до вартового приміщення та проводити їх зміну;

стежити за чистотою і порядком у вартовому приміщенні й на прилеглій до нього території, за опаленням печей та освітленням, вчасним харчуванням особового складу варти;

супроводжувати за наказом начальника варти осіб, які перевіряють несення служби чатовими.

Помічник начальника варти на гауптвахті повинен не менш як чотири рази на добу (з них двічі вночі) перевіряти стан камер і виконання заарештованими встановлених для них правил (додаток 12 до цього Статуту). (Частина третя статті 220 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV (1420-15) від 03.02.2004)

У разі тяжкого захворювання (поранення) або загибелі начальника варти помічник начальника варти бере на себе виконання його обов'язків і доповідає про це черговому варт (військової частини).

 

 

Черговий роти

310. Черговий роти призначається із сержантів і, як виняток, із найпідготовленішого рядового складу. Він відповідає за додержання порядку в роті й неухильне виконання розпорядку дня, збереження зброї, ящиків із боєприпасами, майна роти, особистих речей військовослужбовців і за правильне несення служби днювальними.

Черговий роти підпорядковується черговому частини та його помічникові, а щодо внутрішньої служби в роті - командирові та старшині роти. Черговому роти підпорядковуються днювальні роти.

Черговий роти є начальником для усіх військовослужбовців роти рівного з ним чи нижчого військового звання.

311. Перед розводом новопризначений черговий роти перевіряє склад призначеного добового наряду роти, проводить його огляд, відрекомендовує старшині роти. Після огляду, перевірки знань обов'язків і проведення практичних занять старшиною роти він приймає від попереднього чергового відомість про наявність і місце знаходження особового складу роти і веде добовий наряд на розвід.

Після розводу новопризначений черговий разом із попереднім здійснює перевірку і прийняття зброї, ящиків з боєприпасами й печаток на них, майна за описом, наявності та справності засобів пожежогасіння, оповіщення й сигналізації, після чого чергові розписуються в книзі приймання та здавання чергування (додаток 9 до цього Статуту).

Зброя приймається поштучно, за номерами й комплектністю. При цьому перевіряється справність замків, охоронної сигналізації, шаф, печаток та іншого обладнання.

Прийнявши чергування, новопризначений черговий разом із попереднім доповідають командирові роти, а у разі його відсутності - його заступникові чи старшині роти про здавання і прийняття чергування. Наприклад: "Товаришу капітане, сержант Остапенко чергування по роті здав"; "Товаришу капітане, молодший сержант Чумак чергування по роті прийняв".

Потім новопризначений черговий роти повідомляє про всі зауваження і вказівки, зроблені на розводі черговим частини, а також про несправності чи нестачу, виявлені під час прийняття чергування.

312. Черговий роти зобов'язаний:

у разі тривоги здійснити підйом особового складу, оповістити офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, до прибуття в роту офіцерів або старшини виконувати вказівки чергового частини;

стежити за чітким виконанням розпорядку дня в роті, у визначений час проводити загальний підйом особового складу;

знати місце перебування роти та порядок її виклику, наявність людей у роті, кількість осіб, що перебувають у наряді, хворих, заарештованих, звільнених із розташування військової частини чи відряджених у складі команд, а також наявність і точне місце знаходження зброї;

постійно знати місце перебування командира роти, негайно доповідати йому про всі надзвичайні події в роті, самовільно відсутніх військовослужбовців строкової служби і про вжиті заходи щодо їх розшуку;

відчиняти кімнату для зберігання зброї з дозволу чергового частини, командира роти чи старшини роти;

видавати зброю лише за наказом командира роти чи старшини роти, вносячи відповідний запис до книги видачі зброї та боєприпасів (додаток 10 до цього Статуту); приймаючи зброю, перевіряти її номери та комплектність; постійно мати при собі й нікому не передавати ключі від кімнати зберігання зброї;

у разі настання будь-яких надзвичайних подій у роті та порушень встановлених статутом правил відносин між рядовим чи сержантським складом негайно доповідати про це черговому частини або командирові роти, вживати заходів для наведення порядку;

стежити за наявністю, справним станом засобів пожежогасіння роти й охоронної сигналізації кімнати зберігання зброї, за виконанням вимог пожежної безпеки в роті (курити дозволяти лише у спеціально визначених місцях, сушити обмундирування - тільки в сушарнях, додержуватися правил опалення й користування ліхтарями);

