Українська мова серед інших мов

У світі налічується понад 5,5 тисяч мов. Більшість із цих мов не мають своєї писемності і державного статусу, ними послуговується невелика кількість мовців. Українська мова є національною мовою близько 50 мільйонів українців і однією з робочих мов ООН. Поза межами України українська мова побутує серед українців західної діаспори (понад 2 млн чоловік) та східної діаспори (6,8 млн чоловік). Українські громади США і Канади організували мережу осередків української культури – бібліотеки, архіви, музеї, театри, хорові, музичні, танцювальні ансамблі, наукові товариства. Україністика викладається в 28 університетах і коледжах США, кафедри української мови створено в 28 університетах Канади. Українськомовні загальноосвітні школи діють в Канаді, Австралії, Польщі, Молдавії, Литві. Докладаються зусилля на відновлення шкіл з українською мовою навчання в Румунії та деяких інших країнах.

Сприятливі умови були створені тільки в 20-х Українська мова за професійним спрямуванням Розділ І роках ХХ століття. Тоді лише в Російській Федерації діяло близько 2,5 тис. українськомовних шкіл, 16 педтехнікумів, педінститутів, працювали видавництва, театри, видавались книжки, газети. Але невдовзі все це було ліквідовано. Унаслідок асиміляційних процесів кількість етнічних українців у східній діаспорі різко скоротилася, а українська мова продовжувала тут функціонувати лише в усній формі. Розпад СРСР і відродження державності в Україні дали поштовх піднесенню етнічної свідомості українців східної діаспори. У Москві, Алматі, Єревані, Талліні, Вільнюсі, Ризі відкриваються недільні школи для українського населення, створено культурно-громадські товариства й осередки, земляцтва тощо. Нині наша держава докладає чимало зусиль для зміцнення зв’язків з нашими краянами за кордоном, що сприятиме відродженню й духовному збагаченню українського народу, зростанню мовної культури, взаєморозумінню між народами.

