Податкова система Канади, та її правове забезпечення.

Сучасна податкова система в Канаді має триступінчасту структуру, відповідну схемі організації виконавчої і влади і бюджетного устрою держави. Кожен з трьох рівнів влади - федеральний уряд, уряди провінцій і територій, а також муніципалітети мають свої специфічні права у сфері оподаткування.

На частку федеральних податків припадає 48% усіх державних доходів. Причому головну частину доходів федерального бюджету, яка постійно збільшується, складає прибутковий податок з населення.

один раз на рік по встановлюваним федеральним урядом ставками.

Кожній людині, що проживає в Канаді необхідно раз на рік заповнювати декларацію про доходи за попередній рік. Якщо людина заробила до $ 6560 в рік, то цей дохід не оподатковується.
Все, що ви заробляєте ВИЩЕ цієї суми до 29,590.00 обкладається 25.16% (комбінований податок).

25,591-50,960 = 38,48%

50,961-59,180 = 40,82%

59,181-62,193 = 45,53%

62,194-62,270 = 46,98%

понад 62,270 = 50,90%

Максимальна ставка оподаткування в Канаді-53%.
Існують пільги в оподаткуванні для сім'ї, для людей, що працюють за контрактом, на комісійних засадах або відкривають свій бізнес.

До числа федеральних прямих податків також відноситься податок на приріст капітальних активів. Об'єктом оподаткування є дохід, отриманий від різноманітних операцій із майном - продажі або обміну земельних ділянок, будівель і цінних паперів і т.п.
Наступна за величиною стаття доходів федерального бюджету - непрямі податки (близько 23%), з яких найбільшою вагою володіє податок на товари та послуги (податок з продажу).

У всіх провінціях, крім Квебеку, провінційний податок на доходи фізичних осіб стягується за ставками, які обчислюються як відсоток від аналогічного федерального податку. Квебек самостійно збирає прибутковий податок. Конкретні ставки в різних провінціях неоднакові - вони коливаються від 43% у Північних територіях до 69% у Ньюфаундленді, проте в більшості провінцій вони встановлені в інтервалі 50-60% від ставки федерального податку. Необхідно відзначити, що в Ньюфаундленду існує п'яти-% додатковий податок на надприбутки.

Провінційні податки на продажі аналогічні федеральному податку з товаром і послуг. Вони стягуються за різними ставками у всіх провінціях, крім Альберти і двох територій. Ставки коливаються від 6% в Британській Колумбії до 12% у Ньюфаундленді. В якості міри заохочення іноземного туризму влади провінцій Квебек і Манітоба приєдналися до федеральної програмі повернення іноземним громадянам сум, сплачених у вигляді податку з продажів при покупці товарів і послуг в Канаді.

Особливості оподаткування в Бразилії.

В 90-ті роки були проведені реформи податкової системи. З 1994 р. ставка подохідного податку для підприємств усіх форм власності уніфікована. Сучасна податкова система Бразилії з п'яти основних груп податків:

прямі податки на доходи (прибутковий податок, податок на капітал, податок на спадщину);

непрямі податки (найважливішим з них є податок на додану вартість);

місцеві податки (найважливішим з них є податок на нерухомість);

податки на ділову активність;

інші податки.

Один із основних прямих податків - прибутковий. У Бразилії прийнята особлива форма побудови прибуткового податку: ділення всіх доходів на шедули (графіки) в залежності від джерел надходження доходів. Діє п'ять шедул, деякі з них мають ще й внутрішню градацію:

графік А - доходи від майна;

графік С - доходи від дивідендів по державних облігаціях;

графік Д - основний, він ділиться на шість частин:

доходи отримані від торгівлі чи бізнесу;

доходи отримані в результаті надання професійних послуг (медична, юридична практика);

отримані відсотки та аліменти, що підлягають оподаткуванню;

доходи від цінних паперів, що знаходяться за кордоном;

доходи від майна, що знаходиться за кордоном;

всі доходи, не включені ні в одну з перерахованих груп;

графік Е - 3 широкі групи доходів:

із різних установ і різних посад;

з пенсій, що виплачені компаніями;

з пенсій, що виплачені Міністерством соціального страхування;

графік F- дивіденди та інші виплати, що здійснюються компаніями Бразилії.

Прибутковий податок утримується з сукупного річного доходу з вирахуванням дозволених законом пільг.

Діє три ставки прибуткового податку (в залежності від рівня річного доходу): 20, 25, 40%. Ставка податку на прибуток корпорацій за останні 10 років постійно знижувалась: 52 - 35 - 33%. Малі підприємства платять податок по ставці 25%.

Головним серед непрямих податків є податок на додану вартість. Стандартна ставка ПДВ у Бразилії 17,5%.

Муніципалітет може встановлювати також інші податки на місцеві потреби.

Основним джерелом доходної частини бюджету є федеральні податки. В бюджетах міст відрахування від них складають від 70 до 90%.

Система оподаткування в Аргентині.