за командою чергового частини зачиняти двері казарми на засуви, прибулих пропускати після попереднього встановлення їх особи;

у разі виникнення пожежі викликати пожежну команду, вжити заходів для її гасіння та негайно доповісти черговому частини й командирові роти, а також вивести людей і винести зброю та майно з приміщень, яким загрожує небезпека;

своєчасно змінювати днювальних; за наказом старшини роти відправляти підрозділи та інші команди на роботи, а також направляти хворих та тих, хто потребує догляду лікаря, до медичного пункту;

у призначений час шикувати осіб, яких звільняють із розташування військової частини, перевіряти їх наявність і доповідати про це старшині роти, за його наказом представляти їх черговому частини;

виходячи з приміщення роти у справах служби, а також на час свого відпочинку передавати виконання своїх обов'язків одному з днювальних вільної зміни;

одержувати від старшини роти після вечірньої перевірки відомості про відсутніх, а за наявності самовільно відсутніх - відомості про їх військові звання, прізвища, імена та по батькові і прибувати до чергового частини з доповіддю. Наприклад: "Товаришу капітане, у першій роті вечірню перевірку проведено, всі люди в наявності, за винятком двох осіб, які перебувають у відпустці, трьох осіб - у наряді. Черговий роти сержант Головко";

після ранкового огляду доповідати черговому частини про наявність особового складу роти, про надзвичайні події за ніч і подавати список тих, хто своєчасно не повернувся із звільнення, та самовільно відсутніх, а також тимчасово відсутніх з інших причин;

стежити за станом приміщень роти, за підтриманням у них встановленої температури повітря, додержанням порядку освітлення, опалення, провітрювання, наявністю води, а також за прибиранням ділянки території, закріпленої за ротою;

підтримувати порядок під час приймання їжі особовим складом; за вказівкою старшини роти своєчасно подавати черговому їдальні заявки на забезпечення їжею осіб, які перебувають у наряді чи відсутні в інших службових справах;

з прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище, чергового частини, а також інспектуючих осіб чи осіб, які прибули з перевіркою, подавати команду "Струнко", доповідати їм та супроводжувати в розташування роти. Наприклад: "Товаришу майоре, за час мого чергування надзвичайних подій не трапилося (чи трапилося те-то). Рота перебуває на стройовому плацу. Черговий роти сержант Шевченко".

Іншим офіцерам і прапорщикам роти черговий не доповідає, а лише відрекомендовується.

З прибуттям до роти офіцерів і прапорщиків з іншої роти черговий відрекомендовується їм і супроводжує до командира чи старшини роти.

Якщо командира (начальника), який прибув, зустрічає командир роти і доповідає йому, присутній при цьому черговий роти не доповідає і не відрекомендовується.

 

Днювальний роти

313. Днювальний роти призначається із рядового складу. Він відповідає за зберігання зброї, шаф (ящиків) із боєприпасами, майна роти та особистих речей, які є під його охороною. Днювальний роти підпорядковується черговому роти.

314. Черговий днювальний роти несе службу всередині казарми біля вхідних дверей, поблизу кімнати зберігання зброї.

Днювальний роти зобов'язаний:

не виходити з приміщення роти без дозволу чергового роти; постійно охороняти кімнату зберігання зброї та не допускати до неї нікого, крім чергового роти; своєчасно подавати команди згідно з розпорядком дня;

не пропускати в приміщення сторонніх осіб, а також не дозволяти виносити з казарми зброю, боєприпаси, майно та речі без дозволу чергового роти;

негайно доповідати черговому роти про всі надзвичайні події в роті, про порушення встановлених цим Статутом правил відносин між військовослужбовцями роти, помічені несправності й про порушення вимог пожежної безпеки, вживати заходів до їх усунення;

піднімати за командою чергового роти особовий склад під час загального підйому, а також уночі у разі тривоги, пожежі, стихійного лиха;

стежити за чистотою та порядком у приміщеннях і вимагати від військовослужбовців їх додержання;

не дозволяти військовослужбовцям у холодну пору, особливо вночі, виходити з приміщення роздягненими;

стежити, щоб військовослужбовці курили, чистили взуття та одяг тільки у визначених для цього приміщеннях чи місцях;

з прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище та чергового частини подавати команду "Струнко"; з прибуттям до роти інших офіцерів роти, а також старшини або військовослужбовців іншої роти викликати чергового. Наприклад: "Черговий роти, на вихід".