Престиж мови – величина змінна. У історії відомо чимало випадків піднесення і падіння мов....Про престижність української мови в минулому свідчать, наприклад, такі факти: вона використовувалась як державна у Великому Литовському князівстві (ця «руська» мова була спільною для українців і білорусів); як актова мова Молдавського князівства; дипломати при дворі польських королів спілкувались коли не латиною, то руською (українською), цією ж мовою бахчисарайські хани листувалися з турецькими султанами. Про повільне, але неухильне зростання престижу української мови у наші дні свідчить кількість кафедр та центрів українознавства, які з’являються в багатьох країнах світу. Цей процес, сподіваємося, буде продовжуватися, як і зростатиме міжнародний авторитет української національної держави. Завдання 5. Прочитайте висловлювання про мову. У чому їх суть? Яку роль виконує мова у суспільному житті? * * * «Коли після навали монгольської орди на шмати рвали слов’янські землі, більшість краю, що перебував під проводом Києва, відійшла до Великого Литовського князівства. І сталося неймовірне. Литов-ців було на той час удесятеро менше, ніж українців, тож фактично державною мовою утвердилася... українська. Щоправда, називали її «руська». Навіть «при дворі» спілкувалися нею. У Київському Державному історичному архіві знайдено чимало документів на підтвердження того. Діловодство велося українською мовою, судочинство – українською, листування між собою – теж українською. А в часи середньовіччя поширилася українська мова і в сусід-ніх областях, населених румунами, молдаванами. У югославських архівах віднайшли збірки наших національних пісень. А листи Августа II – повелителя Великого Литовського князівства – до матері-італійки засвідчують, що не тільки він, а й вона добре розу-мілися на українській» (Український історичний календар). Українська мова за професійним спрямуванням Розділ І «Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова» (М. Рильський). * * * «Поки живе мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відібрати в наро-ду спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків» (К. Ушинський). * * * «Рідна мова – це найособистіша і найглибша сфера обстоюван- ня свого «я», коли воно є, своєї особистої і національної гідності» (І. Дзюба). * * * Любіть красу своєї мови Звучання слів і запах слів: Це квітка ніжна і чудова Широких батьківських степів. Всі каравани знайдуть воду В краю пустинь і злих негод: Як річка, з роду і до роду, Так мова з'єднує народ. (Терень Масенко) * * * «Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могут-ність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду й племені. Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги» (В. Сухомлинський). * * * «Хто стане заперечувати, що лише на багатющому ґрунті рід- ної мови могли вирости нев'янучі шедеври Чехова, Коцюбинського, Стефаника. Хто стане заперечувати, що багатюща народна мова – це одне з тих найвищих художніх достоїнств, якими чарують нас... кращі твори української класики. Запашна мова надає таким творам неповторного аромату. Українська мова за професійним спрямуванням Українська мова в житті суспільства …Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе» (Олесь Гончар). Завдання 6. Підготуйте виступ на одну із тем: «Мова єднає укра-їнців метрополії і діаспори», «Роль мови в оволодінні майбутньою професією», «Погляди вчених щодо походження української мови», «Ваша оцінка структури і функцій студентського сленгу». Ділова людина... Якою вона має бути? сигнали очей Протягом віків люди надавали великого значення очам, їх впли-ву на поведінку людини. Очі можуть багато розповісти про людину і стати надійним сигналом у процесі спілкування, тому що вони є основним центром людського тіла, «дзеркалом душі». При різному освітленні зіниці можуть розширюватись або зву-жуватись і настрій людини може змінюватися від негативного до позитивного або навпаки. Якщо людина збуджена, то її зіниці роз-ширюються і можуть стати в чотири рази більшими своєї нормаль-ної величини. І навпаки – якщо настрій негативний, роздратований чи сердитий, то зіниці звужуються до мінімальних розмірів – «очі-намистинки» чи «зміїний погляд». Спостереження за зіницями потенційних покупців практикували ще ювеліри древнього Китаю. Вони спостерігали за очима покупців у процесі обговорення ціни. Для того, щоб установити хороші стосунки зі співрозмовником, партнером, погляди повинні зустрічатися протягом 60–70% усього часу розмови. Це примусить вашого співрозмовника поставитися до вас із симпатією. Тому не дивно, що нервова сором’язлива людина, чий погляд постійно «бігає» і зустрічається із поглядом співбесідни-ка менше, ніж 30% часу бесіди, викликає мало довіри. Йдучи на ділові переговори, не радять одягати темних окулярів, тому що вони можуть викликати у партнерів неприємне відчуття, що їх розглядають упритул. Не менше значення має «географічна» зона обличчя і тіла, на яку спрямований погляд. Це також досить сильно впливає на процес пе-реговорів. Під час переговорів на обличчі партнера уявіть своєрідний три-кутник (точка посередині лоба та очі). Зосередивши свій погляд Українська мова за професійним спрямуванням Розділ І посередині цієї зони, ви справите враження серйозної людини. Ваш партнер відчує, що ви людина відповідальна та надійна. Якщо ваш погляд не буде опускатись нижче рівня очей партнера, ви змо-жете тримати хід бесіди під контролем. Такий погляд називається діловим. Якщо погляд опускається нижче рівня очей партнера, виникає дружня атмосфера. Це так званий «неформальний погляд». Три-кутна зона цього погляду розташована між очима і ротом співроз-мовника. Щоб встановити повний контроль над поглядом співрозмовника під час візуальної презентації, використовуйте ручку чи указку, щоб показувати на щось і в той же час розповідати про це. Якщо вам більше не потрібно, щоб співрозмовник дивився в тому напрямку, підніміть ручку на рівень очей співрозмовника. Він за ручкою під-німе голову, зустрінеться з вашим поглядом і зможе засвоїти все те, про що ви говорите. При цьому долоня вашої іншої руки повинна бути розкрита і знаходитись у полі зору співрозмовника. Як і всі інші сигнали тіла, тривалість погляду визначається на-ціональними традиціями. У Європі люди довго дивляться один на одного, що може бути образливим, наприклад, японцям, які в про-цесі розмови надають перевагу тому, що дивляться на шию співбе-сідника, а не в обличчя. Тому завжди необхідно враховувати націо-нальні традиції.