Податки в Аргентинській Республіці стягуються на національному рівні, провінційному і муніципальному рівнях.

В Аргентині діють і застосовуються наступні податки (федеральні): податок на прибуток, податок на мінімально очікуваний прибуток, податок на борг підприємства, податок на особисте майно, податок на додану вартість, внутрішні податки (на внутрішню торгівлю).

Найбільшим джерелом надходження доходів до державної скарбниці є:

податок на прибуток, який стягується як з підприємств, так і з фізичних осіб;

податок на додану вартість (ПДВ);

податок на продажу (податок на внутрішню торгівлю).

Податки федерального рівня:

1. Податок на прибуток. Даним податком оподатковуються фізичні та юридичні особи аргентинські резиденти. Податок виплачується із загальної суми доходів, отриманих всередині країни або за кордоном. По відношенню до юридичних осіб ставка податку становить 35%, і обкладаються всі доходи, які отримують підприємства (незалежно від того, звичайні це доходи чи ні).

2. Податок на мінімально очікуваний прибуток. Даним податком оподатковуються юридичні особи, фізичні особи та правонаступники неподільної спадщини - власники сільської нерухомості (тільки по відношенню до зазначеної нерухомості). Ставка податку становить 1% з активів, вартість яких перевищує 200 тис.песо.

3. Податок на особисте майно. Податок на особисте майно стягується з загальної вартості майна, що є об'єктом даного оподаткування у розмірі 0,50% з майна, вартістю від 120.300 песо (мінімальна вартість оподаткування) до 200.000 песо, і в розмірі 0,75% з майна, вартість якого перевищує 200.000 песо.

4. Податок на додану вартість (ПДВ) - це податок на споживання. Податок непрямий, загальний, багаторазовий і не акумулятивний (не накопичується).

Загальна ставка податку на додану вартість становить 21%. Збільшена ставка в розмірі 27% застосовується у галузі надання громадських послуг, таких як продажу газу, електроенергії, води і в області телекомунікацій. Знижена податкова ставка в розмірі 10,50% застосовується для специфічних видів діяльності (продажу певних сировинних товарів; надання санітарних, медичних послуг; перевезення пасажирів по маршрутах понад 100 км).

4. Внутрішні податки (на внутрішню торгівлю). Ці податки вважаються непрямими, багатофазовими. Податки на внутрішню торгівлю стягуються єдиний раз на етапі виробництва або імпорту певних товарів, таких як тютюн, алкогольні напої, автомобілі, автомобільні шини, паливно-мастильні матеріали та ін.

 

Тема 2.7. Податкове право країн Азії та Африки

1.Податкова система Японії, її загальна характеристика та специфічні
особливості.

2. Податкова система Індії.

3. Загальна характеристика податкового права КНР.

4. Основи податкового права Арабських країн (ОАЕ, Саудівська Аравія).

 

Податкова система Японії, її загальна характеристика та специфічні особливості.

Податки поділяються на два типи: загальнодержавні і регіональні які поділяються на податки, що стягуються органами управління префектур, а також місцевими органами управління районів, кварталів та дрібних населених пунктів.

Крім того, податки можна розділити на прямі і непрямі. Прямі податки сплачуються безпосередньо особою, відповідальною за їх сплату, і є відсотком з доходу, отриманого від ресурсів, і складають основу податкової системи Японії, а непрямі включаються у вартість придбаних послуг або товарів.

Загальнодержавні податки

Загальнодержавні податки складають 64% всіх податкових надходжень в японський бюджет. Інша частка податкових надходжень припадає на регіональні податки.

Прямі податки

Прибутковий податок - податок, який стягується з річного доходу фізичної особи. Сума відрахувань і відсоток податку залежить від виду доходу (усього їх виділяють 10 видів: прибуток, відсотки з капіталу, дивіденди, дохід від нерухомості, заробітна плата, дохід від передачі майна, виплати по звільненню з роботи, змішаний доход, тимчасовий дохід, дохід від продажу або вирубки лісу).

Податок на доходи юридичних осіб стягується з юридичних осіб з доходу за звітний період їх діяльності. Ставка податку зазвичай 30%.

Податок на дарування стягується з особи, яка отримала яке-небудь цінне майно вартістю понад 1 100 000 ієн в рік від інших осіб у безоплатне користування. Ставка податку становить від 10% до 50% залежно від вартості майна (чим воно дорожче, тим вище ставка).

Податок на спадщину стягується з особи, яка отримала спадок. Сума податку розраховується за формулою: вартість спадщини-вартість неоподатковуваного майна-боргові зобов'язання і витрати на похорони + безоплатно передане майно протягом 3-х років до вступ у права спадкування-податкові відрахування.

Непрямі податки

Податок на споживання. Ставка податку становить 5% (4% державного податку на споживання +1% регіонального, які кінцевий платник сплачує одночасно).

Алкогольний податок стягується з виробника алкогольної продукції міцністю більше 1% при вивезенні товару з місця виробництва. Сума податку, що стягується відрізняється в залежності від виду алкогольної продукції.