Черговому днювальному заборонено сидіти, знімати спорядження та перебувати у розстебнутому одязі.

Днювальний вільної зміни зобов'язаний підтримувати чистоту й порядок у приміщеннях роти і нікуди не виходити без дозволу чергового роти; подавати йому допомогу в наведенні порядку у разі порушення встановлених статутами правил відносин між військовослужбовцями роти; залишаючись замість чергового роти, виконувати його обов'язки.

 

 

Черговий їдальні

315. Черговий їдальні призначається із прапорщиків або сержантів. Він відповідає за правильність одержання продуктів із складу, повноту закладання їх у казан, своєчасну роздачу їжі за встановленими нормами, а також за санітарно-гігієнічний стан їдальні й додержання в ній порядку. Черговий їдальні підпорядковується черговому частини, його помічникові та заступникові командира військової частини з тилу. Черговому підпорядковується добовий наряд, призначений для роботи в їдальні, та кухарі.

316. Новопризначений черговий їдальні у встановлений час прибуває на інструктаж до заступника командира військової частини з тилу, а за його відсутності - до начальника продовольчої служби.

Перед розводом новопризначений черговий їдальні перевіряє склад наряду, заповнює відомість добового наряду їдальні та відправляє його на медичний огляд. Після розводу він приймає за описом документи (додаток 7 до цього Статуту), кухонний інвентар і посуд, перевіряє справність технологічного обладнання, розподіляє роботу між особовим складом наряду в їдальні, інструктує його про заходи безпеки.

Про здавання й прийняття чергування попередній і новопризначений чергові їдальні доповідають заступникові командира частини з тилу і черговому частини.

317. Черговий їдальні зобов'язаний:

знати кількість людей, взятих на харчування, та меню-розкладку;

бути присутнім під час одержання інструктором-кухарем (старшим кухарем) продуктів із складу, контролювати їх вагу і якість, у разі потреби викликати чергового лікаря чи фельдшера через чергового частини;

стежити за обробкою продуктів, а також за тим, щоб обробку м'яса та риби, видачу готової їжі здійснювали тільки кухарі;

обов'язково бути присутнім під час закладання продуктів у казан і наглядати за тим, щоб усі передбачені розкладкою продукти були закладені за їх вагою;

бути присутнім під час поділу м'яса й риби на порції, перевіряти їх вагу, а також правильність записів інструктора-кухаря (старшого кухаря) в книзі контролю за якістю приготування їжі;

приймати за описом розміщене в їдальні обладнання, інвентар та посуд;

не допускати до роботи в їдальні робітників, які не пройшли медичного огляду, стежити, щоб під час роботи додержувалися правила гігієни;

розподіляти роботу між військовослужбовцями, призначеними для її виконання в їдальні;

підтримувати чистоту й порядок у їдальні, не допускати перебування в їдальні особового складу в головних уборах, польових утеплених куртках і спеціальному (робочому) одязі;

стежити за своєчасним накриванням і прибиранням столів, миттям посуду, не дозволяти винесення його з їдальні;

не допускати видачі їжі без дозволу лікаря (фельдшера) й чергового частини, стежити за своєчасною і правильною роздачею їжі й додержанням черговості у видачі їжі підрозділам;

вимагати від старшого зміни кухарів зберігання запасів продуктів у чистоті й порядку;

залишати запас їжі за заявками старшин рот або чергових рот, не допускаючи її зберігання понад визначений термін;

організовувати вчасне прибирання відходів після обробки продуктів і стежити за чистотою прилеглої до їдальні території;

не допускати до їдальні сторонніх осіб;

дбати про виконання вимог пожежної безпеки та заходів безпеки під час роботи технологічного обладнання;

про всі виявлені недоліки доповідати черговому частини або його помічникові, а також заступникові командира частини з тилу й начальникові продовольчої служби;

під час відвідання їдальні прямими начальниками від заступників командира військової частини й вище, а також черговим частини та його помічником відрекомендовуватися їм. Наприклад: "Товаришу полковнику, черговий їдальні прапорщик Іванчук";

після закінчення робіт у нічний час супроводжувати добовий наряд, крім чергових кухарів, до підрозділу й доповідати черговому частини.

 

Про затвердження Статуту патрульно-постової
служби міліції України:

Розділ І

Загальні положення

 

1. Патрульно-постова служба міліції - це діяльність спеціальних нарядів міліції по охороні громадського порядку, безпеці і боротьбі з правопорушеннями на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, портах, в аеропортах та інших громадських місцях, а також при проведенні масових заходів, ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха.

Основними завданнями патрульно-постової служби міліції є:

- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів;

- запобігання правопорушенням та їх припинення;

- охорона громадського порядку і громадської безпеки;

- виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

- захист власності від злочинних посягань.

4. Працівники міліції, які несуть патрульно-постову службу, повинні:

- мати високі моральні якості, необхідну професійну підготовку;

- бути дисциплінованими, пильними і чесними при виконанні службових обов'язків, діяти рішуче й наполегливо, стійко переносити всі труднощі, пов'язані з службою, не шкодуючи своїх сил для виконання службових обов'язків;

- виконувати свої завдання у точній відповідності з законами;

- поважати гідність особи і ставитись до неї гуманно, захищати права людини незалежно від її соціального походження, расової та національної належності, громадянства, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань;

- при звертанні до громадянина називати своє прізвище, звання та пред'являти на його вимогу службове посвідчення.

22. Для несення патрульно-постової служби використовуються такі види нарядів: патрулі, пересувні міліцейські групи (ПМГ), патрульні групи (ПГ), спеціалізовані патрульні групи (СПГ), пости охорони порядку (ПО), пости охорони об'єктів (ПОО), пости регулювання дорожнього руху (ПР), патрулі для нагляду за дорожнім рухом (ПНР) і контрольно-пропускні пункти (КПП).

 

 

Розділ III

По запобіганню злочинів

125. Патрульні і постові наряди при несенні служби повинні проводити роботу по запобіганню злочинам на постах і маршрутах патрулювання.

Вони зобов'язані:

а) виявляти причини й умови, які сприяють вчиненню злочинів, в межах своєї компетенції вживати заходів до їх усунення, брати участь у правовому вихованні населення;

б) проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів;

в) в межах поста або маршруту забезпечувати спостереження за місцями найбільш вірогідного вчинення злочину, можливої появи і переховування злочинців, а також проживання осіб умовно засуджених і умовно звільнених з місць позбавлення волі;

г) виявляти порушення встановлених обмежень особами, які перебувають під адміністративним наглядом міліції, і доповідати про них оперативному черговому міськрайліноргану внутрішніх справ або дільничному інспектору міліції;

д) своєчасно застерігати громадян від вчинення протиправних дій, роз'яснювати їм неприпустимість антигромадської поведінки і відповідальність за це, звертати увагу на осіб, які, зважуючи на поведінку, можуть вчинити злочин.

 

По охороні державного майна

130. Згідно з ст.16 положення "Про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 615 (615-93-п), патрульний (постовий) міліціонер служби охорони під час несення служби зобов'язаний:

а) захищати власність і громадян від злочинних посягань та забезпечувати додержання режиму охорони згідно з укладеними договорами;

б) запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях несення служби;

в) у разі виявлення пожеж чи загорянь, спрацювань пожежної сигналізації, сповіщати про це підрозділи пожежної охорони та вживати заходів до ліквідації пожеж і загорянь;

г) зберігати державну, службову та комерційну таємницю.

131. Міліціонери підрозділів патрульно-постової служби в разі виявлення під час несення служби злочинних посягань (взломів дверей, вікон, запорів, зірваних пломб і печаток та ін.) на об'єкти та майно приватної, колективної і державної форм власності повинні негайно доповісти оперативному черговому та про вжиті на місці заходи по затриманню злочинців і охорони місця події до прибуття оперативної групи органу внутрішніх справ або підрозділу Державної служби охорони.

В разі виявлення пожежі на об'єкті або поблизу нього вжити заходів по ліквідації загорання, рятування людей і майна.

 

Розділ V

Права нарядів міліції

Службових обов'язків

133. Нарядам міліції патрульно-постової служби для виконання покладених на них обов'язків надається право:

а) вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, на місці попереджати осіб, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені Законом України "Про міліцію" (565-12) заходи примусу;

б) при підозрі у вчиненні правопорушень перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

в) згідно з пунктом 6 статті 11 Закону України "Про міліцію" проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'я, проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітряних, морських і річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством.

г) входити безперешкодно у будь-який час доби:

- на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, в тому числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

- на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

д) у межах своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони і здоров'я людей;